Для молодшого шкільного віку
Байки
Фрагменти:
ВОРОНА ТА ЛИСИЦЯ
Вже скільки раз казали миру,
Що влесливість гидка, та мова марна ця:
Улесливий завжди зворушує серця.
Вороні якось бог послав був грудку сиру.
Ворона сіла на суку
Й хотіла вже було поснідать до смаку,
Але задумалась, а в роті сир тримала.
В цей час Лисиця тут близенько пробігала.
Враз сирний дух Лисицю зупинив:
Лисиця бачить сир,— Лисицю сир сп'янив.
Вона навшпинечках до дерева підходить,
Вертить хвостом, очей згори не зводить
І ніжно каже, влеслива така:
«Голубко, гарна ж ти яка!
Ну й шийка в тебе, а очиці!
Як розказать, так небилиці!
А пір'ячко яке! Який дзьобок!
І, мабуть, ангельський у тебе голосок!
Благаю, заспівай!
А що коли, сестрице,
При отакій красі ти й в співі чарівниця?
Так ти б у нас була цар-птиця!»
Вороні з лестощів звихнулась голова,
Від радощів забилось їй дихання,—
І на привітливі Лисиччині слова
Ворона каркнула щосили з здивування:
Сир випав — зникла з ним і пройда лісова.
Переклад М. Терещенка
ВОВК ТА ЯГНЯ
У сильного безсилий винен завсігди:
Багато прикладів з історії ми знаєм.
Та ми історій не складаєм,
А в Байці можем це розповісти.
У спеку до струмка зайшло ягня напитись;
І треба ж тут біді лучитись,
Що поблизу тих місць голодний Вовк бродив.
Ягнятко бачить він і хоче поживитись,
Та він цьому надать законних прав хотів
І каже: «Як, нахабо, смієш ти мутити
Потік цей прохолодний мій,
Напій піском бруднити?
За це-бо, далебі,
Зірву я голову тобі!»
— Якщо пресвітлий Вовк дозволить,
Насмілюся сказать, що воду в ручаю
На кроків сто я нижче Вовка п'ю;
І гніватися він даремно зволить,
Бо каламутити пиття ніяк не можу я».—
«Так це брехня моя? Негіднику!
Звідкіль таке нахабство в світі?
Пригадую, як ти в позаторішнім літі
Зі мною надто грубий був:
Цього я, друже мій, ще не забув!» —
«Та згляньсь, і року ще нема мені від роду»,
Промовило Ягня. «То, певно, був твій брат».
— «Не маю я братів». — «То, може, кум чи сват,
Чи інший хто-небудь із вашого ж бо роду.
Самі ви, ваші пси і ваші пастухи
Мене б воліли збути,
І шкодите мені ви всі по змозі всюди:
Та розквитаюсь я за ваші всі гріхи!»
— «Ах, чим же винен я?»
— «Мовчи, гоноровисте!
Чи час тут розбирать провини всі, щеня?
Ти винен тим уже, що захотів я їсти».
Сказав — і в темний ліс Вовк поволік Ягня.
Переклад М. Терещенка
БАБКА ТА МУРАШКА
Жвава Бабка степова
Літо красне проспівала,
І незчулась, як настала
Холоднеча зимова.
Снігом поле замітає;
Вже тих світлих днів немає,
Як між листям їй густим
Був готовий стіл і дім.
Зникло все: у дні холодні
Голод, злидні настають;
Співу Бабки вже не чуть:
Та й кому на думку йдуть
Ті пісні в часи голодні!
Зла журба її гризе,
В мурашник вона повзе:
«Не відмов, Мурашко мила!
До весни прожить несила,
Згляньсь на вид нужденний мій,
Нагодуй і обігрій!» —
«Кумо, кинь-бо жартувати:
Влітку чом було не дбати?» —
Відмовля Мурашка їй.
«Та часу недоставало.
В моріжках м'яких у нас
Співи, жарти повсякчас,
Що аж душу поривало!»
— «А, так ти...» — «Та я завжди
Те й робила, що співала».
— «Ти співала? Добре дбала:
Потанцюй тепер піди!»
Переклад Ф. Скляра
ЛЕБІДЬ, ЩУКА І РАК
Де згоди доброї в товаришів нема,
До діла братись там дарма,
Бо вийде, далебі, не діло, тільки мука.
Раз якось Лебідь, Рак та Щука
Везти з вагою віз взялись.
І в нього троє всі мерщій впряглись.
Щосили смикають,— та ба, немає ходу!
Воно, здавалось би, і не який тягар:
Та Лебідь рветься аж до хмар,
Рак сунеться назад, а Щука тягне в воду.
Хто винен серед них, хто ні,— судить не нам,
А тільки віз і досі там.
Переклад М. Рильського
Список коментарів | |
Відправник : | Василь Іванович |
Час відправлення : | 2019-11-02 18:53:47 |
Шавноні колеги знайшов соь іще знайшов байки Крилова
https://gumoreska.in.ua/ivan-krylov-bajky-ukrainskoyu-movoyu/ |
|
Відправник : | Богдан |
Час відправлення : | 2015-10-21 20:06:40 |
Дуже цікаві вірші |
|
2 коментарів знайдено
Сторінки : [1] |