— Петренко! Ти добре засвоїв сьогоднішній урок?
— Добре.
— А про що я говорила?
— Ви весь урок казали, щоб ми сиділи тихо.

***
— Чому ти приходиш до школи непричесаний?
— Бо в мене немає гребінця.
— А ти не можеш причесатися батьковим?  
— Ні.
— Чому?
— А батько лисий.

***
Першокласниця на уроці декламувала вірш і збилася. Настала пауза. Учениця повернулася до вчительки, чекаючи, що та підкаже. Потім запитала:
— Що, ви теж забули?

***
Учитель:
— Скажи, Джефрі, які дні найкоротші?
— Святкові.
— Чому?
— Тому що швидко мивдоть.

***
— Іванов, ти приходиш до школи останнім, а йдеш першим...
— Але ж, пане вчителю, не мож|І я запізнюватися і вранці і ввечері!

***
Школа. До класу заходить новий учитель літератури.
— Попереджаю вас одразу: хто грубо висловлюватиметься і перекручуватиме нашу мову, дістане в рило без зайвих базарів.

***
Класний керівник:
— Як ви трудилися вдома?
Петрик:
— Вдома я трудився над тарілкою з пиріжками, а потім над компотом.

***
Cергій часто запізнювався. От і сьогодні на першому уроці його не було. Раптом у двері постукали. Вчитель гукнув:
— Заходь, заходь, Серього, і відразу щоденника на стіл!
Двері відчинилися, і до класу зайшов директор школи Сергій Петрович.

***
Йдучи зі школи, маленький Сем переходив убрід рівчак.   Раптом-почався дощ.
«Треба ховатися, а то промокну!» — подумав Сем і пірнув у воду!

***
На перерві дівчатка розмовляли про улюблених і нелюбимих учителів. До них підійшла Агнешка.
— Агнешко, а ти кого боїшся?
— Мишей.

***
Першокласниця Таня прийшла до дитячої художньої студії показати свої роботи і запитала керівника:
— А тим, хто краще від усіх малює, дають подарунки?
— Не тільки подарунки, а й медалі.
— Шоколадні?!

***
Мама запитує першокласницю:
— Тебе на яку парту посадили?
— На другу.
— А хто за тобою сидить?
— Не знаю. Учителька заборонила нам крутити головою.

***
Вранці Жан старанно, довго тре губкою чоло.  
— Що ти робиш? — хвилюється мама.
— Учора вчитель сказав, що коли я не знаю урока, в мене це на лобі написано. Але я й сьогодні урока не знаю.  

***
Учитель розсердився:
— Хансе, це вже занадто! Сьогодні в тебе немає не тільки зошитів, але навіть і підручника! Ти знаєш, як називають солдата без зброї?
— Так, знаю — генералом.

***
Учителька викликала Яна до дошки. Він вийшов і мовчить.
— Я тебе слухаю.
— А як це? — здивувався Ян. — Я ж нічого не кажу!

***
— Семе, в твоєму переказі я нарахував десять помилок. Їх не могло бути менше?
— Могло, звичайно, якби я все переказав у двох словах.

***
На уроці фізкультури вчитель карає учня, що запізнився:
— Стань у шеренгу останнім!
— Не можу, — відповів той, — це мїеще вже зайнято.

***
— Яніцо, що було задано на сьогодні?
Яніца швидко ховає роман під парту і встає:
— Ось це!
— А точніше?
— Ну, ось це.
— Сідай. Ставлю тобі.
— Що?
— А ось це!

***
У піонертаборі вожатий оголошує:
— Сьогодні на сніданок чай.
— А він солодкий ? 
— Може, ти ще й заварку попросиш?

***
— Учитель викликає учнів до дошки розв'язувати задачі. Двоє ледарів злякалась і заховались під парту. Вчитель помітив це та й каже:
— Гей ви, вилізайте! Заховатися вирішили?
— Та ні, ми тут ручку піднімаємо, що впала.
— А чому вдвох?
— Важка, зараза!

***
Учитель ботаніки на екскурсії в садовому розсаднику:
— Подивіться, цей саджанець невдалий. Він не дасть гарнихбананів.
— Звичайно не дасть, пане вчителько. Це саджанець апельсинового дерева.

***
— Оленко, вимкни транзистора,і нехай не хрипить, — просить мама.
— А ти постав йому гірчичники| ,

***
Учитель фізики будить учня, що заснув:
— І кого ти бачив уві сні?
— Ломоносова. Він вам, Петре Івановичу, вітання передавав!

***
Учителька:
— Людо, тобі подобається моя нова зачіска?
— Ага! Вона називається "Ранок у курятнику"!

***
— А у нас новий фізрук!
— Звідки ти знаєш?
— Я сам на власні очі чув.

***
Учень нерозбірливо читав англійський текст, перекручуючи слова.
— А тепер, —  сказала вчителька, — переклади це на англійську!

***
— Хто такий "оратор"?
— Це котрий багато горланить.
— Тоді в мене в класі половина "ораторів".

***
— Петересе, чому ти лінуєшся? Нічого, я візьмусь за тебе — до кінця року в мене працюватимеш, як японський телевізор.

***
— Які рослини ростуть в степу?
— Та ви що! Я ж у степу не був!

***
— Мамо, чому ти завжди стоїш біля вікна, коли я співаю?
— Щоб люди не подумали, що я тебе б'ю!

***
На уроці перекладали англійський текст. Учителька:
— Я повинна відзначити роботу Синявіна. Він дуже справно переклав текст з Таніного зошита до свого!

***
Учень:
— У насінні є білок... — Подумавши: — Жовток...
Учителька:
— Отож, яєчня!

***
Учень:
— Амур замерзає в деяких місцях узимку...
Учитель:
— А в деяких місцях улітку?

***
На уроці співів учні погано виконували пісню.
— Этот стон у нас песней зовется! — сказала вчителька.

***
— Ложкін, чому запізнився?
— Григорію Петровичу, я проспав!
— Потрібно було попередити заздалегідь!

***
Одного разу в Ханса був поганий настрій, бо мама відмовилась купити йому велосипед. Він сидів на уроці сумний і навіть не розмовляв із сусідом по парті. Раптом учителька запитала:
— А що, Ханса немає?
Ханс встав і сказав:
— Я тут.
— Дивно, — сказала вчителька, — А чому ти тоді не розмовляєш?

***
Учень:
— На Стародавній Рим напали варвари...
Учитель:
— А може, Акулини?

***
Учителька звертається до клаcу:
—    Я змушена вас засмутити. Нажаль, сьогодні контрольної з математики не буде!

***
На перерві вчителька зупиняє учня, що біжить:
— Куди летиш?
Учень кепкує:
— У гніздо!
— Обережно, пернатий друже!

***
Хосе часто на перервах ображав дівчат.
— Тобі не соромно? — спитала вчителька.
— А вони самі боляче б'ються! — виправдовувався той.
— Але ж ти маєш бути рицарем!
— А у рицарів була зброя, — відповів Хосе, — І їм не так діставалося!

***
У класі було душно — дуже гріли батареї опалення. Раптом Андрій підняв руку.
— Чого тобі? — спитала Катерина Анисимівна.
Андрій відпоовів:
— Увімкніть, прошу, кватирку!

***
Почався урок співів. Вірніше, він не міг початися, бо діти гомоніли. А найбільше Коля Сидоров. Руфіна Борисівна не витримала:
— Сидоров! Нумо, стань у куток!
Потім учителька відкрила журнал і почала перевіряти, хто присутній у класі. Дійшли до Сидорова.
— Сидоров!
— А я в кутку! — радісно відповів Коля.

***
Учні писали диктант. Учителька диктувала:
— "Я люблю спостерігати за польотом птахів…"
Тут один учень запитав учительку:
— А якщо я не люблю спостерігати за польотом птахів, мені теж писати?

***
Петро біля дошки розв'язував задачу. Довго пихтів, чухав потилицю і нарешті за допомогою вчительки розв'язав.
— Гаразд, — сказала Катерина Яківні — ставлю тобі авансом «три»!
— А в получку буде «пара»! — прокоментував з останньої парти Сашко'Зайцев.

***
На уроці російської мови до класу зайшов учитель фізкультури і попросив, щоб до кінця уроку кожен з учнів написав свій режим дня. Після дзвоника він зібрав аркуші і почав читати. Раптом на його обличчі з'явився подив.
— Послухайте, що написав Мишко: «Я прокидаюся о 8 годині, зарядку роблю о 7 годині 05 хвилин».

***
Ганна Григорівна кілька разів робила зауваження Віті Антонову, нарешті її терпець урвався:
— Усе, Антонов!
— Чого? — запитав Антонов.
— Завтра до школи без батьків не приходь!
— Угу, — сказав Антонов.
— Що — «угу»?
— Завтра до школи не прийду, — відповів Антонов.

***
Минуло десять хвилин після початку уроку, як хтось постукав у двері.
— Увійдіть, — сказав учитель.
Двері відчинилися, і з'явився захеканий Юріс.
— Здрастуй, Юрісе, що скажеш? — спитав учитель.
— Олександре Вікторовичу, можна увійти?..

***
Учням задали письмове домашнє завдання з анатомії на тему: «Робота м'язів». Наступного дня всі принесли свої роботи. Учитель їх переглянув, полім звернувся до класу:
— Я повинен відзначити роботу Дюбуа. Зробив він її сумлінно. Правда, назва його роботи дещо оригінальна: «Лабораторна робота м'язів П'єра Дюбуа».

***
Під час класної години йшла розмова про ввічливість та культуру поведінки.
— 3 лексикону наших учнів, — сказала вчителька,— зникли такі слова, як "пробачте", "я невчасно", "я пізніше зайду" і т. д.   
Пітер уважно слухав і навіть записав ці слова до зошита.   
Наступного запізнирся до школи. Він постукав у двері класу, потім всунув голову і ввічливо сказав:
— Вибачте, я невчасно, я пізніше зайду.

***
На уроці російської мови вивчали написання літер «о» і «а» у коренях "кос" і "кас".
— Котов, звернулася вчителька до Петра. — Відкрий підручник і прочитай нам речення, в якому є слово з коренем «кас».   
Котов піднявся, відкрив підручника і почав шукати подібне речення.
— Ну що ти так довго порпаєшся? — не витримала вчителька.
— "А это тебя не касается!" — раптом голосно прочитав Петро.

***
Приходячи до школи, Денис завжди щось забував: то підручник, то щоденник. При цьому він знизував плечима і казав одну і ту ж фразу:   
— Вдома забув.
Одного разу вчителька не витримала і суворо сказала:
— Усе! Завтра без батьків не з'являйся!
Наступного дня вчителька спитала:
— Де ж твої батьки? 
Денис знизав плечима і відповів:
— Удома забув... 

***
—  Голіков, — сказала Тетяна Борисівна, — чому ти такий неуважний на уроці?
— А що я зробив? — промовив Коля свою завчену фразу.
— Що ти пишеш у диктанті? Я диктувала: "До кімнати зайшов хлопчик років восьми—десяти". А ти враз перетворив хлопчика в дідуся: "До кімнати зайшов хлопчик років восьмидесяти".

***
Одного разу до класу зійшов невідомий, з вигляду старшокласник. Діти його оточили, а Васько вигукнув:
— Ей, довготелесий дістань горобчика!   
І всі засміялися.
— Зараз дістану! — сказдв «новенький».
Потім він дістав з портфеля класний журнал і сказав:
— Сідайте. Я ваш новий учитель!