Для молодшого шкільного віку

Проста арифметика

Ця книжечка складається з гумористичних віршів Андрія Динника переважно на шкільну тематику. У віршах висміюються ледарі, зазнайки, невмійки, брехунці.

Художники: Костенко Наталя
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1971 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 26.


Фрагменти:


ПРОСТА АРИФМЕТИКА
Викликає вчитель Люду.
— Крейду,— каже їй,— бери
Й покажи нам, скільки буде:
Десять поділить на три.—
Розділить дівча не може,
Супить брови і мовчить.
Вчитель каже:
— Так негоже,
Прості дроби треба вчить...
Картоплин візьмім десяток,—
Далі вчитель річ веде,—
Розділім на трьох дівчаток,
То по скільки припаде? —
Люда каже:
— Зайвий клопіт.
І навіщо розділять?
Я зварю їм ту картоплю,
Потовчу, і хай їдять.

БІЛЯ ПЛИТИ
Якось раз сусідський кіт,
Ласий вдень поспати,
Перескочив через пліт,
Вбіг до Олі в хату.

Видно, холодно коту,
Обігрітись хоче.
Він зіскочив на плиту,
Всівся і муркоче.

Оля вчула звуки ті
І оторопіла.
— Мамо! — каже.— На плиті
Кицька закипіла!

ЧОМУ ВОДІ СОЛОНА
Боря, звісно, гарний син
На радість для мами,
Тільки часто любить він
Похвастать знаннями.

Мамі зошит свій подав
І гордо говорить:
— Вчитель нам розповідав
Сьогодні про море!

Мама радо погляда,
Питає у Борі:
— Тож скажи, чому вода
Солона у морі?

— Знаю! — Боря аж зрадів,
Присів на кушетці.—
Це тому, що в тій воді
Живуть оселедці.

ЩОДЕННИК НАПРОКАТ
Мати стеле спать старанно І говорить:
— Синку,
Дай щоденник, я погляну
На твої оцінки.

— Мій щоденник,— син регоче,

В Кості «напрокаті».
Він казав, що дуже хоче
Маму налякати.

ПОЖАЛІВ ОДЕЖІ
Нахмуривсь батько:
— Ну, голубчик,
Ти знову на брехні попався...
Чому у тебе мокрий чубчик?
Це, Ромо, в річці ти купався!

— Я не купався,— каже Рома.—
Це десь отам, в кінці городу,
Коли ішов уже додому,
Спіткнувся і упав у воду.

Насупивсь батько із досади.
— Неправду кажеш, мій синочку.
Чому ж, коли ти в воду падав,
Не замочив штани й сорочку?

Одежі жаль мені й самому.
Коли побачив, що спіткнуся,
Так я тоді,— говорить Рома,—
Негайно взяв і роздягнувся.

ЗАПІЗНІЛА СКАРГА
Це було на зборах в школі,
Що кінчались майже,
Класному керівникові
Учень Марко каже:

— А мене Голота Валя

У минулім році

Бегемотом обізвала
В класі на уроці.

— Кинь, коли то те бувало, —

Вчитель посміхнувся.—
Ще торік аж обізвала,
Й досі не забувся.

— Знаєте,— говорить Марко,

Я лише учора

Подивився в зоопарку,
Що це за потвора...

ХТО У КОГО СПИСАВ
Учитель, як часто буває,
У класі в суботу
З оцінками учням вертає
Контрольні роботи.

Наблизився вчитель до Вови
І каже:
— В Оксани
У зошиті слово у слово
Читав я те саме.

Доводити щось, я гадаю,
Немає потреби.
Який же я висновок маю
Зробити для себе?

А Вова — змахнув п'ятірнею
І каже хоробро:
— Погодитись слід, що і в неї

Написано добре.

ЕКЗАМЕН НА МОРЯКА
Хлопець Вовка походжає
Понад берегом давно,
Капітана умовляє
Взять у юнги на судно.

Капітан, хитрющий дядько,
Каже:
—    Візьмем залюбки,
Здай лиш іспит для порядку,
Чи годишся в моряки.

Хитро дивиться на Вовку
З щирим сміхом на лиці,
Каже:
— На ось цю вірьовку
Й покажи в ній три кінці.

Вовка впевнено тримає
Ту вірьовку у руці,
Тиче пальцем:
— Ось ми маєм
У вірьовки два кінці...

Далі хлопець ту вірьовку
Всю змотав на камінець
І шпурнув у воду ловко.
— Ось і третій їй кінець!

Гурт матросів сміхом грянув,
Хтось гукнув:
— Пішла на дно! —
Що лишилось капітану?
Топай,— каже,— на судно!

ЗАСПОКОЇВ
Рано-вранці у неділю
Ласти Гриць дістав,
Здумав плавать, звісне діло,
І прийшов на став.

Прала мати там білизну,
Вгледіла синка,
Свариться на нього грізно
Й голосно гука:

— Не ховайсь за верболіз ти!
Чуєш? Все одно
Не пущу у воду лізти,
Бо підеш на дно.

Гриць очицями лукавить,
Каже:
— Ну й чудна!
Тільки там я буду плавать,
Де немає дна.

ЧОМУ НЕ ЇВ
Як збирались діти в поле,
Хоч воно і недалечко,
Загорнула мати Толі
Хлібця й четверо яєчок.

Як вернулись, мати каже:
— Загорів ти, наче глечик.
Видно, сонце добре пряжить.
А чому ж не їв яєчок?

— Знаєш, мамо,— каже Толя,
Ти не можеш уявити,
Цих яєчок там, у полі,
Не було об що розбити.

ПОКУШТУВАВ
У неділю син і мати
Вийшли в парк стрічать весну.
Де не взявся пес кудлатий,
Руку хлопцеві лизнув.

Аж скривилась мати з жаху,
Як смикнув ту руку син.
Закричала:
— Бідолахо,
Дуже він тебе вкусив?!

Замахав тут син руками,
Псові пальцем покивав
І сказав:
— Не бійся, мамо,

Він лише покуштував.


Дата внесення : 25.03.2013     Переглядів: 196     Популярність: 85.78%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Жартівливі вірші



Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :

Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky