ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ЗАПРИМІТИЛО КРАЙ ПОЛЯ ХАТИНУ. І ТАК ЗАКОРТІЛО ЙОМУ РОЗДИВИТИСЯ ОТУ ХАТИНУ ЗБЛИЗЬКА — ЯКА ТО ВОНА ЗНАДВОРУ І ЩО ТАМ ВСЕРЕДИНІ? ПУШЕНЯТКО ПОВИПРОСТУВАЛО ВУШЕНЯТА, ЗРЕШТОЮ РУХНУЛО НИМИ, ПОСМІЛИВІШАЛО І РУШИЛО ВПЕРЕД.

ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ПЕРЕТНУЛО ПОЛЕ, СТРИБ-СКІК, СТРИБ-СКІК. КРАЙ ПОЛЯ ВІДГОРОДЖУВАВ ТИНОК. ПУШЕНЯТКО ВЕСЕЛО ПЕРЕСТРИБНУЛО ЧЕРЕЗ НЬОГО.

ХАТИНА БУЛА ВЖЕ ЗОВСІМ БЛИЗЬКО. ПУШЕНЯТКОВІ ЗРОБИЛОСЯ ТРІШКИ ЛЯЧНО. ВОНО ПОЧАЛО НАСЛУХАТИ, ОДНАК НІЧОГО ПІДОЗРІЛОГО НЕ ПОЧУЛО. ОТОЖ ДАЛІ ОБЕРЕЖНЕНЬКО ПРОЛІЗЛО ПОПІД ХВІРТКОЮ І ОПИНИЛОСЯ НА ПОДВІР'Ї ТІЄЇ ХАТКИ.

ГЕ-ГЕЙ, ТА ЯКИЙ ЖАХ! НА ПОДВІР'Ї ЧАТУВАВ СОБАКА! ВІН ЛУНКО ЗАГАВКАВ. ВІН НЕ БУВ ПОГАНИЙ, АЛЕ ПУШЕНЯТКО АЖ ЗАТРЕМТІЛО З ЛЯКУ. І ТУТ РОЗПОЧАЛАСЯ СПРАВЖНЯ ГОНИТВА. ХУТКО ПІДСТРИБУЮЧИ, ПУШЕНЯТКО ПЕРЕБІГЛО УСЕ ПРОСТОРЕ ПОДВІР'Я. ВОНО ПОПЕРЕДУ, А СОБАКА ПОЗАДУ.

СТАРА ШИНА АВТОМАШИНИ КОТИЛАСЯ ПО ДОРОЗІ. ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО З РОЗГОНУ ПРОСКОЧИЛО ПРЯМО КРІЗЬ ШИНУ. ВОНО ДУМАЛО, ЩО ТЕПЕР І СХОВАЛОСЯ.
АЛЕ СОБАКА І ДАЛІ ГНАВСЯ ЗА НИМ.

НА ДЕРЕВІ ХИЛИТАЛАСЯ ДИТЯЧА ГОЙДАЛКА, ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ЗІ СТРАХУ СТРИБНУЛО ПРЯМО НА ДОЩЕЧКУ. ГОЙДАЛКА ПОЛИНУЛА ВГОРУ, І ПУШЕНЯТКО ПОДУМАЛО, ЩО ЛЕТИТЬ ДО САМИХ ХМАР.

АЛЕ ПОТІМ ГОЙДАЛКА СПУСТИЛАСЯ ВНИЗ І ЗНОВУ ПІШЛА ВГОРУ. ГОЙДАЛКА ЩЕ БАГАТО РАЗІВ ХОДИЛА ВПЕРЕД — НАЗАД, УГОРУ Й УНИЗ. ПУШЕНЯТКО ЗІСТРИБНУЛО З ГОЙДАЛКИ І ЗНОВУ ПОБАЧИЛО СОБАКУ.

ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ЗДИВУВАЛОСЯ: КУДИ СОБАКА ХОВАВСЯ! ДОВГОЮ ДЕРЕВ'ЯНОЮ ДРАБИНОЮ ПУШЕНЯТКО ЗІШЛО ВГОРУ — АЖ НА ДАХ. СОБАКА ВСЕ ЩЕ ГАВКАВ, АЛЕ ЗУПИНИВСЯ ВНИЗУ КОЛО ДРАБИНИ.

ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ПРИМОСТИЛОСЯ НА ВИСОКОМУ ДАХУ. ВОНО ЗЛЯКАЛОСЯ. ЯК ЙОМУ ТЕПЕР СПУСТИТИСЯ ВНИЗ І ПОТРАПИТИ ВСЕРЕДИНУ ХАТКИ?

ПУШЕНЯТКО ПІДІЙШЛО ДО КОМИНУ. ВОНО ПОПРОСИЛО ПОРАДИ У ПТАШКИ. ПТАШКИ МОЖУТЬ ЗЛЕТІТИ ВНИЗ, А У ПУШЕНЯТКИ НЕМАЄ КРИЛ.

ЗАЙЧЕНЯТКО ЗАЗИРНУЛО ПРЯМІСІНЬКО В САМИЙ КОМИН. ПУШЕНЯТКО НЕСПОДІВАНО ШАСНУЛО З ДАХУ ВМИТЬ УНИЗ, АЛЕ ЯКИМ ЧИНОМ? ЙОГО НІДЕ НЕ БУЛО.

ЗГОДОМ ЗАРУХАЛОСЯ НА ЧОРНОМУ ЧЕРЕНІ ЧОРНЕ ЧУЧЕЛКО. ЦЕ БУЛО ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО, ВСЕНЬКЕ В САЖІ І ВЕЛЬМИ ПЕРЕЛЯКАНЕ. ЙОГО ОЧІ ВИДАВАЛИСЯ ВЕЛИЧЕЗНИМИ, У БІЛИХ КРУЖАЛЬЦЯХ. ЧЕРЕЗ КОМИН ПУШЕНЯТКО ПОТРАПИЛО ВСЕРЕДИНУ ХАТКИ.

ЗАЙЧЕНЯТКО ВИБРАЛОСЯ З ПЕЧІ. ВОНО БУЛО ДУЖЕ БРУДНИМ. НА ПІДЛОЗІ І НА КИЛИМКОВІ ЗАЛИШИЛИСЯ ЧОРНІ СЛІДИ. І ТОДІ ПУШЕНЯТКОВІ ЗАХОТІЛОСЯ СКУПАТИСЯ.

У ВАННІ БУЛА НАЛИТА ВОДА. ПУШЕНЯТКО ПІДІЙШЛО ДО КРАЮ ВАННИ І ПОЧАЛО ЗДИРАТИСЯ ВГОРУ НА КРАЄЧОК. ПУШЕНЯТКОВІ ЛАПИ ПОСКОВЗНУЛИСЯ. — І ХЛЮП! ЦЕ ЗАЙЧЕНЯТКО ХЛЮПНУЛОСЯ У ВАННУ.

ПУШЕНЯТКО ПЛЕСКАЛОСЯ У ВАННІ, ВОНО НАМИЛЮВАЛОСЯ ТАК ЩЕДРО, ЩО У ВАННІ З'ЯВИЛОСЯ БАГАТО ПІНИ ї ВЕЛИКІ МИЛЬНІ БУЛЬКИ. ЯК ЖЕ ЦЕ БУЛО ХОРОШЕ!

РАПТОМ З ВАННИ ЗНИКЛА ВОДА. ПРОБКА ВИСКОЧИЛА, И ВОДА ВСЯ ВИЛИЛАСЬ. ПУШЕНЯТКО ВІДКРУТИЛО КРАНИ. ПІДСТАВИЛО ПІД ДУШ СПИНКУ І ДОБРЕНЬКО СПОЛОСНУЛОСЯ. ДАЛІ ВОНО ЗАКРУТИЛО КРАНИ, І ДУШ ПЕРЕШУМІВ.

ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ВИСКОЧИЛО З ВАННОЇ. ВОНО СТРУШУВАЛОСЯ, БРИЗКИ ТАК І ЛЕТІЛИ ВРІЗНОБІЧ. АЛЕ ГУСТА ПУШЕНЯТКОВА ШУБКА НЕ ВИСИХАЛА.

HA ВІШАЛЦІ ВИСІЛИ РУШНИКИ. ПУШЕНЯТКО ВИБРАЛО НАЙГАРНІШИЙ І ЗАГОРНУЛОСЯ В НЬОГО, ПОЧУВАЛОСЯ ЗАЙЧЕНЯТКОВІ ЧУДЕСНО.

ПУШЕНЯТКО ПОБАЧИЛО СЕБЕ У ВЕЛИКОМУ ДЗЕРКАЛІ. ВОНО ЗЛЯКАЛОСЯ. ВІДСКОЧИЛО ВІД ДЗЕРКАЛА, І ТОДІ ТЕ ІНШЕ ПУШЕНЯТКО ЗНИКЛО. ПУШЕНЯТКО ЗНОВУ ПІДСТРИБНУЛО ДО ДЗЕРКАЛА. І ЗНОВУ З'ЯВИЛОСЯ ТЕ ДРУГЕ ПУШЕНЯТКО У ДЗЕРКАЛІ.

ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ЗДИВУВАЛОСЯ. ВОНО СПРОБУВАЛО ЗАЗИРНУТИ ЗА ДЗЕРКАЛО, З ОДНОГО ї З ДРУГОГО БОКУ. ПУШЕНЯТКОВА ГОЛОВА ДОТОРКНУЛАСЯ ДО СТІНКИ. А ЗА САМЕ ДЗЕРКАЛО ПОТРАПИТИ НЕ ЗМОГЛО. УРЕШТІ-РЕШТ ПУШЕНЯТКО ЗРОЗУМІЛО, ЩО ДРУГЕ ЗАЙЧЕНЯТКО БУЛО ЗАЙЧЕНЯТКИ-ПУШЕНЯТКОВИМ ВЛАСНИМ ДЗЕРКАЛЬНИМ ВІДОБРАЖЕННЯМ.

НА СТІНІ БУВ ДИВНИЙ КОВПАК, ШНУР І ПАРА КНОПОК. ПУШЕНЯТКО ПІДІЙШЛО І НАТИСНУЛО НА КНОПКУ. ВІДРАЗУ ЩОСЬ ЗАГУРЧАЛО, І З КОВПАКА ПОДУВ ТЕПЛИЙ ВІТЕР. ЦЕ ЧУДО БУЛО СУШАРКОЮ ДЛЯ ВОЛОССЯ. І ОСЬ ТУТ ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО НАРЕШТІ ВИСУШИЛО СВОЮ ШУБКУ.

ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ПІДІЙШЛО ДО ДВЕРЕЙ ОДНІЄЇ З КІМНАТ. УСІВШИСЬ НА ПОРОЗІ, ОГЛЯНУЛО КІМНАТУ. А ПОТІМ УВІЙШЛО.

У КІМНАТІ БУВ КОТИК. ВОНИ ОГЛЯДАЛИ ОДНЕ ОДНОГО З НІГ ДО ГОЛОВИ. ДИВНО! У ОДНОГО — КРУГЛИЙ ХВІСТ, А У ДРУГОГО — ДОВГИЙ ХВІСТ. У ОДНОГО ВУХА КОРОТКІ, А В ДРУГОГО — ДОВГІ.

«Я — МУРЧИК», — СКАЗАВ КОТИК.
«А Я — ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО», - СКАЗАЛО ЗАЙЧЕНЯТКО. ВОНИ ПОГОДИЛИСЯ БУТИ ДРУЗЯМИ І ПРИДУМАТИ РАЗОМ ЯКУ-НЕБУДЬ ЦІКАВУ ГРУ.

ДРУЗІ ПРИМІТИЛИ ПРОГРАВАЧ, ПУШЕНЯТКО НАТИСНУЛО НА КНОПКУ. ЧОРНА ПЛАТІВКА ЗАКРУЖЛЯЛА. ЗАГРАЛА ГАРНА МУЗИКА.

ПУШЕНЯТКО І МУРЧИК ТАНЦЮВАЛИ, КРУЖЛЯЛИ ТО В ОДИН, ТО В ІНШИЙ БІК. І ЗА ГОДИННИКОВОЮ СТРІЛКОЮ І СУПРОТИ ГОДИННИКОВОЇ СТРІЛКИ. ТІЛЬКИ ЛАПКИ ТУПОТІЛИ ПО ПІДЛОЗІ.

У НИХ ЗАПАМОРОЧИЛИСЬ ГОЛОВИ. КОЛИ МУЗИКА ЗАКІНЧИЛАСЯ І ПЛАТІВКА ПЕРЕСТАЛА КРУТИТИСЯ, ПУШЕНЯТКО ПЛЮХНУЛОСЯ НОСОМ, А КОТИК УПАВ НА СПИНКУ.

ЗАЙЧЕНЯТКО-ПУШЕНЯТКО ПІДВЕЛОСЯ. ВОНО ПРОСУНУЛО ГОЛОВУ ПІД ЛІЖЕЧКО. ВСІ ЗАЙЦІ ЗАВЖДИ ХОВАЮТЬ ГОЛОВУ. ПУШЕНЯТКОВІ ЗАМАНУЛОСЯ ТРІШЕЧКИ ПОСПАТИ.
КОТИК-МУРЧИК СМІЯВСЯ, ВІН ЗАПРОСИВ ПУШЕНЯТКО СПАТИ В ЛІЖЕЧКО. ПУШЕНЯТКО ВИСУНУЛО ГОЛОВУ З-ПІД ЛІЖЕЧКА І СТРИБНУЛО ПРЯМО НА ЛІЖЕЧКО.

ПУШЕНЯТКО ВИРІШИЛО ЗАБРАТИСЯ ПІД КОВДРУ. І ВИХОДИЛО, ЩО ТУПЕНЬКА ГОЛІВОНЬКА ОПИНИЛАСЯ ПІД КОВДРОЮ, А ПУХНАСТИЙ ХВОСТИК ВИДНІВСЯ НА ПОДУШЦІ,

НАСАМКІНЕЦЬ ПУШЕНЯТКО ЗАСНУЛО НЕПРОБУДНО ПІД КОВДРОЮ, А ГОЛІВКА ЙОГО, ЯК І СЛІД, ЛЕЖАЛА НА ПОДУШЦІ. І КОТИК-МУРЧИК ЗГОРНУВСЯ У КЛУБОЧОК І ТЕЖ ЗАСНУВ НА КОВДРІ НА ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ.