Книги 371 - 380 (всього знайдено 2560)
Оранжеве сонце
Історична повість про життя первісних людей у кам'яному віці, про те, як наші далекі пращури в жорстокій, відчайдушній боротьбі зі стихійними силами природи завойовували собі право на існування, як завдяки відкриттю вогню і винайденню перших знарядь праці людина стала наймогутнішою істотою на планеті.
Читати "Оранжеве сонце"
oranzheve_sontse_200114.djvu (2,58 MB)
Яблунька, 2010 №4
В номері оповідання, казки, уроки англійської а також розповіді про динозаврів. Крім того є саморобки та головоломки.
Люба мати
Хай матуся твоя не героїня, не пишається красою і на зріст сама невеличка — байдуже. Серед усіх людей вона тобі наймиліша, стомлене обличчя її для тебе завжди прекрасне, і тільки в неї шукаєш ти захисту і розради. Бо вона — твоя мама. Прочитай цю книжку. У ній ти знайдеш слова великої любові до матері — твоєї любові. Узнаєш про багатьох славних матерів,— отже, і про свою неньку теж. Замилуєшся вічною красою материнської доброти і самовідданості.
Яся - славна робітниця
— Чи у вас на дачі Яся?
— В нас, — відказує привітно
Жінка в білому халаті, —
Ось ходімо в ліс,
Я кликну
Ясю з батьком погуляти...
Чередничка
Віршики "Травень", "Рута", "Завірюха", "Листопад", "Осінь", "Зимній ранок" та інші.
Помічниці
Підбірка жартівливих віршиків "Дудочку купили", "А самі прибили", "Зрозуміло!", "Що за пташка?", "Що літає", "Перейшов", "Помічниці", "Не перескочив", "Кого любить?", "Те, що хотів".
Мій учитель
Збірку складають вірші та оповідання відомих українських та російських письменників Валентина Бичка, Олеся Донченка, Олександра Копиленка, Віри Карасьової та інших про нелегку й благородну працю вчителя — порадника і наставника підростаючого покоління.
Дайте руки, юні други
Ці вірші написав у першій половині минулого століття поет Маркіян Шашкевич, який жив у Західній Україні. Той край перебував тоді під Австро-Угорщиною, українське населення називало себе русинами, а свою мову — руською. Поет закликає свій пригнічений народ пам'ятати героїчне минуле, не цуратися рідного слова.
Синиця
Синиця славу розпустила,
Що хоче море запалить,
Що море буцімто згорить, —
Така, бач, є у неї сила.