Для дошкільного віку

Веселий дударик

Вірші "Чапля", "Паперові човники", "Краплина", "Сторож", "Совині окуляри", "Сонячне яблучко".

Художники: Постних Людмила
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1985 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 20.


Фрагменти:

ВЕСЕЛИЙ ДУДАРИК


ЧАПЛЯ
Цілий вечір чапля
По болоті чапа.
Вибира на плаття
Білого латаття.

Вибрати не просто
Для такого зросту.
Хто, скажіть, пошиє
Комір на цю шию?

ПАПЕРОВІ ЧОВНИКИ
Потічком розгонистим
По блакитній хвилі
Пропливають човники,
Пропливають білі.

Відпливають човники
В озеро прозоре.
А в очах у хлопчика —
Кораблі і море.

КРАПЛИНА
Березневої пори
Кап-кап-капае згори.
У краплині дужа сила —
Дірку у льодку пробила.

І хоч дірка невеличка,
З неї виткнулась травичка,
Дивиться на небо сине —
Щиро дякує краплині.

СТОРОЖ
Біля хати песик Гав
Жовтий місяць вартував.
Пильнував усеньку нічку,
Аби той не впав у річку.
Бо впаде — то буде штука:
З'їсть його зубата щука.
Пес не спить давненько вже
В небі місяць стереже.

ВІТЕР
Вітер, вітер, вітровінь
Мчиться полем, наче кінь
Я схоплю його за гриву,
Від дощів і сонця сиву.
Ти мене туди неси,
Де весняні голоси,
Там, де сонечко встає
Й миє личенько своє.

ВРАНЦІ
Ми з Івасем вудкарі,
Хоч і невеличкі.
Встали вранці на зорі
І гайда до річки.
Тут замовкни —
Сядь чи ляж
І не кліпай оком.
Клюнуло...
— У мене лящ. А у тебе?
— Окунь.—
Потім ще тягнули, ще...
Аж втомились руки.
Причаївшись під кущем,
Все чекали щуки.
Але щука не взяла —
Іншим разом зловим...
Ми вертались до села
Із важким уловом.

ЛІСОВИЙ ЧОБОТАР
Із ліска, де граб і бук,
Долітає дятла стук.
Чути дзьобика удар —
Стука дятел-чоботар.
Все умілому з руки,
Будуть зайцю чобітки.
А   для   лиски,   для   сестрички,
Будуть з рипом черевички.
— І від мене,— йде ведмідь,—
Теж замовлення візьміть.—
Просить білка, просить кріт —
Всім же хочеться чобіт.
І не сміє добрий дятел
Тим,  хто  просить,  відмовляти.
Поки вигляне зоря,
Чути стук чоботаря.

КОШЕНЯ
Принесли нам кошеня,
А воно нявчить щодня.
Десь заб'ється у куточок,
Мов не котик, а клубочок.
— Няв.

Кошенятко, кошеня,
Чом ти нявкаєш щодня
І нічого не їси —
Ні хлібця, ні ковбаси?
— Няв.

Хоч воно не знало слів,
Та його я зрозумів.
Кошеня усіх боїться,
Бо немає мами-киці.
— Няв.

СОВИНІ ОКУЛЯРИ
Захотілося читати
Сові,
Та згубились окуляри
У траві.
А без них не побачить
Сова
Надруковані у книжці
Слова.
Гей, мурахи, серед листя
І трави
Віднайдіте окуляри
Для сови.
А за це вам буде краща
З нагород —
Довга казочка із низкою
Пригод.

СОНЯЧНЕ ЯБЛУЧКО
Медом яблучко налите
Примостилось на гіллі.
По садочку ходить літо
У солом'янім брилі.

Літо яблука зриває
І підносить дітлахам.
Гарну пісеньку співає:
— Цьому дам і тому дам

Для моїх малят хороших
Подарую цілий кошик.
Покуштуйте, любі діти,
Подаруночок від літа.

ВЕСЕЛИЙ ДУДАРИК
Я собі дударик —
Ду-ду-ду-
Слідом за собою
Пісеньку веду.

І земля дзвінкіша
Навкруги стає,
Коли наслухає
Дудання моє.

ЖАБЕНЯ
Зеленятко-жабеня
Примостилось біля пня
Під листочком на корі
І пускає пузирі.

Каже жаба: — Ква-ква-ква,
Не втомилось ти, бува?
Не скачи, мале, далеко,
Щоб не з'їв тебе лелека!

ХОРОБРИЙ ПЕТРУСЬ
Всім казав малий Петрусь:
— Я нічого не боюсь.
Не страшний мені ведмідь
Хоч у хату приведіть.

Не боюся вовка й лева,
Що сховались за дерева.
Лише трішки страшнувато
Спати, як немає тата.

ЛІЧИЛКА
Біля двору — дві Федори.
Біля ґанку — дві Тетянки.
Біля річки — дві Марічки,
А на лузі — дві Ганнусі.
Чи дівчаток тих багато?
Порахуйте їх, малята.

ДВА ВЕСЕЛІ ТОВСТУНИ
Два веселі товстуни
Біля столу сіли,
За хвилиночку вони
Горщик каші з'їли.

Ложка бігала в руці —
Їлося зі смаком.
З'їли борщ, і голубці,
Й пиріжечки з маком.

Що, багато це на двох?
Та вони не згодні.
Разом вимовили:  
«Ох! Ми іще голодні».

ДИНІ
На городі дині,
На городі дивні.
В кожну з них налита
Повна бочка літа.
Та іще накручені
Огудиння кучері.
Отакі в нас дині
На городі дивні.

МЕТЕЛИЦЯ
Підняла метелиця
Вгору сніг,
Намела метелиця
Білий стіг
І його поставила
Під поріг,
Щоб із хати вибігти
Я не зміг.
Тільки я метелиці
Не боюсь,
В кожушок хутесенько
Одягнусь.
І піду з лопатою
Підсобляти всім,
Від снігів лапатих
Рятувати дім.

ВІДВЕРТА РОЗМОВА
Похвалився хлопчик Стах
Петрику-сусіду:
— Завтра я на ковзанах
Падати поїду.

ЩО КОМУ СНИТЬСЯ
Сниться полю дощик,
Картоплині — горщик,
А відерцю сниться
Копанка-криниця.
Сонце сниться вітам,
Хатці сниться брама,
А маленьким дітям
Сниться їхня мама.
 


Дата внесення : 04.10.2010     Переглядів: 707     Популярність: 99.89%    
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Віршики для малят



Новий коментар

Ім`я відправника
E-mail відправника
Надрукуйте код :

Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky