Для дошкільного віку
Ставай на ноги малючок
Фрагменти:
СТАВАЙ НА НОГИ, МАЛЮЧОК
Пісеньки, лічилочки, загадки
До книжки ввійшли дитячі пісеньки, веселі лічилочки, дотепні загадки різних народів.
ПІСЕНЬКИ, ЛІЧИЛОЧКИ
Латиські
* * *
— Ти куди, мишко?
— Збігаю до гаю.
— А чому до гаю?
— Липку пошукаю.
— А навіщо липка?
— Щоб надерти лика.
— А навіщо лико?
— Змайструвати козуб.
— А навіщо козуб?
— Взяти борошенця.
— А навіщо борошно?
— Щоб напекти коржиків.
— А навіщо коржики?
— Нагодую діток —
попасуть свинок.
ЛІЧИЛКА
Один, два,
сич та сова.
Ластівка-чорнобочка,
біла курочка-квочка,
ворона гостроока,
строката сорока.
Іще не всі:
перепілка у вівсі,
дядько-дятел на суку,
горобійко на току.
А синиця-молодиця
полетіла до криниці.
Та ще й шпак-молодець
все, кінець!
* * *
Тари-бари, тари-бар,
з дуба гепнувся комар.
Від могутнього удару
вся діброва захиталась,
вся діброва захиталась,
звірина порозбігалась.
* * *
Годі, матінко, сваритись,
що співаю, не вмовкаю —
ти ж мене сама гойдала
у колисці солов'їній.
* * *
Весняні весілля грали
сойки та синиці
а сорока сумувала,
самотою самувала,
сама на ялиці.
Литовські
* * *
Як мені щасливо жити
на зеленому узліссі!
Срібний жайвір-конюх
рисака мені сідлає,
трясогузка-білошийка
стіл обідній накриває.
а молочниця-ворона
з молоком несе бідона,
а синиця-садівниця
підріза мені бутони.
Дивень-півень злотоперий
конюшину в лузі косить,
а сорока-балакуха
на хвості новини носить.
* * *
Бу-бу, я рогатий,
бу-бу, я хвостатий,
бу-бу, я вухатий,
бу-бу, я волохатий.
Неслухняного провчу
заколю і затопчу!
ЗУЗО МАТУЗО
Зузо Матузо,
розтряси-но пузо!
Збігай до лісу,
завітай до лиса.
Хвіст у нього попроси,
хвіст додому принеси.
Додомоньку поспішай,
хвостом-помелом
махай,—
мух докучних
від дитини
відганяй,
пісеньку дитині заспівай:
"Лю-лі, дитинко, лю-лі".
* * *
Ора-ора-ора-ри,
дві квасольки, три боби.
Збігав я у наш город
та й поклав собі їх в рот.
Естонська
* * *
Заходь, сонку, заходь!
Спустись з дерева високого,
Виходь з саду квітучого,
Заходь в хату через вікно
Або в двері широкії.
Уздовж лави іди та йди,
До колиски, сонку, дійди,
Над подушкою схились,
На повіки опустись!
Дагестанська
* * *
Малесенькі ноженята,
по воду ходили.
Малесенькі ноженята
додому спішили.
Малесенькі ноженята
дома танцювали,
малесенькі ноженята
тупу-тупцювали.
Вірменські
* * *
— Півнику, півнику,
де наше курчатко?
— Побігло до криниці.
— Кринице, кринице,
де наше курчатко?
— Побігло в город
трави пощипати.
— Городе, городе,
де наше курчатко?
— Побігло додому,
побігло до бабці.
— Бабусе, бабусе,
де наше курчатко?
— На кухні зі мною,
варить борщенятко.
* * *
— Кицю, кицю,
ти чия кішка?
— Агабейова.
— Що несеш?
— Сир та масло.
— А для кого?
— Для синочка мого.
— Де ж твоє житло?
— На подвір'ї.
— А синочок?
— На килимку.
— Ну, біжи!
— Мяу!
ЛІЧИЛКА
Кицька-брицька,
смаколиз,
перебралася
в Тавриз.
Хвіст махучий,
ніс пахучий,
язичок-лакітничок.
Тпрусь!
* * *
— Де ночує сонечко?
— У бабусі в постельці.
— Хто ж його бабуся?
— Синє небо.
— Чим же воно вкривається?
— Вовняною хмариною.
— А хто ж його укриває?
— Дідусь-Вітер.
Узбецька
* * *
Повідчиняно кошари,
повиходили отари.
Стриб — ніжками ягнята,
буц — лобами козенята.
І лиш верблюд
за ними вслід
ступа розважливо,
як дід.
Башкирська
ГОЛОСИ
Лагідненькі гуленьки:
— Гур-гур-гур! —
Поважнії воріночки:
— Кар-кар-кар!
— Чирик-чик-чик! —
горобчик на суку.
За річкою зозулька
кує своє: — Ку-ку!
І тільки наша ластівка:
— Віть-віть! — А далі: -
Чок! —
Присіла над віконечком
і — мовчок...
Вона сидить, роздумує:
чи стріха прихистить?
Отут, мабуть, і треба
їй гніздечко примостить.
Чуваська
* * *
Ми лісами
йшли густими,
і яругами крутими,
де ведмеді не блукали,
і птахи де не літали.
На осиці
край долини
угніздився рій
бджолиний,
меду ми наберемо,
досхочу попоїмо.
Азербайджанські
* * *
Крем'яшок і ляльку,
квіточку фіалку —
все віддам — не жалко —
цьому малюкові.
У загоні кізку,
на подушці кицьку
і на небі зірку —
цьому малюкові.
Лагідну сніжинку,
теплу одежинку,
золоту скоринку —
цьому малюкові.
Крячуть каченята,
скачуть козенята,
піють солов'ята —
цьому малюкові.
Чорні оченятка,
найновіша казка,
найніжніша ласка —
цьому малюкові.
Лічилка
Ув одній долині
сім гір,
на кожній з гір
по сім нір,
у кожній норі
по сім лисиць,
у кожної лисиці
по сім лисенят.
Скільки лисиць
у норах сидить?
Осетинська
* * *
Летить над полем птичка:
— Чирик-чик-чик! —
А що несе синичка?
— Чирик-чик-чик.—
Несе вона травичку:
— Чирик-чик-чик.—
Навіщо їй травичка?
— Чирик-чик-чик.—
Несе травичку птичка:
— Чирик-чик-чик.—
Зів'є гніздо синичка:
— Чирик-чик-чик.
Молдавські
ПТАХИ У МЛИНІ
Синя синиця
носить пшеницю.
Ворона чорна
обертає жорна.
Зозуля — ку-ку! —
сіє муку.
Одуд підлітає —
сміття підмітає.
Дрохва
сходила по дрова.
Журавлі-журавлики
печуть коржі й рогалики.
* * *
Раз — косили,
два — косили,
три копиці наносили.
Сірий зайчик куцохвостий
має косу не по зросту,
а маленьке зайченя —
отакеньке серпеня.
Журавлики з чапельками
гребли сіно грабельками.
Перепілка скорокрила
нашу кашу розтрусила,
ніжні ніжки поколола —
наша каша прохолола.
Єврейські
* * *
Мій Янкеле, моя квітонько,
прийшла до нас в гості кізонька.
Принесла даруночки —
Гарні малюночки.
А дідусь приніс малечі
найважливіші речі:
книжку, зошит, олівець.
— Учись, Янкеле, будь молодець!
Буде Янкель малювати,
і читати, і писати —
будуть раді батько й мати.
* * *
Звуть мене Залман,
батька звуть Калман,
діда звуть Борех,
брата звуть Зорех,
маму звати Бейле,
а сестрицю — Кейле,
кошенятко — Мирке,
коненятко — Сірке,
а бабусю звати Броха —
от і вся моя мештоха*.
* Родина, сім'я.
* * *
Дитя моє, дитиночко,
в саду нашім — як гілочка.
Для тебе, малятко,
є каші горнятко.
Де молода? Плаче.
Де конячка? Скаче.
А де свати? Та сваряться.
А колиска? Гойдається.
А малеча? Та гарцює,
під цимбальчики танцює.
Плуги поле зорють,
молодий із молодою
проживуть без горя.
* * *
Баби ідуть презлющі
Й діди, мов хижаки.
У них — ой-ой, боюся! —
за спинами мішки.
Усіх дітей, що плачуть,—
ви чули, дітлашки? —
усіх дітей, що плачуть,
хапають і — в мішки!..
Циганські
СИВКО
Чом ти, сивий конику,
не п'єш, не їси?
Чи тобі приїлися
золоті вівси?
Срібної водиці
з криниці не п'єш,
сріберним копитцем
об дорогу б'єш?
Обізвався коник:
— Я і рад би грати,
так сьогодні Йванко
не вийшов гуляти.
* * *
Золотава зірочка
ягідкою стала,
сіла в човен місяця,
пісню заспівала.
Ти так само, зірочко,
дівчйнко-циганочко,
виростала в таборі
посеред галявочки.
Вечорами пізніми
цигани не спали,
місячною піснею
душу лоскотали.
ПІДКІВКИ
Скаче сивий буйногривий,
на нім хлопчик бешкетливий.
Хлопчик пісню полюбив,
кінь підківки погубив.
Катя добре серце мала,
всі підківки позбирала.
Дітям в табір принесла —
підківкам нема числа.
Що передні підківочки
сріблом місячним ряхтять,
а що задні підківочки
щирим золотом горять!
Грузинська
БІЛА КУРОЧКА
— Курочко біла, курочко біла,
стій, зупинись! А куди ж ти бігла?
— До міста, голубчику, до міста!
— Курочко біла, навіщо тобі до міста?
— Зятя знайду, зятя!
— Курочко біла, навіщо тобі зять?
— Води наносити, води наносити!
— Курочко біла, навіщо тобі вода?
— Ви-ку-ку-паюся! Ви-ку-ку-паюся!
Кабардинські
МАМУСИН СИНОЧОК
Мамусин синочок,
ніби клубочок,
вічно він крутиться
біля жіночок.
Бабці у фартух
тиче свій ніс,
ніби до фартуха
носом приріс.
Мамусин синочок,
бабусин онук,
злазить не хоче
з маминих рук.
* * *
Туп-туп.
Ставай на ноги, малючок,
роби крочок... іще крочок!.
Туп-туп.
Уперше він обходить дім,
шука себе самого в нім.
Туп-туп.
Мама йде туди-сюди,
хлопчик теж — туди-сюди.
Туп-туп.
Невисокий наш поріг
він переступити зміг.
Туп-туп.
Відпустімо малючка,
Він обгонить віслючка.
Туп-туп.
Хоче хлопчик підрости,
всю країну обійти.
Туп-туп.
Балкарські
ПІСЕНЬКА ПРО БИЧКА
Мій бичок, мій бичок —
білий в латочку бочок.
Ми пішли з ним — і пропали,
заховалися в ярок.
Ми ходили на моріг,
а тепер повсюди сніг,
і не видно — геть не видно! —
ні стежинок, ні доріг.
Не журися, друже мій,
не страшний нам сніговій.
Принесу тобі я сіна,
весь пахучий сіностій.
* * *
— До вас гуска прилітала?
— Прилітала.
— Вам яєчко дарувала?
— Дарувала.
— Те яйце чабан забрав?
— Забрав.
— А овечу шкуру дав?
— Дав.
— Кожум'яка шкуру м'яв?
— М'яв.
— А кравець ту шкуру кроїв?
— Кроїв.
— Швець обнову з неї шив?
— Шив.
Віслючок озвався басом:
— О-о-о!
Раптом всі канійці разом:
— Вах! Вах! Вах!
Тільки мій синочок плаче:
— Ой-ой-ой!
Перестань, синочку, плакать,
затанцюймо, заспіваймо:
— Вах! вах! вах!
— Сироті він догодив?
— Догодив.
— Кожушок вона вдягла?
— Одягла.
— Медом вас почастувала?
— Часто частувала!
Лакська
СОРОКА ПРИЛЕТІЛА
В наш аул Капі сорока —
так чи ні? —
прилетіла хтозна-звідки,
в наш Кані.
Весь аул сороці радий:
—Ах! ах! ах!
Загули святкові дзвони:
—Донг-донг-донг.
Прокричав охриплий півень:
—Ку-ку-рі!..
Козеня затанцювало:
—Ме-ме-ме!
Татська
* * *
Ми ходили,
наймитували,
всякої всячини
накупували.
Пундиків накупили,
бубликів, пампушок.
Поклали все
в малий мішок,
туго зв'язании,
щоб не порвався,
лоскоту тільки
мішечок боявся.
Ми наш мішечок
полоскотали —
пундики з нього
повипадали.
Мордовська
ДЕ ЖИВЕШ, ГОРОБЧИКУ?
— Хлопчику-горобчику,
де ти живеш?
Хлопчику-горобчику,
де гніздечко в'єш?
— На сосонці, на осиці,
на вільшині й на ялиці,
на березі, на ліщині,
у зеленім гущавинні.
— Хлопчику-горобчику,
чим ти живеш?
Хлопчику-горобчику,
що ти клюєш?
— Взимку — яру горобинку,
навесні — м'яку травинку,
влітку я жучків ловлю
і метеликів люблю.
—Хлопчику-горобчику,
де ти воду п'єш?
— П'ю я водичку
із Мокші-ріки.
Гляньте, який я
легкий і прудкий.
Пурх!
Даргинські
КРУМ-КРУМ
— Де ти, голубе, пропав?
— Крум-крум,
я в палаці ночував,
крум-крум.
Хан мене спіймать хотів,
крум-крум,
не вдалося — я злетів,
крум-крум.
Він хотів мене убить,
крум-крум,
обскубти і обсмалить,
крум-крум.
Ще й таке намислив хан,
крум-крум,
ув окріп мене, в казан,
крум-крум.
Потім ханова жона,
крум-крум,
мене вийме з казана,
крум-крум,
і нещасного мене,
крум-крум,
пожує і проковтне,
крум-крум.
Ось що хан лихий хотів,
крум-крум,
та не встиг, бо я злетів,
крум-крум.
КОМУ — ЩО
Пічці — поліно,
теличці — сіно,
трава — телятку,
вода — ягнятку,
а кожному синочку —
цукру по шматочку.
Таджицька
ОНУЧОК
Онучечку, зернятко ти моє,
онучечку, сонечко ти моє!
Щиренький помічнику мій,
золотий підсвічнику мій!
Попливу стрімкою річкою —
буде човником онучок мій!
Мій онучок —то сам послух,
Мій онучок —то сам послух,
Як бабусенька заслабне,
поможи, онучок славний!
Ти ж моє зернятко,
ти ж моє сонечко!
Ненецька
ПОТІШКА
— Жили ізнов сім братів ізнов
на березі великого озера ізнов.
Рибу ловили ізнов.
Пішли ізнов на берег ізнов,
піймали сім рибин ізнов.
Зварили ізнов, як чайки ізнов
усе проковтнули знов.
До чуму повернули знов,
нічого на обід не принесли знов.
Бабуся їх знов до вечора знов
лаяла-лаяла знов,
проганяла-проганяла знов
із чуму знов рибу ловити знов.
Комі-пермяцькі
ДОМОК
Ти, сороко-білобоко,
без роботи не гуляй —
хатку зводить помагай
Вовк дрючки кладе —
за вінцем вінець веде,
мишка мохом обтуляе,
зайчик пічечку зліпив,
дятлик-молодець
нарубав дровець.
А колючий їжачок —
чок! —
і витер сірничок,
загорівся вогничок.
Тетерук узяв корзину
та й подався по малину.
Будуть пироги смачні,
будуть входини бучні!
Он як, сороко!
* * *
Тупу-тупу — на конях,
Рипу-скрипу — на санях
Їдемо на пундики,
Бублики, мантулики.
Вийде бабця на поріг —
Піднесе смачний пиріг.
Буде вечір з казкою,
З бабиною ласкою.
* * *
— Петю, Петю, прокидайся,
з ранком швидше привітайся!
Чуєш, півень кукуріка,
за селом гуде сопілка.
Рип-рип — двері зранку,
га-га-га — гусак на ґанку.
На річці чайки кигичуть,
журавлі з боліт курличуть:
«Петю, часу не гайнуй,
дня ясного не змарнуй!»
Евенкійські
ЛІЧИЛКА
Першого дня —
я на лови ходив,
другого дня —
я водою бродив,
два і три дні
у тайзі перебув —
доброї здобичі,
жаль, не здобув.
ПОТІШКА
— Чиноко, Чиноко,
нумо купатися!
— Раптом утопимось...
— Ні, не утопимось —
за осоку вхопимось!
— Руки поріжемо...
— Рукавиці вдягнемо!..
— А що як намочимо?..
— Висушимо!
— Пересушимо...
— Розімнемо!
— Потріскаються...
— Голкою зашиємо!
— Голка затупилася...
— Бруском наточимо!
— Де ж той брусок?
— У мішку.
— Де ж той мішок?.
— У коморі.
— Де ж та комора?
— Вогонь пойняв.
— Де ж той вогонь?
— Вода згасила.
— А де ж вода?
— Водяник випив.
— Де ж водяник?
— Аж ген... Далеко —
не видно!.
* * *
— Кедрівко, кедрівко, чому ти плачеш?
— Подруга мені шишкою око підбила.
— Кедрівко на дереві, ти навіщо своїй подружці око підбила?
— Мене кедрівник хльоснув.
— Кедрівнику, кедрівнику, ти навіщо кедрівку хльоснув?
— Мене білка хитнула.
— Білко, білко, ти чому гілку схитнула?
— Тому, що мене мисливець переслідує.
— Мисливцю, мисливцю, ти навіщо білку переслідуєш?
— Кортить більчатиною посмакувати. Господиня мало хліба дала.
— Господине, господине, ти чому своєму чоловікові мало хліба дала?
— Наше борошно олень з'їв.
— Оленю, оленю, ти навіщо з'їв у господині борошно?
— З горя,— моє телятко вовк загриз.
— Вовче, вовче, тобі хто звелів оленятко загризти?
— Ніхто не велів — я сам.
КОЛИСКОВА
Бай, бой, бой, бай —
в колисоньці засинай.
Бай, бой, бой, бай —
не загайся, підростай.
Бой, бай — мисливцем будеш,
кабарожечку добудеш.
Мансійська
КИЦЕНЬКА-МИСЛИВИЦЯ
— Мяу, мяу, киценько,
Чорноока киценько!
Ти куди ходила?
— На озеро ходила.
— Мяу, мяу, киценько,
Чорноока киценько!
По що ходила?
— По дикі качки.
— Мяу, мяу, киценько,
Чорноока киценько!
А чому ходила?
— Бо мене бабуся била,
Била батожищем.
— Мяу, мяу, киценько,
Чорноока киценько!
За що бабця била?
— Ой, не було за що!
— Мяу, мяу, киценько,
Чорноока киценько!
А в нашої бабці
Хто злизав сметанку?
— Качки, певне, з'їли...
— Мяу, мяу, киценько,
Чорноока киценько!
Качки онде плавають,
В дім і не заходять.
— Може, сама бабця
Ту сметанку з'їла?
— Мяу, мяу, киценько,
Чорноока киценько!
Не одуриш ти мене,
Не обманеш бабцю.
— Ой, не бий мене!
Була сметанка така смачна,
Ах, яка смачна!
Мяу, мяу, смачна!..
Удмуртські
ЛІЧИЛКА
Знов у небі сонце встало,
з гілки яблуко упало,
через луки, через луки
покотилось просто в руки,
покотилось, покотилось,
з моста в річечку звалилось.
Хто побачив — не дрімай,
ухопив його — тримай!
Хто спіймав, той молодець!
Тут лічилці і кінець.
ДОЩИК
Щедрий дощик, гей, періще,
щоб росли вівси повище,
щоб в коновочках у нас
був завжди вівсяний квас.
За столами діток густо,
у мисках, ложках не пусто.
Є і коржик до лемішки —
от-т-такий завбільшки!
* * *
Сизий гульку-голубочку,
сядь на гілку, на дубочку!
— Я присів би, так совище,
нечесана головище,
очищами — луп-луп,
лапищами — туп-туп!
Я від жаху весь
тремчу,
я за річку полечу —
на зелену долину,
на рясну горобину.
Ескімоська
ЗАЙЧИК, ЯКИЙ УМІВ СПІВАТИ
— Добре, добре ми
гульнули,—
знайте наш вухатий рід! —
річку ми перемайнули,
наче той ручай убрід.
А мисливчика-невдаху
досі тіпає від жаху —
не здолать йому води,
не дістатися сюди
Ой-йа-йа-ні-йа-ні-йа,
ой-йа-йа-ні-йа-йа-ні-йа!
Налякався він води,
і немає нам біди!
Білоруські
* * *
Люлі-люлі, люляшу,
Я дитятко колишу,
Ниточку звиваю,
Пісеньку співаю.
Що виведу нитку —
Комару на свитку,
А зостануться кінці —
Комареві на штанці.
* * *
Півничок-молодець,
Золотий гребінець!
На соломці спав,
На світанні встав,
По водичку пішов,
Молодичку знайшов.
Молодичка серце мала
Постольці подарувала.
Він і перші не зносив,
А вже інші попросив.
* * *
Тра-та-та, тра-та-та,
вийшла кішка за кота,
за кота-котовича,
за Петра Петровича.
* * *
Ішов сон по стежині,
ніс торбиночку на спині.
Що в торбині, те мені,
що в кориті, те Микиті.
* * *
Трах-бах-тарабах,
Їде баба на волах.
А волики тупу-тупу,
Баба з воза цупу-лупу.
Російські
* * *
Ріпко-ненько,
вроди рясненько.
Та солодка, не гірка —
ось яка!
* * *
Ати-бати йшли солдати,
ати-бати — на базар.
Ати-бати — що купили?
Ати-бати — самовар.
Ати-бати — що дали?
За три копи загребли.
* * *
Федір-медір-голова! —
з'їв корову і вола,
і п'ятнадцять поросят —
тільки хвостики висять.
* * *
Починається лічилка:
повсідалися на гілку
дві ворони, горобейко,
три сороки, соловейко,
Кінь гривастий,
яблукастий
скаче полем,
скаче нивою,
повіває буйногривою.
Хто коня того спіймає,
той у квачика зіграє.
* * *
Вибігають з двору,
на луги під гору:
курка-гарабурка — даки-таки,
качка-поплавачка — бряки-кряки,
гуска-водомуска — гаги-ваги,
гиндюк-хрипиндюк — шулди-булди,
свинка-товстоспинка — чахи-ряхи,
коза-дерибоза — меке-беке,
баран-крутороган — чики-брики,
корова-комола — тпруки-муки,
кінь-брикінь — іги-віги.
* * *
Ой баю, баю, баю,
не стелися на краю,
а то з краю упадеш
і голівоньку заб'єш.
Ой баю, баю, баю,
не стелися на краю.
Прийде вовчик-сірячок
та й ухопить за бочок.
За бочок за правенькии,
сину кучерявенький.
* * *
Не ходи за селом —
там Яга з помелом.
Не ходи уночі —
Страх сховався в кущі!
* * *
— Де ти, совонько, була?
Де ти, вдовонько, жила?
— Я жила в лісищі,
В темному дуплищі.
— Хто тебе, сову, одвідав,
Хто з тобою пообідав?
— Усі мої друзі —
Комарики в лузі;
Всі мої сестрички —
Сороки й синички;
Мої дядько й тітка —
Чижик і чечітка.
ЗАГАДКИ
Нанайські
* * *
Сидить — височенький,
устане — низенький.
(Собака)
* * *
У кипляче озеро
залізна видра пірнає.
(Ополоник у казані)
* * *
П'ятеро чоловіків
одну залізну жердину тягнуть.
(Пальці й голка)
* * *
Біла гора
по Амуру йде.
До селища дійде —
як загуде!
(Пароплав)
Хакаські
* * *
Дві тополі
донизу вершинами
ростуть.
(Коси)
* * *
Колов я товсту колоду,
не розколов замолоду;
колов, колов — постарів,
дроворуба не зустрів.
(Дим)
Балкарські
* * *
Червоний бик
до землі звик,
а голубий бик
до неба звик.
(Багаття й дим над ним)
У темному хліві
білі ягнята.
(Рот, зуби)
* * *
Під великим каменем
дрібні крем'яшки співають.
(Квочка з курчатами)
Карельські
* * *
Щойно батько народився,
а вже синок звеселився.
(Вогнище й дим)
* * *
Догори дном повна,
донизу дном — порожня.
(Шапка)
Литовські
* * *
Двадцятеро коней
за одну узду
сам веду.
(Граблі)
* * *
Іде по соломі — не шелесне,
іде по воді — не втоне,
іде по вогню —
не горить.
(Тінь)
Молдавська
* * *
Дві бочки —
удень повні,
вночі порожні.
(Чоботи)
Нівхська
* * *
Довкіл озера
очерет росте.
(Око і вії)
Калмицька
* * *
Гору ведуть на ниточці.
(Верблюд)
Мордовська
* * *
Дід в землі,
а борода його назовні.
(Буряк)
Узбецька
* * *
Маленька, тоненька,
у неї коса довгенька.
(Голка з ниткою)
Азербайджанські
* * *
Сидить дідок вусатий,
на ньому жупан багатий.
На дідочкові жупан,
під жупаном хропан.
(Кіт)
* * *
Перед очима у всіх
прокотився горіх.
Підстрибом пострибав,
шасть в хатину і — пропав.
(Миша)
Туркменська
* * *
Знизу камінь,
зверху камінь,
чотири ноги,
одна голова.
(Черепаха)
Мансійські
* * *
На землі родиться,
в небі вмирає.
(Вогнище)
* * *
Без рук, без ніг,
А на небо дереться.
(Дим)
* * *
Не живий,
А живого ловить.
Навіть вовка лютого
він упокорить.
(Капкан)
* * *
У глибокій ямі,
У глухому лісі
Лежить дерево,
Чорним мохом обросло.
(Ведмідь у барлозі)
Евенкійські
* * *
Бігла — шуміла,
вмерла —
забіліла.
(Ріка)
* * *
Чорний олень приходить —
усі люди вмирають;
білий олень приходить —
люди оживають.
(Ніч і день)
* * *
Безкрила, а літає,
беззуба, а кусає.
(Куля)
Ненецькі
* * *
Два господарі
весь вік за своїми оленями ганяються
ніяк в один гурт не зберуть.
(Сонце, Місяць, зорі)
* * *
Ідуть двоє навколо озера,
а зустрітись не можуть.
(Вуха казана)
Якутські
* * *
У якої це кадушки
ані денця, ані вушка?
(В ополонки)
* * *
У великого гурту
однісінький чум.
(Рука в рукавиці)
Латиські
* * *
Пробив стінку
бачу срібло,
пробив срібло
бачу золото.
(Яйце)
* * *
Тридцять три молотять,
один перегортає.
(Зуби і язик)
Чуваські
* * *
Ні жар, ні пожар,
візьмеш в руки — обпечешся.
(Кропива)
* * *
Кривенька тітонька
пішла по воду.
(Качка)
* * *
Виглядають — дожидаються,
а побачуть — розбігаються.
(Дощ)
Казахські
* * *
Зелене телятко
на прив'язі гладшає.
(Кавун)
* * *
Уранці злапав —
на дві стежки втрапив.
(Штани)
* * *
Є голова, а волосся немає,
очі є, та немає брів,
крила є, та тільки ж
не літає,
бо таки ж не птиця,
ні морозу, ні спеки
не боїться.
(Риба)
Татарська
* * *
Білий дід-жартівник
за червоне вухо — смик!
Взяв за носа
та й веде до хати.
(Мороз)
Удмуртські
* * *
Уперед ідуть — співають,
повертаються — плачуть.
(Відра)
* * *
Рубає, рубає,
а трісок немає.
(Курка дзьобає)
Башкирська
* * *
На чотирьох гарнесеньких
одна шапка рівнесенька.
(Стіл)
Бурятські
* * *
Нижче собаки, вище коня.
(Сідло)
* * *
Великий віл з великим ротом.
(Дім)
Я нижча від тебе,
та голос маю дужчий от твого.
(Рушниця)
Не дерево, але з листям,
не людина, але зі словами,
не шуба, а має шов.
(Книга)
Білоруські
* * *
З міста прилетіло,
під стелею сіло —
в хаті світло,
всім привітно.
(Електрична лампочка)
* * *
Риба білява,
хвостом виляла,
ліси ламала.
(Коса, стоги)
* * *
Сімсот поросят
на кілочку висять.
(Вінок цибулі)
* * *
У моєї свинки
усього три спинки.
(Гречане зернятко)
* * *
На чому найбільше обручів?
(На клубку)
* * *
Малий кінь,
а все озеро випив.
(Ложка)
* * *
Набита пухом,
лежить під вухом.
(Подушка)
* * *
Заокруглена гора,
що ні крок, то нора.
(Наперсток)
* * *
Бородате, а не дід,
із рогами, а не віл,
не кінь, а задки б'ється,
не корова, а доїться,
все в пуху, але не птаха,
дере лико, а проте
постольців не плете.
(Коза)
* * *
Маленька,
легенька,
а спробуй підняти.
(Жаринка)
* * *
Ні звір, ні птиця,
ніс, як спиця;
летить — кричить,
сидить — мовчить;
хто його вб'є,
власну кров проллє.
(Комар)
* * *
По землі ходить,
неба не бачить.
Нічого не болить —
весь час плаче.
(Свиня)
* * *
Хто по ній піднятись має,
той на дві ноги кульгає.
(Драбина)
Російські
* * *
Довге хвостище,
руде волосище,
хитре хитрище.
(Лисиця)
* * *
Два кільця,
два кінця, п
осередині цвяшок.
(Ножиці)
* * *
Хто такий
Іван Прудкий,—
осідлав коня
й до вогню поганя.
(Горщик у печі)
* * *
Білим полем ходять:
троє працюють,
двоє наглядають,
третій розмірковує.
(Пишуть: пальці, очі, голова)
* * *
Білий, мов сніг,
у пошані у всіх,
до рота попав —
там і пропав.
(Цукор)
* * *
У матері двадцятеро діток,
усі дітки —
однолітки.
(Квочка з курчатами)
* * *
Сто один брат,
один одному рад,
стали вряд,
одним паском підперезані.
(Огорожа)
* * *
Море — плавати ніде,
дороги — проїхати ніяк,
земля є — зорати нема чого.
(Географічна карта)
* * *
Висить сито —
не руками звито.
(Павутина)
* * *
У новій стіні,
в округлім вікні
вдень шибку розбито,
за ніч установлено.
(Ополонка)
* * *
Висить висюкан,
під ним хрюк-хрюкан.
Висюкан упаде,
хрюк-хрюкан підбере.
(Жолудь і свиня)
* * *
У двох матерів
по п'ятеро синів
і всі на одне ім'я.
(Руки, пальці)
* * *
В воді скупався
сухим зостався.
(Гусак)
* * *
Ні в спеку, ні в холодище,
не скидають кожушище.
(Вівці)
* * *
Через річку ліг —
перейти поміг.
(Міст)
* * *
Очі на рогах, а дім на спині.
(Равлик)
Список коментарів | |
Відправник : | мама ніна |
Час відправлення : | 2012-09-11 12:22:50 |
Чудова книжечка, у нас така була, але вже старенька, і дитя її остаточно зіпсувало. Спасибі велике тому, хто виставив її тут ! Тепер роздрукую на біленькому гарному папері і знову будемо читати із задоволенням ! |
|
1 коментарів знайдено
Сторінки : [1] |