Анатолій ВИСОЦЬКИЙ
ЗАЦВІТАЙ, САДОЧОК

ЗАЯВА
Уже я вивчив букви всі —
Зробив велику справу.
Сьогодні вранці знову сів,
Щоб написать заяву.

Пишу, щоб знали і в Кремлі,
І хочу попрохати:
Я прагну першим од Землі
До Марса стартувати.

Ракета в мене є своя.
Вона у путь готова.
На цьому і кінчаю я.
 З привітом!
Лимар Вова.

ОСОБЛИВА ЛОПАТА
Є малі і великі лопати,
Ними можна багато скопати.
Та ніяк не зрівнять їх з моєю
Першу ямку я викопав нею,
Першу вишню саджаю в садку
Перший раз на своєму віку.

МІЙ САДОЧОК
У садочку молодому,
Що підвівся біля дому,
Всі дерева пишні:
І грушки, і вишні...

А у спеку я водички
Принесу їм із кринички.
— Пийте вволю, прошу!..

Та ростіть разом зі мною,
Та цвітіть, цвітіть весною
Для людей хороших!

МОЛОТОК
Дуже гарну для шпака
Збудував я хату.
Подивіться-но яка!
Можна заселяти.

А Рябко наш день при дні
Стогне біля тину:
„Хто б мені, ой, хто б мені
Збудував хатину?"

Тук-ток, тук-ток,
Я працюю знову.
Молоточок, молоток,
Ручка ясенова...

Ще гвіздочок до гвіздка,
Ще одне зусилля —
І у нашого Рябка
Буде новосілля.

НА ДІЛЯНЦІ
Сонце з неба погляда,
П'є ранкові роси.
Кукурудза молода
Вже дощу не просить.

Доглядаємо щодня.
Робим все, що треба,
І рослинок вся рідня
Тягнеться до неба.

Скоро скажуть на току:
Ой, яка хороша!
Хоч на виставку таку
У Москву запрошуй.

А поїхати в Москву
Мріємо давно ми.
Недаремно нас зовуть:
Юні агрономи.

БУДЕ ДОБРИЙ УРОЖАЙ
Мокрі трави,
Мокрий шлях —
Ходить дощик
По полях.

Ніжки довгі,
Мов нитки.
Ось чому
Той дощ прудкий.

Вітре, геть,
Не заважай!
Буде добрий
Урожай.

У ПЕКАРНІ
У пекарні довгі печі
І широкі димарі.
Пиріжечки для малечі
Випікають пекарі.

Підійшло хлоп'ят багато,
І дівчатка підійшли.
Кожен хоче помагати,
Поглядає на столи.

Та робочі не просили
Ні подать, ні підмести.
Треба, кажуть, мати силу,
Кажуть, треба підрости.

Що ж робити в цю годину
Будуть   наші малюки?
Залишається єдине:
Їсти свіжі пиріжки.

БУДІВНИКИ
На срібних ніжках дощ іде
В обхід і напрямки.
Умилось листя молоде,
З гори біжать струмки.

Звисають хмари, вітер стих,
І ось біля струмка
Стоїть хлопчина літ шести
Із каменем в руках.

Працює хлопець залюбки,
Хоч важко одному.
Ще трохи—і струмок дзвінкий
Підкориться йому.

Сусіди всі до одного
Зійдуться до струмка.
Вони хвалитимуть його,
Його — будівника.

Ну от і гребля, ще й яка!
Та раптом, як на зло,
Всю греблю силою струмка
Розмило й понесло.

Ну що робить?
До хати йти?
Вже й піт потік з лиця.
„Ну що ти? Треба довести
Цю справу до кінця!"

Почав спочатку, не присів,
Дарма, що весь промок.
Покликав    друзів —друзі всі
Прийшли кінчать ставок.

Перемогли.
Ну от і все.
Тепер вода не рознесе
В малих будівників
Ні греблі, ні містків.

ШОФЕР
Я завів свою машину.
Мчить вона, немов стріла.
Раптом чую: — Слухай, сину!
Підвези-но до села! —
Просить баба, просить, дід.
— Захолоне в нас обід...

— До артілі? Можна, діду!..
Я чи в спеку, чи в грозу
Ще задовго до обіду
Вас додому підвезу.

Рада баба, радий дід —
Не схолоне їх обід.

КОНЯЧКА
Хто до машини
Прямує щодня,
Хто до контори,
А я-до коня.

Коник же в мене —
Красунь, верховий.
Ніби не іграшка —
Справжній, живий.

Грива велика
І шерстка м'яка,
Маю хорошого
Я рисака.

Вийду раненько
З конем вороним.
Де ж мої друзі,—
Проспали вони?

Ні, не проспали —
Яке там спання?..
Треба гуртом
Годувати коня:

Всипать  вівса
Чи подати води.
Хочеш кататись
Коневі годи!

УМОВА
Подивись, рябенька мила,
Я тобі гніздо зробила.
Ось воно, поглянь яке!
І просторе, і м'яке.

Спочивай в постелі свіжій,
У коритці досить їжі.
Тільки ти мені за це
Кожен день принось яйце.

ПІВЕНЬ
Зранку півень у садку
Вже кричить: — Ку-ку-рі-ку!
Вчить курчаток-малюків
Добувати  черв'яків.

Вчить їх бігати, кричати
І комах малих ловити...
Люблять півника курчата —
Кажуть, дуже працьовитий.

КУХОВАРКА
Є вже в Галі всякі страви,
А до страв тих є приправи.
Зразу видно, що обід
Приготовано як слід.

А в їдальні, на подвір'ї,
Вже сидять голодні  звірі.
Перед ними тарілки,
І виделки, і ложки.

Тут ведмедик волохатий,
Пара кроликів вухатих,
І собачка, й дві куниці,
Прибула сюди й лисиця.

Всіх Галинка пригощає:
Подає по склянці чаю,
По тарілочці борщу:
— Їжте й пийте досхочу!

ГОРА
По дорозі до гори
Чути гомін дітвори:
„Ну й бабуся! Ну й гора!
Зразу видно, що стара.
Унизу, погляньте ви,
В неї сукня із трави.
А он там, на голові,
Сиві коси снігові".
І цікаво дітворі:
Скільки років цій горі?

ЯЛИНКА
Сумно ялинці стоять біля тину.
Важко носити їй сніжну хустину.
Сонця ясного щось довго нема.
Зима...


КАЧАН
Чи дощ іде,
Чи сонце припікає,
Качан капусти
З поля не тікає.
Він не боїться
Спеки і дощів —
На ньому завжди
Декілька плащів.