Книги 321 - 330 (всього знайдено 2560)
Козина хатка
Cталося це в давні-давні часи. Жив на світі бідняк. Не була у ньоге ні рідниих, ні друзів, ні своєї домівки, ні латки землі. Надокучило йому на інших працювати,голодувати. От-задумав він nіти по світу щастя шукати...
Переглядів: 274
Білосніжка
Казка про принцесу-вигнаницю та сімох гномів. Переклад з німецької Віктора Лазні.
Переглядів: 566
Олівець
Прошу ніяким світом не думати, що це я розповідаю видумку або що напис на заголовку цеї повістки — яка-небудь метафора. Ні, діло справді йде про олівець, і то не цілий, а кусник, от так, візьмімо, три цалі (коло 4 сантиметрів) завдовжки...
Переглядів: 367
Дідусь - Кам'яна Голова
Казки "Дідусь - кам'яна голова", "Чарівна корзина", "Як найменший брат збудував колодязь", "Дівчина-молюсок", "Папуга", "Золота сокира", "Три дерева", "Три брати" та інші.
Коментарів: 3. Переглядів: 342
У зеленому садку
Віршики "Веснянка", "Є у нас теличка", "Покопала, посіяла..." та інші.
Переглядів: 252
Вітрячок
Віршики "Киця прокидається", "Вітрячок", "Літак", "У зайчика лапки", "Сама у хаті".
Переглядів: 365
Брати Лю
Давним-давно жила на березі моря одна добра жінка. У неї було п'ятеро синів, п'ятеро братів Лю: Лю-перший, Лю-другий, Лю-третій, Лю-четвертий і Лю-п'ятий. Вони були такі схожі між собою, що ніхто не міг їх відрізнити одне від одного. Навіть мати іноді плутала їх. Але у кожного з братів була своя особливість. Старший брат, Лю-перший, міг випити ціле море, а потім випустити його назад. Лю-другий не боявся вогню. Лю-третій міг витягати свої ноги на будь-яку довжину. У Лю-четвертого тіло було міцнішим за найміцніше залізо. А наймолодший, Лю-п'ятий, розумів мову птахів та звірів...
Переглядів: 305
Хто найдужчий?
Казки "Чому озирається верблюд, коли п'є воду", "Хто найдужчий?", "Чому у перепела короткий хвіст", "Барани вовків лякають", "Лисиця, ведмідь і чабан".
Переглядів: 252
Юсіке і його семеро друзів
Казка про те як хлопчик потоваришував з усіма днями тижня.
Коментарів: 1. Переглядів: 336
Заяча капуста
Набридло довговухому зайцю день у день їсти конюшину і гризти вільшану кору. І от забрався він якось на город до одного селянина. Бачить, а там ціла грядка тільки-но посадженої капусти. Як тут не поласувати! І заєць взявся до роботи...
Переклад з латиської І.Липовецької.
Переглядів: 254



kozyna_hatka_200514.djvu (2,2 MB) 







