ЧАРІВНЕ ДЕРЕВО
Казка Дональда БІССЕТА
Світило на дерево сонечко, лагідний вітер гуляв поміж його гіллям, і листя шелестіло: «Шу-шу-шу».
Це було чарівне дерево. Досить було стати під ним і будь-що забажати, як тої ж миті все здійснювалось.
Неподалік жив старий товстун. Звали його Вільям Кадоген Сміт. Він торгував Милом і дуже не любив ні хлопчиків, ні дівчаток.
Якось  він став    під деревом і сказав:
—    Я   хочу,   щоб   усі  дівчатка й  хлопчики,  яких  я знаю,  опинилися  на  місяці!
І тільки-но він сказав це, як усі дівчатка й хлопчики опинилися на місяці. Там було дуже холодно й безлюдно, і менші діти заплакали. Але вони були так далеко від рідного дому, що їхні мами не чули їх.
Пташки, які сиділи на дереві, побачили, що діти десь   зникли.   Вони   перестали співати. А чорний дрізд поглянув згори на містера Сміта і сказав:
—    Я хочу, щоб усі діти негайно вернулися додому!
Та містер Сміт твердив своє:
—    А я хочу, щоб усі вони лишились  на  місяці.
Чорний дрізд повторив:
—    Я хочу, щоб вони вернулися.
Діти розгубились — вони не знали, що їм і робити. Містер Сміт тупнув ногою і сказав:
—    Я хочу...
Але чорний дрізд перебив його:
—    Я хочу, щоб містер Сміт став добрим.
І містер Сміт, який збирався знов вигукнути: «Я хочу, щоб усі діти лишились на місяці», — умить став добрим і сказав:
—    Я хочу, щоб усі діти прийшли до мене в гості. Ми будемо пити чай з тортом, апельсиновим варенням і лимонадом. Я перестану торгувати милом, відкрию кондитерську. Я тепер нікому не дозволю називати себе Вільямом Кадогеном Смітом, а буду називатися дядечком Вілем. Ура! Ура! Ура!
Він тричі перевернувся через голову, і всі пташки на дереві знов заспівали.
Світило на дерево сонечко, лагідний вітер гуляв поміж його гіллям, і листя шелестіло:   «Шу-шу-шу».
З англійської переклав Володимир ІВАНЕНКО

ТЕРЕМОК ДЛЯ КУРЯТОЧОК
Вірш Анатолія  ГРИГОРУКА
Когуток взяв молоток:
—    Цоки - цок!   Цоки - цок!
Я будую теремок
Для усіх своїх діток,
Для  усіх  своїх  діток—
Для куряточок.

СВІТЛЯЧОК-МАЯЧОК
Написав Володимир ОРЛОВ
Від річкового вокзалу,
Що «Початком» називали,
На листочку з дички-груші
Світлячок  у  мандри  рушив.
Плив він, плив удалину
Й раптом сів на мілину.
Світлячок розправив лапки
Й каже: «Я дійшов до КрапкиІ
Це вже доленька моя —
Робінзоном буду я...»
Ніч минула, день пролинув —
Світлячок зладнав  хатину,
І як тільки зайде сонце,
Враз спалахує віконце —
То до ранку світлячок
Світить,  ніби  маячок,
Щоб усі мандрівники
Повз ту «Крапку» залюбки,
Обминувши  мілину,
Пропливали   вдалину.
З російської переклала Наталя ЗАБІЛА

ДЕ ОЛЯ, ДЕ  РОМАШКИ!
Вірш Галини ПАЛАМАРЧУК
В легенькій білій льолі
Біжить до гаю Оля.
—    Куди ти? — кличе татко.
Поснідай-но  спочатку!  —
Та Олі не до кашки,
Бо зацвіли ромашки.
Пірнула Оля в квіти —
І вже не розрізнити,
І вже збагнути важко,
Де Оля, де ромашки.

РОМАСЕВЕ ЯБЛУКО
Розповіла Наталя КУЛИК
У Ромасевому садку ростуть самі яблуні, тож і вродили там тільки яблука. А Ромасеві закортіло грушки. Підійшов Ромась до тину і почав тихенько перелазити у сусідній садок до Петрика, де жовтіли груші. Раптом зачепився за гвіздок, а штанці дир-р! — і розірвалися.

І ПЕТРИКОВА ГРУША
Де не взявся Петрик, а в руках у нього соковита червонобока груша.
—    Ромасю, — каже Петрик, — хочеш, я тебе грушкою пригощу, а ти мене яблуком?..
Сидить Ромась на лавочці, тримає Петрикову грушу та й думає: «І чого я так, як Петрик, не здогадався зробити!».

БАБЦІН БИЦЬО
Вірш Петра МОСТОВОГО
Біля річки, на травиці
Ліг рогатий бабцін бицьо.
Я хоч биця не боюся,
Та спинився і дивлюся —
Може, йтиме хтось  з села,
Може, з'явиться бабуся,
Щоб за руку провела.

МЕТЕЛИКИ-ВЕСЕЛИКИ
Слова Грицька БОЙКА
Сьогодні  ми  ранесенько
Прийшли у сад гуляти, —
Аж сіли два метелики
На квітах спочивати.
Метелики-веселики
Там сіли спочивати.

Зраділи ми і думаєм,
Зловити  нам якого:
Чи  отого жовтавого,
Чи,  може,  голубого?
Метелика-веселика
Зловити нам якого?

І поки ми так думали,
І  поки ми раділи,
Обидва ці метелики
Знялись і полетіли,
Метелики-веселики
Знялись і полетіли.