Варвара ГРИНЬКО
ЛІСОВІ СНИ

СОНЦЕ
Раннє сонце
Квіти будить.
Тихо промінь
В шибку: «Дзень!»
Добрий ранок
Добрим людям,
Добрий день!
Ходить сонце
Низько-низько,
Заглядає
У колиску.
Раннє сонце
В шибку: «Дзень!»
Шле вам, діти,
Добрий ранок
І ясний,
Веселий день.

СУНИЦЯ
Під сосною,—
Подивіться:
Притулилася
Суниця.

Онде ягоди
Вгорі —
Достигають
Дітворі.

ПАВЛИК-РЛВЛИК
Павлику-равлику,
Не стрибай,
З кущиків хрущиків
Не збивай!

Павлику-равлику,
Місяць — май...
Хрущ накличе літечко
Не займай!

ВИХВАЛЯВСЯ КАВУН
Вихвалявся кавун
Край городу:
— Хто за мене кращий
На вроду?
Хто за мене кращий,
Кругліший?
Хто за мене в світі
Смачніший? —
І квасоля й огірки
Дивувались,
На красеня-кавуна
Задивлялись.

ГРУША
Діти стояли,
Вітра прохали:
Грушок дрібненьких
Кинути жменьку.

Вітер послухав,
Дітям подмухав:
Кидав гнилички
В жмені й спіднички

МОСТИ
Ой, коли б таку стежку знайти,
Щоб по ній до веселки дійти,
Щоб по райдузі, як по мосту,
Знятись ген аж на ту висоту.

Ой, коли б мені швидше зрости,
Щоб такі будувати мости,
Щоб хлоп'ята й дівчата малі
Йшли на Місяць і знов до Землі.

ЛІСОВІ СНИ
Гнуться сосни:
Лю-лі, лю-лі,
Тихо в лісі,
Все поснуло.
Вже поснули
Звірі й птахи.
Вже поснули
Всі комахи.
Вліз ведмідь
В зелену хату,
Ліг на лапу
Волохату.
Спить лисиця
У норі,
Сплять червоні
Снігурі.
Спить пташина
Лісова,
Лиш не спить
Стара сова...
Та не спиться
Світлячку,
Не лежиться
На бочку.
Світить він,
Щоб дітки спали,
Щоб з колисок
Виростали.

КРАБ
Щось мене за ногу шкряб...
Це, напевне, знову краб.
Краб — хитрун, тікає вбік,
Він від мене вдруге втік.

Не тікай собі на дно,
Я ж впіймаю все одно.
Поведу в садок дитячий,
Хай тебе усі побачать.

ГУСЕНЯ
Гусенятко
В затоні,
В нього лапки
Червоні.

Хоче плавать
Мале гусенятко,
В нього лапки —
Лопатки, лопатки

БІЖИТЬ ЗАЙЧИК
Пісенька-гра
Восени в діброву-ліс
Біжить зайчик.
Через глинище навкіс —
Скаче зайчик.

А за ним мисливців два
Бідний зайчик...
Шелестить суха трава —
Скаче зайчик.

Я мисливця зупиню,
Щоб той зайчик
Перебіг через стерню —
Сірий зайчик.

Скоро, скоро вже зима,
Любий зайчик...
Хай втікає куди зна —
Побігайчик.

СОНЯШНИК
Вже пройшла весна-красна,
Літнє небо — сонячне,
Прокидаюсь,— до вікна:
Вже розквітнув соняшник.

Гордо голову підвів,
Зорить у віконечко,
Любо соняшник розцвів,
Як ранкове сонечко.

ДО СВЯТА
Дуже гарно шиє бабуся,
Я від неї шити навчуся.
Помережу ляльці кофтинку
І собі пошию хустинку.
Вийде гарний одяг до свята,
Не пізнають мама і тато.

ЗАГАДКА
Сірий звір, як вітер, біга,
Утікає в темний ліс,
Довгі вуха в того звіра
І малий короткий хвіст.

ВІДГАДАЙ
В лісі є така звірина:
В неї хвостик,
Як пушина.
Жовта шерсть — її тепло,
Лізе спать вона в дупло.

По деревах так стрибає,
Наче крила дужі має.
Не ледача й трішки,
Знай, несе горішки.

КУ-КУ
На зеленому суку
Зачепилося «ку-ку»...
Линь, зозуленько, сюди,
Дам пшонця і дам води,
Посідаєм край воріт —
Накуємо двісті літ.

— Ку-ку-ку, ку-ку-ку! —
То зозуля на суку:
— Не злечу я до воріт,
Біля тебе сірий кіт.

ЙДЕ ВЖЕ СЕРПЕНЬ
Серед літа місяць липень
Заквітчав медову липу,
І запахло все навколо,
Налетіли роєм бджоли.

Не все літо липню жити —
Он у полі стигне жито.
Вже він піде, коли смеркне,
Завтра прийде місяць серпень

ВІДГАДАЙ
Має крила, очі має,
Як літати вдень — не знає.

ГРИБ-БОРОВИК
Білий гриб-
Боровик,
В зелен-лісі
Жити звик.

Як до лісу
Прийдеш,
То не зразу
Знайдеш.

Бо він гриб-
Боровик,
Він ховатися
Звик.