Григорій ХРАПАЧ
КОЛО-ПОКОТЬОЛО

Загадки

Сиділи дівиці
Все літо в темниці.
Взялись ми копати —
Дівиць рятувати.
Сміються дівиці:
— Ще треба водиці
Та дрібочку солі,
Цибулі, квасолі,
Сальця та петрушки,—
Наварите юшки.
(Картоплина)

Що то в полі забіліло,
Задзвеніло-забриніло,
Ще й запахло медом звідти?
Зупинились в диві діти.
(Гречка)

Дерев'яні дві конячки
Мчать мене униз навскачки.
А коли я спотикаюсь,
За дві палиці тримаюсь.
(Лижі)

Гладить бороду дідусь:
— Через річку і ставок
Ось місток мостить візьмусь
Без колод, стовпів, дощок.
— Ви, дідусю, це всерйоз?
— Усерйоз — я ж дід...
(Мороз)

Над річкою вербичка,
На гілці — рукавичка.
В тій хаті-рукавичці
Живеться славно птичці.
(Ремез)

Біля нашого села
Вибігла із джерела:
Між лугами, між полями,
Між крутими берегами
Ген — до моря побрела.
(Річка)

Йшла зоряниця,
Красна дівиця,
Через покоси,
Гублячи сльози...
Місяць дивився
І засмутився.
Сонечко встало —
Слізки зібрало.
(Роса)

Ой котилось коло,
Коло-покотьоло,
Всіх ласкаво гріло,
Цілий день світило,
А під вечір коло,
Коло-покотьоло
Дуже натомилось —
Спати покотилось.
(Сонце)

Що воно за дивна птиця?
Світла денного боїться,
Дзьоб гачком, великі очі,
І не спиться їй щоночі.
— Ху-ху-гу! — кричить-співа.
Відгадали? Ні?
(Сова)

Прийшли пухнатохвості
До куцохвоста в гості.
Господар вніс морковки
Й капусти півголовки.
А ті кладуть горішки,
Грибочки-сироїжки...
(Білка, Заєць)

Довгоногий,
Довгоносий
Вантажі майстрам
Підносить,
Що будують-зводять дім,—
Помічник він добрий їм.
(Підйомний кран)

Є в нашім домі дивний дім:
Зима гостює завжди в нім.
Та я охоче в домі тім
Все бережу — що п'ю і їм.
(Холодильник)

Утрьох їдуть братці
На одній конячці,
І де проїжджають,
Один слід лишають.
(Пальці, Олівець)

Хто умивається,
З ним привітається.
(Рушник)

Кравець поглянув у вікно:
— Навколо біле полотно.—
А пасічник:
— То бджоли білі
Перепочити роєм сіли.—
Івасик до дядьків підбіг:
— То уночі в нас випав...
(Сніг)