Для дошкільного віку

Чом не ростуть вареники

У цій книжці дотепно висміюються ледарі, нездари, хвальки. Поет заохочує дітей бути працьовитими, любити й берегти рідну природу. У віршах зустрічаються хлоп'ята, а також звірята, і всі їхні вчинки можуть правити за добру науку нашим юним  читачам.

Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1971 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 50.


Фрагменти:


ЗЕЛЕНІЙ, РІДНИЙ КРАЮ!
Ой іде, іде весна —
Наче райдуга ясна!
Сяє сонечко вродливе,
Усміхається блакить,
Зеленіють щастям ниви,
Далеч піснею дзвенить.
А татусь поїхав нині
До лісничого у ліс —
На розспіваній машині
Двісті саджанців привіз!
Гей, дівчата, гей, хлоп'ята!
А беріть скоріш лопати:
Бо ж людині кожній треба
Посадити деревце —
Хай росте у синє небо,
Розмовляє з вітерцем!
Хай ростуть дубочки, й клени,
І калина, й горобина,—
Щоб була повік зелена
Наша славна Україна!

ЩЕДРІСТЬ
Річко, річко, на тобі
Ще одну краплинку:
Прийде дівчинка сюди
Ти скупай Маринку.

Гілко, гілко, на тобі
Ще один листочок:
Заховаєш Василька
Ти у холодочок.

Чайко, чайко, на тобі
Ще одну пір'їнку:
В синє небо понесеш
Дівчинку Мальвінку.

Ягід вишеньці дамо,
Сонцю — позолоти,
А за це нам світ дає
Всі свої щедроти!

ЖАБ'ЯЧА ГЛИБИНА
Там, де річка глибока —
Куцій жабі по ока —
Ромчик плавати вчився,
Мало що не втопився.
Став кричати-благати:

— Гей, біжіть рятувати!
Тут вода розкрутилась —
Навіть жаба втопилась:
Видно тільки два ока!..
Дуже річка глибока!..

ХТО З'ЇВ САЛО?
Сіло сонечко за гору,
Небо зорями засяло.
Мишко, підем до комори
Виднімать у кицьки сало?

Облизалась Мурка-киця:
— Де тут сало? Де тут сало?
Тільки місце на полиці,
Де колись воно лежало!..

З КИМ ДРУЖИТИ?
Цей маленький їжачок
Вибіг ранком з хати
Та й подався на лужок
Друзів пошукати.
— З ким побавитись мені,
З ким водити дружбу? —
Зайченятко каже:
— Ні,
Ти колючий дуже...
Оленятко каже:
— Ай,
Ти ж обріс голками!
Ти від мене утікай,
Бо покличу маму!..
— І від нас ти відступись! —    

Кажуть діти вовчі.—
Ти сходи та поголись
В перукарні, хлопче!..—
Шубку пестячи руду,
Мовить лисенятко:
— Краще я собі піду

Гратися з гусятком!..—

Мишенятко також:
— Як?
Нам дружить негоже:
Їжачок — це ж той їжак,
Нас поїсти може!..—
Лиш один маленький рак
Бути в парі згодний.
Та — коли ж купавсь їжак
У воді холодній?..
Засмутився їжачок
Та й пішов до мами...

Краще йшов би в дитсадок
Бавитися з нами!..

ГРЕЧАНА КАША
Накидай на жабу гнуздечку,
Та й поїдем в поле по гречку
Що я буду гречку косити,
А ти будеш гречку возити.
Ой, робото наша, робото!..
Поскакала жаба в болото,
Витріщила очі з-під ряски:
Наваріть гречаної кашки!
Що я їсти кашку прискочу,
А возити гречку не хочу!..

ВЕДМЕЖА ЮШКА
Біля греблі три ведмеді
Шилом річку гріли.
Хвилі бились об каміння,
Ніби аж кипіли.

Пораділи три ведмеді:
Ото буде юшки!
Несіть сюди пшона, сала,
Кропу та петрушки!

Три дні річку кип'ятили
Юшка не готова...
Пішли шило підігріли
Та й за діло знову!..

ПОЛЮВАННЯ
От зібрався сірий заєць
У гай по кислиці.
Тільки вибіг на горбочок —
Аж ідуть мисливці.

Заєць вуха як прищулив
Та й шасть попід гаєм.
— Зачекай! — кричать мисливці.
Ми тебе спіймаєм!..

Запрягали сім пар волів
Зайця здоганяти.
Спорядились, виїхали —
Його й не видати...

Доганяли, заморились,
Обідати сіли,
Та так ото засиділись —
Сім пар волів з'їли!.,

ЧОМ НЕ РОСТУТЬ ВАРЕНИКИ?
Жартували якось діти.
Що в минулім році
Посіяли вареники
На сільській толоці.

Уже весна, вже травиця
На толоці сходить —
А між нею наш Василько
З виделкою ходить!..

ПІШОВ ГЛЕЧИК ЗА ВОДОЮ
Пішов глечик за водою
До Пруту, до Пруту,—
Та й шубовснув з головою,
І тепер не чути.

Ждала, ждала господиня.
Та й набридло ждати.
Тепер, кажуть, надумала
Ще й горня послати...

ЛЬОХА В СТОРОЖАХ
Найнялася стара льоха
Сторожем на грядки.
— От,— радіє господиня,—
Будуть в нас порядки!

Ранком гляне у віконце:
Всі грядки розриті...
Стара льоха наїлася
Та й лежить в кориті.

БАРАН З ТРЕМБІТОЮ
Купив баран на базарі
Гуцульську трембіту:
Нехай, каже, моя пісня
Пролуна по світу!

Та й затрубив скільки сили,
Всівшись край дороги.
А з трембіти почулося:
«Беееее!..»— та й більш нічого.

ЧЕРЕПАХИ В МАНДРАХ
Через гору Чорногору
Лізли черепахи:
— Та ми цей світ обійдемо

За чотири махи!

Та під гору лиш долізли
За чотири роки:
— Захотілось нам, подружки,

Тієї мороки!

Тут же кручі, тут каміння.
Що й залізти годі!..
Нема кращого на світі,     
Як в нашій господі!..

ВЕДМІДЬ-ПЛОТОГОН
Вели плоти плотогони
Вниз по Черемошу.
Придививсь ведмідь Бурмило:
— Та так і я зможу!..

Вибрав собі на березі
Найбільшу колоду
Та й шубовснув просто з нею
У найглибшу воду!

Та коли на перекаті
Хвилі закрутили —
Обім'яв боки Бурмило
Об гранітні брили!..

Попливла сама колода
На спокійні плеса,
А ведмідь побіг додому
Прикладать компреса...

СУМНИЙ ВОВК
Не далеко і не близько,
А у лісі, в глушині
Проживав сумний вовчисько.
Ви таких не знали, ні?
Цей вовчисько вже три ночі
Не сміється, не регоче,
А, задерши вгору пащу,
Сумно й тужно завива,—
Аж дрижать навколо хащі,
Долу хилиться трава.
Це ж чого,— усяк питає,—
Вовчик сльози проливає?
Дід чабан на пасовиську
Також спохмурнів лицем:
— Знаю, плаче той вовчисько
Та й за нашим баранцем!..
Він украв його з кошари
І тепер чекає кари!..—
Ще сумніше вовк ридає,
Тужно пісеньку веде.
Дід рушницю заряджає
І до вовка в гості йде.
Як вам, діточки, здається:
Хто з них нині засміється?

МАРІЧКА І КОЗУЛЯ
Скік, скік
З боку в бік
Через полонину —
То дзюркоче потік
Із гори в долину.
Туп, туп —
Травку скуб —
То не тінь майнула,
То сюди до води
Забрела козуля.
Скрип, скрип
Вище лип —
То скрипить смерічка:
Ой коли б, ой коли б
Вибігла Марічка!..
— Тра-ля,
Ось і я! —
Кроки на помості.
— Це козулька моя
Завітала в гості?
Гей-гай,
Не втікай!
Біля водопою
Буду бавитись я
Цілий день з тобою!..

РОЗКВІТЛА ВИШНЯ
Прилетіли гуси
Віддаля,
Повсідались гуси
На гілля.
Гей, біленькі гуси —
Рясен квіт.
Звеселили гуси
Зелен-світ.
Зазирають гуси
До вікна.
Глянув я на гуси:
Це ж весна!
Лізу я між гуси
На гілля:
Гей, гиля ви, гуси,
Гей, гиля!
Лиш зігнав я гуси
В табунець —
Налетів між гуси
Вітерець.
Заметались гуси
Поміж віт,
Полетіли гуси
В далеч-світ!
Гей, куди ж ви, гуси,
Гей, куди?
Я б погнав вас, гуси,
До води!
Я б на лузі, гуси,
Вас напас,
Я пригнав би гуси
В двір до нас!..

СРІБНА ПРЯЖА
Білка цілу ніч не спала,
З павуками пряжу пряла.
Та й напряла два клубочки,
Обмотала два дубочки.
Білі ниті знамениті
Заіскрилися в блакиті! —
Хай посохнуть із годинку
Я сплету із них торбинку
Та й складу туди горішки!
Вже підсохли? Ні, ще трішки...—
Де не взявсь гуляка-вітер,
Розгойдав тоненькі віти,
бірвав сріблисті ниті,
Попливли вони в блакиті...
Білка гірко заридала:
— Я ж всю нічку пряла, пряла!..
Білко, ти не плач, не треба:
Вже зима не за горами —
Ниті витчуться для тебе
Сніговими килимами!..

ОБПАЛЕНА СМЕРІЧКА
Ходять хмари чередою,
Грім гуркоче за горою,
На півнеба хижа птиця —
То майнула блискавиця.
І від неї, ніби свічка,
Загорілася смерічка:
— Ой, що сталося зі мною?

Я загину молодою!
Ой, погана блискавиця!..—
Їй на те стара ялиця:
— Не хилися так печально —

Маєш долю незвичайну:
З тебе витешуть трембіту —
Засурмиш на подив світу!..—
Злива полум'я збиває,
На весь світ смерічка грає:
— Я вогонь у пісні маю,

Всіх на світі зогріваю!..

НА ВИСЯЧОМУ МОСТІ
Раз ішли до зайця гості
По висячому по мості,
Йшли на цей бік через Прут:
Погойдаємося тут!
Гойда-гойда-гойда-да!
А внизу кипить вода,
Міст гойдається, скрипить —
Ще в безодню полетить!..
Там на мості наші гості
Полякалися до млості,
З переляку хором просять:
— Не гойдай, місточку, досить!..
Їм місток відповідає:
— Та то ж вітер вас гойдає! —

Гойда-гойда-гойда-да!

А внизу кипить вода.

Заєць сердиться:
— Ну й гості
Все гойдаються на мості!
Ще попадають у Прут —
Наберешся лиха тут!..
Гей, ходіть сюди, до мене,
На подвір'ячко зелене,
Тут зайчата в бубни б'ють!..—
Тільки ж гості не ідуть...
Тільки ж гості, тільки ж гості
Й досі плачуть там на мості:
— Ти нас, мосте, відпусти

Хоч сюди, а хоч туди,

Зупинися хоч на мить!..—

Та місточок, знай, скрипить:

Гойда-гойда-гойда-да!..

А внизу кипить вода...

СИНІЙ ДЕНЬ
— Спати, спати час, Оксано!
— Ще, матусю, дуже рано!..
— Ні, вже ніч, поглянь лишень.
— Це не ніч, це синій день!..

НЕ ВСЕ ТАТКО
Запитала Галя:
— Грицю,
Хто посіяв цю пшеницю?
— Татко!
— А овес?
Ячмінь?
А просо?..—
Задирає хлопець носа:
— Теж татко!
— А будяччя біля плота
Також татова робота?!
— То баба-яга!..

ЙШОВ КОВАЛЬ ІЗ БАЗАРУ
Йшов коваль із базару,
Ніс коробочку жару.

Йти далеко додому.
Страшно в полі самому.

Ще якраз на ту пору
Сіло й сонце за гору.

Стало в полі темніти.
Щоб ще вовка не стріти!..

Йшов коваль і крутився,
За стовпець зачепився.

Впав на груддя: — Ой, гину!
Та й впустив коробчину.

І усі до останку
Висли в небі до ранку...

І в ту ж мить з коробчини
Розлетілись жарини.

КАПУСТИНА
Бігла бабка на торжок
Накупити сорочок.

В магазині там, у місті,
Закупила, певно, з двісті!

Ні, не двісті — цілих триста:
Дуже баба гонориста!

Буде всі їх одягати:
Хоче баба дівувати!..

Ціле літо одягала
Та у люстро заглядала —

Доки стала, наче бочка.
Що ж за баба то, синочки?

СРІБНИЙ МІСТ
Щоб не їхати в об'їзд —
Богатир будує міст.

Міст на славу, на хвалу —    
Через пінисту Сулу!

Можна їхать, козаки! —
Сурмить вітер з-за ріки.

Та зима майнула вскач! —
Сонце стало, мов калач.

Так, на щастя, припекло,
Що моста — як не було!..

Богатир з досади втік:
— Повернуся через рік!..

ОЧЕРЕТ
Гойда-гойда, хить та хить!
Щось на вітрі шелестить.

Гей, на вітрі, над водою
Щось тріпоче бородою.

Ой, зелена борода
Сине небо підміта!..

Підмітає, шелестить:
Гойда-гойда, хить та хить..,

ЦВЯХ І МОЛОТОК
Ішов собі грубий — зустрівся з тонким,
І шапки не зняв той тонкий перед ним.

— Зухвалий нечемо, ану ж бо, постій!
Ти шапки не зняв— б'ю по шапці твоїй!..

— Лиш спробуй! — тонкий відступив до стіни.

Зітнулись вони, наче два барани.

Зітнулися так, що за хвильку одну
Тонкий аж по шапку ввігнався в стіну!

І враз розсміявсь: — Моє й місце в стіні!
А шапки повік не знімаю я, ні!..

ВІТРЯК
От і осінь на порі...
А за полем па горі
Дядько з чотирма руками
Розмахався кулаками.

Оглядається, шаліє:
Звідкіля то вітер віє?
Ще й поскрипує зубами,
Аж мука тече мішками!..

ГОЛКА
Для Марічки, для Оленки
Шию сукеньки ладненькі.

Шию я штанці для Гриця,
Для бабусі — рукавиці.

А для мами і для тата —
По костюмові до свята.

Ще й штанята для Миколи!
А чому ж сама ти гола?

ЖАЙВОРОНОК
Хто то, хто на злототканій ниті
Висне, мов дзвіночок у блакиті?
Хто то, хто?

Хто то, хто там бавиться щомиті
Сипле дзвоном по зеленім житі?
Хто то, хто?

Хто то, хто там на співучі ниті
В'яже ранки, росами обмиті?
Хто то, хто?

Хто то, хто у дзвони срібнолиті
Цілу весну клепле у блакиті?
Хто то, хто?..

 


Дата внесення : 18.07.2014     Переглядів: 226     Популярність: 89.45%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Класичні вірші
Жартівливі вірші
Віршики для малят



Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :

Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky