Для дошкільного віку

Кульбабки

Віршики "На   полюс", "Весна", "Веселий степнячок", "Котику моторний", "Ґудзиків нема", "Боса курка", "На пляжі" та інші.

Художники: Прокопенко М
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1957 рік, видавництво «Сталінське обласне видавництво». Кількість сторінок: 24.


Фрагменти:

НА ПОЛЮС
В мене і в сестрички
Теплі рукавички.
Кучеряві в нас шапки,
Підперезані шубки.

А на ніжках валянки
В мене і в Наталоньки.

— Ви на полюс? — у дворі
Запитали школярі.
Ми б хотіли полетіть —
Жалко маму засмутить.

ВЕСНА
Тільки сонце випливло,
Стріха враз захлипала.
Конопатий сірий сніг
До землі щільніш приліг.
Десь прокинувся струмок
І побіг співать в ярок.
Заклопотані граки
Почепили колиски...
Тільки дуб стоїть німий:
Сниться діду сніговій.

ВЕСЕЛИЙ СТЕПНЯЧОК
Дуже сердивсь грузовик,
Бо купатися не звик.
Він і кашляв, він і чхав.
Замовкав і знов зітхав.
А болото все клекоче,
Здобич випустить не хоче.
Із-за гаю: «Чох-чох-чох.
Я веселий степнячок!
Не страшні мені замети.
Друже, де ти? Друже, де ти?
Не боюсь води ніяк,
Так-так-так, так-так-так».
Поспіша собі, воркує,
До болота, знай, прямує.
Подає сталеву руку:
«Туку-туку, туку-туку!»
Захлинулося болото...
«То-то ж, то-то; то-то ж, то-тоЬ
Примовляє «ХТЗ»
І до гаю знов повзе.

КОТИКУ МОТОРНИЙ
Котику моторний,
Який же ти чорний!
Тільки ніженьки маленькі
Взуті в валянки біленькі.
Скінчилась пороша,
А ти без калошок!..
Де гуляв ти, де бродив,
Де калошки загубив?
Не журись, хороший:
Дам тобі калоші.
Хоч великі трішки,
Все ж не змочиш ніжки!

ҐУДЗИКІВ НЕМА
Сонце хоч і припікає,
Бобик шуби не скидає.
Знять хотів би, та дарма:
Адже ґудзиків нема.

БОСА КУРКА
Дощ іде, мороз тріщить —
Боса курочка біжить,
Бо поважний швець-цапок
Зшить не зміг їй чобіток.
На свої коряві ніжки
Ні сандалі, ні панчішки
Не знайшла вона в крамницях:
Що не взує — не годиться.
Так і ходить курка досі
І узимку й влітку боса.

НА ПЛЯЖІ
Тато-качур забажав
Повести сім'ю на став.
Не перечить качка-мати:
Треба діткам загоряти.

Сонце сіло за горами,
Збіглись пляжники до мами.
Та загару не видать,
Бо забули льолі знять!

ПОМОЖИ НАМ, ВІТРЕ
Щось гаряча каша дуже.
Поможи нам, вітре-друже!
Ти повій, повій сюди,
Нашу кашу остуди.
Поїмо усю, що є,
За здоров'ячко твоє!

ХТО ТОПТАВ МАК?
Баба бідкалась: «Отак!
Хто ж топтав на грядці мак?!»
Грицько стоїть зітхає
Він не бачив і не знає,
Може, тільки ніжки
Там гуляли трішки.

«ЗІМ»
Я зробив з фанери «ЗІМ»,
Він сподобався усім.
Ждали «ЗІМа» днів чотири
Всі сусіди-пасажири.
Тільки я їх не катав,
Бо нема шоферських прав.

МАЛЕНЬКИЙ Я
Я просився: — Брате мій,
Ти візьми мене в забій.
Я вже виріс і, як ти,
Хочу мамі помогти.
Брат всміхнувся: — Що за спір?
Спершу каску ось примір.
Одягнув я — стало темно...
Ні, маленький я ще, певно!

КИСЛИЧКА
Баклажаном в Зої ніс,
На щоках потоки сліз.
Днями тягне тоскне: «Ма-а-а!»
І розради їй нема.
За це брат сестричку
І прозвав «кисличка».

ЧОМУ ЛЯЛЬКА НЕ РОСТЕ
Вередлива лялька в мене:
Ні варене, ні печене
Зовсім їсти не бажає, —
Апетиту щось немає.
Не розпитуйте про те,
Чому лялька не росте.

ХМАРКО, ЛИЙ
Хмарко, лий, хмарко, лий!
Дощ нам зовсім не стірашний.
Плащ у нас хоч і один,
Та усіх сховає він.

ДОЩ ПРОЙШОВ
Дощ пройшов. Уже не хлипа
Полохлива ніжна липа.
У заплакані двори
Сонце глянуло згори,
І на вітрі мокра хата
Сушить голову чубату.

ОСІНЬ
Сіють вишні листячко
На сумні грядки.
Небовид намистечком
Скрасили пташки.
У дворі спустілому
Скиглить вітерець.
Значить, літу милому
Наступив кінець.

СОН
Каже няня: ходить сон
Кожну ніч біля вікон.
Заглядає в хату
І велить нам спати.
Я уранці на поріг —
Там навкруг біліє сніг.
А слідів немає...
Мабуть, сон літає!

КУЛЬБАБКИ
Жовтими кульбабками
Вкрився луг увесь,
Наче безліч сонечок
Впало із небес.

Впало й загорілося
В оксамиті трав,
І від того луг увесь
Золотистим став.

РАНОК
Янтарні золотаві бджоли
Спішать у гай, а може, в поле.
Махає ластівка крилом,
Клопоче зранку під вікном.

Сипнули з хат дзвінкі малята...
Лише сова уклалась спати.
Одну її з дупла не манить
Проміння сонечка багряне.


Дата внесення : 04.05.2013     Переглядів: 96     Популярність: 61.53%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Віршики для малят



Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :

Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky