Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати.

Я сюди, а він туди...
"Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо.

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись.
Порубаете ліси —
Ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони,  і граки!
І розбійниці-синиці!"

Страшно стало... "Ой, пусти,
Не держи мене за поли!
Бідний зайчину, прости,—
Я не буду більш ніколи!"

Низьно-низьно я зігнувсь
І ще нижче скинув шапку..
Зайчин весело всміхнувсь
I подав сіреньку лапку.

 

Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.

1965 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 16.

Дата внесення : 23.11.2013     Переглядів: 361     Популярність: 97.25%