Для молодшого шкільного віку
Рушничок
Фрагменти:
КОСМОНАВТИ
Я скажу вам по секрету,
Що у вербах за ставком
Ми зробили дві ракети
З меншим братиком Грицьком.
Заховали їх у лузі,—
Бляшані вони у нас.
Але снилось мені, друзі,
Що я в них літав не раз.
Бачив місяць —ой великий!
Зорі, наче гарбузи...
А Грицько ізнизу кликав:
— На ракеті підвези!
Я прокинувсь... Що робити?
В сні літав я досхочу.
Час до школи. Буду вчитись,
Тоді справді полечу.
ВІТЕР
Дощ вночі розлив калюжі,
Всі дерева обкупав.
А в саду хтось, мабуть, дужий
Нашу яблуньку зламав.
Потоптав на грядці квіти,
Сіно в лузі поваляв.
Тато каже, що то вітер
Цілу нічку бушував.
Може, вітер має руки,
Має ноги, коли так?
Чув я: він у шибку стукав
І нагонив переляк.
Тато спав, і спала мати,
Тільки вітер не вгавав.
Не пустили його в хату —
От він яблуньку й зламав.
Іншим разом буду знати,
Лиш постукає вночі,—
Відчиню йому кімнату:
— Йди погрійся на печі.
ДОЩИК
Над зеленим гаєм
Хмара пропливає,
Ніби сонечка злякалась
І кудись тікає.
Піде дощ із неї
Густо над землею,
І пшениченьку водою
Він поллє своєю.
Запитає в жита:
— Дуже хочеш пити? —
І гарненько покупає
Колоски налиті.
Він ячмінь вусатий
Буде обмивати,
Щоб могли в нім перепілки
Про жнива співати.
Вийдуть в поле люди,
А хліба по груди...
І про дощик добра слава
Полетить усюди.
СТЕЖЕЧКА
З вишень пада білий цвіт,
Тихо шелестить.
Від порога до воріт
Стежечка біжить.
Я ту стежку промела,
Щоб чистенькою була,
Щоб маленький братик мій
Вчився бігати на ній.
МИ ПОСІЯЛИ ГОРОХ
Із матусенькою вдвох
Ми посіяли горох.
А минуло кілька днів —
Він зійшов, зазеленів.
Буду їсти залюбки
Я з горохом пиріжки.
ХВОРЕ ГУСЕНЯТКО
Повернулися із річки
Гусенятка: гил, гил, гил!
Смичуть пір'я невеличке
Із своїх біленьких крил.
А одне гусятко долу
Довгу шийку нахиля,
І таке воно вже кволе,
Що і крил не розправля.
Хтось його поранив тяжко,
Ніжку хтось йому підбив.
Взяв я бинт і перев'язку
Гусеняткові зробив.
Хоч воно тоді на мене
І образилось на мить,
Та сказало гусці: „Нене,
Ніжка менше вже болить"
А як біль затих — зраділо,
Білі крильця підняло...
І до берега побігло
Та й на хвилях попливло.
ТЕЛИЧКА
Теличку невеличку
Я вранці годував,
Носив м'яку травичку,
В ясельця подавав.
Вона охоче їла
Стеблини запашні,
А потім захотіла
Подякувать мені.
Лизнула ніжно в щоку
Гарячим язиком.
...І гратись на толоку
Побігла бережком.
ТИМОШКА-ГАРМОНІСТ
Дід порадував Тимошку,
Бо купив йому гармошку.
На гармошці хлопчик грає
Та до гурту всіх скликає:
— Хто там хоче танцювати?
Гопака кому заграти?
Ну, зіходьтеся у коло
Галі, Наді і Миколи!
Біля двору, там, де клени,
На майданчику зеленім
Сміх і гамір не стихає,
Бо Тимошка гарно грає.
СПЛЯЧИЙ ЧОВНИК
В невеликому затоні
Сплячий човник на припоні.
Він, як плавав, натомився,
Він водичкою умився
Та й приліг спочить.
В'ються чайки біля нього,
До пісочку золотого
Низько, низько припадають,
Хвилі крилами торкають,
Ну, а човник спить.
Але бачить в сні рибалку,
Що до нього прийде зранку,
Візьме весла він у руки
Та й гайне ловити щуки
Ось такі!
ОБКОПАЛИ
Дід приніс у сад лопату
І мені її віддав,
Щоб навчився я копати,
Щоб йому допомагав.
Я з лопатою здружився,
Аж зрадів за мене дід,
І відчув, що натомився,
Як гукнули на обід.
Цілий день ми працювали—
Всі черешні обкопали.
БІГУНИ
В мене є маленький оратик,
З ним я граюсь залюбки.
Цілий день він звик гуляти,
Мабуть, тому і прудкий.
Як по стежці розбіжиться,
То ніхто не здожене.
В чемпіони він годиться,
Не здолає лиш мене.
РУШНИЧОК
Я біленький рушничок
Шовком вишивала.
Візерунки з ниточок
Гарно гаптувала.
Щоб вони, немов живі,
Квітнули на ньому,
Ніби роси на траві
Після зливи й грому.
Милу пташку—солов'я
Вишию малого.
Десь йому позичу я
Голосу дзвінкого.
І повішу на стіні
Рушничок біленький,
Заспіває хай мені
Соловей маленький.
КОВАЛЬ
Вчить мене мій тато
В кузні працювати,
Де горно іскриться,
Мов жива жар-птиця,
Ніби соловейки
У саду раненько,
Тьохкають у кузні
Молоточки дружні.
Тато для науки
Дав мені у руки
Молоток маленький,
По мені — легенький.
З татом я підкову
Викував здорову.
Конику своєму
Ногу підкуємо,
Щоб із лісу взимку
Він привіз ялинку.
ВИШНІ ОХОРОНЯЄМ
Вишні наші дозрівають,
Біля них шпаки літають,
Веселесенькі шпачки,
Їх до ягід допустити,—
То вони кругом на вітах
Лиш залишать кісточки.
Ми із хлопцями гуляєм,
Ягідки охороняєм
Пильно від шпаків.
Не дамо вишень клювати,
Урожай в саду багатий
Не для них дозрів.
Ми поставимо драбини
І наповнимо корзини
Вишнями в росі.
Хай варенням, пирогами
Почастують наші мами
Діточок усіх.
ПОДАРУНОК
Привезла бабуся з міста
Ляльку Танечці малій.
В ляльки сукенка барвиста,
Гарні туфельки на ній
Ляльку Таня садить рядом,
Шоколадку їй дає,
А сама така вже рада:
— Це ж сестричка в мене є!
ПОЛУНИЦІ
Біля річки, біля гаю
Я по бережку гуляю
І у росяній травиці
Рву червоні полуниці,
Їх вродило тут багато,
Всіх мені не позбирати,
Але й жаль лишати в лузі.
Приведу сюди я друзів,
Хай зі мною у травиці
Рвуть достиглі полуниці.
СОН
Ген за небокраєм
Сонечко сідає,
За горою, за крутою
Промені ховає.
Завтра воно встане
Дуже-дуже рано
І до мене у кімнату
Весело загляне.
Скаже: піднімайся,
Швидше одягайся
Та за рибою із дідом
На ставок збирайся.
СОМ
Біля берега в лататті,
Де соми живуть вусаті,
Де шепоче очерет,—
Я поставив перемет.
Налетіли сірі хвилі,
Ніби чайки легкокрилі,
Перемет пішов до дна,
Натягнувся, як струна.
Я по бережку гуляю
Та на річку поглядаю:
Чи не лясне там хвостом,
На гачок впіймавшись, сом?
Раптом хвилі стрепенулись,
Мов від бурі сколихнулись.
Сом лиш спину показав
І гачок за мить зірвав.
Але я надію маю,—
Підросту — його впіймаю.
ОЙ, ГРИБИ!
Під березами й дубами
Вкрита вся земля грибами.
Тут і ліку їм немає,
Хто усі їх позбирає?
Під пеньками між травою
Розбрелись вони юрбою,
Мов солдатики низенькі,
Всі у касочках маленьких.
Та прийшли у ліс малята,
Почали грибочки брати:
— Ой, хороші!
— Ну й гриби! —
Аж заслухались дуби.
Довго діти їх збирали,
Повні кошики набрали.
До села гуртом пішли,—
Ой щасливі всі були!
ДИНІ
На городі у долині
Достигали круглі дині,
В сонця соку набирались,
Ніби медом наливались.
Ми щодня їх вартували,
Щоб ворони не клювали.
Днями теплими зігріті,
Почали вони жовтіти,
Наче золото на них
Впало з променів ясних.
На городі у долині
Ми збирали спілі дині.
ХТО ЩО ЛЮБИТЬ
Хто що любить—я не знаю,
А про себе так скажу:
Молоко я поважаю
I давно із ним дружу.
Лиш дійницю мама зранку
Від корови принесе,—
Молоком наповню склянку
Та і вип'ю геть усе.
Мама каже: — Молодчина!
Ти молочник недарма.
Де ще дужчий є хлопчина,
Справді, дужчого нема!
Я ЗРОБИВ ХАТКУ
Подивися, любий татку,
Я зробив з фанери хатку.
Прикріплю її надворі,
На березі білокорій.
Хто в цій хатці буде жити,
Як задмуть вітри сердиті,
Як настануть заметілі
І розстелють ковдри білі?
...Хатка тепла, невеличка,
Хай зимує в ній синичка.
МІЙ КОРАБЛИК
Із горбочків у ярок
Сніговий біжить струмок.
Цілий день він дзюркотить,
Не спиняється й на мить.
Ой струмочку, почекай
І від мене не тікай.
Ось кораблик я зробив,
Щоб на хвилях він поплив.
Понеси його туди,
Де багато є води,
Де купається весна,
Молода та запашна.
Хай кораблик по річках
Вибирає собі шлях,
Хай везе в ці теплі дні
Сонце, квіти і пісні.