КОНИК-СОКОЛИК
Конику, конику.
Ти, швидкий соколику,
Понеси мене за море.
Понеси мене за горн —
Зупинися її Україні,
Де мій рід живе донині!

БАЛЯДА ПРО РУСАЛКУ
Зустрів юнак русалку в полі
і став її питати:
— Чия ти, дівчина чия ти?

Якого ти роду?
Ніхто краси такої
Не бачив ще зроду.
— Чия ти, дівчино, чия ти?

Ясніша сонця, краща за світання!

Чи ти із хати, чи а палати —
Моя любов ти — перша і остання.

Стала ще стрункішою,
Стала ще гарнішою.
На схід рукою показала
І юнакові так сказала:

— Там за лісом ворон кряче,
Там ворогів напала.
Там буде бій гарячий!..
У бій іди, юначе.
Щоб слава не пропала!

Оце мої палати,
Оце моя світлиця:
Блакить, вітри крилаті
І золота пшениця...

Поки прийде перемога.
Поки прийде воля,
У борні твоя дорога!
Я — русалка з поля...

ДОБРІ СУСІДИ
Заєць мовив до сусіда:
— На базар я завтра їду.
Наношу тобі води.
Лиш ранесенько збуди.
Дам тобі у нагороду
Цю морквину Із городу.

— Помагати я беруся
Чи сусідові, чи друзями
Кукурікаю завзято, —
Тож лягай спокійно спати,
Не турбуйся, якщо хочеш,
Збуджу тебе й опівночі!

ПРО ПТАШКУ
Хотіла царівна
Присвоїти пташку, —
Повісила золоту клітку.

Хотіла міщанка
Присвоїти пташку, —
Відчинила своє віконце

Хотіла селянка
Присвоїти пташку, —
Сипнула зерна золотого.

НОВІ ЧЕРЕВИКИ
Як ішли  на вечорниці,
Та ще й на музики.
Повзувались, як годиться,
В нові черевики...

Черевик до черевика
Каже рано вранці:
— Ой, болить моя підошва
Від вчорашніх танців...
— Ой, біда моя велика —
Ті цілісні танці...

KIT МУРЛИКА
— Котику Мурличко,
Чи вмивав ти личко?
Чи вмивав ти личко
Ввечері і рано?

— Умивав я личко.
Умивав чистенько.
Умивав я рано
Ще і вдень частенько.

Кіт Мурлика усміхнувся
У довжезні сиві вуса.

КАЗКА ПРО СИНИЧКУ, РИБКУ ТА НАМИСТО
Полети, синичко,
Пташко невеличка.
У мій рідний край.
У зелений гай.
Там у Дніпрі
На самому дні.
Як знайдеш намисто
Червоне, Іскристе,
Принеси мені.
Моя баба там ходила,
Те намисто загубила.

Щодня виглядаю,
Очі виглядяю,
А пташки немає.
Синички немає, —
Той гай полюбила
І там залишилась...

Ой, попливи, рибно,
У ріку Дніпро,
Та дивися зірко,
Щоб не зловив хто.
Там у Дніпрі
На самому дні.
Як знайдеш намисто
Червоне, Іскристе,
Принеси мені.
Моя баба там ходила,
Те намисто загубила.

Щодня виглядаю,
Очі видивляю,
А рибки немає,
А рибки немає, —
Дніпро полюбила
І там залишилась.

Колись я побачу
Далекий мій край.
Колись я поїду
Сама до Дніпра,
Дістану намисто
Червоне, іскристе
Із самого дна.
Моя баба там ходила,
Те намисто загубила.

ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ
Надобраніч, сіра пташко,
Надобраніч, голосна.
Надобраніч, сіра пташко,
Надобраніч...

Надобраніч, сння квітко,
Надобраніч, запашна.
Надобраніч, синя квітко,
Надобраніч...

Надобраніч, вся родино,
Надобраніч, золота,
Надобраніч, Україно,
Надобраніч...