Для дошкільного віку

Пригоди краплинки

Вірші "Пригоди краплинки", "Лісовий будинок побуту", "Травень" "Байка про шевця Дратвочку", "Погодинка", "Гірський струмок", "Байка про сонце", "Впертий місяць", "Сон".
Переклад з польської Таміли Слободянюк

Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1991 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 20.


Фрагменти:


ПРИГОДИ КРАПЛИНКИ
Впала з неба краплинка,
округла,
невеличка.
Присіла на траву,
глянула: — Ой, як же цікаво! —
Обступили її квіти  довкола:
дзвіночки,
лілії,
матіола...
— Як з дороги себе почуваєш? –
запитали квітки іван-чаю.
— Чи подобаються луки? —
запитав ліловий  кукіль.
— Я зачарована луками,
їх запахом, зеленню, звуками!
І зосталась  би тут між квітів,
та сонце, боюсь, засвітить.
Лиш з’явиться  сонце —
мені вже не жити...
Порятуйте мене, любі квіти!
— Заспокойся, краплинко маленька,
житимеш з нами гарненько.
Заховаєшся в  чаші бутонів —
ми тебе порятуєм, збороним.
Будеш мати чудовий  дім,
тебе сонце  не скривдить в нім.— 
А... сонце хмари  розсуває.
— До нас! —
квіти кричать, гукають.
Куди сховатись? Не знає...
Дзвонять дзвоники.
Квіти в тривозі.
Немає краплинки...
Немає краплинки...
— Є! — сказав слимачок,—
сховалась до моєї хатинки.
Перед нами далека дорога,
отож летїмо якомога
швидше. Але повернемось,
як сонце приляже.
Чекайте на нас... Не плачте...
Ми зустрінемось
в лузі й гаю,
лишень вечір  запалить зорю! 


ТРАВЕНЬ
Біла ковдра стелиться...
Може, знов хурделиця? 
То квітки вітер  струшує 
з дикої груші. 


ЛІСОВИЙ БУДИНОК ПОБУТУ
На високій  сосні,
В зеленому лісі,
напис повісили:
«БУДИНОК ПОБУТУ». 
Працюють у  ньому кравці,
працюють у  ньому шевці,
кожен, хто має  потребу,
сюди поспішає-спішить. 
А в осінню пору
черга стоїть аж надворі,
бо на порозі уже зима,
а теплого одягу  ще нема. 
Просить добра фея
чобітки для  неї,
теплі, ще й на хутрі,
і кожушок з  пуху. 
Закричали сови:
— Просимо ласкаво,
головні убори: 
шапки, шляпки, хустки,
модні капелюшки,
тільки не картаті,
не в квітки лапаті. 
Прилетіла ворона
і хвіст попросила  пришити.
Без хвоста їй, звісно,
назад не долетіти. 
Не лише восени,
але і весною
приходять замовці 
до майстерні  лісової. 
Бусол каже:
— Прошу, дуже вас прошу
червоні калоші,
модні, гарні, хороші.
Часто ходжу  я на болото
і від нежиті маю турботи,
ото й прошу 
для себе калоші! 
Усі просять, наполягають...
Почекати? Е ні, не бажають!
Ані хвилі не хочуть чекати,
от і мусять майстри поспішати. 
Працюють кравці,
стараються шевці,
аби не нарікали
лісові мешканці. 


БАЙКА ПРО ШЕВЦЯ  ДРАТВОЧКУ
У невеличкій хатинці,
в маленькому місті 
живе собі Дратвочка  — 
швець, найкращий  у світі. 
Чоботи зранку шиє 
людям, пташкам  і звірям.
Навіть прекрасній жоржині 
зшив чобітки  чарівні. 
Біжить до нього  Весна,
змерзла і зовсім боса,
по туфельки срібні,
гаптовані росами. 
Просить Дратвочку Літо:
— Поший мені босоніжки,
легесенькі, з  дірочками,
щоб не стомились  ніжки. 
А Осінь, замерзаючи,
все калоші просить.
І швець для  неї шиє 
аж десять пар  калош. 
Біла Зима замовила
чобітки на хутрі,
носитиме їх у морози
і в січні, і в лютому. 
А ви, діти,
які чобітки  носите?
Зшиє вам їх Дратвочка,
тільки лиш  попросите! 


ПОГОДИНКА
В день погожий
сонце,
як миска, повна  меду,
на скатертині неба. 
А в непогоду
із скатертини
скрапують дощу крапелини 
на латаття. 


ГІРСЬКИЙ СТРУМОК
Біжить гірський потік, балакає,
з камінця на камінець перескакує.
Дуже спішить, бо чека
на нього широка ріка. 
Через ліси, через  долини
разом до моря полинуть. 


БАЙКА ПРО СОНЦЕ
Ягнятко-сонечко
вискочило з-за хмари-примари.
Золотим оком
роздивилось навкруг. Цікаво!
Теплою мордочкою 
ткнулось у  трави. 
Задзвеніли польові  дзвіночки,
засвітились луки й струмочки. 
А коли нагасалось по травах,
заховалось у  хмари-примари. 
Стихла пісня  в польових дзвіночках,
потемнішала вода в струмочках. 


ВПЕРТИЙ МІСЯЦЬ
Місяць, босий,
біжить по росах.
—  Ще змерзнеш! — 
Благає мама Нічка:
                 — Взуй чобітки...
Але ж місяць
як місяць.
Впертий-таки. 
Прибіг заєць,
приніс калоші! Каже:
    —  В цих калошах
    можеш ходити
    по росах. 


СОН
Сон мов кінь.
У нього рожеві ніздрі,
молочна грива
і підківки із
зірок.
 
Він копитцем вистукує
як серце:
        Тік-так,
        тік-так,
        тік-так... 

Дата внесення : 17.06.2010     Переглядів: 290     Популярність: 93.77%    
Належить до розділів:
Іноземні
Країни східної Європи
Віршовані твори
Жартівливі вірші
Віршики для малят
Колір обкладинки
тонка книжка
жовта
фіолетова



Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :