Володимир ДАРДА
ВІДЧИНЯЙ ВІКОНЦЕ

ЗИМОВА КАЗОЧКА
За вікном хурделиця,   
Сніг — мов білі гуси.
Дітворі розказує
Казочку бабуся.
Про малого хлопчика,
Про чарівні ножиці —
Міг він ними вирізати,
Що тільки захочеться.
«Коли б я їх мала,—
Обізвалась Олечка,—
Я б з любов'ю вирізала
Веселее сонечко.
Щоб надворі стало
І тепло, і літо,
Щоб завжди на сонечку
Бавилися діти...»

НАПРОВЕСНІ
— Тату, коли вже прокинеться ліс?
— Доню, весною...
— Тату, коли зацвіте верболіз?
— Доню, весною...
— Тату, коли задзюркочуть струмки?
— Доню, весною...
— Тату, коли защебечуть пташки?
— Доню, весною...

Доня принишкла біля вікна:
— Де забарилась так довго весна?!

ВЕСЕЛКА
Веселка ніжна, барвиста
Понад Славутою висне.
Зелено-синє-рожева
Весела веселка травнева.
Вона увібрала в себе
Теплу синяву неба,
Зелень яскраву літа,
Буйну рожевість цвіту,
Золото щедрого лану —
Всю Батьківщину кохану.

ТАТОВА ТАНЯ
Люди кажуть: Таня вся
У свойого татуся.
Очі, лобик, брови, коси,
Веснянками вкритий носик.
Правду кажуть: Таня вся
У свойого татуся...
А татусь у Тані
Їздить на комбайні,
Татуся повсюди
Дуже хвалять люди...
Горда дівчинка без меж,
Рум'яніє рожею —
Мріє Таня в праці теж
Буть на тата схожою...

НА ГОЙДАЛЦІ
Гойдалка гойдається,
Аж серце зупиняється,
Над Юрасем, під Юрасем
Світ увесь хитається.
Хмарки білі-білі,
І черешні спілі,
Ясени зелені,
І телеантени...
Сюди хить, туди хить
Розгойдалася блакить
Та Юрка не ляка
Хитавиця отака —
Обіцяв він тату
Космонавтом стати,
Й недаремно мама
Юрієм назвала...

ЮЛЯ-ЧИСТЮЛЯ
Замітає мама хату —
Хто біжить допомагати,
Хто совочок їй несе?
Прибере в кімнаті все?
Звісно, Юля, наша Юля —
Маленька чистюля.

Капелюха чистить тато —
Хто біжить на поміч радо,
З криком: «Татку, я сама!»
Щітку в нього відніма?
Звісно, Юля, наша Юля —
Маленька чистюля.

Миє, тре бабуня посуд —
Хто їй мисочки підносить,
Ложки, чашки і ножа.
Хто їй часом заважа?
Звісно, Юля, наша Юля —
Маленька чистюля...

КАЧЕНЯТА
Каченята невеличкі
Вперше рушили до річки.
По стежині, по травиці
Підійшли аж до водиці.
Тут поважна качка-мати
Наказала почекати —
Треба знати, чи годиться
Для купаннячка водиця...
Обхлюпнулась, попірнала
І на діток загукала:
«Ках-ках-ках... Тепер пливіте
Вже нагріло воду літо!..»
І качата, мов на нитці,
Попливли разком по річці...

КИЦЯ-ВИТІВНИЦЯ
У Івасика на дачі —
Телепередача.
На екрані — зелень гаю
I пташки літають...
Передачу ту і киця
Сіла подивиться,
Далі — плиг аж із дивана
До телеекрана.
Заманулося в кімнаті
Пташку упіймати...
Тільки лоб набила дуже,
А пташкам байдуже,
Цвірінчать, сміються птиці
З киці-витівниці —
Треба знати, що то значить
Те-ле-пе-ре-да-ча...

РЕВА
Лиш проснеться Галочка
І одразу в реви:
— Черевички, платтячко,
Де ви? Де ви? Де ви? —
Лиш устане з ліжечка —
І одразу в сльози:
— Де рожева стрічечка? —
Ходить і голосить.
А й не віда Галочка —
То ж від реву-галасу
Черевички й платтячко
З ляку поховалися.
З ляку аж колотиться
Бантичок рожевий —
Дуже їм не хочеться
Потраплять до реви...

ДОНІ
Знадвору сонячний зайчик ніжний
Стрибнув на підлогу моєї кімнати.
І чую — потупали дрібно ніжки,
Ручки хочуть його спіймати —
Маленькі ручки, маленькі ніжки
Моєї донечки-сироїжки...

Ловить мала промінці в долоні,
Очі — промінчиками розквітли.
Доню кохана, маленька доню,
Завжди поспішай ти назустріч світлу,
Назустріч світлу, назустріч сонцю
Серця свого відчиняй віконце!..