Для молодшого шкільного віку

На зеленому горбочку

Вірші Лесі Українки: "Вишеньки", "Тиша морська", "Літо краснеє минуло", "Онде балочка весела" та інші.

Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1959 рік, видавництво «Дитвидав». Кількість сторінок: 22.


Фрагменти:


НА ЗЕЛЕНОМУ ГОРБОЧКУ
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка,
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.

ВИШЕНЬКИ
Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким:
Дівчаточко й хлоп'яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята,
Та мало не плачуть.
Раді б вишню з'їсти,
Та високо лізти,
Ой, раді б зірвати,
Та годі дістати!
«Ой, вишеньки-черешеньки,
Червонії, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!»
«Ой, того ми так високо
Виросли на гіллі,—
Якби зросли низесенько,
Чи то ж би доспіли?»

ОНДЕ БАЛОЧКА ВЕСЕЛА
Онде балочка весела,
В ній хороші, красні села,
Там хати садками вкриті,
Срібним маревом повиті,
Коло сел стоять тополі,
Розмовляють з вітром в полі.

Он ярочки зелененькі,
Стежечки по них маленькі,
Перевиті, мов стрічечки,
Збігаються до річечки,
Річка плине, берег рвучи,
Далі, далі попід кручі...

ВЖЕ СОНЕЧКО В МОРЕ СІДА
Вже сонечко в море сіда;
У тихому морі темніє;
Прозора, глибока вода,
Немов оксамит зеленіє.

На хвилях зелених тремтять
Червонії іскри блискучі
І ясним огнем миготять,
Мов блискавка з темної тучі.

А де корабель наш пробіг,
Дорога там довга й широка
Біліє, як мармур, як сніг,
І ледве примітно для ока.

Рожевіє пінистий край;
То іскра заблисне, то згасне.
Ось промінь остатній!.. Прощай,
Веселее сонечко ясне!

ТИША МОРСЬКА
В час гарячий полудневий
Виглядаю у віконце:

Ясне небо, ясне море,
Ясні хмарки, ясне сонце.

Тиша в морі... ледве-ледве
Колихає море хвилі;
Не колишуться од вітру
На човнах вітрила білі.

З тихим плескотом на берег
Рине хвилечка перлиста;
Править хтось малим човенцем, —
В'ється стежечка злотиста.

Править хтось малим човенцем,
Стиха весла піднімає,
І здається, що з весельця
Щире золото спадає.

ЛІТО КРАСНЕЄ МИНУЛО
Літо краснее минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна... шкода волі!
Діти нудяться в хатині
Нудять, нарікають:
«І нащо зима та люта?»

Все вони питають.
«Он все поле сніг завіяв,
Хоч не йди із хати!
У замкнуті дивись вікна,
Ніде й погуляти!
Сніг з морозом поморозив
Всі на полі квіти...
Десь зима та не скінчиться!»
Нарікають діти.
— Ждіте, ждіте, любі діти!
Літо знов прилине,
Прийде мила годинонька,
Як зима та згине;
І заквітне ваше поле
І зазеленіє,—
Знов його весна прекрасна
Квіточками вкриє.

МАМО ІДЕ ВЖЕ ЗИМА
«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема...
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» —
В мами спитала дитина.

— Ні, не кожна,— одказує мати, —
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати?
Ще зосталась пташина маленька!

«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»

— Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної,
Жде, що знову прилине весна.

«Мамо! ті сиві пташки
 Сміливі, певне, ще й дуже,
Чи то безпечні такі,—
Чуєш, цвірінькають так,
Десь їм про зиму байдуже!
Бач — розцвірінькалась як!»

— Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де б під снігом поживку шукати.

«Нащо ж співає? Чудна!
Краще б шукала зерна!»

— Спів пташині потіха одна, —
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде. що знову прилине весна!

 


Дата внесення : 19.10.2013     Переглядів: 935     Популярність: 99.99%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Віршики для малят



Список коментарів

  Відправник : Валентина
  Час відправлення : 2017-03-05 23:28:04
А де можна цю книжечку придбати? Навіть уживану згодна для свого внучка купити.

1 коментарів знайдено
Сторінки : [1]

Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :