Для дошкільного віку

Золотий дощик

Книжечка дитячих віршиків, серед яких: "Голуби", "Про Омелька і морельку", "Липень", "Коник" та інші.

Художники: Захарчук Г
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1958 рік, видавництво «Державне видавництво дитячої літератури УРСР». Кількість сторінок: 26.


Фрагменти:


ГОЛУБИ
То не вітер легкокрилий зашумів,
То злетіла в небо зграйка голубів.
Покружляли, покружляли угорі,
Прилетіли, ходять тихо у дворі.
А я вийшла, покришила хліба їм:
Сизокрилим, білокрилим і рябим.

ПРО ОМЕЛЬКА І МОРЕЛЬКУ
Навесні малий Омелько
Посадив в саду морельку
Та й на другий день питає:
— Чом морельочок немає?—
Засміялись мама й тато:
— Треба, синку, почекати.
Хай морелька підросте,
Білим цвітом зацвіте.
Воду лий під деревце,
Бо водички корінь просить,
А тоді воно за це
Вродить нам морельок досить.

ГРУШКА
Саджанець-грушка
Повісила вушка.
Листя зів'яло усе на гіллі,
Наче деркачик стоїть на землі.
Стали ми  грушку свою поливати,
Стали ми пісеньку грушці співати:
— Сонечко, сонечко,
Грушку зігрій,
Грушко-минушко,
Зазеленій! —
Тижнів ізо два отак ми співали,
Грушку маленьку свою поливали.
Грушка нарешті нас зрозуміла:
Пагінці ніжні зелені пустила.

ЛИПЕНЬ
А де соловейко,
Чому не співа?
Де пісня його,
Що було невгава?
Як тільки нап'ється
Він ранком роси —
І пісенька ллється
В гаї і ліси.
Та вже проминула
Весела весна:
Он липа цвіте
Кучерява, рясна;
На луках, обніжках
Отава росте,
І жито хвилюється
В полі густе.
Вусатий ячмінь
Уже викинув колос,
І пташка співуча
Згубила свій голос.

КОНИК
Но, лозовий коник мій,
Грива конопляна.
Швидше їдьмо, вороний,
Бо уже не рано.
Он, дивися, біля хати
Запрягає коні тато.
Нині в нас гарячі дні:
Треба хліб возити. —
Я під'їхав на коні
Тата став просити:
— Запряжи і вороного,

Бач, який він бистрий.

Засміявся тато з того:
— Дуже норовистий.

СПІВАНОЧКА
Дрібу, дрібу, дрібушечки,
Насіяли петрушечки,
Петрушечка зійде,
Доня наша вийде:
— А що отут сходить? —
Спита говорушка.
— А тут сходить дрібнесенько
Зелена петрушка.
— А для чого, а для чого
Петрушка зелена?
— Для супчику запашного,
Для тебе, для мене.

В САДУ
Гриць од хати недалечко
В дерезі знайшов гніздечко.
Простягнув він рученя,
Хоче взяти пташеня.
Раптом пташка  налетіла.
Де взялася в неї сила?
У голівку Гриця — цюк:
— Не бери пташок до рук.

ВЗЯВ Я ДВА КОШЕЛІ
Взяв я два кошелі
Та й пішов до саду.
А в саду на землі
Груш неначе граду.

Геть усі позбирав
Груші серед листя.
Піднімати їх став,
Та не зрушу з місця,

ПІСЛЯ ДОЩУ
Дощ ущух. Якась хвилина —
Тиша, спокій у дворі,
Десь поділася хмарина,
Небо синє угорі.
І кущі й травичка вмились,
їх роса іще вкрива.
У калюжах скрізь відбились
І хати, і дерева.

ЗОЛОТИЙ ДОЩИК
Вітрець війне, вітрець війне,
Тонку берізку сколихне.
І дощик сиплеться з берізки
Летять листочки золоті,
Потоншають у неї кіски —
Були ж зелені і густі.
Не плач, берізко білокора,
Не плач за листям золотим!
Тебе сніжок укриє скоро
Біленьким килимом пухким.
І прозимуєш у теплі ти,
Побачиш літо уві сні,
Щоб знову стиха шелестіти
Зеленим листям навесні.

ЛІЧИЛОЧКА
Ось дідусь розв'язав
Свій мішок широкий,
І зайчата поскакали
Хутко в різні боки.
Двоє зникло у бузку,
Троє у калині.
Скільки зайчиків ніс
Нам дідусь в торбині?

ЖАБКА
Там, де морем шумить
Молода отава,
Бережком, бережком
Йшов я понад ставом.
Бачу... жабка гладка
Вирячила очі,
На колоді сидить,
Щось собі скрекоче.
Я — гиля!
А вона...
В осоку зелену
Якби-таки не лозинка,
Скочила б на мене!

ПАВИНЕ ВЕСІЛЛЯ
В павича й павички свято.
Ждуть гостей вони багато.
Вся хатина їх у зіллі,
У ялиновім галуззі.
На павиному весіллі
Погуляють їхні друзі.
От як зійдуться до хати,
Буде всім по калачу.
Стала пава хвіст квітчати
Молодому павичу.
З павича очей не зводить,
Ніби кращого нема!
А павич по хаті ходить,
Грає барвами всіма.
До вподоби і самому,
Хвіст казковий розпустив,
Ясні  місяці на ньому,
Неба чистого розлив.
Свашки бгають каравай:
— Ой, павичко, поспішай,

Чуєш, гості на порі,

Скрипалі вже у дворі! —

Раптом — музика дзвінка!

Втнули птиці гопака.

Тільки пава це зачула —

Про свого хвоста забула.

В лапки хусточку взяла:
— Любі гості, всім вам шана!

У танок мерщій пішла
Та й лишилася не вбрана.

У ГАЛІ ТРИ ЛЯЛІ
Галі три лялі,
І Галочка їм
Однакові плаття
Пошила усім.
На  платтях пришила
Вона по кишеньці,
У кожну поклала
Горішків по жменьці.
Звеліла в куточку
Тихенько сидіти,
Сказала: „Я — мама,
А ви — мої діти".

КОТИК
Котик мився язичком.
Я прийшов із рушничком:
— Ось,— кажу,—тобі приніс,
Витри вушка, витри ніс! —
На рушник не глянув котик:
Витер лапкою свій ротик.

ЗА ВІКНОМ ІДЕ СНІЖОК
За вікном іде сніжок,
Білий та лапатий.
Я вдяглася в кожушок —
Зиму зустрічати.

Ой, награлася у сніжки,
Бабу я скатала!
Не втомилася нітрішки,
Жарко тільки стало!

ЗИМА
В Гриця валянки, калоші,
Тепла шапочка хороша,
Біла шуба хутряна,
Мов сніжок, блищить вона,
Із вуздечкою санчата,—
Любо подивиться...
Де б ще смілості узяти,
Щоб з гори спуститься?

ДЕ ПОДІЛАСЯ ПАНЧІШКА?
Де поділася панчішка?
Я ж лишила серед хати...
Ухопила, мабуть, мишка,
А мені тепер шукати.
І чого, як спать  лягала,
Я панчішки не прибрала?

 

Дата внесення : 04.01.2013     Переглядів: 113     Популярність: 67.51%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Віршики для малят



Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :

Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky