Юрій БУДЯК
ХОРОБРІ МУЗИКИ

БДЖІЛКА
Бджілко моя, бджілко,
Тихенька гуділко,
Сідаєш на квіти,
Що садили діти.
Принеси ж медочку
І нам по шматочку,
Принеси до хати.
І для жовтеняти.

НАШЕ ЛАСТІВ'ЯТКО
Ластів'ятко: «Цвір, цвір!»
Залетіло в двір, в двір.

А з двору — до хати,
почало прохати:
— Пустіть мене сісти,

дайте попоїсти,

бо я ще маненьке,
а не маю неньки,
ледве що літаю —
мушки не піймаю!

А ми ластів'яті:
— Живи в нашій хаті,

їж собі та грійся,

нікого не бійся,—
рости!

А виростуть крила,
лети, куди мило,— лети!

ШКІДЛИВИЙ ЦАП
На городі цап, цап,
Капусточку хап, хап.
Борідкою трусь, трусь,
Капусточку хрусь, хрусь.
Ратичками туп, туп,
Капусточка хруп, хруп.
А за цапом дід, дід,
З батурою хвось, хвось.
Цап як скоче: брик, брик,
На все село крик, крик,
 На  синяки дме, дме,
Вигукує: «Ме, ме...»
За ним Рябко та: «Гав, гав,
Оце тобі, щоб не крав...»

ЧМІЛЬ
Гуде чміль,
Сів на хміль,
На листки-
Пелюстки
Припада,
Погляда
Все вперед
Та пита
На бігу:
— Де той мед?
Де той мед?
Г-у-у-у-у...

ЛОШАЧОК
І-гі, гі-гі! — лошачок —
біжить коник: коп-чок-чок!
Держить хвостик на бочок,
а головку догори,
зазирає у двори,
чи не видно лошаків,—
бо погратися схотів.
Біжить собі — не пита,
на всі боки погляда,
копитками-
молотками
підкида,
викида: тук-тук, тук-тук, тра-та-та,
тра-та-та!
Дрібнесенько тупотить,
скака,
брика — аж курить!
А собака: «Гав-гав-гав!»
Та коника як догнав —
за хвостика ухопив,
добре, добре накрутив.
Ото, коСю, не літай,
малих дітей не лякай!
З переляку лошачок —
скік-гоп на тинок,
а з тинка як увірвавсь
та й до мами заховавсь.
Коло мами: «Гив, гив
мене цуцик бив, бив!»

МУШКА-ПОЛІТУШКА
Мушка, мушка-
політушка,
в ложку сіла —
юшку з'їла,
їстку крала —
в миску впала
та й пропала —
діткам
їстку
зіпсувала,
Гони, гони
мушку,
щоб не впала
в юшку
та не пила страви,
не зробила вави.
Гай-гай-гай,
переймай,
лиху муху-
політуху
виганяй,
гай-гай,
гай-гай!

ХОРОБРІ МУЗИКИ
Курчаточка — маненькі,
Рябенькі, жовтенькі —
На току тулялися,
Дуже розігралися,
Посідали на снопі,
Запищали: «Пі-пі-пі.
Ми — сурмачі-музики,
А ми того шуліки
Не боїмось ніскільки...»
А шуліка з-за копи,
А музики під снопи:
— Тихо, тихо, не сопи.

ГУЛЯНКА 3 ЗАЙЧИКОМ
Зайчик, зай,

Вилізай

Із нори

Догори,

На лужок

У сніжок

Погулять,

Поплигать.
Холода —
Не біда:
Кругом сніг

Коло ніг —

Як вода.

Не стогни,

Натягни
Аж до вух

Свій кожух,

Ух!

З усіх ніг
Плиг у сніг.
Та у нім,
У пухкім,
Аж до вух,—
Гей, ух!
Біжім, зай.
Доганяй.
Утечем  —
Розпечем
Той мороз
Аж до сльоз.

СПІВАНОЧКА-ПРИСИПАЛОЧКА
Дитиночка — кіть, кіть, кіть!
Подушечку постеліть,
м'якенько підбийте,
ряденцем укрийте,
а засне вона сама,
бо тихесенько дріма:
кинула розмовку,
звісила головку.

А ти,
коте,
цить, цить,
хаи дитина спить, спить:
налетіли
гулі
та й сіли
на люлі,
будуть вуркотати,
а дитина — спати;
а ти, коте,— з хати,
бо злякаєш гулі...
Ой люлечки-люлі!