***
— Павло! Ти сьогодні йдеш до школи? — запитав батько сина, який бачив, що той не збирає портфеля.
— Ні.
— Чому?
— Учителька просила, щоб сьогодні прийшов ти.

***
— Тебе запитували сьогодні в школі?
— Запитували.
— А що?
— Чому ви не ходите на батьківські збори...

***
— Та він і в цьому році в тому ж класі сидить,— каже Романова мама своїй знайомій.
— Е ні, це неправда,— втрутився Роман,— минулого року я був у третьому «А», а цього — в третьому «Б».

***
— Знову в тебе з поведінки двійка. Що ти зробив, бандит?
— Ніxого я не зробив.
— А за що двійка?
— Та вчитель послав мене копати шкільну ділянку, а я не пішов.
— Чому ж ти не покликав маму?!

***
Владя хвалиться Пепіку:
— Коли іде дощ, мама завжди зустрічає мене біля школи з парасолькою...
— Подумаєш, мене мама зустрічає біля школи з паском.

***
— Татку, я хочу зробити тобі подарунок на день народження.
— Краще не роби мені подарунків, а уважно слухай, що говорить вчителька на уроці.
— Пізно, я вже купив тобі краватку.

***
У школі задали твір на тему «Мої бать,ки». Дев'ятирічний хлопчик написав: «Батьки нам дістаються в такому віці, що від багатьох звичок нам їх уже не відучити».

***
— Тепер ти бачиш, що мої оцінки підтверджують повну неефективність шкільної системи? — каже хлопчик батькові, подаючи щоденника.

***
— Поясни мені, Жак, чому тобі в школі дістаються тільки найнижчі оцінки?
— Не знаю, тату'. Мфже, більш високі в них ідуть на експорт.

***
Під час перевірки в школі інспектор запитує учнів:
— Яка особистість, з якою ви зіткнулися протягом навчального року, вразила вас найбільше?
— Мене — Наполеон.
— Мене — Ганнібал.
— Мене — Юлій Цезар.
— А тебе? — звертається інспектор до учня за останньою партою.
— Мій батько, коли побачив оцінки за перше півріччя.

***
Батько каже синові, який показує щоденника:
—    Шкода, що в школі не ставлять оцінок за хоробрість. Ти одержав би п'ятірку за те, що наважуєшся показувати мені такі оцінки.

***
Розмова батька з сином:
— Що нового чути в школі?
— Уявляєш, тату, в нас, виявляється, дуже заздрісний учитель.
— З чого ти взяв?
— Ось уже вкотре, виганяючи мене з класу, він каже: «Ох, якби я був твоїм батьком!»

***
Лист з табору відпочинку: «Дорогі батьки! Живу добре. Вчора у нас були змагання з боксу. Зубну щітку, пасту та інші непотрібні речі висилаю додому».

***
Школярі розповідають, хто з них одержує більше кишенькових грошей від батьків. Виявилось, усім дають досить скромні суми, і лише один Олле гордо заявив, що батько дає йому аж сто крон. Потім він подумав і додав:
—    Правда, він вираховує в мене дев'яносто п'ять крон за стіл та квартиру.

***
Батько був засмучений:
— Те, що ти зробила, Яно, просто жах. Як можна бути такою незграбною! Тій вазі, котру ти розбила, було двісті років.
— Яке щастя, тату! А я думала, що вона нова...

***
Мама запитує сина, який повернувся зі школи:
— Чи  навчився  ти  чого-небудь нового, синку?
— Авжеж! Навчився пошепки говорити.

***
— Коли ти, нарешті, виправиш свою одиницю?
— Що я можу зробити, татку, якщо журнал зберігається в учительській!..

***
Ваня повернувся зі школи з шапкою в руці. Глянула мама — шапка роздерта і вся в грязюці.
— Що сталося?
— Та це все хлопці. Стягли з мене шапку і давай нею у футбола грати.
— А ти де був?
— На воротах стояв...

***
— Минулого року моя тітка прислала мені на день народження сто франків, — розповідає школяр своєму другові. — Я написав їй: «Дорога тіточко, не знаходжу слів, щоб подякувати тобі». Тож у цьому році вона надіслала мені словника...

***
— Як тобі не соромно, Ясю! Ти вже останній учень у школі!
— А причому тут я? Хіба я винний, що «останнього» вчора перевели до іншої школи?

***
— Скажи, чи є у вашому класі учні, кращі за тебе? — грізно запитує батько сина.
— Є,— зітхає хлопчик. —  Один хлопець у нас потрясаюче рухає вухами.

***
— Ти негідний хлопчисько! Дуже погано вчишся,— вичитує батько сина. — Вашінгтон у твоєму віці був першим учнем у класі.
— А коли Вашінгтон був у твоєму віці, тату, то він був президентом США.

***
Хлопчик приходить зі школи. Батько:
— Тебе сьогодні викликали?
Син:
— Так, а завтра твоя черга. І відразу до директора.

***
— Тату, вітаю тебе! — сказав Жабір.
— З чим?
— Цього року тобі не доведеться витрачатися на книжки.
— Чому?
— Я залишився в тому ж класі на другий рік.
 
***
Том запізнився на урок і виправдовується:
— Пробачте, будь ласка, сер, але я не винний— це мама проспала!

***
Тадзю вперше пішов до школи. Коли він повернувся додому, мама запитала:
— Я сподіваюся, ти  поводився добре, не пустував, не галасував?
— Ще б пак! — відповів Тадзю. — Що я міг зробити, якщо весь час стояв за дверима.

***
— Негідний хлопчисько, чому тобою знову незадоволений вчитель? Що ти ще вчора накоїв?
— Учора? Абсолютно нічого. Я навіть не був у школі.

***
— Синку, для мене робота завжди задоволення, а ти чомусь її уникаєш.
— Тату, не можна жити тільки задоволеннями.

***
Ще з порогу Романчик весело сказав:
— А мені в школі оцінку поставили. Першу-у!
Подивився батько в щоденник і за голову схопився:
— Не розумію, чому ти радієш?!
— Як чому? Оцінці.
— Таж у тебе «одиниця»!
— Ну то й що?
— Адже гіршої оцінки не буває!
— Буває,— не знітився Романчик.
— Це ж як?
Романчик  весело  підстрибнув  і відповів:
—    Іншим взагалі нічого не поставили!

***
— Знаєш, мамо, вчителька просила мене писати розбірливіше.
— Ну що ж, потренуйся.
— Розумієш, мамо, якщо я почну писати розбірливо, вона побачить мої помилки!

***
— Чому в тебе з історії «трійка»? — допитується дід в онука. — Я, коли навчався, одержував тільки «п'ятірки»!
Внук виправдовується:
— Порівняв! Тоді історія була на п'ятдесят років коротшою!

***
Мама синові:
— Ти навіщо приніс додому черепаху?
— Наш учитель зоології сказав, що черепахи живуть двісті років. Ось я і вирішив перевірити.

***
Чоловік до дружини:
— Уявляєш, проглянув нещодавно щоденника нашої доньці і ледь не знепритомнів!
— Що, багато «двійок» нахапала?
— Та ні, виявляється, вона вже в четвертому класі!

***
Мама синові:
— Ти, П'єр, сам з'їв тістечка чи поділився з сестрою?
— А ті тістечка на двох не діляться.

***
Учитель прийшов до учня, який завинив: «Мама вдома?» Учень: «Ще не прийшла». — «А тато?» — «Теж заховався».

***
Бабуся звертається до внука:
— Лесику, підкажи, а то я забула, скільки днів у липні?
— Не знаю, бабусю.
— Як не знаєш? Ти ж ходиш до школи?
— Ні зараз у мене канікули.

***
— Миколко, що сталося? Чому ти такий сумний?
— Та мій татко жартів не розуміє.
— Яких жартів?
— Та вчора бeло перше квітня. Я й пожартував, мовляв, тебе татку, в школу викликають. Жарт як жарт. А він не зрозумів та й пішов. Ну, а ввечері, сам знаєш...

***
— Татку, сьогодні ввечері в школі призначено міні-батьківські збори.
— Що це за «міні»?
— На них будемо тільки ти, я і директор.

***
— Якщо заважатимеш мені виконувати твоє домашнє завдання,— розсердився батько,— я навмисне зроблю-помилку!
— Татку, зроби обов'язково. А то вчитель не повірить, що це моя робота.

***
Дівчинці задали складні задачі з математики. Любляча мама почала допомагати.
Наступного дня донька принесла двійку.
— Не сумуй, мамусю! — сказала вона. — Інші батьки теж одержали двійки.

***
— Лікарю, в мого сина косоокість!
— Ану, хлопче, подивися на мене. Так, зрозуміло. Це в тебе від народження?
— Ні, лікарю, від списування.

***
— Ти чому вчора не був у школі? — суворо запитує мама, повернувшись з батьківських зборів.
— А я Ганні Петрівні подарунок робив.
— Який ще подарунок?
— У Ганни Петрівни вчора був день народження. А я їй завжди на уроках настрій псую. Тож я вирішив — нехай на своє свято без мене порадіє.

***
— Татку, а що мала на увазі наша вчителька, коли сказала, що яблуко від яблуні недалеко падає?
— Ти знову бився на перерві, бандит?

***
Після відвідання циркової вистави мама вирішила зайвий раз дати доньці урок моралі.
— Якщо собаки, мавпочки та поні так добре слухають дресирувальника, то чи не вважаєш ти, Пеггі, що маленька дівчинка повинна бути ще більш слухняною?
— Звичайно, мамо. Але для цього потрібно, щоб я була такою ж вихованою, як вони.

***
Не раз учитель виклишв до школи батька через погану поведінку сина. Через деякий час батько знову прийшов до школи та й каже:
— Я вже йому дав перцю...
— Кому?
— Та синові своєму...
— А я хотів вас порадувати, що в нього стала краща поведінка й двійок немає.

***
Сара синові:
— Льово, паршивцю, знімай штани, я тобі морду наб'ю.

***
На  шкільних  зборах  наприкінці навчального року оголошували підсумкові оцінки. Янніс підійшов до вчителя й попросив:
— Пане вчителю! Коли оголошуватимете мої оцінки, будь ласка, кажіть якомога тихіше.
— Ти що, боїшся?
— Що ви, пане вчителю! Просто в мого батька хворі вуха.

***
— Тату, навіщо ти береш бамбукову палицю? Не забувай — розумний виховує словами, решта — руками.

***
Мама синові-десятикласнику:
— Ти вивчив уроки, Вань? Якщо ні, стану на стілець і намну вуха.

***
— Енвар, що буде з батьками, коли вони довідаються, як ти вчишся?
—  У мами душа заболить, у батька руки.

***
— І смачна їжа набридає, якщо їсти щодня,— пояснює батькові відмінник, який не розв'язав контрольну.

***
— Яннісе, кого ти найбільше боїшся — батька чи матір?
— Бабусю.
— Вона ж старенька.
— Ти що, забув,— стара кропива болючіше жалить.

***
— Запам'ятай! Якщо сьогодні принесеш трійку, то будеш тричі битий!
— Тоді я принесу одиницю.

***
Мама сварить сина:
— Подивись, у тебе двійка з географії не закрита!
— Уже закрита!
— А чим?
— Одиницею...

***
— Тату, вчитель передав, щоб ти перестав допомагати мені робити уроки.
— Це ж чому?
— Йому вистачає і моїх власних помилок.

***
— Ну що, Колю, запитували тебе на цьому тижні з латині?
— Аякже, татку, чотири рази.
— Ну, і які ж оцінки?
— Якщо ще раз запитають, то буде повна «п'ятірка».

***
Батько (щойно покаравши свого сина різками):
— Повір, Колю, що карати тебе мені було так само боляче, як і тобі зараз.
Коля (плачучи):
— Так... але не в тому місці...

***
Приїхав хлопець з київської бурси додому. Ходить з батьком подвір'ям і бачить — лежать граблі. Він і запитує:
— Тату! А як це називається? — і наступає ногою на зубці.
Батько ще й відповісти не встиг, а граблі як ударять ученого панича по обличчю, та так, що іскри з очей посипалися.
—Ах, чортові граблі!—заскиглив він.
А батько й каже:
— Так тобі й треба, синку. Навчайся, але й розуму не розгуби, а то скоро забудеш, як мене звати.

***
У гімназії на уроці літератури вчитель запитує:
— Петков, хто написав «Гамлета»?
— Не знаю, пане вчителю.
— Йди додому й приведи свого батька!
Учень прийшов додому і все розповів батькові. Той його відшмагав. Наступного дня батько прийшов до вчителя і сказав:
— Я все з'ясував, пане вчителю, це він, але більше не буде.

***
Грузинська школа. Учитель:
— Гіві, скажи нам, що таке ос?
— Це великий смугастий мух.
— Ні, Пві, великий смугастий мух — це джміль, а ос — це те, навколо чого крутиться земля.

***
В одного мужика була велика сім'я. Якось сіли вони вечеряти. Накинулися на миску, мати не встигає підкладати. А одна дитина все щось хоче сказати:
— Мамо, в мене...
А батько трісь його ложкою по лобі:
— Скільки вам говорити, щоб за вечерею сиділи мовчки? Потім скажеш.
Вечеря закінчилася.
— Ну, чого тобі? — запитує мати.
— У мене ложки немає.

***
Мати:
— Швидше, ти запізнишся до школи!
—    Нічого, мамо, школа відчинена цілий день.

***
Батько поцікавився оцінками сина. Узяв щоденника, бачить — усе «незадовільно» і тільки із співів «відмінно».
—    І цей олух ще співає! — розсердився батько.

*** 
Батько гнівається:
— Знову ти приніс трійку!
— Татку, я не винний. Просто вчитель запитав мене те ж саме, що й минулого разу.

***
— Сюзанно, розкажи, як вчишся, і про свою вчительку.
— Та вчуся, як усі. А ось учителька якась дивна. Всю таблицю множення запитує в учнів. Мабуть, сама нічого не пам'ятає.

***
Ясь прийшов у гості до своєї тітки.
— Сідай, племінничку, в ногах правди немає.
— Сів би з радістю, та не можу. Вчора татко був на батьківських зборах і побачив табель...

***
— Ну, синку, покажи щоденника, що ти сьогодні приніс зі школи?
— Та   нічого   показувати, там лише одна двійка.
— Лише одна?
— Не хвилюйся, тату, я завтра ще принесу!

***
Учителька молодших класів — лівша. Одного разу, коли вона писала на дошці, Джон не витримав:
— Місіс Буткевич, а ви знаєте, що у вас руки переплутані?

***
— Синку, ти казав, що вчора відмінили уроки і тобі можна залишитися вдома. Але ж були уроки. Синку, школа — це храм науки!
— Мамо, благочестивий не той, хто ходить до храму, а той, хто шанує свій дім та батьків.

***
— Ти розв'язав задачі на сьогоднішній контрольній?
— Не всі, тату.
— А скільки?
— Одну, котру списав у Ясі.

***
Гімназист:
— Я з більшим задоволенням їхав у село до батьків на канікули на Пасху та Різдво, ніж тепер на літні вакації...
Дядько:
— Дивно! Адже на літні канікули ти їдеш не на два тижні, а на три місяці!
— Так. Але... якби я склав іспити...

***
Учитель   телефонує   мамі двієчника:
— Скажіть, чому ваш син увесь час якийсь сонний? Мама:
— А це в ньому таланти дрімають!

***
— Ну що, Петрушо? Як тобі подобається в школі?
— Нічого, мамусю, все було б дуже добре, якби не вчитель.
— А що вчитель?
— Він усе запитує, а я не знаю, що мені відповідати на його запитання.