ПРО ДВОХ ЦАПКІВ
Пливе річка глибока, а на річці кладка висока, хоч висока, та дуже вузька — перехід для однго цапка. А тим мисом два цапки гарненькі, один білий, а другий чорненький, з двох сторін підхбдять до кладки, а чи розминуться — ні гадки!
Чап-чалап — вже на кладці біленький цап; та й чорний цапок по кладчині зробив перший крок. Один до одного підступають, спересердя бородами махйють.
"Поступись!" — білий цапок каже, а чорненький: "Не поступлюсь, враже!" Вперлися ніжками, вдарились ріжками — стук-стук, аж пішов понад річку гук.
Отак цапки билися, аж у річку з кладки звалилися. Бовть, хляп! — впав у воду білий цап. У ту ж мить чорний стрімголов за ним летить. Тепер, цапки, незгідливі, вперті, разом рятуйтесь від смерти!

ДВІ КІЗОЧКИ
Відси — скеля, а відти — під кручею ріка, попід скелями стежка вузька. Дві кізочки йдуть: "Ме-ке-ке! Ой, лихо, місце вузьке!" Даремний труд, не розминутись їм тут!
"Ме-ке-ке, от диво яке!" Стоять кізки, думають-гадають, борідками розумно махають.
"Ме-ке-ке!" І придумали таке: одна лягла на стежину, зігнула голову і спину, а друга понад нею тільки скік на другий бік!
Чи не диво? Усе скінчилося щасливо. Обидвом кізочкам уже вільний шлях — пішли, тільки хвостики на прощання міх-мах!

 

Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.

1968 рік, видавництво «Harmony Printing». Кількість сторінок: 12.

Дата внесення : 18.01.2014     Переглядів: 677     Популярність: 99.88%