Марія ПРИГАРА
ПІСНЯ ПРО МИР
Летить наша пісня
До сонця, до зір —
Це пісня про щастя,
Це пісня про мир.
Співають цю пісню,
Твою і мою,
Маленькі в'єтнамці
В далекім краю.
Співають цю пісню
Корейці малі,
Її не убили
Загарбники злі.
Вона долітає
З-за рік і з-за гір —
Це пісня про щастя,
Це пісня про мир.

Інна КУЛЬСЬКА
ПРАПОРЕЦЬ
В руці  він тріпоче,
Як вогник крилатий,
І я з ним охоче
Виходжу на свято.

Я ним посилаю
Веселі привіти
Малятам Китаю
І цілого світу!

Олександр ПАРХОМЕНКО
РЕМІ
Ремі — хлопчина моторний,
Ремі — весь чорний, чорний,
Ремі живе далеко —
В Конго, де завжди спека.

Ремі—дитина старанна,
Йде до ріки щорана,—
В річці мале слоненя
Миє, купає щодня.

І для слона-маляти
Втіха—хлоп'я обілляти,
В хобот набравши води,—
Душ малюку хоч куди!

...Нині у Ремі лихо:
З лісу підкрався тихо
Лютий чужинець-солдат,
Диркнув і стих автомат...

Пальмове листя прошите,
І слоненя забите.
Ремі в сльозах до тата:
— Ой, захисти од солдата!

Сина втішає тато:
— Сліз ми лили багато,

Тільки не довго, сину,

Ждати розплати годину.

Африка темна прозріла,
Встала незборна і сміла.
Африка волю здобуде,
Кривдить ніхто нас не буде!

Тамар КОЛОМІЄЦЬ
НА БУДОВІ
В мене тато — крановик
На новій будові.
Я бувати в нього звик,
Де будинки нові.

Піднімаюсь разом з ним
Аж на кран, в кабіну.
Тато дужим краном тим
Ставить цілі стіни.

А яка там висота! —
Видно все довкола:
Ціле місто вироста —
Клуб, завод і школа...

А отам — зі всіх кінців
Гамір і турботи.
Заселяють пожильці
Новий дім навпроти.

Сяють вікна у квартирах,
Наче нині свято.
— Все це, синку, зветься МИРОМ, —
Каже гордо тато.

Іван НЕХОДА
ХАЙ БУДЕ МИР НА ВСІЙ ЗЕМЛІ
Недавно ми гулять ходили
У парк до братської могили.
На всю алею тополину
Там пам'ятник стоїть: солдат
Тримає на руках дитину
І фронтовий свій автомат.
В могилі сплять бійці-герої,
Що віддали життя за те,
Щоб не було війни нової,
Не згасло сонце золоте!
Щоб не окоп чорнів на ниві —
Хліба цвіли, мов килими,
І щоб веселі та щасливі
У дитсадок ходили ми!
Щоб виростали ким захочем:
Хто — трактористом на полях,
Хто — будівельником робочим,
Хто — прокладе на Місяць шлях!..

Поклали на могильні плити
Свої букетики малі...
Ми хочемо без воєн жити!
Хай буде мир на всій землі!

Марія ПОЗНАНСЬКА
ПРИКОРДОННИК
Спи, моє миле малятко!
Нічка надходить уже.
Знай, на кордоні твій татко
Спокій тобі береже.

Ти ось лежиш у постелі,
В хаті добро і тепло.
Татко в вушанці, в шинелі,—
Снігом кордон замело.

Та і в мороз, і в негоду
Всі вартові на посту,
Мир бережуть для народу,
Землю твою золоту:

Щоб у дитячім садочку
Дітям у радощах жить.
Час уже спати, синрчку.
Татко твій сон сторожить!