ДЯТЛИК ШКОЛУ ВІДКРИВАЄ

ВІЗЕРУНКИ НА СКЛІ
Пригадую себе маленьким: надворі хуга, заметіль, зима. На вікнах «білі лисиці» — це Морозенко розмалював шибки. А в хаті холодно, а за вікном — світу білого не видко— завіяло, намело аж під стріху. Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко — ой леле, як там цікаво! У пухнастому інеї сині дерева, на гілках снігурі,  синички, горобчики. На паркані, на дротах шапки  снігу. А сніг іскристий, рожевий, лискучий. Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося це побачене диво перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі,    захурделила    сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця.
Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи.
Похвалила за малювання.  А  тоді мені  забажалося ще  й віршики до малюнків зробити. Не  пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила.
Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята.
АВТОР

ЗЕЛЕНІЄ ВЕСНА

ЛАСТІВКА
— Ластівочко сизокрила,
Звідкіля ти прилетіла?
— Прилетіла я порану
Із-за моря-океану.
— Що ти діткам принесла?
— Сонця, ласки і тепла!

БЕРЕЗА РОЗВИВАЄТЬСЯ
Береза розвивається
У тихому гайку.
Зозуля озивається:
— Ку-ку, ку-ку, ку-ку!

А сонце усміхається
В зеленому вінку.
Он зайчик умивається
На теплому пеньку.

РІДНИЙ КРАЙ
Україна —
Рідний край.
Поле. Річка.
Зелен гай.

Любо стежкою
Іти —
Тут живемо
Я і ти!

НА ВУЛИЦІ ЧАПАЄВА
Яке червоне маєво,
О, скільки тут квіток!
На вулиці Чапаєва
Дитячий наш садок.

На коника сідаємо,
Буланий, гей у путь!
На вулиці Чапаєва
Чапаєвці ростуть.

ПРАПОРЕЦЬ
Повіває
Вітерець.
Мій червоний
Прапорець
Крилечком своїм
Тріпоче,
На Травневе свято
Хоче!

ПЕРШОТРАВЕНЬ
П'ять хлоп'яток,
Шість дівчаток
Йдуть на вулицю Хрещатик.
Ой, як квітів
Тут багато!
Першотравень,
Любе свято!
Он і мама,
Он і тато.
Здрастуй, Травень,
Здрастуй, свято!

КНИЖЕЧКА ПРО МАМУ
Досить жартів,
Годі сміщки,
Ми берем у руки
Книжку.

Кожна літерка
І кома
Нам відома,
Нам знайома.

Прочитайте й ви
Із нами

Гарну книжечку
Про маму!

КОСМОНАВТИ
Петрику, Зденеку,
Джоне, Жаннетто,
Нумо, сідайте
В космічну ракету!
Та не баріться,
Просимо вас,
Ми летимо
На Венеру і Марс.

ВИШИВАЄМО РУШНИК
Ниточка до ниточки,
Синя по зеленому.
Вишиваємо рушник
Дорогому Леніну.

Квіточка до квіточки,
Шиємо, гаптуємо.
Дорогого Ілліча
Любимо й шануємо.

МИ ЙДЕМО ДО МАВЗОЛЕЮ
Гілочки ялин зелені,
Ходить сонечко землею.
Ми в Москві. Тут рідний Ленін,
Ми йдемо до Мавзолею.

Кумачі вітрець полоще,
Пісеньку доносить щиру.
І злітає понад площу
Білий-білий голуб миру.

ДЕ СІНО?
— Коте, котино,
А де ж твоє сіно?
— Цілий день косив,
косив,
У стіжки цапок носив.
А  почав  стіжки лічить —
Жодного нема!

ДОЩ-КОСАРИК
Враз набігли
Чорні хмари,
Припустився
Дощ-косарик.
Сіяв, віяв —
Не косив,
Тільки трави
Заросив!

РЕМЕЗ
Ремез — пташка невеличка,
В'є гніздечко-рукавичку
На лозині біля річки,
Де хлюпочеться водичка.

Там вітрець тихцем зітхає,
Ремез пісеньку співає:
— Фіть-тю-ві, фіть-тю-ві,—
Ходять хвильки по траві.

ЗА ПРОСІКОЮ — ПРОЛІСКИ
Роса. Осика.
Просіка.
За просікою —
Проліски.
Роман, Оленка,
Ростик
Ідуть
По проліски.

ДЯДКО КОНЮХ
Дядько конюх
Вивів коней:
Два гнідих
І два рябих,
Три гривастих
Вороних —
Із конюшні повз  ожину
На  зелену конюшину.

РОМА РОБИТЬ РАМУ
Рома робить
Раму.
Рома кличе
Маму:
— Подивися,
Мамо,
Яка гарна
Рама!

ОЛЯПКА
Біла грудка, сіра лапка,
Біля озера оляпка.
Поринає з головою,
Любить бігать під водою.

ОВЕС
Овсій,
Овес
Сій!
Овсій
День увесь
Сіяв овес!

У РУДОЇ БІЛОЧКИ
У рудої білочки
Дуже гарні діточки.
Одне, як мізинчик,
Сіло на ослінчик.
Друге, як грибочок,
Сіло на горбочок.
А третє, як мишка,
Ухопило книжку,
Сторінки гортає,
Казочку читає.

ДРУЖНА СІМЕЙКА
(За народними мотивами)
Песик біля печі
Пиріжки пече.
Котик у куточку
Сухарці товче.

Киця на віконці
Плаття пошива.
Півник у чоботях
Пісеньку співа.

КІТ МУРСІЙ
На плиті варю кисіль,
Біля мене кіт Мурсій.
Певне, хоче киселю.
— Коте, я тобі наллю!

Я  налив  аж  повну  миску.
А Мурсійко крутить писком.
— Коте, коте Мурсію,

Чом  не любиш  киселю?

СИНЕНЬКЕ ЯЄЧКО
Синичко-сестричко,
Де твоє гніздечко?
Знеси нам, синичко
Синеньке яєчко!

ОЧЕРЕТ
Річка, річка. Ожеред.
Біля річки очерет.
Каже вітер: — Шу-шу-шу,
Очерет я колишу.
А тут недалечко
У малім гніздечку
Пташечка-веснянка,
Звуть — очеретянка!

ВУСАТІ ЯЧМЕНІ
Дядечку ячменю,
Дайте зерна жменю,
Засіємо нивку,
Зеленогривку.
Щоб у теплі, гожі дні
Уродили ячмені.
Щоб виросли вуса,
Як в мого дідуся!

ПОЛУНИЦІ
Від садочка до криниці
Мама садить полуниці.
Мамі я допомагаю,
Полуниці поливаю.
Каже мама: — Любий Грицю,
Будеш їсти полуницю!

У СОРОКИ МОРОКА
Каже дятлові сорока:
— Отака мені морока:
Маю сорок сорочат,
І всі білобокі!

БЕРЕЗЕНЬ ЯК ЗАЙЧИК
Вітерець легенький
Тихо повіва.
Під сніжком м'якеньким
Дихає трава.

Вже синиччин тенькіт
Чути звіддаля.
Пролісок синенький
Вічка розтуля.

Дощик-накрапайчик
Рясно припуска.
Березень, як зайчик,
Вибіг із ліска.

Глянув на полянку,
Там дзвенить ручай:
— Друже, на світанку
Весну зустрічай!

ХТО ЦЕ ТАМ У СТЕПУ?
Тупу-тупу-тупу.
Хто це там у степу?
Став, як стовпчик,
Свиснув, як хлопчик.
Гілочка — хрусь,
А він у нірку — шусть
І сховався!

ДЯТЛИКОВА ШКОЛА
Дятлик  школу  відкриває,
Всіх до себе зазиває:
— Щоб рахунок добре знати,

Будем вчитись рахувати!
—
Стукнув раз —
Одуд прилетів на в'яз.
Стукнув два —
Прилетіла сова.
Стукнув три —
Вийшли з річки бобри.
Старший кричить:
— Навчіть і нас лічить!

ЛЬОДОХІД
Льодохід, льодохід,
На крижині плава кіт.
Не до сміху нам,
Атож,
Розумієм: кіт — не морж.
Ми багорчика берем,
Рятувать кота ідем.

БАРВІНОЧКУ СИНЬООКИЙ
Барвіночку синьоокий,
Постелися на всі боки:
До травиці, до росиці,
До глибокої криниці.

Постелися по стежині,
Де бузки квітують сині,
Де ступає перші кроки
Наш  Василько  синьоокий.

ЧЕЧІР-ВЕЧІР
Чечір-вечір,
Вечір-чечір.
Хтось вуркоче
Біля печі.

Чорні лапки,
Вуса, ротик.
Чечір-вечір,
Чорний котик!

КОТИКИ ВЕРБОВІ
Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.

ЇЖАЧОК
Їжачино-їжачок,
Де купив ти голочок?
Я у лісі побував,
Голочок собі придбав
Ще минулої весни
У колючої сосни!

КВІТНИКАРКА
Наша Варка —
Господарка,
Помічниця, квітникарка.
У саду, біля криниці,
Висіває чорнобривці.

ПОЇЗД
Дві сороки,
Три ворони
Посідали у вагони.
Чух, пах! Ту-ту-ту!
Їде поїзд по мосту!

КВІТУЄ ЛІТО

ТРАМВАЙЧИК
Дзінь-дзелень! — біжить трамвайчик,
У вагоні лис і зайчик,
Бегемотик, слоник, котик,
Песик, вовчик, коник, кротик.
— Не дивуйтесь! — каже зайчик.—
В зоопарк іде трамвайчик!

БДЖІЛКА ВЕСЕЛО ЛІТАЄ
Бджілка весело літає,
Квіткам вічка розтуляє.
Каже: — Квіти, годі спати,
Я прийшла медок збирати!

АВТОБУС
Авто-авто-автобус,
За шофера чорногуз.
Раз, два, три, чотири,
Входять звірі-пасажири.

Дві жирафи вносять арфу,
Дві лисиці — цимбалиці.
Два ведмеді — бочку меду.
Вовк Іван — чемодан.

Бегемоти вносять ноти,
Коні-поні — по    гармоні.
Слон Мирон — патефон.
Білка — вербову сопілку.

Вони їдуть в дитсадок —
Звеселятимуть діток!
— Коте,   двері   зачиняй!
Автобусе, вирушай!

ЇХАВ РАВЛИК
Їхав равлик
На покіс,
Перекинув
Сіна віз.
Віз у равлика
Зламався,
Равлик в хатку
Заховався.

АВТОМОБІЛЬ
Сірий заєць,
Білий кріль
Завели
Автомобіль.
Зайченят
Насіло густо,
Ідуть в поле
По капусту.

КВАСОЛИНИ
По тичині
На стеблині
Повилися квасолини.
У зеленому стручку,
Як у теплім сповитку,
На тичині,
На стеблині
Сплять маленькі
Квасолини.

МЕТРО
Кріт Кротович, дядько Дмитро,
Зробив кротенятам хороше метро.

І кротенята навперегони
Мчать по тунелях, наче вагони.

Кажуть вагони: — Дядьку Дмитро,
Спасибі   тобі  за  хороше   метро!

ХМІЛЬ І ДЖМІЛЬ
По тичині в'ється хміль.
Біля хмелю в'ється джміль.
— Шу-шу-шу,— шумкоче хміль.
— Дзу-дзу-дзу,— дзумкоче джміль.

Ми стояли поблизу,
Шум той слухали внизу.
Я сказав: — Шумкоче хміль! —
Ти сказав: — Дзумкоче джміль!

КРИНИЦЯ
За селом криницю
Викопав дідусь.
Там  шумить  пшениця,
Колос хилить вус.

Люди з поля йдуть,
Перепочивають.
Там водицю п'ють,
Дідуся згадають.

ГРЕЧКА
Відцвіла гречка,
Чорновершечка.
А тепер гречки
Повні мішечки.
Каже бабця наша:
— Буде добра каша!

СМІХОТА
Кіт пита у кота:
— Що таке сміхота? —
Кіт коту повіда:
— Штука ця не проста.
Це коли у кота
Мишки вкрадуть хвоста!

МАШИНА
Кузов, колесо та шина —
Вийшла в Петрика машина.
Гей, сідайте у кабіну,
Та поїдемо по сіно.

ПРО ВОВКА ПРОМОВКА
— Моя скоромовка
Про білого вовка
Та про білого бичка,—
Сказала бабина дочка.

— А моя скоромовка
Про чорного вовка
Та про чорного бичка,
Сказала дідова дочка.

СОЛОВЕЙКО
Соловейку-соловію,
Прилети!
Я співати не умію
Так, як ти.

Соловейку, соловію,
Нумо, вдвох!
Слухай-но, як я умію:
— Тьох! Тьох! Тьох!

ПІЖМУРКИ
— Цапе-цапино,
Латочко біла,
Де це ти бігав,
Де ти бував?

— Був я на лузі,
Був на леваді,
Там я з метеликом
В піжмурки грав!

БОРСУКИ
До млина біля ріки
Йдуть юрбою борсуки.
Треба ж крупки та муки
На куліш та пиріжки.

На плечах несуть мішки
Вайлуваті борсуки.
Мішечки важкенькі,
Борсуки раденькі!

ШПАК ПИТА У ПІВНЯ
Шпак пита у півня:
— Де твоя шпаківня?

Півень глянув на ріку
І сказав: — Ку-ку-ріку!

Нащо та шпаківня,
Є курник у півня!

ЛЮБИСТОК
У росі, немов намисто,
Під вікном у нас любисток.
Цей любисток мама любить,
Бо його садила Люба.
І садила, й доглядала,
Із   відерця  поливала.

ПІВНИКИ
Перший півник
Сонечко на тинку
Зустрів.
Другий півник
Сонячно під вікном
Зацвів.

ЦАПОК
Копитцями цоки-цок,
Біга вистрибцем цапок.
То листочок ущипне,
Мене ріжками буцне.
То підійде до кота:
— Хто такий? — його пита.

То гасає по дворі
На утіху дітворі.
— Цапе, цапе, не жартуй,

На капусточку, пожуй!

БДЖІЛКИ ЛЕТЯТЬ
Бджілки летять,
Золоті відеречка
У поле несуть.
А з поля летять —
У золотих відеречках
Медок несуть.

РІЧКА ЗДВИЖ
Синя   річко   Здвиж,
Ти куди біжиш? —
Річка   Здвиж   сміється,
Між полями в'ється.
— Шлях мій через поле
Аж у Чорне море!

МЛИН
У ставочку
Лин
Зробив
Собі млин.
Меле
День при дні
Воду
На млині.

СВІТЛЯЧОК
Спить метелик-біланець,
Спить   зелений   стрибунець,
Спить ромашка і кульбабка,
Під листком заснула жабка.
А маленький світлячок
Не лягає на бочок:
Він засвічує ліхтарик
І чита собі букварик.

РОЗКАЖЕ НАМ КОЛОСЕ
— Колосочку, колосе
Мудра голова.
Розкажи нам, колосе,
Чи скоро жнива? —
Колос усміхається
В полі, за селом,
До землі схиляється
Наливним зерном.
Вітерець ланами
Тихо повіва.
Вже не за горами
Золоті жнива.

ВИШЕНЬКА
Вишенька прийшла,
Вишень принесла.
Хто в садочку працював.
Тому повну жменьку.
А  хто  бігав  та  гуляв —
Кісточку одненьку!

ЖАЙВІР
— Жайвір, жайвір, жаиворина,
Чи у тебе є хатина?
— Серед жита є хатина,
Там живе моя родина.
Понад полем я літаю,
Пісню житечку співаю.

ПАСОВИЩЕ
Коло діброви
Пасуться корови.

Побіля річки
Пасуться телички.

На оболоні
Пасуться коні.

А в небі хмари —
Немов отари.

ПОРА ДІТКАМ СПАТИ
За віконцем сон-дрімота
Зачиня свої ворота.
Тихо-тихо йде до хати,
Бо  пора вже діткам спати.

Вже заснула сон-травичка,
У гайочку спить лисичка.
Під кущем дрімає зайчик.
Спи, мій любий чеберяйчик!

ДЗВОНИКИ
Глянь: відвозять коники
Літечко від нас.
Дзвонять в лузі дзвоники:
— Вже до школи час! —
Зупиню я коників,
Вийду на росу
І найкращих дзвоників
В школу принесу.

КРІП
Прокіп
Сіяв кріп.
Нащо Прокопу
Стільки кропу?
Каже Прокіп:
— Для борщику
Кріп.
Маю десяток
Прокопеняток!

КАПЕЛЮХ
(Скоромовка)
Кіндрат
Купив
Капелюх.

Капелюх
Кіндрату
До вух!

ВЕРШНИК
По леваді, по стежині
Мчу на конику-лозині:
То як зайчик-промінець,
То мов коник-стрибунець,
То як справжній лошачок
Скік-скок, скік-скок!

КОЛОСОК ПРОСНУВСЯ
Вітерець гойднувся
Між зелених віт.
Колосок проснувся
І сказав: — Привіт! —
Жайвір усміхнувся,
Мовив: — Добрий день!
Бачу, ти проснувся
Від моїх пісень.
Бачу, повен сили,
Чую дужий дзвін.
Колосочку милий,
Мій тобі уклін!

КОМАРИКИ ТОВЧУТЬ МАК
Сів комар
На припічку,
Виграє на скрипочку.
Комариха: так, так, так!
Комарики товчуть мак.

ЗАГАДКА
Золотисте ситечко
Покотилось в літечко.
Загляда в віконечко,
Наче справжнє сонечко.
(Соняшник)

БАГРЯНІЄ ОСІНЬ

НА ПАРАД
На парад, на парад
Вийшов   наш   дитячий   сад.
В нас у кожного в руці
Квіти, кульки, прапорці.
Ми співаємо пісень.
Ой, який святковий день!

ЩИГЛИКИ
Прилетіли щиглики
До нашого двора.
Щиглики, щиглики,
До вирію пора!

Щиглики, щиглики,
Нате вам пшона.
Повертайтесь, щиглики,
Як прийде весна!

БОРЩИК ІЗ ГРИБАМИ
Їжачок ходив у ліс,
Він грибочків нам приніс.
І сказав: — Я  буду з вами
Їсти  борщик  із  грибами.

ЛИСТОПАД
Листя пада, пада,
Холодно землі.
Вже летять над садом
В ірій журавлі.

Де була травичка,
Там сухий покіс.
Спохмурніла річка,
Змовкли гай і ліс.

Ген за косогором
Бовваніє стіг.
Скоро, дуже скоро
Захурделить сніг.

КАПІТОН КАПІТОНОВИЧ
Наш капітан
Капітон Капітонович
Веде корабель
Величезний — стотонович.

Стоїть на містку,
За штурвалом кермує,
І люлька його
Козарлюцька димує.

Шумує, вирує
У морі вода.
Сріблиться на сонці
Його борода.

А капітан
Капітон Капітонович
Веде корабель
Величезний — стотонович.

ПАВИЧ
Походжає гордо, ич,
Розмальований павич.
Хай там день чи темна ніч,
Він надутий, наче сич.
В чому ж справа, в чому річ?
Запишався наш павич!

ЖОЛУДЕЦЬ
Ой дуб-дуба, ой дуб-дуба,
Жолудець під дубом тупа.
В нього шапочка новенька,
Кожушиночка жовтенька.
Ніжкою туп, туп:
— З мене буде дуб, дуб!

ЛІСОВІ ДАРУНКИ
Братики-хлопці
Збирали красноголовці.
Дівчатка-сестрички
Збирали лисички.

Подружки-тонконіжки
Збирали сироїжки.
Хлоп'ята-малюки
Збирали маслюки.

Дівчатка дрібненькі
Збирали опеньки.
Діди та баби
Брали білі гриби.

РАК
Рак, рак,
Неборак.
Ходить він
Таки не так!
Там, де брід,
Де очерет —
Ходить задом
Наперед!

СОЙКА САДИТЬ ЖОЛУДЦІ
На галявці — ців, ців, ці —
Сойка садить жолудці.

Пильно жолудь оглядає,
Прямо в ямочку саджає. .

Сойченята — ців, ців, ці —
Поливають жолудці.

Каже сойка: — Так і знай,
Буде тут дубовий гай!

БАШТАН
Розляглись,  мов кабани,
На баштані кавуни.
Розляглись, як свині,
Гарбузи та дині.
Он лежать, як поросята,
Кавунці та кавунята.
Боки в них рябенькі,
Хвостики тоненькі!

НА ОДНУ СОРОКУ
На одну сороку
Маєм одну мороку.
А на сорок сорок
Треба сорок сорочок.
Та ще добрих чоботят
Аж вісімдесят.

ЛІЧИЛКА
Джміль, оса
Та бджілка —
От і вся
Лічилка!

НЕ БАРИСЬ
Дрозде, дрозде,
Не барись!
Вже опав
 Черлений лист.
Йде зима
У ліс та гай,
Відлітай
У теплий край!

ПРИВІТ ВІД КАВУНА
Кавун
Кавуну
Через
Пліт
Передав
Від
Кавуна
Привіт.

ДЕ ХОДИВ ЖУРАВЕЛЬ
Де ступив чорногуз,
Там великий гарбуз.
Де ходив журавель,
Там зелений щавель.
Де лисиці бродили,
Там лисички вродили.
Там,   де  вовчики  живуть,
Вовчі ягоди ростуть.
А де зайчик біг — не пусто,
Всюди   заяча   капуста.

ЧИКИ-БРИКИ
Чики-брики — ти куди?
Чики-брики — на базар.
Чики-брики — а по що?
Чики-брики — по крупу.
Чики-брики — а кому?
Чики-брики — для курчат.
Чики-брики — скільки їх?
Чики-брики — двадцять п'ять!

В КАПУСТИ — ІМЕНИНИ
Завтра іменини
В тітки капустини.
Прийде дід-дідище,
Старий капустище.
Прийде з ним бабуся,
Стара капустуся.
Прийдуть  два   синочки,
Малі капусточки.
Прийдуть і три доні,
Малі капустоні.
Прийде капустон,
Дін-дон-дон!
— Прийде вся родина, —
Каже капустина.

ВЕРБОВА РОЗМОВА
Каже верба
Вербі:
— Чом ти, вербо,
 в журбі?

Каже вербі
Верба:
— Хіба це, вербо, журба?

Просто
Листочків нема,
Не за горами
Зима!

ОСТАННІЙ ЛИСТОЧОК
Листя падає
Додолу.
Засинають
Гай і поле.
На вербі
Один
Листочок.
До зими
Один
Деньочок!

ОСИНЕ СІНО
Взяли оси гострі коси,
Косять сіно на покосі.
А за ними йдуть осиці,
Кладуть сіно у копиці.

Навіть мале осенятко
І те несе травенятко.
Поспішають дружні оси,
Бо уже надходить осінь.

Знають: дощики осінні
Геть намочать осам сіно.

ВЕЧОРЕ-ДРІМАЙЛИКУ
Вечоре-дрімайлику,
Просимо до хати,
Треба нашу донечку
Трішки задрімати.
Глянь, заснули в ліжечку
Котик і лисичка.
Тільки наша донечка
Не стуляє вічка.    
Вечоре-дрімайлику,
Довго не барися,
Нашу любу донечку
Задрімать берися.

КИТ І КІТ
Риба кит живе у морі.
Кіт у хаті та в коморі.
Кит у морі спить вночі.
Кіт ночує на печі.

ЄНОТИ
У крамниці єноти
Запитали: — Є ноти?
— Є ноти, є ноти,
Шановні єноти!

І тепер єноти
Вивчають ноти:
— До, ре, мі, фа, соль, ля, сі!
До, сі, ля, соль, фа, мі, ре, до!

ЗАГАДКИ
Срібні копійки
Від хвоста  до  шийки.
(Рибка)

Гріє лапки на печі,
Світить   вічками   вночі.
(Котик)

Ой, як гарно, бач,
Виткав пряжу ткач.
(Павучок)

БІЛІЄ ЗИМА

ЗАБАРИЛАСЯ ЗИМА
Листя облетіло,
Холодно землі.
На дерева сіли
Птахи-снігурі.

Хмарки  в  небі  тануть,
Де ж бо ти, зима?
Снігурі літають,
А снігу нема!

ЗИМА
Зайчик стриб, стриб,
А довкола сніг, сніг.
Стежиночки нема,
Замела зима.

СТАЛО БІЛО-БІЛО
Вітер по діброві,
Як буркун, бурчить.
Тільки на дубкові
Листя деренчить.

Заховавсь під травку
В нірку їжачок.
Вибіг на галявку
Зайчик-білячок.

Дивиться: ой леле,
Вже тепла нема.
Білий килим стеле
По землі зима.

СНІГ ІДЕ ГУСТИЙ
Де росла травичка,
Снігу намело.
Там, де бігла річка,
Лід — прозоре скло.

Де було стернище,
Там стоять скирти.
Білий вітер свище,
Сніг іде густий!

БАБА ВІЗОЛА
Баба Віхола ішла,
Велетенський міх несла.
Аж тут вихор налетів,
Міх  пошарпав,  потрусив.
Розв'язався бабин міх —
І посипав долу сніг.

РУСАК І БІЛЯК
Заєць-русак
І заєць-біляк
Не можуть у лісі
Зустрітись ніяк.

Як зима —
То заєць білий.
Як весна —
То заєць сірий.

Де русак,
А де біляк?
Не збагне
Ніхто ніяк!

ГОДІВНИЧКИ
Я ладнаю годівнички
Для  горобчика  й  синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!

УСІ ДЕРЕВА В ІНЕЇ
Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.

Гілки похитує вітрець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам  вікна  розмальовує.

ОЖЕЛЕДИЦЯ
В інеї червоний глід,
На ставку синіє лід.
На дорозі ожеледиця:
Не погода — привередиця.

Обережно йде бабуся,
Чап-чалап — ступає дід.
Навіть котик-біловусик
Лапкою торкає лід.

ХУРТОВИНА
Хурто-хурто-хуртовина
Захурделила поля.
Біля двору, біля тину
Сніг замети простеля.

Ні тобі у ліс поїхать,
Ні тобі у сад піти.
Хуртовина — біла втіха,
Біло вбілює хати!

ВЕДМЕЖІ СНИ
Вже ведмідь заліз в барліг
І у довгий сон заліг.
Ти скажи, ведмедику,
Розкажи, ведмедику,
Не обридли тобі сни
Від зими аж до весни?

ГУКАЄ СИЧ
Крізь темну ніч
На білому снігу
Гукає сич:
— Пу-гу, пу-гу, пу-гу!

ГОРОБЧИК
Зима, зима,
Сніжок злітає.
Пташок нема,
Лише   горобчик   кружеляє.
Цвірінь — сідає  на  ріллю,
Мене із хати викликає.
І я горобчика люблю,
Бо він від нас не відлітає.

СПИ, СОНЕЧКО, СПИ
Сонечко за день находилось,
Стомилось.
Прилягло на хмарку
І заснуло.
Прийшов дід Вечір,
Накинув ковдру  на плечі.
— Спи, Сонечко, спи.

ПІВНИКОВЕ ГОРЕ
У півника горечко,
Заболіло горлечко.
Він холодну воду пив,
По морозі походив.

А курочка кудкудаче,
Біля півника аж плаче:
— Не пий, півнику, води,
На морозі не ходи!

ЗАГАДКИ
Посідали на карниз
І  ростуть ізверху вниз.
(Бурульки)

Біле-біле покривало
Із небес на землю впало.
(Сніг)

Дерев'яна скринька,
Голубе вікно.
Грає, розмовляє,
Показує   кіно.
(Телевізор)

Я —  КУЛЬБАБА, ТИ — КУЛЬДІД
(Жарт)
Слухай, як.
Лічити слід:
Я — кульбаба,
Ти — кульдід.
Я — весна,
А ти — зима.
Був мороз,
Тепер нема!