Увага!

На сайті містяться лише старі книги, та це не скасовує авторського права. Усі матеріали на нашому сайті розміщено виключно з метою ознайомлення. Після прочитання книги, ви зобов`язуєтеся видалити її зі свого комп`ютера.

Втім, деякі примірники можна придбати у букіністів, які співпрацюють із "Читанкою". Щоб знайти їх, наберіть у пошуку слово "придбати"

НА ПОРОЗІ — СВЯТО

Книжка містить чимало корисних порад для тих, хто хоче навчитися ґречному поводженню в гостях, у театрі, розповідає, як самому приймати гостей, як вдягатися в тому чи іншому випадку. Хто любить готувати, знайде в книжці оригінальні рецепти страв, а юні кравчині — викрійки суконь.


НАШ ДІМ ГОТУЄТЬСЯ ДО СВЯТА
Хто з нас не любить свят! І дорослі, і діти чекають їх з нетерпінням, старанно готуються до зустрічі. Згадайте передсвяткові дні у своєму домі: дорослі заклопотані, малеча старшино допомагає, хоча, правду кажучи, більше просто плутається під ногами, а старші діти... ну, у старших, як правило, знаходяться які||. справи за межами дому... Повертаються вони, коли все вже позаду: у квартирі чисто, з кухні линуть запаморочливі пахощі.
— Як у нас гарно!.. Як смачно пахне! — захоплено вигукують вони, але справжньої втіхи, звичайно, не відчувають. Чому? А тому, що людині по-справжньому дороге лиш те, у що вона вклала душу, до чого доклала уміння й сил. Чим активніше допомагатимете ви дорослим готуватися до свята, тим більшу радість відчуєте, приймаючи гостей. Не вірите? Спробуйте! І ви побачите, як приємно, коли гості хвалять наїдки, приготовлені вами. А мама... Мама ніколи не забуде підкреслити: «Оцей торт пекла Тетянка» або: «Той величезний кавун купив Дмитрик».
Давайте ж робити так, щоб у батьків частіше з'являлася нагода похвалити вас за допомогу. І ще — було б добре, якби допомога ваша не була для батьків по-святковому нечастою. Допомагайте їм щодня, щоразу, коли бачите, ще їм важко. І не чекайте при цьому, щоб вони просили вас: «Купи хліба» чи «Винеси сміття». Відкрию вам маленьку таємницю: мамі куди легше зробити щось самій, аніж бачити незадоволене обличчя сина чи доні. Але їй так хочеться, щоб її діти були справжніми господарями у своєму домі, привчалися до порядку змалку. Вона ж бо знає: де всі члени сім'ї працюють дружно, однаково дбають про свою домівку, там і в будень панує святковий настрій. Але ми трохи відволіклися — поговоримо все-таки про підготовку до свята.
Перед святом кожна людина намагається причепуритися: миється, надіває чистий одяг, робить зачіску. Так само й наш дім «хоче» бути чистим. Тому про прибирання ми насамперед і поговоримо.
До речі, саме під час святкового прибирання ви найбільше зможете прислужитися батькам. Починаючи прибирати, правильно розподіліть усю роботу. Квартира не повинна кілька днів стояти розчухрана. Знайте: зробити все протягом одного дня неможливо, тому розрахуйте на три-чотири дні. Наприклад: у перший день приберіть у кухні, на другій— у передпокої, ванній кімнаті, туалеті, на третій — в одній з кімнаті і так далі. Можна зробити й таким чином: першого дня вимити вікна в усій квартирі, другого — підлогу в усіх кімнатах і прибрати у шафах, третього — почистити пилососом м'які меблі і так далі. Власне кажучи, у кожній сім'ї є свої традиції генерального прибирання, і батьки з радістю передадуть їх вам. Не в цьому суть. Суть у наслідках: все має бути зроблено ретельно і своєчасно.
Ми щойно говорили про генеральне прибирання. Певна річ, ви щодня наводите лад у своїй кімнаті: застеляєте ліжко, підмітаєте або пилососите підлогу, прибираєте речі і книжки. Але навіть най-акуратніша господиня не миє щодня вікон, не вибиває килими, не пере щотижня штори і гардини. А от перед святами це зробити просто необхідно. З прання тюлевих гардин і чищення штор ми й почнемо.
Пробий тюль перед пранням слід на 3—4 години замочити у теплій воді з содою (одна столова ложка на відро води). Після цього як слід виполоскати його, зайву воду відтиснути, не викручуючи, і покласти у розчин прального порошку.
Під час прання тюль не тріть, не викручуйте. Щоб прання було ефективним, можна скористатися таким «пристроєм». Поставте у ванну, похило, застелену клейонкою дошку, розстеліть на ній тюль і прокатайте, трохи натискаючи, качалкою чи пляшкою. Брудна вода поступово стече. Цю операцію слід повторювати доти, доки вода, яка стікає з-під тюлю, не стане зовсім чистою.
Виправши, гардини виполіскують двічі у теплій воді, затим у холодній.
Шісті гардини слід відбілити і підкрохмалити. Для відбілювання простого тюлю, крім спеціальних засобів, використовують розчин перекису водню (40—50 грамів перекису на відро гарячої води) або нашатирного спирту (5 грамів спирту на 3 літри води). Гардини повільно занурюють у розчин і залишають там на 20—30 хвилин.
Крохмалять гардини з простого тюлю переважно у рисовому крохмалі, досить густо, як клейстер, завареному. До розчину крохмалю додають синьку.
Витиснувши зайвий клейстер, гардини на півгоірни загортають у чисту полотнину. Досушують у розправленому вигляді, інколи на попередньо вимитому вікні.
Перш ніж прати нейлонові гардини, їх треба як слід витрусити і не менш ніж тричі замочити у холодній водь Після цього на півтори-дві години покласти у розчин прального порошку або пасти для синтетики. Коли гардини як слід відмокнуть, виперете їх у чистому розчині прального засобу. Температура води при цьому має дорівнювати приблизно 50 градусам. Перучи, намагайтеся не терти й не викручувати гардини. Після прання кілька разів прополощіть їх — спочатку у теплій, потім у холодній воді. Сушити нейлонові гардини найкраще у розправленому вигляді, можна так само, як прості, на чистому вікні. Поки гардини відмокатимуть, ви встигнете його підготувати.
Взимку вимити шиби з вулиці неможливо, але зсередини і скло, і лутки, і рами можна і треба як слід промити. Кожна хазяйка робить це по-своєму, але загальне правило для всіх одне: насамперед вологою ганчіркою знімають пил з внутрішніх рам і шиб, потім протирають проміжки між рамами, а вже після цього роблять те саме знадвору.
Рами миють теплою водою з нашатирним спиртом (1 столова ложка на літр води). Не варто користуватися мильним розчином або содою: фарба може розчинитися і вони потьмяніють.
Скло найкраще мити холодною водою, лляною ганчіркою і протирати до блиску м'яким папером. З зовнішнього боку тертимете його зверху вниз, а з внутрішнього — зліва направо: тоді краще видно огріхи.
Коли шибки дуже брудні, можна скористатися спеціальними засобами: «Нітхінол», «Секунда» тощо. Якщо ж їх немає напохваті, не хвилюйтеся. Змочіть шиби оцтом, який є у кожній домівці, і промийте чистою водою. Побачите — вони блищатимуть, як кришталь. Якщо в хаті знайдеться трохи гасу, можна протерти чисті шибки сумішшю гасу і води (1 столова ложка гасу на відро води). Вони стануть ще прозорішими. Це давні і дуже надійні способи миття вікон. Ними користувалися ще наші бабусі.
Плями від мух з будь-якого скла легко змиваються розчином води і нашатирного спирту (у рівних кількостях).
Запам'ятайте й таке: ніколи не протирайте шибки, коли на них падає сонячне проміння, інакше на склі залишаться смуги.
Зараз, як правило, на вікна вішають не тільки тюлеві гардини, а й штори. їх роблять з різних тканин — цупких і тонких, барвистих і однотонних. Легкі, барвисті зручніші у користуванні — їх можна просто прати І прасувати. Штори із світлої важкої тканини потребують спеціального догляду, але й прикрашають квартиру краще, ніж інші. Звичайно, найлегше віддати їх у хімчистку, але це зовсім не обов'язково. їх можна освіжити і вдома. Ось кілька порад.
Перш за все штори винесіть надвір і як слід витрусіть. Потім уважно розгляньте і, якщо вони місцями забруднилися або на них з'явилися плями, почистьте. Як це зробити, ви дізнаєтеся, відкривши с. 41 нашої книжки. Додамо тільки, що таким же чином можна звести плями не тільки зі штор, але і з м'яких меблів та одягу. . Ну що ж. Вікна у нас сяють, гардини і штори чистісінькі. Починаємо чистити килими.
Насамперед слід звільнити їх від пилу. Вибийте килим як слід надворі і почистьте пилососом. Це — перший етап. У продажу є різні засоби для догляду за килимами. Уважно прочитайте інструкцію — і до діла!
Синтетичні килими гарно вичищаються щіткою, вмоченою у мильний розчин. Тією ж щіткою, але вже чистою, змиєте розчин з килима. Потім протрете його чистою ганчіркою.
Щоб не намочити підлогу, підстеліть під килим клейонку. До речі, непогано час від часу протирати його щіткою, загорнутою у вологу марлю. Марлю слід часто промивати і якнайкраще викручувати. Взимку не забудьте почистити килим снігом: після цього у кімнаті довго пахне свіжістю.
Чистий килим стелимо, звичайно, на чисту підлогу. Якщо у вас паркет покритий лаком, його добре протирати ганчіркою, змоченою у воді з гліцерином (1 столова ложка на відро води). Гарячою водою мити таку підлогу не можна.
Фарбовану підлогу або лінолеум треба мити не рідше одного разу на тиждень. З часом він втрачає полиск і тьмяніє, тому варто Час від часу натирати таку підлогу спеціальними пастами: «Само-блиск», «Едельвакс» тощо. Тріщинок на лінолеумі не буде видно, якщо залити їх парафіном, а затим натерти воском.
Фарбовану підлогу миють мильною водою, а, щоб фарба блищала, наприкінці протирають розчином нашатирного спирту (2— З столові ложки на відро води).
Вимили вікна й підлогу, вичистили килими, штори, випрали і повісили гардини. Тепер візьмімося за меблі. Почнемо з м'яких. Найкраще чистити їх пилососом. Але можна й так: накрийте диван або крісло вологою ганчіркою і як слід вибийте спеціальною вибивалкою для килимів. Можна почистити меблі щіткою, загорнутою у вологу марлю. Плями і забруднені місця вичистіть (див. с 41).
Поліровані й лаковані меблі протирають спеціальними засобами, які продаються у господарчих магазинах. Роблять так: витирають меблі сухою ганчіркою, потім на чисту ганчірку наносять спеціальну пасту і протирають меблі. Затим сухою фланелькою натирають їх до блиску.
Якщо вдома немає спеціального засобу, але є гліцерид, можна зробити так. Просочіть ганчірку/ сумішшю теплої води і гліцерину (1 частина гліцерину на 10 частин води). На вигляд ганчірка здаватиметься сухою, але тільки здаватиметься. Коли ви почнете витирати нею пил, то пересвідчитеся, що вона вбирає його не гірше, ніж волога.
Спитавши дозволу в мами, вимийте люстри, протріть дзеркала. Люстри миють удень, коли не потрібне світло. Щоб не намочити проводку, води беріть якомога менше. Як знімати плями від мух, ви вже знаєте. Можна, крім цього, використати будь-який одеколон або лосьйон.
Дзеркало протирають спеціальним засобом, але якщо вдома у вас його немає, не журіться. Зробіть отак: 1 столову ложку крейди змішайте з 1 столовою ложкою оцту. Суміш нагрійте. Коли вона відстоїться, злийте рідину. Нею й чистять дзеркала. Наприкінці протрете дзеркало м'якою ганчіркою, я|са не залишає ворсинок.
Гарно числити дзеркало і розчином синьки для білизни. Якщо воно не дуже брудне, досить продерти його слабким настоєм чаю.
Стелю і стіни почистьте пилососом, можна й віником, обмотаним вологою чистою ганчіркою. Стежте за тим, щоб рухи ваші були легкими, інакше на крейді можуть залишитися темні смуги.

ЗУСТРІЧАЄМО ГОСТЕЙ
Святкові приготування завершено. Скоро прийдуть гості. Сподіваємося, у вас уже все готово. Квартира сяє, всі зайві речі з передпокою винесені, щоб гостям було зручно роздягатися. Місце для сумок, шарфів, шапок ви приготували. Восени слід подбати і про те, куди покладуть гості свої парасольки. Можна використати як підставку звичайне відро. Парасольки стікатимуть, не займаючи при цьому багато місця. Щоб відро не псувало святкового вигляду передпокою, обгорніть його яскравим папером.
Не забудьте вичистити і прикрити вологою ганчіркою килимок перед дверима.
У ванній кімнаті покладіть на мильницю новий шматок мила і повісьте чистий рушник. Перш ніж сісти за стіл, гості, напевно, захочуть вимити руки.
Приготуйте капці на той випадок, якщо хтось із гостей захоче перевзутися, але ні в якому разі не пропонуйте цього самі: це нечемно! Коли вже дуже переживаєте, що мама буде незадоволена через брудну підлогу, покладіть ще одну ганчірку у передпокої і попросіть гостей як слід витирати ноги.
Іще одна порада: запрошуючи гостей, намагайтеся зробити це в один час. Інакше той, хто одержить запрошення значно пізніше, може образитися.
Перед приходом гостей обов'язково перевдягніться у святкове вбрання. Гості відчують, що їхній прихід для вас — свято. Якщо хтось із гостей прийшов трохи раніше, не дайте йому відчути себе зайвим. Запропонуйте якесь заняття, а самі тим часом перевдягніться.
Гостей зустрічайте у передпокої. Допоможіть їм роздягтися. Проведіть до своєї кімнати. Якщо там хтось уже є, познайомте гостей між собою. Не варто казати так: «Це моя подруга Галя, а оце моя сусідка». Про сусідку краще сказати: «Це моя подруга із сусідньої квартири». Приймаючи гостей, намагайтеся поводитися так, щоб вам з ними було легко і приємно.
Уявіть собі таку ситуацію: ви граєте у шахи з гостем, який прийшов до вас першим, і тут заходить іще один гість. Як ви маєте вчинити? Запропонуйте йому грати замість вас або відкладіть партію. Те саме з телевізором. Якщо гість, який прийшов пізніше, не захоче дивитися телепередачу, яку ви дивитеся з іншим гостем, ви повинні приділити увагу йому, хоч як би вам хотілося додивитися її до кінця.
Якщо у кімнаті, яку ви так ретельно прибрали до приходу гостей, буде порушено лад, не переживайте, а тим більше не робіть зауважень типу: «Я сьогодні цілий день прибирала, а ви...» Цим ви зіпсуєте їм настрій, а собі свято. Краще прибрати ще раз, коли гості розійдуться.
Те саме за столом. Коли хтось похвалить приготовлені вами страви, не розповідайте у відповідь, чого це вам коштувало, як важко було дістати продукти і як стомливо було все це готувати.
Якщо гості зацікавилися вашими книжками або колекціями, не дайте їм відчути, що переживаєте, як би вони чогось не зіпсували. Краще приберіть тендітні, крихкі речі з-перед очей, щоб не псувати собі й людям святкового настрою.
Якщо помітите, що комусь невесело, не набридайте йому запитаннями: «Чого сумуєш?», «Чого мовчиш?» Цим людину не розрадиш, вона тільки ще більше знітиться, от побачите. Поговоріть краще з нею про щось цікаве, вона поступово включиться у загальну розмову, а там і у веселощі.
Попрощавшись з гостями, допоможіть їм надіти пальто, проведіть до ліфта або хвіртки. Якщо до вас приходила дівчинка, а надворі темно, потурбуйтеся, щоб хтось з хлопців провів її додому. Розпитайте, може, комусь з нею по дорозі — виявіть увагу до гості.
Запрошуючи гостей, обов'язково погодьте це з батьками. Порадьтеся про час зустрічі, кількість запрошених. При цьому батьки самі мають вирішити, залишатися їм на той час вдома чи кудись піти на цей вечір. Ніколи не ставте їм умов — ви можете їх образити.
Якщо до кімнати, де розважаються ваші гості, зайде хтось — батько чи мати,— не забудьте представити їм своїх друзів.
Тепер ви знаєте, як слід приймати гостей. А чи вмієте ви самі бути гостями? Це не так просто, як здається. Тут також доводиться дотримуватися певних правил. Найперше з них — завжди приходити вчасно. Вас запрошують на певну годину. На цей час накривають на стіл, до відповідної години готують гарячі наїдки. Якщо гості затримуються, хазяї починають нервувати, закуски й салати втрачають привабливий вигляд, про який так потурбувалися хазяї, гаряче холоне, а ті, хто прийшов вчасно, знемагають від нудьги й чекання.
Не варто приходити і завчасно. Цим ви можете поставити хазяїв у незручне становище — вони можуть бути ще не готові прийняти вас.
У гостях намагайтеся поводитися так, щоб присутнім було приємно спілкуватися з вами. Не сидіть букою, не чекайте, щоб вас розважали, але й не намагайтеся привернути до себе загальну увагу. Говоріть самі, але й іншим дайте висловитися: щось розповісти, про щось розпитати. Не включайте без дозволу музику. Комусь, можливо, поки що зовсім не хочеться її слухати. Якщо вмієте співати, грати на якомусь музичному інструменті, читати вірші, не відмовляйтеся, коли вас попросять про це.
Раптом вам буде нудно — ні в якому разі не показуйте цього присутнім, а коли вже вам зовсім не сподобалося у гостях, ніколи нікому про це не розповідайте: це неблагородно по відношенню до хазяїв. Вони ж бо хотіли, щоб вам було добре в них, і не їхня вина, що не все вийшло як слід. Врахуйте й таке: товариші, яким ви розповідатимете, складуть про вас певну думку і, можете не сумніватися, ніколи вас до себе не запросять. Запам'ятайте: завжди слід ставитися до інших так, як вам би хотілося, щоб поставилися до вас інші.

ОБІД В КОЛІ СІМ'Ї
У цій книзі нам хотілося поговорити з вами про свята, зокрема розповісти про сервірування святкового столу. Але якщо ви взагалі не вмієте накривати на стіл, то навряд чи впораєтеся із святковим сервіруванням. Тому, можливо, варто перш за все познайомити вас з деякими загальними правилами, які, безперечно, знадобляться вам і у вашому повсякденному житті.
Сервірувати стіл треба так, щоб він, передусім, мав привабливий вигляд. Крім того, на ньому має бути все необхідне. Поставити його слід так, щоб усім було зручно сидіти. Зараз родина, як правило, їсть на кухні. Кухонні столи здебільшого покриті пластиком. Так от, коли ви збираєтеся пообідати чи повечеряти всі разом, накрийте його скатертиною. Це одразу створить відповідний настрій.
Звичайно, у наш час щоразу всією родиною сісти за стіл не вдається, але у вихідні дні зробити це цілком можливо. Можна й вечеряти всім разом. Так от, постарайтеся зробити так, щоб кожна така спільна вечеря, кожен недільний сніданок чи обід стали маленьким сімейним святом. Ви це зможете. Щоб зробити все, як годиться, скористайтеся з наших порад.
Накрийте стіл скатертиною або підкладіть під кожен прибор серветку. У центрі столу поставте блюдо з печенею, салатом, вареною картоплею тощо — тобто те, з чого всі братимуть собі їжу на тарілки. Не забудьте про спеції — сіль, перець, гірчицю тощо,— маслянку з маслом, склянку з паперовими серветками. Біля приборів покладете полотняні серветки — ними також вам доведеться користуватися за столом. Дуже прикрасить застілля невеличкий букет квітів. Залежно від сезону це можуть бути нагідки, проліски, фіалки або якісь інші скромні квіти. Ставити їх краще у невеличку вазочку.
Для кожного члена сім'ї ставлять одну, а за обідом дві тарілки — глибоку і мілку. Праворуч від кожної кладуть ніж лезом до тарілки і столову ложку, з лівого боку — виделку зубцями догори. Якщо варитимете яєчка, не забудьте прдати чайні ложечки і спеціальні підставки для яєць.
Стіл накритий. Можна їсти. Кожен член сім'ї повинен мати за столом своє місце. Сидіти слід рівно, не дуже далеко від столу, щоб не тягтися до нього, але й не близько, щоб не лягати на нього грудьми. Не кладіть на стіл лікті, не нахиляйтеся надто низько над тарілкою. Не балакайте за столом і не вимахуйте руками, особливо будьте уважними, коли у вас в руках виделка або ніж.
У петровські часи взірцем поводження за столом були гардемарини — майбутні військові моряки. Досягалося це тривалим тренуванням: сідаючи за стіл, хлопчики тримали під пахвами товсті фоліанти. Опробуйте хоч раз зробити це — побачите, як то легко було тримати марку гардемарина!
їсти треба не поспішаючи, не сьорбаючи, тихо й ретельно пережовуючи їжу. Це не тільки справляє приємне враження, але й корисно для здоров'я. Як каже народне прислів'я: «Хто довго жує, той довго жиє».
Навчіться правильно користуватися столовими приборами: виделкою, ложкою, ножем. Ніж тримайте у правій руці, а виделку в лівій, похило до тарілки, щоб виделка ненароком не ковзнула по дну і не викинула їжу на скатерть. Не можна їсти з ножа: це і негарно, і небезпечно.
М'ясо, сардельки, сосиски ріжуть потроху, маленькими кусочками. Яєчню, омлет, котлети та інші блюда із рубленого м'яса не ріжуть ножем, а, тримаючи виделку у правій руці, відділяють нею невеличкі шматочки. Птицю їдять за допомогою ножа і виделки доти, доки це можливо, а потім беруть кісточки рукою. Не забудьте при цьому скористатися паперовою серветкою!
Поїли? Витріть руки і рот паперовою серветкою (полотняні зараз здебільшого кладуть на коліна або закладають за комір, щоб не зіпсувати одежу), покладіть виделку і ніж на тарілку, руків'ям управо. Тихенько відсуньте стілець, чемно подякуйте бабусі і мамі за обід. І, звичайно, не поспішайте непомітно зникнути — допоможіть дорослим прибрати зі столу.

СЕРВІРУВАННЯ СВЯТКОВОГО СТОЛУ
Святковий стіл сервірують трохи інакше, ніж сімейний, щоденний. Головне завдання тут — надати застіллю урочистості. Стіл накривають білою крохмальною скатертиною так, щоб складка лягла рівно посередині. Під скатерть кладуть м'яку тканину (скажімо, байову ковдру), тоді вона не буде соватися, а посуд — бряжчати. Не застеляйте скатерть прозорою плівкою — це зіпсує загальний вигляд, та й гостям ви нібито висловите недовіру — мовляв, ви не певні, що вони вміють як слід поводитися за столом. Якщо ж трапиться так, що хтось із гостей ненароком розіллє щось на свіжу скатертину, зробіть вигляд, що ви цього не помітили,— так чинять вихввані люди.
Святковий стіл завжди мають прикрашати квіти. Ми вже говорили про квіти на сімейному столі. В урочистих випадках на столі можуть стояти великі букети у високих вазах. Ставити їх треба так, щоб вони не заважали гостям бачити одне одного. Якщо стіл невеликий, можна покласти біля кожного прибору по квітці. Бажано, щоб це були квіти, які досить довго можуть бути без води.
На святковому столі має стояти однаковий посуд. Нехай це буде недорогий, але сервіз. Це краще, ніж подати різномасті, хоч і антикварні тарілки.
Якщо випадок менш урочистий, скатерть може бути кольоровою!, але однотонною. Дуже гарно виглядає скатерть, підібрана в тон сервізу або букета. Вона може бути червоною, бежевою чи навіть темно-корйчиевою. Головне, щоб вона відповідала кольору посуду або квітів. Наприклад, букет чайних троянд на фоні темно-коричневої скатерті виглядає вишукано і урочисто. Кольорова скатерть дає можливість підібрати різноманітні серветки. До коричневої, наприклад, підійдуть світло-зелені, жовті, бежеві, рожеві. Варіацій може бути безліч. Якщо ви покладете однотонну вишиту скатерть, то серветки можна підібрати в тон вишивці. Скатерті картаті, у горошок, квіточку годяться тільки для сімейного столу. Крім того, їх можна покласти в день народження маленької дитини.
Кожному гостеві слід поставити мілку тарілку, на неї закусочну, ліворуч від неї — пиріжкову. Праворуч від тарілки покладете ложку і ніж (лезом до тарілки), ліворуч — виделку. Ложки і виделки мають лежати ввігнутим боком догори.
Полотняні серветки, складені трикутником, пірамідкою, корзинкою тощо, покладіть на закусочні тарілки.
Приблизно у центр столу ставлять великі тарелі з холодними закусками. Симетрично по обидва боки від них — салати та інші наїдки. Тут усе залежить від того, які продукти ви маєте.
Коли гості покуштують усі закуски, можна подати печеню. її подають на великих деках або на тарелях, у керамічних горщичках тощо — залежно від задуманого вами меню.
Перш ніж подати солодке, треба прибрати зі столу зайвий посуд, змести крихти. Ще краще замінити однотонну скатерть на барвисту.
Самовар або чайник ставлять з того боку столу, де сидітиме хазяйка. Вона розливатиме чай.
У центрі столу стоятимуть цукерниці, тарілочки з лимоном, блюда з пиріжками, торт. Для кожного гостя ставлять десертні тарілки, на них кладуть серветки. Торт розкладають по тарілках лопаточкою, печиво й пиріжки — спеціальними щипцями. Цукерки і цукор кожен покладе собі сам. Не забувайте, що у цукерниці має бути спеціальна ложка!
Якщо на столі стоятиме і варення, подайте розетки. Варення, як і цукор, кожен покладе собі сам і так само спеціальною — не своєю ложкою.
На с. 45 ви знайдете кілька оригінальних рецептів солодких блюд. Сподіваємося, вони сподобаються вашим гостям!
Якщо у вас зібралася молодь і ваша мета — поспілкуватися, розважитись, можна подати лише бутерброди або закуску і бутерброди, їх розставляють на столі так, щоб кожен міг підійти і взяти, що сам захоче. Стіл у такому випадку присувають до стіни і накривають скатертю, яка спускається майже до підлоги. Квіти ставлять у високі вази, ближче до стіни, біля них — свічки у підсвічниках. З боків поставите тарілки, біля них виделки, ножі, чайні ложечки. Не забудьте про склянку з паперовими серветками! На столі мають стояти глечики з соками, фрукти у високих вазах. Гості самі себе обслуговуватимуть, і треба подбати про те, щоб зробити це їм було легко і приємно. Хазяїну доведеться лише час від часу міняти тарілки.
На с. 44 ми розповімо, які бутерброди можна зробити.
Крім соків, можна подати коктейлі. Вони смачні, різноманітні, гарно виглядають у високих бокалах. Ви, мабуть, знаєте походження слова «коктейль»? Слово це англійське, яке складається з двох частин: «кок» — півень і «тейль» — хвіст, тобто «півнячий хвіст». Чому така назва? Бо так само, як хвіст півня міниться різними кольорами, коктейлі складаються з кількох напоїв і утворюють неповторний смаковий букет.
Пити коктейль слід потихеньку, через соломинку, щоб розсмакувати напій.
Готують коктейлі із різних соків: яблучного, сливового, морквяного. Ще краще — з чорносмородинового, малинового або вишневого — вони ароматнішь-Інколи додають молоко, звичайне або згущене, мед, білок або жовток яйця. Ванільний цукор, кориця, кава придають коктейлю специфічний смак. Власний рецепт смачного коктейлю — мрія кожної господині, отже дерзайте. Якщо у вас є міксер, скористайтеся ним. Тільки, перемішавши складові частини, не забудьте скуштувати напій самі!
Дуже важливе значення має назва коктейлю. Тут ви можете дати волю фантазії! На с. 46 ви знайдете кілька рецептів, але майте на увазі — то лише натяк...

НЕ ПОДАРУНОК ЦІНУЙ, А УВАГУ
Так уже повелося, що час від часу люди роблять один одному подарунки: на день народження, на Новий рік, та й просто ідучи в гості. До речі, подарунки не обов'язково робити тільки у свята. Інколи сувенір, подарований товаришеві просто так, без приводу, підкреслить, як добре ви до нього ставитеся, і, безумовно, порадує його.
Робити подарунки — не така проста справа, як здається на перший погляд. В умінні підібрати і вручити подарунок, як ні в чому іншому, виявляється внутрішня культура людини. При цьому не має значення, даруєте ви дороізйріч, букетик квітів чи сувенір, зроблений власними руками. Якщо ваш дарунок — вияв приязні до людини і коли вручите ви його, як належить, він обов'язково сподобається.
Звичайно, неможливо передбачити всі ситуації, які можуть виникнути, але кілька загальних порад ми вам спробуємо дати. Наприклад, якщо ви йдете до коговь уперше, захопіть квіти і якийсь невеличкий сувенір. Букет ви подаруєте мамі товариша, а сувенір — меншому братику чи сестричці. Це допоможе вам подолати незручність,  яка виникає  завжди,  коли  приходиш  кудись уперше.
До речі, про квіти. Як їх рручати? Загорнутими у прозорий папір чи відкритими? Якщо ви даруватимете їх у передпокої, можна целофан не знімати, коли ж ви занесли їх до кімнати, його обов'язково слід зняти. Коли ваші квіти загорнуті у цупкий папір або газету, їх треба зняти одразу ж. Ніколи не даруйте великих, надто пишних букетів, за винятком тих випадків, коли кількість квіток відповідає вікові іменинника. Приємно виглядає одна квіточка, прикрашена гілочкою аспарагуса або листком папороті і перев'язана яскравою стрічкою.
Діти не повинні робити дорогих подарунків. Це навіть незручно. Всі знають, що своїх грошей у вас немає, ви берете їх у батьків, тому вийде, що це дарунок не ваш, а ваших батьків. Правда, можливий такий варіант. Якщо ваші родини товаришують, ви можете зробити спільний подарунок. При цьому особисто від себе вручити невеличкий сувенір. Буде добре, якщо ви зробите його власними руками.
До речі,  подарунки,  зроблені власноруч,  найбільше  радують рідних. Уявіть собі радість мами, коли вона одержить зроблену вами, а не куплену в магазині, до того ж на її гроші, річ. А як радітиме бабуся, одержавши сплетені внучкою шкарпетки чи прикрашену орнаментом дошку, яку зробив її онук! Відкрийте книжку на с. 47, і ви знайдете опис потрібних у побуті речей, які вам неважко буде зробити власними руками.
Але повернімося до ваших друзів. Якщо ви знаєте один одного давно, часто спілкуєтеся і вам відомо, що хотілося б мати вашому товаришеві, вибрати або зробити подарунок вам буде значно легше. І все-таки, навіть коли ви зовсім не знаєте смаку людини, якій збираєтеся подарувати саморобний сувенір, будьте певні — вона ніколи не лишиться байдужою до такого дарунку.
Був у мене такий випадок. Колись, багато років тому, я вирішила навідати у лікарні мамину давню подругу. У неї був тяжкий перелом ноги, і це її дуже пригнічувало. Я принесла їй маленького песика, якого пошила з клаптика штучного каракулю, з очками-гудзиками. Треба було бачити, як зраділа подарунку хвора! Мабуть, живий песик менше порадував би малюка, ніж моя саморобка жінку! Від цього дня справи у маминої подруги покращали, і незабаром вона одужала.
Минули роки. Я закінчила школу, переїхала в інше місто, і ми досить довго не бачилися. Аж ось через багато літ, зовсім дорослою, я приїхала в рідне місто і вирішила навідати давню знайому. Яким же було моє здивування, радість і вдячність, коли на столику біля її ліжка я побачила мою стару, смішну й незграбну іграшку! Минуло двадцять років, а мій подарунок не набрид їй!
Хоч би яким скромним був ваш подарунок, але якщо ви зробите його з любов'ю, увагою, теплом, він завжди принесе радість. Так уже повелося — сердечне тепло передається одне одному і довго зігріває душу.
Хочу порадити вам ще й таке. Ніколи не розповідайте, як важко вам було робити ту чи іншу річ, як не хотілося з нею розлучатися тощо. Цим ви одразу знеціните свою працю. Негарно також згодом нагадувати товаришеві: «Цю річ я тобі подарував!» Ніколи не хваліть власних подарунків і не ганіть чужих. І не даруйте іншим те, що самі від когось одержали.
Взявши подарунок, розгорніть його, роздивіться і обов'язково подякуйте. Якщо подарунок не дуже вам сподобався або коли у вас уже є така річ, не давайте взнаки, що це так. Не можна ображати людину, яка хотіла зробити вам приємне. Якщо вам подарували цукерки чи інші ласощі, спочатку почастуйте гостей, а вже після цього візьміть самі.
Не робіть живих подарунків, не погодивши це з батьками товариша. Уявіть собі, що буде, коли раптом подарованого вами хом'ячка чи котика не захочуть прийняти.
Запаковують подарунки по-різному, їх можна загорнути у кольоровий папір, покласти в поліетиленовий пакет і зав'язати стрічкою. Але краще все-таки зробити спеціальну коробочку, її можна обклеїти яскравим папером, прикрасити малюнками, жартівливими написами, побажаннями. Така коробочка сама по собі буде чудовим подарунком. Форма коробочки може бути різна: циліндрична, кругла — залежно від того, який подарунок ви збираєтеся запакувати.
А тепер кілька порад відносно того, що саме можна зробити власними руками.
Книга — один з найкращих подарунків. Але буде непогано, коли ви разом з книгою подаруєте гарну обкладинку і набір закладок. Відповідні креслення і зразки ви знайдете на с. 48 нашої книжки. Закладки можна зробити з вишивкою, аплікацією. Набір вишитих закладок у вишитому саморобному конверті може бути самостійним подарунком.
Молодшій сестричці або подружці можна подарувати альбом, на першій с/горінці якого буде намальована лялька, а на наступних — її одяг. Діти люблять забавлятися пагі&ровими ляльками, ви це самі добре пам'ятаєте, правда?
Ляльку можна зробити і з тканини. Для одежі підберете яскраві клаптики. Кілька вдяганок пошиєте разом з сестричкою, а далі вже вона сама намагатиметься щось змайструвати. От побачите — свою ганчір'яну ляльку ваша сестричка любитиме більше великих гарних ляльок, куплених у магазині. До речі, таку саму ляльку, тільки гарно вбрану й оформлену, можна подарувати і вашій старшій подрузі.
Дуже приємний подарунок — прикраса для одежі. Але тут треба зважати на вимоги моди. Лише коштовності не підлягають її впливові, що ж до біжутерії — тут легко помилитися. Тому поради, які знайдете у нашій книжці, не сприймайте буквально — це лише інформація для роздумів, не більше.
Деякі прикраси не можуть служити довго. Наприклад, якщо ви подарували вчительці на Восьме березня маленький букетик підсніжників з білого шовку, він скоро «зів'яне». Але дарма! Нехай вона бодай кілька разів пришпилить його до блузки чи плаття — це буде приємно і їй, і вам.
Корзиночку з квітами з бісеру, букетик квітів з бісеру чи гілочку верби з клаптиків світлого хутра норки можна носити в різний час, у різні пори року. Якщо виконати їх на належному художньому рівні, вони довго радуватимуть того, кому ви їх подаруєте. Поради щодо їх виготовлення ви знайдете на с. 50 книжки.
Брошки, кулони, буси можна робити із шкіри, ниток, мушлів тощо. Щоб вони вийшли по-справжньому гарними, потрібна винахідливість, фантазія і, звичайно, велике бажання.
Незмінним успіхом користуються так звані «сімейні подарунки»: набори серветок, панно, килимок, господарча сумка, настінний кошичок для дрібничок, ваза тощо. Носовички, загалом, дарувати не прийнято, але й тут можуть бути винятки: якщо прикрасити носовичок гарною вишивкою і мереживом, він також може стати приємним подарунком.

СВЯТКОВЕ ОФОРМЛЕННЯ КВАРТИРИ, ЗАЛУ
Думаю, всі ви хоча б приблизно знаєте, як прикрасити квартиру до Нового року. А до Восьмого березня? Дня народження? Просто зустрічі з друзями?
Давайте уявимо собі, що скоро у когось із членів вашої родини день народження. Як ви оформите квартиру? В центрі уваги буде, звичайно, сам іменинник. Можна зробити фотомонтаж з фотографій різних років, доповнений малюнками, жартівливими написами, побажаннями. Щоб не зіпсувати фотографій, користуйтеся гумовим клеєм, фото клейте за кутики.
Обов'язково купіть квіти! Зробити це можна напередодні дня народження. Загорніть їх у папір, зверху в целофан і покладіть до холодильника. Якщо ночі не дуже теплі й не морозяні, можна потримати квіти на балконі чи за вікном. Принісши з холоду, не ставте їх одразу в теплу воду — вони мають якийсь час побути при кімнатній температурі.
Уявляєте собі радість іменинника, коли він, прокинувшись, побачить квіти? Не лінуйтеся, старайтеся якнайчастіше радувати своїх рідних. Ми дамо вам кілька порад щодо проведення різних сімейних свят, причому не обов'язково днів народження.
Скажімо, на святковий вечір у вас запланована розважальна програма. У цьому разі оформити квартиру можна таким чином. Зробіть, наприклад, яскраву жартівливу афішу. Порядок денний буде, звичайно, різноманітний і веселий: ігри, вікторини, фокуси... Постарайтеся обов'язково виконати те, що запланували.
До будь-якоітЬ свята можна прикрасити квартиру гірляндами, кульками, прапорцями. Урахувавши при цьому, звичайно, пори року. На Жовтневі свята можна використати осіннє листя. Прикрасите ним вікна, зробите гірлянди. У такі гірлянди можна вплести гілочки калини, грона горобини. Влітку вплетете у гірлянди вишні, черешні. І в усі пори року можна використати квіти. Паперові й мальовані, вишиті й випечені — вони завжди милують зір. Уявляєте, якого вигляду набуде ваше житло?
Якщо ви з літа потурбуєтеся про осінньо-зимові букети, можна буде прикрасити домівку і ними. Про те, як підготувати для таких букетів листя і квіти, ви дізнаєтеся, відкривши с. 52. нашої книжки.
Казкового,   таємничого,   чарівного   вигляду   надають   кімнаті малюнки на вікнах. Як правило, їх роблять на Новий рік. Тоді малюють зубним порошком або крейдою. До інших свят казкових птахів і квіти можна намалювати гуашевими фарбами. Гарно виглядають і витинанки, зроблені з різнокольорового паперу.
Можна цікаво оформити дзеркало. Наприклад, отак: заклейте його малюнком, на якому зображено якого-небудь смішного чоловічка, а для обличчя залишіть вільне місце. Хто гляне у дзеркало, побачить себе, але у якому вигляді!
А які чудові прикраси виходять із звичайних гумових кульок! З паперу, тканини, сухозліток, серпантину зробіть волосся, окуляри, вуса, бороди, капелюшки й комірці. Намалюйте на кульках обличчя — і галерея веселих чоловічків зустрічатиме ваших гостей разом з вами. Можна надати їм портретної схожості з членами вашої родини чи знайомими — це завжди має успіх. Папір на кульки можна наклеїти гумовим клеєм.
Дуже гарні гірлянди з яскравих різнобарвних ліхтариків. Для них можна використати звичайні ялинкові гірлянди.
Через кімнату (зал) протягніть волосінь, прикріпіть до неї гірлянду, а на кожну лампочку надіньте паперовий ліхтарик. Влітку таку гірлянду можна повісити в садку, на подвір'ї, на веранді тощо.
Ми розповіли лише про деякі варіанти оформлення квартири чи шкільного залу до свят. їх може бути значно більше — все залежить від вашої фантазії, вміння, матеріалів.
Тепер давайте поговоримо більш докладно про новорічне оформлення квартири: адже новорічне свято — найулюбленіше серед усіх!
Прикрашена ялинка сама по собі робить дім святковим, але все-таки, як нам здається, деякі доповнення не завадять. По стінах можна  розвісити  ялинкові  кульки,   гірлянди.  Люстри  і  торшери стануть невпізнанними, коли прикрасити їх сухозлітками, серпан тином, дрібними ялинковими кульками.
У горщик з-під квітів встроміть кілька довгих спиць і надіньте на них різноколірні кульки — видовище буде пречудове! А скільки можливостей таять у собі новорічні букети! Ялинкова чи соснона галузка, свічка і якась яскрава прикраса — скільки композицій можна придумати за їх допомогою! Скажімо, таку: візьміть велику пласку тарелю, довгасту або круглу, і покладіть на дно шар моху. По краях прикрасьте її ялинковими гілками. У центрі поставте велику свічку, замаскувавши підсвічник мохом. По моху розкидайте блискітки, покладіть ялинкові та соснові шишки, прикраси.
Композицію можна поставити у центр святкового столу, можна десь окремо — на тумбу, журнальний столик.
Ефектний вигляд має зимовий букет у високій вазі. Як його зробити? Опустіть оголені гілки у насичений теплий розчин солі, через деякий час вийміть і дайте підсохнути. Сіль викристалізується, і гілки вкриються «інеєм». Японці фарбують сухі гілки у білий колір — вони створюють чудовий фон для композиції з квітів.
Гарно виглядають такі букети у підлоговій вазі.
Можна зробити настінні композиції з ялинових і соснових гілок. Використайте для цього кашпо, деревні гриби, суху кору. Гілки також можна прикрасити «снігом» — досить змастити їх клеєм або яєчним жовтком і притрусити тертим пінопластом. Доповните композицію ялинковими прикрасами, горіхами, цукерками, блискітками.
Можна зробити підвісну композицію і прикріпити її до світильника чи люстри.
Дуже гарно виглядають взимку букети із білих кульбаб. Потурбуватися про них слід улітку, коли кульбаби починають відцвітати. Виберіть квітки з білими пухнастими вінчиками і зафіксуйте кульки лаком для волосся. У стебельця просуньте гнучкі дротинки. Квіти засохнуть і стоятимуть цілу зиму.
Такі букети можна включити у святкову композицію.
Отже, вважайте, що приміщення ви підготували. Що можна зробити іще? Випустіть жартівливу новорічну газету з побажаннями кожному члену сім'ї або гостеві. Або приготуйте завчасно кожному з учасників свята торбинки, хлопавки або фунтики з невеличкими сувенірами. Сувеніри можна підібрати з натяками. Наприклад, безнадійному соньку подарувати іграшковий будильник або м'яку подушечку. Старайтеся тільки, щоб подарунки були жартівливими, а не образливими, інакше можна зіпсувати гостеві настрій. Найбільше бійтеся образити людину, яка має якісь фізичні вади. Будьте чуйними, ніколи не забувайте про почуття міри — воно завжди утримає вас від необачного кроку.
Останнім часом набули популярності символи року, запозичені із східного календаря. У журналах, по радіо та телебаченню за кілька місяців до початку року починають розповідати, під яким знаком він буде проходити — дракона, тигра чи змії. Ми хочемо допомогти вам розв'язати проблему сувенірів на найближчі дванадцять років. Перевірено, що такі сувеніри користуються незмінним успіхом у людей різного віку. Думаю, сподобаються вони і вам та вашим друзям. Викрійки та поради щодо виконання сувенірів ви знайдете на с. 53 нашої книжки. Наші саморобки — найпростіші, їх легко виконають навіть школярі молодших класів. Врахуйте тільки, що це — лиш поштовх для вашої фантазії, ідея, натяк. Ви можете придумати свої, оригінальні варіанти.
До речі, такий сувенір можна вручити й імениннику. Думаю, ніхто не відмовиться одержати подарунок, який символізує рік його народження. Наприклад, 1950-й, 1962-й, 1974-й і 1986-й були роками тигра. Людям, народженим у ці роки, можна подарувати гарненьке тигреня. Звичайно, свиня чи, скажімо, змія виглядатимуть менш симпатично, ніж зайчик або баранчик, проте і їх можна зробити дуже й дуже привабливими. Треба тільки пофантазувати, подумати.
Якщо ви збираєтеся зустрічати Новий рік великою компанією чи всім класом, постарайтеся своєчасно розподілити між усіма обов'язки по підготовці до вечора. Частину товаришів прикомандируйте до кухні, іншим доручіть підготувати приміщення, решта нехай готує святкову програму: потурбується про музику, ігри, розваги. Ніколи не розраховуйте на «авось». Пам'ятайте: найкраща імпровізація — та, яку ви ретельно підготували.
Напередодні Нового року не забудьте про менших братиків і сестричок. Якщо вони й сумніваються в існуванні Діда Мороза, то в подарунки від нього вірять беззастережно. Не підривайте ж їхньої віри! Обов'язково покладіть те, що приготували для них, у симпатичний мішечок, яскравий фунтик або чобіток. Як їх зробити, дізнаєтеся з нашої книжки (с. 48).
А як вам подобається ідея прикрасити ялинку саморобними іграшками? Звичайні яблука легко перетворити на мотрійку, на мандарин причепити ніс і бороду, на цукерки надіти спіднички. А щодо яєчної шкаралупи — о, з неї можна зробити силу-силенну всіляких іграшок. А ще печиво, горіхи у фользі, пряники — ваша ялинка буде неповторна, незвичайна, неперевершена!
Заховавши подарунки, зашифруйте шлях до них у ребуси, загадки. Малюки нехай шукають за допомогою всім відомого «тепло — холодно», а дорослим можна запропонувати щось складніше. Думайте, шукайте, фантазуйте!

БАЛ-МАСКАРАД
На жаль, останнім часом бал-маскарад зовсім втратив популярність. Якщо у молодших класах, за звичкою, виробленою у дитячому садку, діти ще охоче беруть участь у костюмованих ранках, то старшокласники не визнають нічого, крім дискотек. Але ж дискотека дискотекою, а карнавал карнавалом. У нього свої, неповторні можливості. Скромна, непомітна дівчинка несподівано перетворюється на Царицю ночі, і всі раптом помічають, яка вона гарна. А сором'язливий хлопчик у костюмі Івана-царевича стає несподівано для себе самого метким і дотепним. Отакі вони — чари балу-маскараду!
Звичайно, підготовка до цього балу — справа досить забарна, але які то приємні клопоти! До того ж ні одна мама не відмовиться розділити їх з сином чи дочкою. І костюм допоможе зробити, і зал підготувати. Адже і батькам, будьте певні, набридло з року в рік прикрашати ялинку тими самими гірляндами, купленими в магазині, наклеювати на вікна сніжинки з цигаркового паперу. Все ж можна зробити зовсім інакше. Як? Наприклад, влаштувати у шкільному залі казкове видовище — ігри у сріблястому лісі... Як вам подобається ця ідея? А ліс зробите самі. З дерев'яних стояків і дроту спорудите каркас, обвішаєте його срібною канителлю, і він засяє, заміниться у променях світла, запрошуючи вас у таємничу гущавину...
Якщо для святкової вистави вам будуть потрібні декорації, використайте для них старі шпалери. Розмалюйте їх, прикрасьте фольгою і матимете чудовий задник. На завісу, віконні штори можна повісити святкові маски. Матеріалом для них може бути металевий дріт або картонні стрічки.
На новорічному святі все має іскритися, мінитися, мерехтіти. Ви, мабуть, не раз бачили, як досягається такий ефект: велику кулю обклеюють шматочками битого дзеркала, підвішують під стелю. Направляють на кулю світло — і ефект безпрограшний. Ми ж порадимо зробити по-іншому.
Візьміть кілька пластмасових обручів і зробіть з них каркас. Розпеченим гвіздком або швайкою проколіть в обручах дірочки — щоб можна було прикріпити ялинкові кульки. Обклейте обручі срібною фольгою. Можна також пофарбувати їх срібною або золотою фарбою. Врахуйте тільки, що фарба погано лягає на пластмасу, тому, перш ніж нанести її, обклейте обручі папером.
Дуже своєрідне освітлення дає абажур-павутинка, зітканий з білих або кольорових ниток. Робиться він досить просто. Надуйте дитячий м'яч-кульку і обплетіть її нитками. Нитки просочіть синтетичним безколірним лаком, клеєм ПВА або крохмалем. Коли нитки як слід підсохнуть, «кокон» легко відійде від кульки. Випустивши з неї повітря і зробивши в абажурі невеличкий отвір, ви легко витягнете кульку. Абажур готовий. Повісивши їх у святково прикрашеному залі, ви побачите, що всі речі набудуть таємничості й загадковості. А що іще потрібно для створення святкового настрою?
Обов'язковим атрибутом костюмованого балу є маски. Про них ми в першу чергу і поговоримо. Інколи на масці можна побудувати весь костюм — створити образ якого-небудь звірятка: білочки, лисички, зайчика. Наприклад, ви надумали бути поросятком Наф-Нафом. Наділи маску — і персонаж готовий. Але якщо ви з друзями захочете зобразити всю компанію веселих поросят, вам доведеться надіти шорти і гольфи, яскраві сорочки, почепити на шию бантики. Інакше виявити індивідуальність кожного персонажа буде неможливо. Не потрібен костюм і до напівмаски, доповненої носом, бровами і вусами.
Ну, а якщо ваш герой усім відомий — наприклад, Тарас Бульба, Котигорошко, Мушкетер? Тоді прикрийте обличчя напівмаскою — це надасть вам таємничості. Якщо ви захочете залишитися інкогніто до кінця вечора, прикрийте і нижню частину обличчя. Якщо дозволяє образ — вуалем. Це справляє дуже приємне враження.
Дуже часто для костюма буває потрібна перука. її можна зробити з ниток, синтетичної пряжі, стрічок і навіть серпантину. Інколи пасма «волосся» прикріплюють просто до шапки — це створює комічний ефект. На с. 69 ви зможете прочитати ще дещо про перуки.
Тепер про костюми.
Кожному хочеться, щоб його костюм був неповторним, особливим. Досягти цього не так просто. Подивіться на зразки, які ми вам пропонуємо. їх можна взяти за основу, а деталі придумати самим.
Вік карнавального костюма короткий — часом всього кілька годин, і, звичайно, не слід робити його надто дорогим і розкішним.
Трохи вигадки, винахідливості — і ваше щоденне вбрання перетвориться на карнавальний наряд.
Дамо попутно кілька порад. Можливо, ви захочете ними скористатися. Золоту і срібну парчу можна зробити з будь-якої звичайної тканини. Намалюйте на ній що-небудь гумовим клеєм, посипте зверху бронзовим або алюмінієвим порошком — і на тканині з'явиться золотий*або срібний узор.
Мереживо можна зробити з міцно накрохмаленої марлі, вирізавши на ній, як на витинанці, який-небудь узор.
Крохмалити тканину і марлю найкраще клеєм ПВА (100 гр. клею на 5 літрів води).
Лицарський обладунок можна зробити з тканини, підфарбованої бронзовим або алюмінієвим порошком, розведеним густим клеєм ПВА.
У костюмах можна використовувати електричні лампочки, прикрутивши їх до батарейки тоненькими дротинками. Батарейку можна сховати у складках костюма.
Костюмований бал треба завершити конкурсом костюмів. Потурбуйтеся про те, щоб якомога більше учасників балу одержали нагороду. Завжди можна знайти, за що відзначити людину: за оригінальну ідею, копітку працю, застосування технічних засобів, винахідливість тощо.
На великому вечорі можна використати пошту. Як це робиться, ви, напевно, знаєте й самі — ця гра була популярна в усі часи. Поштар може закінчити вечір, він може вести всю програму — як ви самі захочете.

СВЯТКОВА ПРОГРАМА
А тепер обговоримо програму свята. Звичайно, все можна звести до танців і перегляду телепрограми, але чому б вам не придумати щось оригінальніше? Вечір, як слід підготовлений, проходить значно цікавіше і надовго запам'ятовується. Певна річ, кожен з вас знає якісь ігри, фокуси, загадки. А якщо все це об'єднати, підготувати атракціон, лотерею, навіть сценку якусь розіграти? Давайте спробуємо скласти приблизну програму свята. Звичайно, ми не нав'язуємо її вам, просто хочемсКзбудити вашу фантазію. Можливо, відштовхнувшись від нашої підказки, ви придумаєте щось незвичайне...
Отже, програма.

КОНФЕРАНС
Вечір проходить чітко і злагоджено, коли є ведучий. Вдома це, як правило, хазяїн. Він стежить за тим, щоб ніхто не сумував, щоб усім було цікаво, щоб усі брали участь у святковій програмі. На святковому вечорі в школі має бути конферансьє. Від нього вимагаєтесь не багато і не мало: бути метким і дотепним. Серед вас, безумовно, є така людина. Поки готується наступний номер, конферансьє розважає всіх жартами — заповнює, так би мовити, паузи. Бере жартівливі інтерв'ю, згадує різні смішні випадки із шкільного життя. Прогляньте журнали «Затейник», «Піонерія», «Календар школяра», якесь спеціальне видання: там можна знайти цікаві матеріали. /Виберіть щось для себе.

КОНЦЕРТ
У концерті мають взяти участь усі присутні (якщо, звичайно, це свято одного класу чи групи людей). Частину номерів слід підготувати завчасно. Хтось заспіває, хтось прочитає вірші, бажано не дуже довгі, щоб не порушити плин вечора. Хтось заграє на музичному інструменті. Тут хотілося б поділитися такими спостеріг женнями. Буває, хлопця чи дівчину, які вміють грати на гітарі, попереджають: «Без гітари не приходь», даючи зрозуміти, що запрошують його тільки тому, що він може потішити гостей. Це ображає гідність людини. Старайтеся не принижуватися до такого, не запрошуйте неприємну вам людину лише для того, щоб використати її уміння. Ніколи не фальшуйте — це недостойно порядної людини.
Не наполягайте також, якщо хтось із гостей соромиться виступати. Мине час, він заспокоїться і, можливо, зуміє подолати, свою сором'язливість. Тут багато залежить від вас. Якщо обстановка буде невимушена, кожен почуватиме себе розкуто.

ТЕАТР    
Непогано підготувати до вечора невеличку інсценівку. Справа ця непроста — не кожен уміє писати п'єси, але тут можна вийти із становища ось яким чином. Перефразуйте діалоги із класичних творів. Якщо, скажімо, ви розіграєте сценку із гоголівського «Ревізора» чи використаєте якийсь діалог із «Кайдашевої сім'ї» Нечуя-Левицького, замінивши слова персонажів словами своїх товаришів по класу, вийде смішно. Траверсію використовували ще стародавні актори під час вуличних вистав — то чому б вам не продовжити їхні славні традиції?
Щоб задіяти якомога більше людей, доручіть комусь із товаришів виконувати роль речей — скажімо, роль шафи чи стола... Це буває досить смішно. Пригадуєте, як це роблять мімій? Спробуйте і ви. Хтось нехай забезпечить шумові ефекти. Побачите — буде весело і вам, і глядачам.
Можна підготувати лялькову виставу. Ляльок зробите^самі, за принципом рукавички або ляльок-пальчиків, насадивши на вказівний палець голівку звірятка чи людини.
Цікавим буває і перегляд слайдів, особливо коли на ниж'зображе-ні учасники вечора. Перегляд бажано супроводжувати спеціально підготовленим коментарем. Тут не повинно бути імпровізацій — усе бажано заздалегідь продумати.

І, звичайно, святкова ЛОТЕРЕЯ!
Вона обов'язково має бути безпрограшною. Тут можна обійтися і без квитків. Посадіть кого-небудь із гостей обличчям до глядачів. Це буде «доля». Ведучий стає до «долі» спиною і починає виймати з мішка подарунки. «Доля», називаючи імена присутніх, визначає, що кому належатиме. Збіги можуть бути найнесподіванішими, і гості, як правило, веселяться від душі. Можна супроводжувати кожен подарунок смішним коментарем, усним або письмовим, у вигляді записки. Наприклад, даруючи гребінець, можна сказати: «Яка головонька, така й розмовонька» і т. д.

ТАНЦІ
Їх також можна обіграти. Скажімо, знайомий усім вам прийом: коли листівки розрізають і роздають і гості шукають свою половинку — партнера по танцю. Є ще такий прийом. На стілець сідає дівчинка з квіткою. До неї підходять двоє хлопчиків. Одному з них вона вручає квітку, а з другим іде танцювати. Тепер до хлопчика з квіткою підходять дві дівчинки, і все відбувається так само, як і в першому випадку. Коли збираються добре знайомі один з одним люди, все відбувається невимушено і мило. Тут важливо, щоб ніхто не соромився і не ображався, що запросили не його. Це ж зрештою гра.
Є ще «танець з оплесками», коли, сплеснувши у долоні, можна забрати у партнера партнершу. При цьому партнера, якого в тебе тільки-но забрали, брати знову не дозволяється. Ну, і, звичайно, «білий танець», на який запрошують дівчатка. Можливо, ви придумаєте щось новіше, аби урізноманітнити і без того приємне заняття — танці.

ДИСКОТЕКА
Це поняття увійшло в лексикон не так давно. Тепер цим словом називають практично будь-який танцювальний вечір.
А чи правильно це? Певно, що ні. Дискотека — це музичний тематичний вечір, присвячений творчості якогось композитора, якійсь рок-групі, ансамблю, співаку. Веде такий вечір диск-жокей. Він розповідає історію створення ансамбля чи якогось твору, знайомить присутніх на вечорі з виконавцями, пояснює зміст того чи іншого музичного  твору.   Дискотеку  часто   оформляють  світломузикою.

АТРАКЦІОНИ
Найпростіший з атракціонів той, де одному з учасників зав'язують хустинкою очі і, озброївши його ножицями, випускають на «полювання». Він має відрізати собі якийсь подарунок з тих, що почеплені на вірьовку. Ножиці беруть з округлими, тупими кінцями, щоб нікого не поранити. Є подібна забавка, але, на наш погляд, цікавіша. Називається вона «хлопавка». В чому вона полягає?
З паперу клеять торбинку, надувають її і зав'язують. Виходить хлопавка. Хлопавку підвішують на такій висоті, щоб її легко було дістати піднятою рукою. Одного учасника підводять до хлопавки і дають доторкнутися до неї. Потім йому зав'язують очі, просять відійти вбік на два-три кроки і покрутитися на місці. Після цього він має повернутися на попереднє місце, підійти до хлопавки і одним ударом долонь розбити її. Це рідко кому вдається. Не вірите— перевірте!
Цікаві атракціони з повітряними кульками. Один з них — «штовхання ядра»: учасники намагаються якомога далі штовхнути кульку. Тут потрібна не сила, а спритність. Або такий: на край столу кладуть кульку і намагаються здмухнути її з заплющеними очима. Перш ніж почати дмухати, тричі крутніться на одному місці. Побачите — це не така проста справа!
У цупкий мішечок покладіть кілька дрібних речей: наперсток, котушку, сірникову коробочку тощо — і спробуйте напомацки визначити, що там є.
У великому приміщенні можна провести і стародавню гру-змагання «стрибки у мішку». Або танець навколо стільців, коли їх на один менше, ніж учасників гри. Коли замовкає музика, всі поспішають сісти. Хто не встиг — вибуває з гри, забираючи з собою стілець. Так триває доти, доки залишиться один учасник, найпруд-кіший, найметкіший з усіх. Він заслуговує на приз. Про призи ви повинні потурбуватися заздалегідь. Це можуть бути невеличкі сувеніри, цукерки, квіти, картонні медалі з написами: «Найметкішому», «Найдотепнішому», «Кращому партнеру» тощо.

ІГРИ
Якщо надворі тепло, краще провадити ігри на свіжому повітрі. Влітку можна поганяти м'яч, побігати, взимку покататися з гірки. Якщо снігу багато — можна влаштувати конкурс на кращу скульптуру зі снігу. За поганої погоди краще побути вдома. Є така цікава давня гра — «живі шаради». Всі учасники розбиваються на дві команди. Кожна обирає свого представника. Одна з команд розпочинає гру. Всі разом вони придумують якесь слово і на вушко повідомляють його представнику протилежної команди. Той повинен зобразити слово за допомогою жестів. Скажімо, йому передано слово «кіт». Він намагається зобразити цю тварину. Показує, що в неї є вуха, хвіст. Його товариші починають висловлювати здогади: «тварина». Він киває ствердно. Вони продовжують: «собака». Він заперечує. «Мавпа» — заперечує. «Кіт» — він киває ствердно. Але це — лише для прикладу, найпростіший з варіантів. Якщо ж загадати якесь важке слово, яке, скажімо, означає абстрактне поняття типу «свято», «мжичка», «ранок» чи щось подібне, то видовище буває непередаване. Спробуйте — самі пересвідчитеся.
Якщо квартира затісна, можна влаштувати ігри за столом: зайнятися шахами, шашками, лото, доміно. Є цікава гра — «Ерудит». Вона дуже популярна серед дітей і дорослих. Якщо хтось із ваших друзів її має, попросіть захопити з собою. Останнім часом з'явилися цікаві електронні ігри: «Ну, постривай», «Менеджер» тощо. Непогано, щоб на вашу зустріч хто-нейудь приніс її з собою.
Можна провести жартівливе тестування. Ось один з простеньких тестів, ви цілком можете використати його. Запропонуйте комусь із присутніх скласти фігурку людини з десяти геометричних фігур, скориставшися колом, квадратом і трикутником. Коло — це емоції, квадрат — характер, трикутник — інтелект. Фігурка може складатися тільки з десяти елементів. Перевівши результат у пропорції, можна визначити характер людини. Але не забувайте, що це лише жарт!
Або запропонуйте друзям кілька головоломок. їх слід підшукати завчасно.
Мабуть, хтось із вас уміє робити фокуси. Вони у товаристві завжди мають успіх. Доручіть комусь із учасників зустрічі підготуватися до ролі факіра. Для прикладу пропонуємо два простеньких фокуси.
Фокусник тримає в руках дві однакових хустини. Бере їх за горішні ріжечки  і повільно  зближає  руки.   Хустини  торкаються одна одної. Після цього розводить руки, і глядачі бачать, що хустини зв'язані ріжками!
Секрет у тому, що нижні ріжки хустини з'єднані між собою за допомогою волосіні. Волосінь зв'язана у кільце. Зв'язуючи кінчики волосіні, простежте, щоб кільце, якщо його розтягти, діставало до горішнього ріжка хустини.
Під час демонстрації фокусник надіває кільце на великий палець, а горішній ріжечок притискає вказівним пальцем. Зближуючи руки, фокусник непомітно бере ріжок лівої хустини правою рукою, кінець правої — лівою... Розводить руки, петлі натягаються, і створюється враження, що хустини зв'язані.
Або таке. Фокусник бере надуту повітряну кульку і проштрикує її спицею. Кулька не лопається. Фокусник швидко підходить до когось з учасників і пропонує зробити те саме. Кулька одразу вибухає. Секрет простий — з двох боків кульки наліплено маленькі шматочки скоча — липкої стрічки. Через них і проходить у фокусника спиця. Але щоб глядачі не здогадалися, що до чого, кульку треба якомога швидше проштрикнути по-справжньому. Це і робить хтось із глядачів.
Так само і з загадками. Можливо, хто-небудь із ваших друзів знає якісь нові, цікаві, домовтеся з ним, що він візьме на себе цю розвагу.
Не забувайте тільки про вік і можливості присутніх: якщо серед гостей є малюки, насамперед запропонуйте щось доступне для них, а тоді вже переходьте до складніших.
Малюки залюбки відгадують римовані загадки — найпростіші. Діти старшого віку полюбляють логічні, типу: «Скільки горіхів можна покласти у порожню склянку?» Відповідь: «Один горіх, бо після цього склянка вже не буде порожньою». Або таку: «Якого каменя немає на дні морському?» Відповідь: «Сухого». «Якою стане червона хустина, якщо опустити її у воду?» — «Мокрою» і так далі. Таких загадок можна придумати безліч, але і на це потрібен час, отже не забудьте зробити це завчасно.
На цьому ми закінчуємо розмову про свято у вашому домі, гостинному і світлому, куди радо приходять ваші друзі, де завжди панує лад і доброзичливість.

ДОПОВНЕННЯ

НАШ ДІМ ГОТУЄТЬСЯ ДО СВЯТА

ВИДАЛЕННЯ ПЛЯМ

Жирні плями. Існує дуже простий спосіб їх видалення. Обкладіть пляму з обох боків промокальним папером і прогладьте теплою праскою. Якщо пляма не зникне, повторіть кілька разів.
Можна вивести пляму бензином або нашатирним спиртом. Після чищення цими засобами забруднене місце промивають мильним розчином або просто теплою водою.
Можна випрати речі з такими плямами у настої гірчиці. 1 склянку сухої гірчиці розтирають з невеликою кількістю води, щоб утворилося рідке тісто. Це тісто перетирають через сито і змішують з 10 літрами теплої води. Настоюють 2—3 години і перуть без будь-яких миючих засобів. Настій гірчиці міняють двічі чи тричі. Після прання речі виполіскують, додавши у воду нашатирний спирт (1 чайну ложку на 10 літрів води). Шовкові речі останній раз виполіскують у воді з оцтом (5 столових ложок на 10 літрів води).
Свіжі жирні та масляні плями можна вивести тертою крейдою. Крейду залишають на тканині на 2—4 години і видаляють щіткою.
Плями від взуттєвого крему або мастики виводять таким способом. Насамперед змащують брудне місце коров'ячим маслом або салом. Коли пляма пом'якшає, її зводять скипідаром, бензином чи ацетоном. В останньому випадку тканину слід перевірити на міцність офарблення.
Іржаві плями. Плями змащують свіжим лимонним соком, присипають сіллю і залишають на добу. Після цього промивають чистою водою.
Невеликі плями виводять гарячим лимонним соком: сік видушують у металеву ложку, нагрівають, заплямлене місце занурюють у гарячу рідину. Після видалення плями місце її як слід промивають водою.
Можна скористатися і з лимонної кислоти. Розчин (1 частина кислоти на 10 частин води) доводять до кипіння, опускають в нього забруднене місце. Затим промивають водою, додавши в неї питної соди.
Ці поради годяться тільки для білих тканин. З кольорових іржу можна звести розчином тертого білого мила і гліцерину (взявши рівні частини).
Додайте до розчину трохи води, щоб вийшла однорідна маса, змастіть нею пляму і залишіть на добу. Промийте заплямлене місце водою.
Чорнильні плями. Свіжі плями видаляють теплим молоком або простоквашею. Якщо пляма застаріла, забруднене місце на кілька годин занурюють у молоко, після чого як слід протирають чистою полотнинкою, змоченою молоком, поки пляма не зникне. Стелете, щоб молоко на тканині не висохло. Чисте місце промиєте водою.
З шерстяних, бавовняних тканин чорнильні плями можна видалити розчином лимонної кислоти (1 частина кислоти на 10 частин води). Перед цим не забудьте перевірити міцність офарблення тканини. Полотняною шматинкою, змоченою розчином, труть пляму, поки вона не зникне. Забруднену шматинку щоразу міняють. Після  закінчення  чищення  тканину  промивають  чистою  водою.
Плями   від   кольорових   чорнил, олівців, фарб змочують підігрітим чистим гліцерином і видаляють, притиснувши (не  тручи!)   до  плями   ватку,  також  змочену  гліцерином.   Ватку часто міняють.
Для шовкових тканин можна використати суміш гліцерину (20 частин), нашатирного спирту (1 частина) і води (20 частин).
Для шерстяних і напівшерстяних — суміш гліцерину (2 частини), нашатирного спирту (1 частина) і води (18 частин).
Плями від шоколаду, кави, чаю видаляють за допомогою нашатирного спирту, розведеного водою (1 частина нашатирю на 10 частин води).
Вироби з білих тканин спочатку перуть у мильному розчині, слід від плями обробляють перекисом водню і промивають чистою водою.
Пляму на світлій тонкій шерстяній або шовковій тканині протирають ваткою, змоченою у підігрітому гліцерині. За 10—15 хвилин промивають теплою водою.
Плями на грубих тканинах спершу обробляють бензином (щоб видалити жир), затим протирають розчином нашатирного спирту
(1 столова ложка на склянку води). Після цього ретельно промивають.
Для будь-яких тканин застосовують також суміш гліцерину (З частини), нашатирного спирту (1 частина) і води (25 частин).
Яєчні плями зводять теплим гліцерином. Його залишають на тканині на 15 хвилин і змивають мильною водою.
Можна скористатися і бензином. Пляму попередньо промивають теплою водою, потім знімають бензином.
Плями від поту можна видалити за допомогою такої суміші: нашатирного спирту (1 частина), солі (1 частина) і води (100 частин).
Сліди від праски з білої шерстяної тканини можна зняти розчином перекису водню і нашатирного спирту.
Заяложені крісла, штанці можна вичистити таким чином: зволоживши брудне місце, посипте його дрібним чистим піском і протріть жорсткою щіткою. Коли тканина підсохне, пісок видалите сухою щіткою і промиєте чистою водою.

СЕРВІРУВАННЯ СВЯТКОВОГО СТОЛУ

САЛАТИ

Салат «Буковина». Варені й очищені картоплю і моркву нарізають кубиками, додають нарізану так само копчену ковбасу, стручковий перець, зелену цибулю, зелений горошок. Солять, заправляють майонезом.
Картопля 30, перець (свіжий або консервований) 20, морква 15, горошок зелений 20, цибуля зелена 5, майонез 25, ковбаса копчена 25, сіль.

Закуска  «Апетитна». Сир натерти на тертушці, додати рублені  яйця,   заправити  майонезом.   Прикрасити  яйцем  і  зеленню.
Сир тертий 40, яйце 1 шт., майонез 25, зелень 5.

Закуска  українська. Очищений варений буряк, свіжу білокачанну капусту і яблука нарізають соломкою. Капусту перетирають з сіллю, мнуть, перемішують з яблуками, буряками, заправляють майонезом і лимонною кислотою.
Салат прикрашають шматочками шинки, гусятиною, яйцями, огірками, помідорами, зеленню петрушки, листками зеленого салату.
Буряки 20, капуста 25, яблука 10, майонез 10, шинка 20, гусяче філе 85, огірки свіжі 10, помідори 20, яйця 1/4, зелень петрушки 5, кислота лимонна 0,1, сіль.

Салат із буряка з хроном. Печений буряк чистять, нарізають кусочками, збризкують оцтом, посипають корицею, перемішують, кладуть у салатницю. Поливають сметаною, заправленою тертим хроном, оцтом і цукром.
Буряк 146, сметана 20, хрін 20, цукор З, оцет 3%-й 10, кориця 0,1.

Ікра із буряків. Буряк чистять, натирають на крупній тертушці, підсмажують на олії. Додають дрібно порізану і підсмажену цибулю, томат-пюре, сіль, цукор, перець. Перемішують і тушать 10—15 хвилин, охолоджують, викладають гіркою у салатницю, прикрашають зеленню.
Буряк 150, цибуля 75, томат-пюре 15, олія 30, цукор 3, чорний молотий перець, сіль.

БУТЕРБРОДИ
Найпростіші бутерброди — це змащений пастою хліб. Пасти роблять, додаючи до вершкового масла різні продукти. Даємо кілька рецептів.

Оселедець п о-к и ї в с ь к о м у. Філе оселедця разом з розмоченим у молоці і віджатим білим хлібом пропускаємо через м'ясорубку,  перетираємо  через  решето.  Вершкове масло розтираємо, перемішуємо з сиром, гірчицею, перцем, з'єднуємо з оселедцем. Оселедець 30, масло 30, тертий сир 20, хліб 30, молоко 20, гірчиця 0,5, зелень петрушки 5, перець молотий.

Томатна паста. Масло розтерти в піну, додати томат-пасту, сіль. Вимішати.
Масло вершкове 100, томат-паста 10, сіль.

Масло  гірчичне. Масло розтерти в піну, додати гірчицю, вимішати.
Масло вершкове 100, гірчиця столова 1 ст. ложка.

Масло   з   хроном. Масло розтерти, перемішати з тертим хроном.
Масло 100, тертий хрін 40, сіль.

Масло зелене. Масло розтерти, перемішати з дрібно посіченою зеленню петрушки, кропу, селери, посолити, додати лимонну кислоту або збризнути лимонним соком.
Масло 100, зелень петрушки (або суміші) 20, лимонна кислота або сік, сіль.

Гарячі бутерброди з сиром. Масло розтерти з тертим сиром, сіллю і перцем. Додати дрібно порізані маслини, все перемішати. Тоненькі скибочки хліба намазати цією сумішшю і підсмажити у духовці.

Гарячі бутерброди з ковбасою. Батон нарізати, намазати маслом, зверху покласти копчену ковбасу, на неї тонко нарізані огірки або помідори (можна консервовані, прикрити все кусочками сиру і підсмажити у духовці.

Потапці (грінки) з сиром. Пшеничний хліб обсмажують в маслі, грінки укладають на сковорідку, на кожну кладуть по шматочку помідора, зверху — по шматочку сиру і запікають у духовці.

Піцца нашвидкуруч. Варене м'ясо перекручують через м'ясорубку, перемішують з підсмаженою цибулею, заправляють перцем, сіллю. Маленькі булочки розрізають, виймають серединки, натомість закладають підготовлене м'ясо. Сир труть, тертим сиром прикривають булочку, притрушують червоним перцем і запікають у духовці.

СОЛОДКІ БЛЮДА
Молочна помадка. 2 склянки цукрового піску заливають 1 склянкою молока і ставлять на вогонь. Варять, весь час помішуючи дерев'яною ложкою або лопаточкою, доки краплина сиропу, влита у холодну воду, не почне розминатися у пальцях, як м'яке тісто, і не розчинятиметься у воді.
Готовий сироп охолоджують, час від часу збризкуючи холодною водою, щоб не утворилась цукрова кірочка. Коли маса буде ледь теплою, збивають її віничком, накривають вологою шматинкою і охолоджують. Готову помадку розрізають гострим тонким ножем, надаючи цукеркам різної форми.
Якщо додати у сироп або частину його тертий шоколад, какао, каву, можна приготувати цукерки різного сорту. Не можна додавати у сироп лише ягідні суміші.

Солодка снігова баба. Розітріть у мисці сир з цукровою пудрою, ваніліном. Скатайте дві кульки — одну більшу, другу меншу. Із родзинок зробіть ґудзики і очі, із шкурки апельсина — ніс і рот. Шляпою може бути кругле печиво, половинка чорнослива або щічка червоного яблука.
На 200 г сиру — 1 ст. ложка цукрової пудри, 1—2 ч. ложки ваніліну, 8 родзинок, 2 шматочки апельсинової шкірки.

Чорнослив у шоколаді. Чорнослив помийте, обдайте кип'ятком, акуратно видаліть кісточки, натомість вкладіть ядра волоського горіха. Кожну ягоду наколюйте на виделку чи паличку, умочуйте у шоколадну глазур і викладайте на тарілку.

Торт, який не треба пекти. Візьміть 0,5 кг печива, 0,5 кг сиру, 150 г вершкового масла, 1 стакан цукру.
Розітріть сир з цукром і маслом, щоб утворилась сиркова маса, і розділіть її на дві частини. В одну частину покладіть 2 ст. ложки какао, у другу — родзинки.
На фользі або поліетилені розкладіть шар печива, розмоченого у молоці. На цей шар покладіть сир з родзинками, зверху — печиво, на нього — знову сир, але вже з какао, і нарешті останній шар печива.
З 1 ст. ложки цукру, 1 ложки води та 1 ложки масла зваріть глазур, покрийте нею торт і поставте його на дві години у холодильник.

Торт-желе. Ложку желатину залийте склянкою кип'яченої води і залишіть на годину. Коли желатин набухне, нагрійте його на вогні, але не давайте воді закипіти, інакше замочений у ній желатин одразу втратить свої властивості!
Розчин процідіть через марлю, розведіть трьома склянками будь-якого компоту. Фрукти і ягоди із компоту (без кісточок!) викладіть на блюдо, залийте рідиною і поставте у холодильник. Коли маса застигне, заллєте торт збитими з цукром сливками або сметаною. Можна залити фруктовим желе раніше спечений корж — вийде оригінальний і смачний торт.

ДЕСЕРТНІ НАПОЇ
Коктейль «М а л и н к а». Влийте у міксер охолоджене пастеризоване молоко, малиновий сироп, покладіть морозиво. Збивайте півхвилини. Подасте на стіл одразу після збивання. В бокал вкинете шматочок льоду.
На одну порцію: 70 г молока, 30 г сиропу, 30 г морозива.

Коктейль «К а з к а». У високу склянку налийте малинового сиропу, абрикосового і виноградного соку. Розмішайте, додайте шматочок льоду.
На  одну  порцію: малинового сиропу — 20  г,  виноградного соку — 70 г, абрикосового — 60 г.

Коктейль «Акорд». Змішайте у міксері вишневий сік, згущене молоко і розчинну каву.
На одну порцію: 110 г соку, 20 г згущеного молока, 5 г кави.

НЕ ПОДАРУНОК ЦІНУЙ. А УВАГУ

СУВЕНІРИ

Футляр для окулярів. Цю саморобку зробити дуже легко: виріжте з фетру чи сукна дві однакових деталі і зшийте їх між собою. Але можна зробити його і з вигадкою, більше того — створити справжній витвір мистецтва, який довго зберігатиметься у вашому домі. Все залежить від вашого бажання, старанності, майстерності.
Прикрасьте фетрові деталі вишивкою або аплікацією, але не будь-якими, а, скажімо, традиційними для тієї місцини, звідки родом ваша мама чи бабуся. їм буде стократ приємніше одержати такий подарунок.
Можете оформити футляр у вигляді торбинки чи гаманця, тоді ваші рідні зможуть носити його біля пояса чи навіть на шиї.

Сумочка для дріб'язку. Таку сумочку можна подарувати мамі: вона триматиме в ній косметику. Подружка також знайде їй застосування. Викрійка сумочки зовсім проста і складається з двох деталей — основної і двох бічних. Єдина вимога до виконання — акуратність. Тканину можна взяти будь-яку. Якщо не маєте цупкої, можете використати тонку, тільки обов'язково візьміть її на підкладку.
Сумочку можна також сплести гачком або спицями і так само Прикрасити аплікацією, вишивкою. Вишивати можна не тільки нитками, але й бісером — не забувайте про цей традиційний український спосіб!

Прихватки для кухні. Вони можуть бути найрізноманітнішими за формою і кольором. Товсту тканину просто обшийте петельним швом яскравими нитками — і прихватка готова. Тонку обов'язково треба взяти на підкладку, ще й прокладку вставити — щоб можна було не боятися взяти гарячу каструлю чи сковорідку.

Грілки на чайник. Це — чудовий подарунок! Ось де вже ви зможете застосувати все ваше вміння, всю фантазію, навички у рукоділлі. Ми пропонуємо вам кілька основ для грілки, а оформлення ви придумаєте самі. Згода?
Принцип виготовлення всіх зразків однаковий -- зверху тканина, знизу — шар утеплювача і підкладка. Утеплювачем може бути поролон, шерстяний ватин, штучний ватин, вата.

Серветки. Набір серветок можна зробити з обрізків тканини різного кольору. Щоправда, фактура тканини має бути однакова, інакше серветки не складатимуть комплекта. Отже, підберіть різноколірні клаптики бавовняної, лляної тканини, бязі — і за роботу. Об'єднає серветки у комплект однакова вишивка, монограма, якийсь символ тощо. Узор можна взяти для кожної серветки свій, але колір і розмір витримати однаковий.
Ви можете використати запропоновані нами Зразки, але буде краще, якщо зумієте придумати щось самі. Чудово виглядає на серветці аплікація, причому і у виконанні вона значно легша.

Упаковка для подарунків. Перенесіть на картон фігури, намальовані на кресленні, виріжте їх ножицями. У місцях, позначених пунктиром, зігніть. Щоб картон легше згинався, зробіть спочатку у позначених місцях неглибокі надрізи ножем або лезом.
На відстані одного сантиметра від краю деталей прокресліть лінію і зробіть на ній дироколом отвори. Просильте у них стрічку — вона скріплюватиме коробочку.
Якщо ви не встигли подбати про упаковку завчасно, зробіть так: візьміть звичайний, бажано не дуже великий, поліетиленовш пакет, вкладіть всередину кутики, на дно покладіть цупкий папір або картон.   Поклавши  в  пакет  подарунок,   стягніть верх  стрічкою.

Паперові закладки можуть зробити навіть молодші школярі. Відріжте смужку цупкого паперу 20 см Х 4 см. Зробіть у ній прорізи, як показано на малюнку (лезом або гострим ножем). У прорізи протягніть кольорові смужки. Утвориться узор, як на шахівниці. Знизу підклейте папір — своєрідну підкладку — і покладіть готову закладку під прес, скажімо, під важку книжку. Тоді клей, висихаючи, не стягуватиме папір. Прорізи можна робити і навскісними.
Гарно виглядають розмальовані та прикрашені аплікацій закладки.

Обкладинка для книжки. Візьміть шматок не дуже товстого картону, трохи більший за обкладинку вашої книжки і, відступивши від країв, зробіть надсічки (гострим ножем або лезом). Стежте, щоб картон не був прорізаний наскрізь! По лініях, залишених ножем, зігніть картон, щоб утворилися кишеньки.
Приготуйте клапоть ткадини, трохи більший за картон. Картон змастіть клеєм, а коли він почне підсихати, наклейте на нього тканину — тоді тканина не и|юсякнеться клеєм і клей не проступатиме крізь тканину. Зверху покладіть тягар. Краї тканини загорніть і підклейте. На верхню частину обкладинки можна наклеїти букви — ініціали власника книжки. Не забудьте приклеїти вузеньку стрічку — закладку. Щоб обкладинка і зсередини мала приємний вигляд, наклейте підкладку з тонкого паперу або тканини.

Лялька. Найкраще зробити її з рожевого трикотажу (можна використати і старі повзунки), волоссячко — з ниток, бажано шерстяних. Інколи верхню частину голівки шиють одразу з темної тканини.
Виріжте дві деталі тулуба ляльки, акуратно зметайте і, не поспішаючи, ретельно зшийте швом «назад голка». Зшивши тулуб, виверніть його на лицевий бік і набийте ватою. Вату беріть маленькими шматочками і проштовхуйте якнайдалі, у найвужчі місця паличкою, а ще краще пінцетом. Наповнюйте не надто щільно, щоб не спотворити форму тіла ляльки, але й так, щоб не лишалося порожніх місць.
Голівку зшийте, залишивши на маківці отвір — його ви прикриєте волоссячком. Набивши голівку ватою, пришийте Й до тулуба.
Одежу для ляльки шийте акуратно, краєчка обробляйте руликом або мереживом.    

ПРИКРАСИ
Підсніжники. Просочіть рідким розчином клею ПВА шматочок білої або блідо-голубої тканини, найкраще — шовкової або атласної. За лекалом виріжте пелюстки (по три на кожну квіточку). Дротинку потрібної довжини обмотайте зеленою ниткою, прикріпіть до неї маленьку оборочку з зеленим краєчком і пелюстки.

Метелик із шовку. Із шматочка яскравого шовку, просякнутого клеєм ПВА, виріжте дві пари крилець (стежте за тим, щоб малюнок на тканині був симетричним). Із кольорового картону, шкіри, цупкої тканини зробіть тулуб і приклейте до нього крила. Знизу до тулуба прикріпить шпильку.

Метелик з бісеру. За схемою зберіть крильця метелика, його тулуб. З'єднайте, намагаючись не порвати дріт. Засвоївши загальний принцип, ви зможете самі придумувати узори, форму крил метеликів. Дротинку беріть сталеву, але тоненьку.

Маленький букет. Зробіть за схемою квіти з бісеру. Вони можуть бути одного кольору або різноколірні — як вам більше подобається. Дротинку обмотайте зеленою ниткою або тоненькою паперовою стрічкою, пофарбованою у зелений колір. Зробіть з квіточок гарний букетик, перев'яжіть вузенькою стрічечкою — і подарунок готовий.
Гачком можна вив'язати корзиночку або вазочку і вставити у неї букетик, попередньо змастивши кінчики квітів клеєм ПВА.

Гілочка із бісеру. Дуже гарно виглядає гілочка із бісерних квітів. За схемою зробіть п'ять пелюсток, кілька тичинок, з'єднайте все у квітку. За тією самою схемою зберіть кілька листочків (вони можуть бути іншого кольору). Ніжку квітки обмотайте ниткою в тон пелюсток. Цією ж ниткою прикріпіть до ніжки листочки. Квіток на такій гілочці може бути кілька. Наприклад, одна квіточка більша, дві менші.

Шкіряні квіти. Дуже цікаво виглядають квіти з натуральної шкіри. За лекалом виріжте  квітку.   Покладіть її  на суху гарячу сковорідку замшевим боком вниз. Під дією високої температури пелюстки вигнуться. У центр квітки вклейте серединку із шкіри контрастного кольору, попередньо потримавши її на сковорідці.

Котики. Із маленьких шматочків (обрізків) хутра норки можна зробити прикрасу у вигляді гілочки верби. За лекалом виріжте 5—6 шматочків хутра, намагаючись не пошкодити ворс (різатимете лезом), і стільки ж клаптиків тонкої м'якої шкіри темного кольору. На дротинку, обмотану папером під колір шкіри, наклейте хутро, на хутро — шкіру. Одна дротинка має бути довшою за інші — до неї кріпитиметься решта котиків.

Прикраси з ниток. На шнур, сплетений із шерстяних ниток, прикріпіть китички з таких самих ниток. Між ними можна   нанизати   намистинки.
Намистинками можна оформити китиці — кінці пояса для светра. Пояс зробите з тих самих ниток, що і светр, але він може бути й іншого кольору. Із ниток можна зробити дві кульки, з'єднати їх між собою поворозкою, на поворозці зав'язати бантик. Таку прикрасу можна носити на светрі, комірі весняного пальта, береті.

СВЯТКОВЕ ОФОРМЛЕННЯ КВАРТИРИ ЗАСУШУВАННЯ КВІТІВ
Квіти для зимових букетів — нагідки, жоржини, троянди — зручно сушити у коробці з-під взуття. Проколіть у дні кілька дірок, просуньте у них стебла квіток так, щоб головки залишалися у коробці, а стебла виходили назовні. Насипте між пелюстками чистого річкового піску або зробіть прокладки з вати. Підготувавши квіти, повісьте коробку у приміщенні, яке можна було б час від часу провітрювати, і залишіть її там, поки квіти не висохнуть як слід. У цій же коробці їх можна буде і зберігати до слушного моменту. Якщо стебла під час засушування та зберігання покришаться, зміцніть їх дротинками.
Гілки з листям можна підсушити, підвісивши за зрізаний кінець, а потім листя досушити праскою, вклавши кожен листок між двома аркушиками паперу. При цьому листя потьмяніє і стане ламким.
Ефект буде кращим, якщо ви просочите гілки і листя гліцерином.
Поставте зрізану гілку у гарячий розчин гліцерину (1 частина гліцерину на 2 частини води). Зріз час від часу зачищайте. Через тиждень гілку можна буде поставити у вазу.
У квіткових композиціях можна використовувати квіти, листя і гілки рослин, підфарбовані аніліновими барвниками. Це значно розширить ваші можливості: з таких квітів і гілок можна виготовити найрізноманітніші композиції, гірлянди, букети, вінки.
Не забувайте про сухі квіти безсмертника садового і польового. Гарні підвісні кульки, сердечка, кола можна створити за допомогою відповідної основи — пінопласту, м'ячів тощо, на яку шпильками накріплюються квіти безсмертника.

НОВОРІЧНІ СУВЕНІРИ
Дракончик. Його можна робити з будь-якої тканини або хутра. Колір не має значення, більше того — черевце дракончика може бути одного кольору, а спинка — іншого. Стежте тільки, щоб товщина тканини була однакова.
Лапки зробите з фетру або сукна, ще й клеєм їх просочіть — для міцності. Крильця викроїте з капронової — бажано гофрованої стрічки.
Починаємо кроїти. Виріжте дві деталі тулуба 1 (не забудьте, обводячи викрійку вдруге, перевернути її на другий бік), одну деталь живота 2 і одну деталь вставки в голову 3. Приготуйте лапки, крильця, очі і починайте шити. Всі деталі спершу позметуйте, щоб не було перекосів. Між двома половинками голови від точки А до точки Б вставте клинець, затим від точки А до кінчика хвоста вшийте живіт. Тонку тканину зшиватимете зісподу швом «через верх», фетр або сукно з лицевого боку «петельним» швом.
На спинці залишіть невеличкий отвір, через нього вивернете іграшку і наповните її ватою. Починайте з кінчика хвоста.
На спинку і голівку пришийте гребінець із червоної тканини або хутра, прикріпіть крильця 6. На голівці розмістіть очі й ротик. Лапки краще клеїти, ніж пришивати. Ваш дракончик готовий. Покладіть його у маленький поліетиленовий пакетик, перев'яжіть стрічкою — і подарунок можна вручати.

Півень. Його можна робити з будь-якої тканини. Оформите мереживом, тасьмою, стрічкою. Кольором вони повинні відрізнятися від основної тканини.
Виріжте деталі тулуба 1, крила 4, хвіст 2, дзьоб і очі. Починайте зшивати   тулуб   півня,   попередньо   зашивши   на   голові   виточки.
Виверніть форму на лицевий бік, наповніть ватою, підгорніть край і акуратно пришийте картонне денце 3, обтягнуте тканиною. Зшийте хвіст і крила, виверніть їх і проутюжте через вологу тканину. Пришийте облямівку, попередньо зібравши її на нитку. Поставте на місце хвіст, крила, дзьоб, борідку і гребінець.
Борідку і гребінець зробите із червоної стрічки, дзьоб — із сукна або фетру, очі — з фетру або кольорового паперу.

Зайченя. Звичайно, такий сувенір можна купити і в магазині. Причому він може бути фарфоровий, скляний, шоколадний — зрештою будь-який. Але, якщо ви зробите його власними руками, він куди більше порадує і вас, і того, кому ви його подаруєте. Ми пропонуємо вам найлегші моделі, їх зможе зробити навіть малюк. Той, хто вже вміє добре шити, може взяти будь-яку тканину, якщо ж ви тільки вчитеся, візьміть хутро — на ньому не так помітні похибки.
Перша модель — зайченя з двох хутряних кульок. Робиться воно дуже просто. За викрійкою вирізаєте дві кульки, стягуєте їх по колу, прошивши кружальця через край, наповнюєте ватою і зшиваєте між собою. Оформляєте за малюнком — і зайченя готове.
Друга модель дещо складніша, але і її зуміє зробити будь-хто.
Шити починаємо з голови 4. З обох боків зашийте виточки, половинки з'єднайте між собою. Вивернувши голівку, набийте її ватою. Мордочку 8 стягніть по колу, наповніть ватою і пришийте на місце.  Приклейте  очі,  носик,  язичок,  пришийте  вушка.   Внутрішня частина вушок і   кишенька   мають   вирізнятися   на   загальному фоні.
Тулуб. На одну половинку тулуба 5 нашийте кишеньй^ або аплікацію і з'єднайте її з другою половинкою. Виверніть тулуб на лице і акуратно пришийте денце З, обтягнуте тканиною. З'єднайте голову з тулубом, пов'яжіть н& шию зайчиську гарну стрічку — і можете вітати своїх рідних або друзів з Новим роком — роком Зайця.

Мишеня   (крисеня). Мишку можна зробити за викрійкою зайця, змінивши форму вух і пришивши довгий хвіст. Але можна ускладнити роботу. Власне, найбільша складність полягає у ретельності й акуратності виконання, тому що це створіння дуже маленьке. Матеріал можна використати різний: ситець (у дрібний малюнок), трикотаж, сукно. Сукно можна шити зверху петельним швом, оскільки дрібну деталь із фетру вивернути неможливо. Наповнюючи тільце ватою, не перестарайтеся, щоб ваше мишеня не скидалося на порося.
Внутрішню частину вушок, долоньки і підошовки бажано зробити рожевими. Ніжки і ручки зробите з м'якого дроту, обмотавши його ниткою в тон основної тканини.
Починаємо шити з голови. Між двома половинками від точки А до точки Б вшийте клинець. Зашийте мордочку. Виверніть голівку на лицевий бік і наповніть її ватою. Кінчик мордочки перев'яжіть червоною ниткою — вийде носик. Пофарбуйте його чорною тушшю. У туш обов'язково додайте клею ПВА, інакше вона розтечеться.
Починайте робити тулуб. Між двома деталями від точки В до точки Г вшийте живіт. Зашийте спинку. Отвір залиште на шиї. Тулуб набийте ватою, затим спицею для в'язання зробіть отвори для «рук» і «ніг», просуньте в них дротинки, попередньо обмотані ниткою. До кінчиків дротинок прикріпіть долоньки і підошовки. Хвіст зробіть із тоншої дротинки, також попередньо обмотавши її ниткою.
Голівку з'єднайте з тулубом, на шиї вив'яжіть бантик, а до голівки пришийте тоненьку гумку або ниточку: мишеня має висіти на стінці.

Мавпочка. Для цієї іграшки підійде практично будь-який матеріал: і хутро, і тканина, і плюш. У нашому варіанті задіяні і хутро, і тканина. Потилицю і верхню передню частину голови (на кресленні вона позначена пунктиром) робимо з хутра з довгим ворсом. Тулуб — з такого самого хутра. А от нижню передню частину голови, мордочку, вушка, ніжки і ручки — з тканини або хутра з коротким ворсом.
Починаємо шити голову. Насамперед зашийте виточки на потилиці і на верхній передній частині голови. До цієї самої деталі пришийте деталь переда голови із тканини. Тепер потилицю і передню частину голови з'єднайте між собою. Голову виверніть на лице і щільно набийте ватою. Зашийте виточки на обох деталях мордочки і зшийте ці деталі, щоб виточки збіглися. Мордочку наповніть ватою, але не дуже щільно, і пришийте її на місце. Зшийте вушка, прикріпіть їх до голови по лінії бічного шва. Очі зробіть з футлярчиків для ліків вклавши туди по кульці, намистинці або горошинці, щоб вона «бігала» всередині ока.
Тулуб. Насамперед зашийте виточки на обох половинках тулуба і з'єднайте їх між собою. Виверніть на лицевий бік, наповніть ватою, цришийте голову. Зшиваючи кисті рук і стопи, отворів не лишайте. Ви проріжете їх на вже готових деталях. Через ці отвори вивернете кисті рук і стопи на лицевий бік і злегка наповните їх ватою. Пришиваючи ручки й ніжки, постарайтеся перекрити ці отвори. Пришиватимете їх так, щоб вони вільно рухалися.

Тигреня. Цю іграшку робитимете із ворсової тканини: вель-вета або штучного хутра жовтого чи оранжевого кольору. Смужки намалюєте тушшю, коли іграшка буде готова.
Починаємо з голови. На обох половинках її зашийте виточки. Половинки складіть, щоб виточки збіглися, і зшийте їх між собою, залишивши отвір внизу голови — біля менших виточок. Голівку виверніть на лицевий бік і набийте ватою. Отвір не зашивайте. Зшийте вушка і прикріпіть їх до голови. З білої тканини зробіть мордочку, стягніть її по колу, вкладіть всередину віхтик вати, посередині перев'яжіть ниткою і пришийте до нижньої чайтини голови. Розмістіть очі, як показано на малюнку.
Шиємо тулуб. Дві половинки #юго зшийте по лінії спинки, позначеній на кресленні. Тулуб і черевце складіть так, щоб збіглися лапки, і зшийте, залишивши отвір у шиї. Через нього виверніть готову форму на лице, вставте дротяний каркас і набийте тулуб ватою. Пришийте голову   (каркас має зайти і в неї, і у хвостик).
Тигреня готове. Залишилося тільки розфарбувати його. Уважно подивіться на малюнок і, взявши жорсткий пензлик, нанесіть смужки. Коли туш висохне, як слід розчешіть тигреня. Прив'яжіть йому на шию бантик і покладіть у прозорий пакетик.

Песик. Цього песика можна робити з будь-яко] тканини чи хутра. Тільки вуха і хвіст, а також чубчик, якщо буде треба, зробите з хутра, бажано з довгим ворсом.
Дві деталі тулуба зшийте по лінії АБ, а деталі черевця по лінії ВГ. Спинку і черевце складіть так, щоб збіглися лапки, і зшийте, залишивши отвір у шиї.
Форму виверніть, у передні лапки вставте каркас і рівномірно набийте іграшку ватою.
Голівка складається з чотирьох частин, які зшиваються попарно: дві деталі мордочки і дві деталі потилиці.
Затим їх з'єднують, вивертають, готову фортііу наповнюють ватою.
Хутряні вушка слід робити на підкладці, бажано з не дуже товстої тканини. Очі, носик, язичок підберете самі.

Кінь. До року Коня найприємнішим подарунком буде, звичайно, іграшковий коник. Але ми давайте зробимо не просто конячку, а крилатого коня — Пегаса, який приносить натхнення поетам,— щоб кожен, кому ви його подаруєте, відчув у собі потребу створити щось незвичайне у своєму ділі. Недаремно ж про майстрів будь-якої справи кажуть: «Він у своєму ділі — поет».
Пегаса бажано зробити із тканини білого, блідо-голубого або блідо-рожевого кольору. Крила обов'язково мають бути білими. Краще всього атласними. Гриву і хвіст зробите з блискучих ниток, вони можуть бути білими або в тон тулуба.
Викроюємо тулуб, живіт, вставку в голову і крила. Перш ніж почати шити, все позметуйте, щоб не було перекосів.
У голову вшиваємо клинець, деталі тулуба з'єднуємо і зшиваємо. Можна, навіть бажано, одразу вшити і гриву. Тоді вона триматиметься міцніше, та й шиття виглядатиме охайніше.
З'єднайте між собою дві деталі живота по лінії АБ, залишивши невеликий отвір. Через нього вивернете форму і наповните її ватою. Складіть тулуб з животом так, щоб збіглися ноги, і зшийте їх. Готову форму виверніть і наповніть ватою. Щоб іграшка була стійкішою, всередину можна вставити дротяний каркас. Пришийте вушка, хвіст, гриву (якщо ви не вшили її раніше), приклейте очі.
Зшиваючи дві деталі крил, вкладіть між ними тонкий шар вати або ватину. Вивернувши крила на лицевий бік, пришийте їх по лініях, позначених на кресленні пунктиром, швом «назад голка» або прострочіть на машинці, імітуючи пір'їни. Крила пришиєте на місце, позначене на викрійці.

Порося. Уявімо собі, що наближається рік Свині. Як зробити подарунок до цього свята, щоб нікого ним не образити, а самим собі не підкласти, як то кажуть, свиню. Так уже склалося — у цієї тварини не дуже гарна репутація... То як же нам бути? Може, давайте зробимо симпатичне, потішне порося? Згода? Тоді розгляньте два варіанти цієї іграшки. Перший — це сувенір-брелок. Якщо до двох кінців вервечки приклеїти таких поросяток, а самою вервечкою перев'язати пакунок з новорічним подарунком, думаємо, ефект може бути тільки позитивним. А хіба зле подарувати кожному з гостей по такому маленькому, симпатичному сувенірчику?
Порвея-брелок дуже простий у виконанні. Він плаский, його не треба шити. Роблять брелок з фетру або сукна рожевого, бежевого або бузкового кольору. Вирізаємо з фетру голівку, тулуб, два вушка, чотири ніжки, писок і язичок. Голівку наклеюємо на тулуб з  заходом.  Знизу  до  тулуба приклеюємо  чотири  ніжки — куди саме, ви побачите з малюнка,— а зверху до голівки прикріпимо ниточку. Усе ,це заклеюємо підкладкою з будь-якої тканини або паперу відповідного кольору. На голівку наклеїмо писок, під нього — язичок.
Можна зробити порося і двобічним, тоді викроюватимете подвійну кількість   деталей.
Друге порося об'ємне, більшого розміру. Робитимемо його з будь-якої тканини світлого, теплого тону: ситцю, фланелі, сукна тощо. Сукно шитимемо з лицевого боку «петельним» швом. Зшиваємо чотири деталі голови. Вивертаємо, наповнюємо ватою і пришиваємо вушка. Внутрішня частина голови має бути рожевою, як і писок. Писок зшиваємо по колу, наповнюємо ватою і робимо утяжки-ніздрі. На ніздрі можна наклеїти маленькі червоні кружальця з тієї самої ткани'ни, з якої робитимемо язичок. Кріпимо писок на місце, позначене на малюнку.
Тулуб шиємо так само, як голівку. Залишаємо отвір у шиї. Тулуб наповнюємо ватою, на черевці робимо утяжку — пуп. До бічних швів пришиваємо ручки й ніжки так, щоб вони рухалися.
Дротинку обмотуємо ниткою»в тон основної тканини або обшиваємо цією самою тканиною, закручуємо "її гвинтом — і одержуємо поросячий хвостик. Пришиваємо його на місце.
Певні, що таке порося буде бажаним гостем у будь-якому домі, на будь-якому святі.

Бик. У нашому уявленні бик — це щось обов'язково велике й грізне. Але і його можна зробити симпатичним, навіть милим, і тоді кожен залюбки носитиме його як брелок або значок. Цілий рік ваш подарунок радуватиме ваших рідних і друзів.
Робити цей сувенір найкраще з цупкої тканини типу сукна або фетру. Якщо нічого подібного ви не маєте, можна просочити клеєм ПВА будь-яку тканину і кроїти саморобку з неї.
Колір тканини може бути в принісші різний, однак краще все-таки підібрати червоний, коричневий або бежевий. На штанці постарайтеся взяти смугасту тканину. Можна і картату, в горошок, квіточки. Мордочка чорна, бажано блискуча. Волоссячко — віхтик хутра, найліпше — чорного. Якщо не маєте хутра, змастіть клеєм місце, де має бути волосся, і настрижіть на нього будь-яких чорних ниток.
Виріжте по викрійці голову бика. У місцях, позначених на кресленні, зробіть отвори, вставте у них ріжки. До нижньої частини голови приклейте мордочку. Ніздрі можна прорізати, а можна наклеїти на ці місця маленькі клаптики червоної тканини. Язик приклеїте зверху. Очі бажано зробити опуклими: на білі підкладки під очі нашиєте чорні намистинки або бісеринки.
На тулуб наклейте штанці, зверху приклейте голову. Ратиці можна приклеїти, а можна намалювати чорним фломастером або тушшю. Між тулубом і головою вклейте нитку, щоб сувенір можна було підвішувати.
Якщо цю викрійку збільшити у 7—10 разів, можна зробити цікаву диванну подушку. Тільки деталі доведеться нашити «петельним» швом або настрочити на машинці швом «зиг-заг».

Овечка. Овечку робитимемо за тим же принципом, що й бика. Це буде сувенір-брелок. Будемо клеїти його з клаптика каракулю, натурального або штучного. Якщо каракулю немає, зробимо його самі.
Виріжте по лекалу шматочки тканини, які мають бути «хутряними», змастіть їх клеєм ПВА і посипте дрібними обрізками вовняних ниток. Бажано, щоб нитки були із щойно розпущеної вовняної речі, тоді вони будуть кучерявими. Нарізавши нитки, покладіть тягарець. Коли нитки приклеяться, клаптики потрусіть — зайві ниточки повідлітають.
Мордочку, вушка, копитця зробите із цупкої тканини типу сукна або фетру. Спинка і мордочка можуть бути одного кольору, але краще, коли б ви зробили їх контрастними. Наприклад, спинка — світла, а мордочка — темна, і навпаки.

Змія. За східними уявленнями змія — втілення мудрості і краси. Для жінки Сходу порівняння із змією — комплімент. Давайте ж спробуємо зробити красунею і нашу змію.
Викрійка змії дуже проста — тільки дві, причому абсолютно однакових в усьому, крім кольору, частини. Нижня частина — живіт — має бути світлою і однотонною, зате верхня — обов'язково яскравою і строкатою. Зшийте з барвистих клаптиків верхню Частину тулуба змії, з'єднайте її з черевцем, залишивши отвір біля хвоста. Поступово, маленькими клаптиками, наповніть тіло змії ватою. Намагайтеся робити це ретельно, рівномірно. На голівку готової змії пришийте очі.

Чобіток для подарунків. Він має бути обов'язково, яскравим, гарним. Робити його слід з цупкої тканини, але навіть її бажано взяти на підкладку,  щоб чобіток добре тримав форму.
Між двома половинками чобітка вшийте підошву затим з'єднайте їх між собою. Оформите чобіток кольоровою тасьмою, сутажем, стрічками та вишивкою. Оформити йойо варто перед тим, як з'єднуватимете деталі.

БАЛ-МАСКАРАД
Ми згадували вже про перуки й маски. Тепер поговоримо про них докладніше. Перуку можна зробити з вовняних ниток (врахуйте тільки, що їх знадобиться дуже багато), серпантину, довгих смужок тканини, стрічок, паперу. Найкраще для цієї мети підходить пряжа «Дарничанка». Вона синтетична, недорога, гарно розпушується. Можна використати і капроновий шнур. Якщо його розплести, виходять блискучі хвилясті нитки. Основою для перуки може бути плавальна шапочка. Вона добре тримається на голові (не совається), до неї легко прикріплювати «волосся». Нашивати прядки треба по колу, починаючи знизу і закінчуючи на маківці. Можна зробити шапочку з чотирьох клинців поролону і кріпити «волосся» до неї. Але не можна забувати, що під гумою і поролоном шкіра не дихає тому якщо ви збираєтеся бути в костюмі цілий вечір, то слід придумати якусь іншу основу для перуки. Можна, наприклад, пошити шапочку із легенької тканини — таку, як носять малята,— можна сплести її з простих ниток. В цьому випадку продумайте попередньо, як накріпити її на волосся, щоб вона не сповзала під час танцю.

СВЯТКОВА ПРОГРАМА
Ляльки-рукавички. Для всіх цих ляльок рекомендуємо одну основу — рукавичку. Голівки тваринок роблять за однією викрійкою і персонажів-людей — так само. І голівки, і тулуби відрізнятимуться тільки окремими деталями і матеріалом. Голівки набивають ватою і вставляють у них картонні трубочки для вказівного пальця.

НАСТІЛЬНІ ІГРИ
Задумайте яке-небудь довге слово. Наприклад, ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ. Це і буде ваша каса букві складів. За певний час, скажімо, хвилин за 10—15, спробуйте скласти з них найбільшу кількість слів. Виграє той, хто складе більше слів, яких не буде у суперника. Враховуватиметься також краса і вишуканість придуманих слів.
Щоб умови були рівноцінними, домовтеся, що придумуватимете тільки іменники однини у називному відмінку.
В одному з оповідань — «Лист» — Едгар По згадує про гру на географічній карті. Ведучий називає якийсь пункт, нанесений на карту, і всі учасники починають його шукати. Той, хто розшукає першим, виграє.
Цікава гра «Буріме». Ведучий називає кілька окремих, не зв'язаних одне з одним слів і пропонує придумати вірш, який включав би ці слова. Не біда, якщо це буде лиш чотиривіршик — зате скільки азарту!


 

Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky