
Для дошкільного віку
Лусканці
Фрагменти:



ЛУСКАНЦІ
Вірші
Олександр БОГЕМСЬКИЙ
КОЗЕНЯ НОСИЛО ВОДУ
ПОХОДЖАЮТЬ ЧЕРЕВИЧКИ
Біля ставу, біля річки
Походжають черевички:
У коричневих — бичок,
У червоних — гусачок,
В жовтих — качка й каченята,
У зелених — жабенята.
А які на равлику —
Не розгледжу здалеку.
ЦУЦЕНЯТКО ЩЕ МАЛЯТКО
Цуценятко
Ще малятко,
Але схоже вже
На татка:
Кого добре знає —
Хвостиком вітає.
КОПИЧКА
В полі зранку
Дві синиці
Хліб складають
У копиці.
Колосок —
До колоска:
Он копичка вже яка!
КОЗЕНЯ НОСИЛО ВОДУ
Від криниці
До городу
Козеня
Носило воду.
Як добігло
До капусти —
У обох відерцях
Пусто.
Обдивилося відерця —
Таж у них
Діряві денця.
ЗИМОВІ ЗАЙЦІ
Ой же й весело зайцям
Розважатись взимку:
Дід Мороз подарував
Шапку-невидимку.
Ганна ЖОЛНАЧ
ЛУСКАНЦІ
НЕ ТОПЧІТЬ У ПОЛІ ЖИТА
Їхав їхало на возі
По уїждженій дорозі.
Побігайчик
Скільки ніг
Навпростець
До нього біг.
Наздогнав
Не наздогнав —
В житі стежку
П
р
о
т
о
п
т
а
в
Скаржиться
Полегле жито:
— Ой, мене
Ногами збито!
Не для того я росло,
Щоб потоптане було!
ЗОЛОТІ ЧАСИ НАСТАЛИ
Розспівалися синиці:
— На току гора пшениці!
Горобці зацвірінчали:
— Золоті часи настали!
Дуже весело пташкам:
— Стане людям — стане й нам!
ЛУСКАНЦІ
На узліссі
Стала осінь
І до себе
В гості просить.
Кущ ліщини в Кулаці
Затискає лусканці.
В нас на спині
По торбині.
Ми вклонилися ліщині.
І вона
Нагнулась низько:
— Підійдіть
До мене близько!
Лусканців
Я не ховаю —
За спасибі
Насипаю!
Необірвані
Дві гілки
Залишіть лишень
Для білки.
КВІТКА-СПЛЮШКА
В небі хмара як подушка.
На городі — квітка-сплюшка.
Квітка-сплюшка позіхнула
І пелюсточки згорнула:
— Засинаю — на негоду,
Знов розквітну — на і погоду.
СОНЯХ
Проти сонця
Біля хати
Визрів сонях
Пелехатий.
Я підбіг,
Його сіпнув —
Сонях зер-ня-ток
Сипнув.
Георгій ШМИЦЬКИЙ
БЕЗ МУРЧИКА НЕ МОЖУ
КОМЕТА
Білка кожну гілку знає
У густющих нетрях.
Хвіст розпустить і літає,
Мов руда комета.
БЛИЗНЯТА
В мами-квочки є малята,
Любі курочки-курчата.
В жовтих сукенках пухових,
Як близнята у обновах.
ПРОХАННЯ
Дощику кошлатий,
Зупинись на мить:
Я дійду до хати —
Потім будеш лить!
БЕЗ МУРЧИКА НЕ МОЖУ
Без Мурчика не можу
Прожити я і дня.
Прокинусь: — Де хороше,
Де любе кошеня? —
Аж бачу — визирає
Маленьке з-під тахти.
Щось лапкою штовхає
І чимось шурхотить.
Легесенько хапаю
Пухнасте й голосне
І граюсь, граюсь, граюсь,
Допоки не дряпне.
Я все йому прощаю,
Бо швидко біль мине.
Я Мурчика шукаю,
А він шука мене.
КОМАШКА
В лузі хилиться ромашка,
Бо на ній сидить комашка.
Ось уже тріпочуть крила...
Полетіла, полетіла!
МИР
На осонні котик спить,
Хоч малий, а звір.
Мишкам тихо муркотить:
Ми-и-р, ми-и-р, мир.
