
Для дошкільного віку
Золоте ситечко
Фрагменти:


Ян РАЙНІС
ЗОЛОТЕ СИТЕЧКО
Золотев ситечко,
Ниті срібні,
Щоб зернята сіяти
Самоцвітні.
З ним лугами Лайма
Походжає,
Роси-діаманти
Висіває.
Хто раненько-рано
Гляне в сито —
Цілий світ побачить
В самоцвітах.
БЕРЕЗЯТКО
Вибігло із лісу
Березятко біле,
Березятко босе,
В куцій сорочині.
Утекло від нені
Хлопченя біляве,
Хлопченя маленьке
З теплої постелі.
В білій сорочині
Біга, босоноге,
По росі ранковій
По росі холодній.
«Ой вернись додому,
Ой вернись до нені,
Бо у лісі станеш
Білим березятком.
Вернуться морози,
Вернуться завії —
Як же то стояти
У одній сорочці!»
ТАНЕЦЬ
В білохмарки — ясна сукня,
З торочками золотими.
В чорнохмара — темна-темна
Оксамитова габа.
— А ходімо погуляєм,
В чистім небі затанцюєм!
Засурми в сопілку, вітре!
Громе, вдар у барабан!
Сиві сутінки прибігли
Подивитися на танець,
В штовхотні перевернули
Повну балію дощу.
КАРЛУСЬ
Ой агу-агусю,
Брате мій, Карлусю!
Чом це не заснеш ти,
Як бичок, гудеш ти?
Му-му-му!
У-у-у!
Є чого густи в бичка:
Хоче пити молочка.
А тобі, маленький,
Що тобі, рідненький?
Му-му-му!
У-у-у!
ВЕСНЯНА ТОЛОКА
Перший раз отара в полі —
Розбрелася ген на волі.
Хоч трави іще не рясно,
Але ж як довкола красно!
Кожне свіжу пашу смиче,
А найменше маму кличе:
— Ме-мені трава м-маленька!
I навча, і квапить ненька:
— Скуб, скуб, скуб!..
ВЕСНА ТА ДЯТЕЛ
Ой весна, весна настала!
Як же їй пташки зраділи!
І стрибають, і щебечуть,
Тільки дятел не співа.
Не співає, не стрибає,—
Має дятел пильне діло:
Гарний дім, великі вікна
Ладить матінці своїй.
Стука-стука, цюка-цюка,
Продзвенів по всьому лісу
Аж роззявились із дива
В дятленят малих роти.
ГОСТИНА
— Хлібцю, хлібцю, випікайся!
Пивку, пивку, вигравайся!
— Добре!
— Де ж у нас мука в засіці?
— А пісок нащо у річці!
— Добре!
— Де ж у нас закваска в діжці?
— А нащо вода у річці!
— Добре!
— Любі гості, просим сісти!
Тільки цур — не треба їсти,
Бо недобре!
ПАТЛАТИЙ МІКУС
Наш патлатий Мікус
Зроду не чесався.
Жупанець на ньому
Зовсім обетрьопався.
Не вмивався чисто,
Не втирався сухо.
Павуки у нього
Заснували вухо.
Раз пішов до лісу
Мікус по малину,
Упіймав там гномик
Міка за чуприну.
В шаплику з водою
Став його купати,
Віником з берези
Спину натирати.
А по всьому тому
На колоді з дуба
Він обстриг дочиста
Мікусові чуба.
РОЗБИТИЙ ЗБАНОК
Ой же лихо! Ой нещастя!
Брязь — і вже в усі куточки
Мій збаночок, мій квітчастий
Розлетівсь на черепочки.
Що ж тепер мені робити?
Як стуляти? Як зціляти?
Що матусі говорити,
Як повернеться до хати?
Як це сталося — не знаю.
Я лиш кухлик потягнула,
Шафу ледве-ледь торкнула,
Брязь! — і вже збанка немає.
ЗАГАДКА
Хлопчику-хлоп'ятку,
Одгадай загадку:
Мала матуся
Золотий клубочок,
Рано-ранесенько
Кинула в небо.
Покотивсь клубочок
Понад сиві хмари,
Цілий день котився
Синім небозводом.
Закотивсь під вечір
У далеке море —
Засіяло море
Золотом гарячим.
ОДГАДКА
Я загадку одгадаю,
Золотий клубочок знаю.
Сонце — той клубочок.
А одгадько — хлопчик.
КОШЕНЯТА
Має кішка кошенята —
Ну, собаки, бережіться!
Щоб ні слуху ані духу
Обминайте далі хату!
Каже пес:
— Не їм котяток!
Кісточки мені смачніші!..—
Кицька пирх та лясь по носі —
Пес як вискне та навтьоки:
— Гвалт! Рятуй мене, хазяйко!
Прожени скажену кицьку!
Я нюхнув повітря тільки,
А вона роздерла писка!..
