Для дошкільного віку

Лусканці

Віршики трьох поетів про природу: "Козеня носило воду", "Походжають черевички", "Квітка-сплюшка", "Золоті часи настали", "Без Мурчика не можу", "Комашка" та інші.

Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1996 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 28.


Фрагменти:

ЛУСКАНЦІ
Вірші

Олександр БОГЕМСЬКИЙ
КОЗЕНЯ   НОСИЛО  ВОДУ

ПОХОДЖАЮТЬ ЧЕРЕВИЧКИ

Біля ставу, біля річки
Походжають черевички:
У коричневих — бичок,
У червоних — гусачок,
В жовтих — качка й каченята,
У зелених — жабенята.
А які на равлику —
Не розгледжу здалеку.

ЦУЦЕНЯТКО ЩЕ МАЛЯТКО
Цуценятко
Ще малятко,
Але схоже вже
На татка:
Кого добре знає —
Хвостиком вітає.

КОПИЧКА
В полі зранку
Дві синиці
Хліб складають
У копиці.
Колосок —
До колоска:
Он копичка вже яка!

КОЗЕНЯ НОСИЛО ВОДУ
Від криниці
До городу
Козеня
Носило воду.
Як добігло
До капусти —
У обох відерцях
Пусто.
Обдивилося відерця —
Таж у них
Діряві денця.

ЗИМОВІ ЗАЙЦІ
Ой же й весело зайцям
Розважатись взимку:
Дід Мороз подарував
Шапку-невидимку.

Ганна ЖОЛНАЧ
ЛУСКАНЦІ

НЕ ТОПЧІТЬ У ПОЛІ ЖИТА

Їхав їхало на возі
По уїждженій дорозі.

Побігайчик
Скільки ніг
Навпростець
До нього біг.
Наздогнав
Не наздогнав —
В житі стежку
П
р
о
т
о
п
т
а
в
Скаржиться
Полегле жито:
— Ой, мене
Ногами збито!
Не для того я росло,
Щоб потоптане було!

ЗОЛОТІ ЧАСИ НАСТАЛИ
Розспівалися синиці:
— На току гора пшениці!

Горобці зацвірінчали:
— Золоті часи настали!

Дуже весело пташкам:
— Стане людям — стане й нам!

ЛУСКАНЦІ
На узліссі    
Стала осінь
І до себе
В гості просить.
Кущ ліщини в Кулаці
Затискає лусканці.

В нас на спині
По торбині.
Ми вклонилися ліщині.
І вона
Нагнулась низько:

— Підійдіть
До мене близько!
Лусканців
Я не ховаю —
За спасибі
Насипаю!
Необірвані
Дві гілки
Залишіть лишень
Для білки.

КВІТКА-СПЛЮШКА
В небі хмара  як подушка.
На городі — квітка-сплюшка.
Квітка-сплюшка позіхнула
І пелюсточки згорнула:
— Засинаю — на негоду,
Знов розквітну — на і погоду.

СОНЯХ
Проти сонця
Біля хати
Визрів сонях
Пелехатий.

Я підбіг,
Його сіпнув —
Сонях зер-ня-ток
Сипнув.

Георгій ШМИЦЬКИЙ
БЕЗ  МУРЧИКА НЕ МОЖУ

КОМЕТА

Білка кожну гілку знає
У густющих нетрях.
Хвіст розпустить і літає,
Мов руда комета.

БЛИЗНЯТА
В мами-квочки є малята,
Любі курочки-курчата.
В жовтих сукенках пухових,
Як близнята у обновах.

ПРОХАННЯ
Дощику кошлатий,
Зупинись на мить:
Я дійду до хати —
Потім будеш лить!

БЕЗ МУРЧИКА НЕ МОЖУ
Без Мурчика не можу
Прожити я і дня.
Прокинусь: — Де хороше,
Де любе кошеня? —
Аж бачу — визирає
Маленьке з-під тахти.
Щось лапкою штовхає
І чимось шурхотить.
Легесенько хапаю
Пухнасте й голосне
І граюсь, граюсь, граюсь,
Допоки не дряпне.
Я все йому прощаю,
Бо швидко біль мине.
Я Мурчика шукаю,
А він шука мене.

КОМАШКА
В лузі хилиться ромашка,
Бо на ній сидить комашка.
Ось уже тріпочуть крила...
Полетіла, полетіла!

МИР
На осонні котик спить,
Хоч малий, а звір.
Мишкам  тихо  муркотить:
Ми-и-р, ми-и-р, мир.


Дата внесення : 14.02.2013     Переглядів: 212     Популярність: 87.87%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Віршики для малят



Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :