Для дошкільного віку
Сестрички-невеличкі
Віршики та забавлянки
Автори: Компанієць Лідія
Художники: Кравченко Л
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1971 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 32.
Фрагменти:
На горбку зеленому
На горбку зеленому, на горбку —
Біла хата-мазанка у садку.
Коло неї — вишеньки наливні,
Понад нею — сонечко день при дні,
А за нею — стежечки з краю в край,-
Це моя домівочка,
Рідний край.
Тут лелеки крилами лопотять,
Тут веселі дощики хлюпотять,
Тут шумлять над річкою явори,
І росту за ними я
Догори!
Весно, красна весно!
— Весно, красна весно!
Що ти нам принесла?
— Хлопчакам — кленові дудки,
А дівчаткам — по віночку
Із любистку, з м'яти, з рутки,
З хрещатого барвіночку!
Галя
Походжає у неділю
Галя по садочку
У мережаній сукенці,
В пишному віночку.
Той віночок — з нагідочок, —
Глянуть любо-мило!
Брошку з мальви
До сукенки
Галя почепила.
А на шию — із калини
Два разки намиста.
В кого ж Галя удалася
Така дженджуриста?
Зелений шум
Зодягнув лісочок
Зеленую шубу,—
Повно у лісочку
Зеленого шуму!
— Шуме, шуме, здрастуй!
Чом ти зеленастий?
— А тому, що в мене
Вся рідня — зелена:
Клени та дубочки —
То мої браточки,
Молода травичка —
Дорога сестричка,
Деревій та м'ята —
Любі мама й тато,
Верес та кульбаба —
Мої дід та баба!
Ковалівна
— Звідкіля ти?
— З Яворова.
— А чия ти?
— Ковальова.
В мене тато коваль,
І дідусь був коваль,
І мій брат — коваленко.
— А як звуть тебе?
— Оленка.
— Ну, бувай!
Рости здорова,
Ковалівно з Яворова!
Тимко
Ще здаля малий Тимко
Старших забачає.
Він «добридень» їм дає,
Шапочку знімає.
Кажуть люди про Тимка —
Ач, хлопчина ґречний
В нього й матінка така,
Увесь рід статечний!
Лежить Василь на припічку
Лежить Василь на припічку,
Держить кота за ниточку:
— Тпру! Стій, сивий коню!
Ось тебе я засупоню,
Запряжу у бабин віз,
Та й поїдемо по хмиз!—
А коточок як занявка:
— Я — Вуркотик,
не коняка!
Хвора пташка
Сидить пташка на жердині
Хвора та похила:
Бігла боса Через просо,
Ніжки ознобила.
Несе матінка-шпачиха
Їй із лугу ліки.
— Не йди боса
Через просо,
Взувай черевики!
У неділю
Хлопчаки пішли до річки,
А дівчатка по сунички,
А бабусі у садок
Під черешню в холодок.
Я одна лиш не гуляю:
Хвору лялечку люляю.
Пішла мама на базар
Пішла мама на базар
Та й купила гусочку.
А в гусочки довгі крила,
А гусочка біла-біла.
— Га-га-га!
Пішла мама на базар
Та й купила качечку.
А в качечки чорна спинка,
До пір'їночки пір'їнка.
— Кря-кря-кря!
Пішла мама на базар
Та й купила кізочку.
А в кізочки круті ріжки,
А в кізочки тонкі ніжки.
— Ме-ме-ме!
Стало в нашому дворі
Галасливо, весело.
Чути в нашому дворі
З ранку і до вечора:
— Га-га-га!
— Кря-кря-кря!
— Ме-ме-ме!
Ой ти, дівчинко...
— Ой ти, дівчинко-
семиліточко,
Ти коли зросла,
наче квіточка?
— Сили в сонечка
Я набралася,
Теплим дощиком
Умивалася.
Теплим дощиком
Умивалася,
В мами борщиком
Годувалася!
А у нас — диковина
(побрехенька)
А у нас — диковина:
Цуценя підковане!
Скаче, бігає полями,
Цок-цок вухналями!
Якби добрий батіжок
Та дубове дишло,—
Із отого цуценяти
Конячина б вийшла!
Нова спідничка
Я по траві ходила,
Спідничку заросила.
Сварила мене мама,
Сварила-говорила:
— Ой, донечко-недбахо,
Яка ти незугарна:
Була ж ота спідничка
Новісінька та гарна!
Я мамі відказала:
— Уже ж весна настала:
Як тільки сонце блисне —
Моя спідничка висхне!
Андрійко
Хлопчик робить перші кроки,
Йде — хитається,
Кривуляє за тиночок,
Усміхається.
А надворі — повінь, повінь,-
Квітень квітиться.
В оченятах у Андрійка
Сонце світиться.
Не боїться бравий хлопчик
Криги-повені.
Ой тюпайте, чоботята,
Хоч не ковані!
Півниченько
У пташник сховались кури
Дощ іде, хлюпоче.
Тільки півник гребенястий
Утікать не хоче.
Ще й співає-примовляє,
У калюжі йдучи:
— Не боїться півниченько
Ні грому, ні тучі!
На лужку
На лужку, на лужку —
Сірі гуси у кружку.
Поблизу, поблизу —
Дитинчата в холодку.
Сірі гуси ґелґотять —
Пити-їстоньки хотять.
Дитинчатам — байдуже,
Бо поснідали уже.
Сірі гуси ґелґотять —
Покупатися хотять.
Дитинчатам — байдуже:
Покупалися уже.
Підійшов до них гусак:
— Га-га-га! Та як це так?
Ви поснідали уже,
Покупалися уже,
А за нас вам байдуже?
Підхопились малюки:
— Гайда, гуси, до ріки!
Поженем вас на попаску —
Пийте воду,
Їжте ряску!
Чом, галявинко, не весела?
— Чом, галявинко, не весела,
Чом, галявинко, не зелена?
— Як же мені зеленіти,
Коли мене цапки зрили,
А хлоп'ята столочили
Отакенними ножищами,
Чоботами-чоботищами?
— Чом, галявинко, не весела,
Чом, галявинко, не зелена?
— Як же мені зеленіти,
Коли мене гуси збили,
А дівчатка походили
Отакісінькими ніжками,
Туфликами-босоніжками?
Хмара поле вкрила
Хмара поле вкрила —
Поле зашуміло,
Колосок хитнувся —
І дощик линувся:
Закапотів над квітами —
Прив'ялими, невмитими;
Над житом і над гречками
Пролився озеречками;
І задзюрчав потоками,
Щоб ми по них потопали!
чи у вас, як у нас?
Чи у вас, як у нас,
Квіти квітнуть пишно?
Чи у вас, як у нас,
В дитсадочку втішно?
— Чи у вас, як у нас —
Музика щоранку?
Чи у вас, як у нас,
Вишні до сніданку?
Чи у вас, як у нас,
Грають та сміються?
Чи у вас, як у нас,
Хлопчики не б'ються?
Погана погода
— Мила доню, йди по воду!
— Як же йти в таку погоду?
Палить сонце,
Дме вітрисько,
До криниченьки — неблизько:
Сонце личко попече,
Вітер кіску посіче!
— Катю! Гайда в гай по квіти!
Загукали з двору діти.
Катя скочила умить:
— Мамо, мамочко, пустіть! —
Каже мама:
— Ой ти, шкодо!
Подивись, яка погода:
Палить сонце,
Дме вітрисько,
А до гаю йти неблизько:
Сонце ж личко попече,
Вітер кіски посіче!
Сестрички-невеличкі
— Котику-коточку,
Де ти був-побував?
— У сестричок-невеличок
Гостював, гостював.
— А скажи-но, котику,
Коли ласка твоя:
Як сестричок-невеличок
На ім'я, на ім'я?
— Перша — Настя,
Друга — Катерина,
А третя — Марічка,
Найменша сестричка.
— А скажи-но, котику:
Пригощали тебе?
— Настя — черствими млинцями,
Катерина — штурханцями,
А Марічка мала
Каші з маслом подала!
— А скажи-но, котику:
Проводжали тебе?
— Старша, Настя,— до дверей,
Катерина — до сіней,
А Марічка мала
Аж додому провела!
Майстрихи
В бусла та буслихи
Донечки — майстрихи:
Встануть вранці-рано,
Сядуть на поляні
прядуть помалу
Пасмочка вовняні.
Що виведуть нитку —
Татові на свитку,
Що другу нитинку —
Мамі на хустинку,
А ниточки-лишки —
Собі на панчішки.
Стрілець
А в нас хлопчик — стрілець:
В піч устрелив —
Збив горнець.
Борщик перекинувся,
А дідусь розгнівався:
— Ох і непосидо ти!
Що ж тепер обідати?
Плаксун-трава
(колискова)
— Ти чому, плаксун-трава,
Колисанку оплела,
Колисанку оплела,
Всю сльозами залила?
Я тебе, плаксун-трава,
Ухоплю за вихорець,
Ухоплю за вихорець
Та й закину на бугрець.
Тож покинь-бо сльози лить —
Немовля в колисці спить!
Три доні
Гойда-гойда, гойдашечки!
Є три доні в комашечки.
Одна хату замітає,
Друга кофточку латає,
А ледаща-непутяща
Поміж квітами літає.
До роботи не береться,
Каже: — Платтячко зімнеться!
Наловила баба щук
(забавка)
Чук, чук, чук, чук!
Наловила баба щук.
Роздивилась в казані —
То не щуки, а лини!
Чук, чук, чук, чук!
Наловив дідуньо щук.
Роздививсь у казані —
Знов не щуки, а лини!
Чук, чук, чук, чук!
Обійдемось і без щук.
А линки, а линки
Повминаєм залюбки!
Вів я чорного вола
(потішка)
Вів я чорного вола —
Прив'язати до кола.
— А де ж той віл?
— Комар його з'їв.
— А де ж той комар?
— Водичку товче.
— А де ж та вода?
— Молоком тече.
— А де молоко?
— У море влилось.
— А море оте?
— Вогнем зайнялось.
— А де ж той вогонь?
— Залив казанець.
— А що в казанці?
— Утопивсь брехунець!
Вівчарик
То не хмара долину вкрила,
То овечок отара біла.
Плаєм, травами весняними,
Йде вівчарик поперед ними.
Він овеченьки переймає,
Три флояри в руках тримає:
Що одна флояра — кленова,
Друга, меншенька,— ясинова,
А найменшенька — бузинова.
Як заграє хлопчак у кленову —
Звеселить він усю діброву;
Загуде в ясинову флояру —
Піде пісня його по яру;
А почне в бузинову грати —
Вчує хлопчика рідна мати
За розложистими долами,
Полонинами та горами...
Дата внесення :
18.11.2011
Переглядів: 404
Популярність: 98.02%
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Забавлянки
Віршики для малят
