Для дошкільного віку

Вечірня зіронька

Поезії "За сонцем хмаронька пливе", "Між вербами та над водою", "Сонце заходить, гори чорніють", "Зоре моя вечірняя", "Садок вишневий коло хати", "Попрощалось ясне сонце", "Червоний місяць аж горить".

Художники: Тетьора А
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1960 рік, видавництво «Дитвидав». Кількість сторінок: 24.


Фрагменти:

* * *

За сонцем хмаронька пливе.
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У сине море: покриває
Рожевою пеленою.
Мов мати дитину.

 

* * *
...Між вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошее та кучеряве
Своє маленькее внуча...
Вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати.
Цілує діда, і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить...
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.
 

* * *

Сонце заходить, гори чорніють.
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люди, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
 

* * *

Зоре моя вечірняя.
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила...
А над самою водою
Верба похилилась.
 

* * *

Садок вишневий коло хаги.
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати.
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих.

 

* * *

Попрощалось ясне сонце
З чорною землею.
Виступає круглий місяць
З сестрою зорею...

І темний гайок зелененький,
І місяць з зорями сіяв,
І соловейко на калині
То затихав, то щебетав...

 

* * *

Червоний місяць аж горить.
З-за хмари тихо виступає.
І ніби гори оживають.
Дуби з діброви, мов дива,
У поле тихо одходжають.
І пугач пуга, і сова
З-під стріхи в поле вилітає.

 


Дата внесення : 12.03.2014     Переглядів: 367     Популярність: 97.37%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Класичні вірші



Список коментарів

  Відправник : Мацькив Мария
  Час відправлення : 2019-03-03 21:20:41
Чому нема продовження до вирша червоный мисять аж горыть.

1 коментарів знайдено
Сторінки : [1]

Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :

Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky