СОРОКА-БІЛОБОКА
У сороки-
білобоки
п'ять малят-сороченят.
Усі чисто
хочуть їсти.
Треба всім їм дати лад

От сорока-
білобока
поскакала на поріг
і до хати
працювати
поскликала діток всіх.

Цей, здоровий,
носить дрова,
той, швидкий,
пшоно товче.
Третій в чашку
цідить бражку,
а малий млинці пече.

Тільки п'ятий
хоче спати,
помагати не біжить,—
у садочку
в холодочку
ліг на травці та й лежить.

У сороки-
білобоки
все вже зроблено як слід.
Вся родина
й господиня
посідали за обід.

Ті —до кашки,
ці—до бражки,
ще й млинців по п'ять, по шість.
А ледаче
хай поплаче! —
Хто не робить, той не їсть.

Як почув це братик п'ятий,—
Не схотів на травці спати,
аж підскочив:—Як це так?!
Ви—в господі,
я —в городі,
до роботи й я мастак!

Ось він поле
бараболю
й обгортає залюбки...

...до городу
носить воду,
поливає огірки.

Ще й на вишню
на найвищу
лізе ягідок нарвать.
Вже й приносить
вишень досить,
щоб усіх почастувать.

І сорока-
білобока
не нахвалиться сама:
— В мене діти
працьовиті,
зовсім ледарів нема!