Дмитро Павличко
ДЕ НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ
Де зелені хмари яворів
Заступили неба синій став,
На стежині сонце  я  зустрів,
Привітав його і запитав:
— Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.
Де ж найбільший на землі народ?
Де ж найкраще місце на землі? —
Сонце усміхнулося здаля:
— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земля
Там найкраща, де вродився ти!
Виростай,  дитино,   й   пам'ятай:
Батьківщина — то найкращий край!

Вадим Скомаровський
РАЙНА
Райна — дівчинка звичайна,
Це ім'я у неї — Райна.
І, либонь, не кожен зна,
Що з Болгарії вона.

Ми блукали над рікою,
Понад кручею стрімкою,
Ще й пливли по бистрині
На просмоленім човні.

А надвечір, як стомились,
Під черешнею вмостились
І до самої пітьми
«Кобзаря»  читали ми.

Райна з віршами знайома,
Бо «Кобзар» є в неї вдома.
І вона рядки чудові
На болгарській знає мові.

Ми довгенько розмовляли,
І співали, й жартували,
І тоді подумав я:
«Ми — немов одна сім'я».

Андрій Малишко
КОРАБЛИК
Наш струмок біжить в долині,
Стугну-річку знаєш ти?
У Дніпро із неї плине,
Де лежить село Плюти.
А з Дніпром у Чорне море
Шлях-дорога немала,
Під високі сніжні гори
До грузинського села.
Гей, кораблику школярський,
Швидше, дужче пропливай,
У кубанський, чи аджарський,
Чи в грузинський теплий край.

То-то буде там розмови,
Як побачать ув імлі
Наш кораблик паперовий
З української землі!

Іванна Блажкевич
ПРИЛЕТІВ ЛЕЛЕКА
Чорногуз-лелека
Прилетів здалека,
Сів на вершок хати,
Давай клекотати;
Давай клекотати,
Рідний край вітати.

Платон Воронько
ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬ
Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля? —
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!

Платон Воронько
НА СВОЇЙ ЗЕМЛІ ХОРОШІЙ
Взимку білу полотнину
Тче пороша навкруги,
Літом злива  в теплу днину
Поливас степ, луги,
Напуває яворину
І оброшує сади.
Ми Радянську Батьківщину,
Нашу рідну Україну
Дуже любимо завжди,
Бо на цій землі хорошій
Ми зростаємо міцні,
Навіть грози і пороші
На своїй землі хорошій
Нам несуть щасливі дні.

Володимир Сосюра
ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ
Як не любить той край,
Де вперше ти побачив
Солодкий дивний світ,
Що ми звемо життям,
Де вперше став ходить
І квіткою неначе
В його теплі зростав
І усміхавсь квіткам!

Максим Рильський
МИ ЗБИРАЛИ  З СИНОМ НА ЗЕМЛІ  КАШТАНИ
Ми збирали з сином на землі каштани,
дивились довго, як хмаринка тане,
як хмаринка тане, як синіє синь,
як колише  вітер струни павутинь.

Я казав синкові, що цвіте Вкраїна,
бо вона — країна у Країні Рад,—
і пливла у далеч біла павутина,
і сміялось небо, як блакитний сад.

Ми збирали з сином жолуді дубові,
і про день майбутній я казав сипкові,
і пливли багряні хмари в вишині,
і співала осінь весняні пісні.

Степан Жупанин
ЧАБАНЕЦЬ
В полонину йду    раненько,
На зорі,
Там брати мене чекають,
Вівчарі,
Доглядаю там ягняток
І овець,
Кажуть люди, що я пильний
Чабанець.
То не біла хмара лине
В небесах,—
То отара кучерява
На верхах.
І дзвінки лунають хором
З краю в край.
Грай, моя сопілко, з ними,
Вигравай!

Володимир Коломієц
СОЛОДКА ЗЕМЛЯ
Босоніж стежка побіжить
левадою в городи...
Як любо тут, як славно жить
серед цісї вроди.

Кохаю край наш дорогий,
що зветься Україна.
Вітчизні хочу я своїй
зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,
цікава стежка кожна...
Але до рідної землі
збайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір
її пісні і мову.
Нема солодшої, повір,
за  неї, пречудову.

Ліна  Костенко
СИНИЧКИ НА СНІГУ
Синиці голодом намлілись —
така зима, така зима!..
Оце б у вирій полетіти,—
так батьківщини ж там нема.

Анатолій Камінчук
БАТЬКІВЩИНА
Зацвітає  калина,
Зеленіє ліщина.
Степом котиться диво-луиа
Це моя Україна,
Це моя батьківщина,
Що, як тато і мама, одна!

Борис Олійник
«ЧОМ У ТЕБЕ ОЧІ СИНІ?»
— Чом у тебе очі сині?—
Хтось мене питався.
— Я родивсь на Полтавщині,
В Ворсклі я купався!

— А чому ти білочубий?
(Що мені робити?!)
— Я ж ходив із батьком влітку
Пшениці косити.

— А чому такий веселий?
— Та проста причина:
Я ж казав, що в нас плаксивих
Не було в родині.

Павло Тичина
ДОБРИДЕНЬ ТОБІ, УКРАЇНО МОЯ!
Струмок серед гаю, як стрічечка.
На квітці метелик, мов свічечка.
Хвилюють, маюють, квітують поля
Добридень тобі, Україно моя!

Анатолій Качан
БЕРЕГ ВІТЧИЗНИ
Коли акацій буйний цвіт
Запах на березі крутому,
З далеких мандрів теплохід
Вертався поночі додому.

За бортом — хвилі вороні,
І море в темряві гуркоче.
Та ось, як вогник у вікні,
Маяк заблимав серед ночі.

Він випромінював тепло,
До себе кликав крізь негоду
І дужче битись почало
Залізне серце теплохода.

Світив цей вогник-трудівник
І  моряку біля штурвала,
Але дивитися в той бік
Сльоза солона заважала.

Бо це горів для моряки    
І цвів на вітрі, мов жоржина,
Не просто вогник маяка,
А перший вогник Батьківщини.

Андрій М'ястківський
ПИШЕ ТАТКО ДОНІ
Пише татко доні:
«Служу на кордоні,
На кордоні я служу,
Батьківщину бережу»
Пише доня татові,
Воїну-солдатові:
«Я малюю квіти, сад,
В синім небі гуси...
Дуже я тебе люблю,
Жду тебе, татусю!»

Василь Симоненпо
*     *     *
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть пад тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сипу,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Максим Рильський
РІЧКА
Хлюпоче синя річка —
Ой річка, ой ріка!
Юрба нас невеличка,
Зате ж бо гомінка!
І співи тут, і крики,
І радість тут, і сміх,
А вколо, як музики,—
Гурти пташок дзвінких.
І кожна ж то співає,
І  кожна поклика:
«Ой небо, ой безкрає,
Ой річка, ой ріка!»
Он рибки затремтіли,
Пливуть із глибини,
Коли б співать уміли,
Співали б і вони.
А так за них співає
Компанія лунка:
— Ой небо, ой безкрає.
Ой річка, ой ріка!—
В дитячому садку ми
Пригадуєм той день,
І знов дзвенять нам шуми
Веселих тих пісень.
Хай осінь, хай тумани,
А пісня та дзвінка
Ніяк не перестане:
«Ой річка, ой ріка!»