СОЛОВЕЙКУ-СОЛОВ’Ю
Соловейку, солов'ю,
Я приспівочку зів'ю,
Свіжу та барвисту
З золотого листу,

З того листу, що в долині,
На кленині, на калині,
На березовій корі,
На дубочку угорі.

Листя, листя, не шасти,
Соловейка захисти
Од важкого грому,
Вітру-бурелому.

Од яркої блискавиці,
Щоб не сліпнули очиці,
Од дощу в світанки білі,
Од метілі-заметілі,
Холоднючої зими.

* * *
Хвалилася птиця —
Пе-ре-пе-ли-ця:
— Здрастуй, спілий колосе,
Ясна зірко,
Діточок я вивела
Аж семірко!
— Не хвалися, птице,
Пе-ре-пе-ли-це!
Під моїми ж вусами,
Світлими та русими,
Зерна не облічено;
Числами не мічено:
Сім по сім
Та ще сім,
Та звершечку двадцять два,
Отакі мої слова,
Отакі ідуть жнива!

ПІДКОВИ
Місяць виклепав підкову
І сміється: — Це моє.—
А коваль говорить: — Знову
Щось заліза нестає.—
Місяць другу дзвінко клепле,
Поклепав і зник, і зблід,
У горнилі місце тепле.
На ковадлі синій слід.
А коваль розгнівавсь дуже,
Фартушину зняв з плеча:
— Що ж ти,— каже,—
робиш, друже,
В нас заліза нестача.—
Місяць кинув ті підкови
Дідусеві-ковалю
І пішов собі в діброви,
Потемнівши від жалю.
Та зате у нас в загоні
З гір високих і крутих
Копитами крешуть коні
На підковах золотих!

ДОЩ
Дощик, дощик голубий,
Колосків не оббий
Зливами-проливами,
Хмарами-огнивами,
Птицями-зірницями,
В небі блискавицями.
Ти спадай на межу,
Я тобі таке скажу:
— Понад ріки та ліси
Хмари-вдари понеси,
Крапельками росяними,
Над ланами вівсяними,
Цебром, цебром, цебрицею
Над нашою пашницею
Лийся тихо вдалині,
На гречки та ячмені,
На гречки та ячмені,—
Буде весело мені.

БАБУНЯ-ТРАВА
Бабуня-трава, жовтокоса й тиха,
Глянула з-під снігу — а в небі сонце.
Глянула вдруге — жайворон в'ється.
Молоточками дзвонить в синю тарілку.
— Еге ж, виходьте, мої травенята,
Березень! —
І висипали малі травенята
Рястом, проліском, білим роменом
В луг, на подвір'я, попід ворота.
А чотири травки в глиняний горщик
Вскочили на підвіконня
І заглядають в хату.

КІЗКА
Бігла кізка по мосту,
Збила куряву густу.
Тут листочок, там листочок
Схопить, хопить і навскач.
Он яка рогата, бач!
Он яка, бач!

А назустріч не орда,
Суне з поля череда.
Кізка вправо, кізка вліво,
В неї роги, мов рогач.
Он яка завзята, бач!
Он яка, бач!

Де взялися пастухи,
Молодці, не лінюхи,
Прип'яли козу за роги,
А вона у крик, у плач...
Он яка рогата, бач!
Он яка, бач!

КОЛИСКОВА
Спи, засни, моя дитино,
Спи, моє маля,
Ніч іде в гаї, в долини,
Трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться,
Що в огнях сія.
Будеш завтра в світ дивиться,
Зіронько моя!

Перша ніч твоя почата
В співах солов'я,
Дай же мамі рученята,
Зіронько моя.

Посміхнись до мене, сину,
І зрадію я,
Виростай, моя дитино,
Зіронько моя!