Валентина КАМЕНЧУК
У ЧАПЛІ БУДЕ СВЯТО

ДУБКИ
Я здивована стою
У зеленому гаю.
А дубки в легких шапках
Застудились на вітрах:
Кахи-ках!
Кахи-ках!

СИНИЧКИ
У крамниці
Дві синиці
Продавали
Рукавиці.
Зайчик скік
На поріжок:
— Дайте білий
Кожушок:
Хочу бути
Як сніжок!

БИЧОК
На галявині
Бичок
Білий
Виставив
Бочок:
— Я не буду
Більш
Брикати,—
Краще буду
Загоряти.

ЛИС
Їхав
Лис
Через
Ліс,
Лисенятам
Тапці
Віз,—
Щоб соснові
Шишки
Не кололи
Ніжки.

КУКУРІКУ
Каже
Півник:
— Кукуріку!
Вивчив
Пісню
Я велику:
Кукуріку,
Ріку-ку...
Ви не
Чули
Ще таку?

НА СВЯТО
Дві синички
Воду з річки
В ночви
Носять
Невеличкі:
Завтра
В чаплі
Буде свято,—
Треба гарний
Вигляд мати.

КУЛЬБАБКИ
Дві зелені
Хитрі
Жабки
Одягнули
Жовті
Шапки.
Каже
Бусел:
— Тре-ке-ке!
Чи ви
Бачили
Таке?
У ставку,
Де скачуть
Жабки,
Посадив
Хтось
Дві
Кульбабки.

ГРИБКИ
Дивувалися
Дубки:
— В лісі

Хтось

Згубив

Шапки! —

Ще не знали

Ті дубки,

Що то

Виросли

Грибки.

ОДУД
Ой ду, ой дуду! —
Грає одуд на дуду.
А малі одуденята
Підмітають свою хату.
Тупу-туп. Тупу-туп.
Шиють, миють. Варять суп.
Ой ду. Ой дуду! —
Грає одуд на дуду.

КАПУСТА
Зайченятко —
Білий хвостик
Капустинку
Кличе в гості.
Засміялася Капуста:
— А мене

Грядки не пустять!

МОРКВИНКИ
Проти сонечка
Морквинки
Коси витягли
З хатинки.
Каже братик
До сестрички:
— Принеси,

Марічко,

Стрічки:

Заплетем
І їм
Косички.

ВЕДМЕДИК
Посміхається
Ведмедик:
— Я наївсь

Смачного

Меду.

Мама
Ведмедичка
Вмила мені
Личко,—
Бо хитрющі
Оси
Ще відкусять
Носик.

БІЛА ВІХОЛА
Вуличками тихими
Ходить біла Віхола:
Дуже хоче спати,
Та не знайде хати.
Хоче дуже їсти,
Та нема де сісти.
Тож і ходить Віхола
Вуличками тихими.

ЗАЙЧИК
На пеньочку
Зайчик
Сів.
Зайчик
Плащика
Пошив.
Не страшні
Йому
Дощі,
Бо тепер
Він
У плащі.

РАНКОВИЙ ДУШ
Неу митий,
Пелехатий,
Ходить
Півник
Коло хати.
Перевівся
Нанівець
В півня
Навіть
Гребінець.
Каже
Дощик:
— Що за дивень?—

Глянув
Знову —
Аж то півень.
Дощ
До півника
Чимдужч:
— На. Приймай

Ранковий душ!

ЦИБУЛИНКИ
Дві хитринки-
Цибулинки
Золоті
Сховали
Спинки.
Посміхнулася
Бабуся:
—  Я до вас
Ще доберуся.

ГОСТИНЦІ
По місточках
Калинових,
По листочках
По кленових
У веселковій
Торбинці
Носить
Осінь
Всім
Гостинці.
Одягла
Вона
В дібровах
Деревам
Нові
Обнови.
Стиглі
Фарби
Осінь
Мала —
Всі садкам
Повіддавала.
А осиці
Біля
Стежки
Одягла
Нові
Сережки.
Ну, а нашому
Котові
Калачі
Дала
Медові.

ОСІНЬ
Каже мама:
— Осінь

Вчора
У дворі
Малюкам
Роздавала
Букварі.

Журиться
Оленка,
Слізоньки
З-під
Вій:
— Мамочко,

Матусю,
Де ж
Букварик
Мій?

— Ще рости,

Оленко,
А прийде
Пора,—
Принесе
Й для тебе
Осінь
Букваря.

ЖУК
Жук
Поважно
Походжає,
Жук
По сіно
Виїжджає.
А з порога
Жученята:
— Нас візьміть

3 собою,
Тату!
То дарма,
Що невеличкі,
Ми сінце
Складем
В копички.—
І радіє
Тато-жук:
— Попрацюєм

В десять рук,

То тоді
Не тільки
Літо,
А й зима
В  нас буде сита.
Дивувавсь
Дідусь Борсук:
— Що за крик

Такий,
За гук?
— То ж по сіно

Із дітьми

Зібрався
Жук!