Ішов довгов'яз, у землі зав'яз,
з землі всіх повиганяв.
(Дощ і рослини)

Реве віл на сто гір,
на сто кроків,
на сто потоків.
(Грім)

Сидить дід за  подушками
І стріляє галушками.
(Град)

Стоїть верба серед села,
Розпустила гілля
у кожне подвір'я.
(Дорога)

По соломі ходить,
а не шелестить.
(Тінь)

У лісі на горісі
червона плахта висить.
(Калина)

Стоїть  півень на току
у червонім ковпаку.
(Мак)

Під землею птиця
кубло звила і яєць нанесла.
(Картопля)

Сидить баба на грядках,
Вся закутана в хустках.
(Капуста)

А що то за коні в гаю на припоні:
довгасті, голчасті, зеленої масті,
нікого не возять, лише солі просять.
(Огірки)

Сімсот соколят
на одній подушці сплять.
(Соняшник)

Їхала пані в срібнім жупані,
а на тій жупані латка на латці.
(Риба)

Стоїть хата,
Вікон багато,
Є куди ввійти,
Та нікуди вийти.
(Ятір)

Золотий пішов,
А срібний прийшов.
(Сонце і місяць)

Стоїть на дорозі, усім заважає:
хто йде, той штовхе,
а з дороги не прийме.
(Двері)

Наскакалось, назвивалось,
Під припічком заховалось.
(Віник)

Вдень з ногами,
а вночі без ніг.
(Чоботи)

Кругле, як м'яч, хвіт має,
а за нього не підіймеш.
(Клубок)

Хто завжди правду каже?
(Дзеркало)

Що дістане зубами потилицю?
(Гребінець)

Розколеш лід — візьмеш срібло,
розколеш срібло — візьмеш золото.
(Яйце)

Коло   вуха   завірюха,
а у вусі ярмарок.
(Бджола і вулик)

Іде років двісті,
Стоїть на місці,
Лічить людський вік,
А не чоловік.
(Годинник)

Чотири братці
під одним капелюхом стоять,
одним поясом  підперезані.
(Стіл)

Віз без коліс,
а з батога сльози ллються.
(Човен, весло, вода)

Коли небо нижче від землі?
(Коли дивиться у воду)

Що можна побачити
з заплющеними очима?
(Сон)