КІТ У ЧОБОТЯХ

Один мірошник залишив спадщину трьом синам. Старший забрав собі млин, середній одержав осла, а молодшому лишився Кіт, Молодший брат дуже засмутився, діставши таку мізерну частку. «Не журіться, хазяїне,—сказав йому Кіт,—Дайте тільки мені торбинку та замовте пару чобіт, щоб зручніше було ходити по чагарниках, і ви побачите, що ваша частка не така вже й погана, як вам здається».
«А що коли й справді Кіт допоможе мені в моїй біді?» — подумав молодший брат і купив Котові гарні чоботи. Кіт вправно натяг їх, перекинув торбинку через плече і пішов у гайок ловити торбинкою кроликів та куріпок.
Свою здобич Кіт поніс у палац до короля. Коли Кота ввели в королівські покої, він низько вклонився королю і сказав: «Ваша величність! Ось них кроликів та куріпок мій пан маркіз Карабас (таке ім'я вигадав Кіт своєму хазяїнові) наказав мені подарувати вам від його імені». «Скажи своєму хазяїну,— відповів король,— що я йому дуже вдячний і задоволений з такого подарунка».
Одного разу, довідавшись про те, що король із своєю дочкою, вродливою принцесою, їде на прогулянку берегом річки, Кіт сказав своєму хазяїнові, щоб той вліз у річку. Коли король під'їхав до них, Кіт закричав: «Рятуйте, рятуйте, маркіз Карабас потопає!» Король звелів урятувати маркіза, запросив його в карету і дав королівське вбрання, бо Кіт сказав, що одяг маркіза вкрали злодії. Маркіз дуже сподобався королю і принцесі.
Карета з королем, принцесою і маркізом поїхала далі, а Кіт побіг попереду, попереджаючи всіх стрічних, щоб говорили королю, що навколишні ниви належать маркізу Карабасу, Король був здивований, що у маркіза такі великі володіння. Нарешті Кіт забіг до чудового замку, хазяїном якого був багатий людожер. Кіт запитав у нього, чи правда, що той може обернутися на лева. «Так»,— відповів людожер і обернувся на такого страшного лева, що Кіт дуже перелякався. «А на мишу можете обернутися?» —спитав Кіт. І людожер обернувся на мишу. А Кіт накинувся на неї і з'їв.
Коли король, принцеса і маркіз під'їхали до замку, Кіт сказав: «Прошу ласкаво, ваша величність, у замок маркіза Карабаса!» Маркіз подав руку молодій принцесі, і вони пішли слідом за королем. Король був у захопленні від багатства маркіза Карабаса і сказав: «Якщо хочете, пане маркіз, ви можете стати моїм зятем». І маркіз того ж дня одружився з принцесою. А Кіт став дуже поважною особою і полював на мишей тільки для розваги.