Для дошкільного віку

Дивувалась зима

Вірші українських класиків про природу "Спить озеро", "Зимній ранок", "Ялинка", "Дивувалась зима", "Встала весна".

Художники: Невідомий
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1971 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 16.


Фрагменти:

Леся Українка
СПИТЬ ОЗЕРО...

Спить озеро, спить ліс і очерет.
Верба рипіла все: «Засни, засни...»
І снилися мені все білі сни:
на сріблі сяли ясні самоцвіти,
стелилися незнані трави, квіти,
блискучі, білі... Тихі, ніжні зорі
спадали з неба — білі, непрозорі —
і клалися в намети... Біло, чисто
попід наметами. Ясне намисто
з кришталю гран і ряхтить усюди...
Я спала. Дихали так вільно груди.
По білих снах рожевії гадки
легенькі гаптували мережки,
і мрії ткались золото-блакитні,
спокійні, тихі, не такі, як літні...

Яків Щоголів
ЗИМНІЙ РАНОК

Я люблю веселий ранок
холоднючої зими,
як на двір, на стіни, ґанок
і на шлях за ворітьми

упаде із неба промінь,
дим пов'ється з димарів,
на току підніме гомін
зграя галок і граків,

школярі свої ґринджоли
з повіток подостають
і по вулиці, мов бджоли,
до сугорка загудуть.

Сніг ясним кришталем блище
лютий холод допіка,
сонце вгору плине вище,
та не гріє здалека.

Олександр Олесь
ЯЛИНКА

Раз я взувся в чобітки,
одягнувся в кожушинку,
сам запрігся в саночки
і поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
ледве став ялинку брати,
як  на   мене    зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати

Я сюди, а він туди.
«Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
а тоді рубай, ледащо.

Не віддам і не проси!
І цяцьками можна гратись.

Порубаєте ліси, —
ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,
і ведмеді, і лисиці,
і ворони, і граки,
і розбійниці синиці»

Страшно стало... «Ой, пусти,
не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости!
Я не буду більш ніколи!»

Низько-низько я зігнувсь
і ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
і подав сіреньку лапку.

Іван Франко
ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА

Дивувалась зима, 
чом це тануть сніги,
чом льоди присли всі
на широкій ріці?

Дивувалась зима,
як посміли над сніг
проклюнутись квітки
запахущі, дрібні?

І найдужче над тим
дивувалась зима,
що на цвіт той дрібний
в неї сили нема.

Тарас Шевченко
ВСТАЛА ВЕСНА

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
уквітчала її рястом,
барвінком укрила.

І на полі жайворонок,
соловейко в гаї землю,
убрану весною,
вранці зустрічають...
 


Дата внесення : 08.09.2012     Переглядів: 703     Популярність: 99.77%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Класичні вірші



Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :

Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky