Для дошкільного віку
Прилетів лелека з вирію
Вірші "Сонце вгору йде", "Пишна, як ружа", "Весна днем
красна", "Веснянка", "Прилетів лелека з вирію", "Дикі гуси",
"Кропи, дощику!", "Де веселка купається", "Сорочка для
огірочка", "Ластівка", "Гусячі лапки", "Ой дубе, дубе!",
"Стоїть рожа, як сторожа", "Чи сама рожа в городі?", "Ярий
колос", "Стежка через поле", "Коровай", "Снідання всім",
"Іванко", "Був би я соколом", "Братики", "Спіймали лиску",
"Білим підперезаний", "Літо кінчається", "Яблуко біля тину",
"Золота верба", "Осінь", "Не шуми, дібровонько!"
Автори: Пепа Вадим
Художники: Денисова Ніна
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1986 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 28.
Фрагменти:
СОНЦЕ ВГОРУ ЙДЕ
Колесом, колесом
Сонечко вгору йде,
Весну веде.
Весну веде
Із теплим вітром,
Із дрібним дощиком.
На голові в сонця —
Вінок сяйний.
Скресла крига,
Скресла.
Добридень,
Веснонько-весно!
ПИШНА, ЯК РУЖА
Ой весна, ой ясна, як молода дівчина.
Вона полем ходить, як зоря сходить.
Червоними черевичками витупуе,
Срібними підківками вибрязкує.
На ній хустина сяє-горить без полум’я.
Шовкова сукня перлами переткана.
Біла сорочка красно вишивана:
На рукавці — сизі голубці,
На манишці — пишнії ружі,
А на комірці — співочі пташки.
Сизі голубці гудуть,
Пишнії ружі цвітуть,
Співочі пташки щебечуть.
ВЕСНЯНКА
Ой весна, ой красна!
Сонечко заясніло,
Ластовиння вид обсіло.
Ластівко, ластівко!
На тобі веснянки,
Дай мені білянки.
ВЕСНА ДНЕМ КРАСНА
Ой весна, весна,
Днем красна.
Що ж вона принесла?
Від ранку до вечора —
Орання, орання.
Від ранку до вечора —
Сіяння, сіяння.
Ой рано, рано
Півні співають,
А ще раніше
Люди в поле виїжджають,
Золотом ниви засівають.
Буде пшениця,
Як стояниця.
Буде жито,
Сонцем налите.
Будуть вівси ряснії,
Будуть ячмені золотії.
ПРИЛЕТІВ ЛЕЛЕКА З ВИРІЮ
Прилетів лелека з вирію:
— Я з синами поле виорю! -
При калині на долині
Походжає,
Синів-однолітків повчає:
— Топчіть, топчіть ряст, діти.
Щоб і на ту весну,
Як ріки скреснуть,
У рідному краї ряст топтати,
Високо літати.
ДИКІ ГУСИ
Ой вертають
Дикі гуси з вирію,
Вертають,
А нас минають.
Не минайте нас,
Дикі гуси,
Не минайте!
Гуси, гуси!
Нате вам галузку,
Нате вам солому,
Що повернулись додому.
Вам на гніздечко,
А нам на здоров’ячко.
Вам на гніздо,
А нам на тепло, на добро.
КРОПИ, ДОЩИКУ!
Дощику, дощику,
Дам тобі борщику
В зеленому горщику.
Поставлю горщик на дубочку.
Прилетять три голубочки,
Візьмуть тебе на крилоньки
Та віднесуть на нивоньку.
Кропи, дощику, хутко,
Щоб було чутко.
Падай на жито, на льон, на овес,
Полий, дощику, степ увесь.
А ще тебе просимо:
Умий личка, чуби й коси нам.
Лини, як з діжки,
Щоб помити й ніжки.
ДЕ ВЕСЕЛКА КУПАЄТЬСЯ
На річці та й на дощечці
Дві качечки полощуться.
А над ними веселка вигинається,
В синьому морі купається.
СОРОЧКА ДЛЯ ОГІРОЧКА
Дощик лив,
Дош пошив
Молоденькому огірочку
Зеленесеньку сорочку.
Сонечко сіяло,
Сонечко зіткало
Щонайстаршому огірочку
Жовту-жовту сорочку.
Ще й на грудях манишка —
Щоб сидів тишком-нишком.
ЛАСТІВКА
У городі верба,
Під вербою вода.
Там ластівка купалася,
На бережечку сушилася.
ГУСЯЧІ ЛАПКИ
— Не йди-но, гуско,
Туди, де грузько.
— На те я гуска.—
Мені не грузько.
У мене лапки —
Чалап-чалапки.
Пройду, де схочу,
Й у воду скочу.
ОЙ, ДУБЕ, ДУБЕ!
Ой дубе, дубе! Ти чорний.
Біля тебе, дубе, біла береза.
У тебе дубочки – синочки.
А в березочки – дочки.
Тобі, чорний дубе,
І тобі, біла березо,
Шуміть та густи.
А нам, малім дітям,
Стрибать та рости.
СТОЇТЬ РОЖА, ЯК СТОРОЖА
На городі вишня
Квіточками пишна.
Серед двору липа
Сонечком облита.
У садочку жасмин
Сріблом зацвів.
Біля нього рожа
Стоїть, як сторожа.
А ген на задвірочку —
Криниця в барвіночку.
Росте м’ята і шавлія
Ще й розмаїтеє зілля.
ЧИ САМА РОЖА В ГОРОДІ?
— Чого, роженько, сама в городі
Високо ростеш, червоно цвітеш?
— А я не сама, а я не одна.
Ось василечки сходять,
Тут барвінок послався,
Он любисток піднявся.
Що не зіллячко — духмянеє,
Що не зіллячко — для пахощів.
ЯРИЙ КОЛОС
Посіяли ярую пшениченьку
Та біля озимого жита.
У ярої пшениченьки колосся яріє,
А житечко половіє.
Житечко густе, колосистеє,
А пшениця ще густіша, колосистіпіа
Піднялося стебло, як срібло,
Стебло — як срібло, золотий колос
Радіє пташина, радіють люди.
Що хліб їм буде.
СТЕЖКА ЧЕРЕЗ ПОЛЕ
Стежка через поле
Босі ноги коле,
А нам те байдуже,
Бо любимо поле дуже.
Сонце над житами,
Вітерець гуляє,
Жайворон співає.
Мовби очі мами,
Дві волошки в житі,
Росами умиті.
А в нашої пшениці —
Золоті косиці.
А у вівса —
Руса коса.
А що вже в гречки —
Чорнії вершечки.
Хтось казав,
Хтось лякав:
— Не ходи босий
Коло проса.—
А ми роззувалися —
Ніжки цілі зосталися.
А ми ходили —
Ніжки не покололи.
КОРОВАЙ
Дивувалися ліси:
— Де поділися вівси?
— Де поділися жита? —
Гай у гаю пита.
— Та хіба ж ви
не видали,
Як тут люди жнивували?
На токах у коморах —
Золотого збіжжя гори!
Час на хліб учиняти,
Красний, як сонечко, ясний,
Коровай бгати. А в нашої печі
Золотії плечі,
Мальовані крила —
Щоб коровай загнітила.
Колосиста пшениця
на стеблі —
Як сонечко, ясний коровай
на столі
Ой знаю, знаю,
Що в тому короваю:
Із золотого поля пшениця,
З глибокої криниці водиця.
СНІДАННЯ ВСІМ
Наша Ганнуся — хазяєчка.
Устала раненько,
Зварила яєчко крутенько,
Кришить курчаткам дрібненько.
Дрібненько кришить,
Скликає, лічить:
— Ціп! Ціп! Ціп!
Є вас сім, та сім,
Та ще раз сім.
Дам вам снідання всім.
ІВАНКО
Іванку, Іванку,
Чи ти теє знаєш?
Як коника купаєш,
Розчеши йому гриву.
Щоб грива була кучерява,
Щоб був коник до тебе ласкавий.
БУВ БИ Я СОКОЛОМ
Що в ліску, ліску на жовтім піску
Росте явір, високий, тонкий,
У корінь глибокий,
В листок широкий,
У вершок кучерявий.
На яворі сизий сокіл сидить.
Сизий сокіл сидить, гніздечко в’є,
Обкладає його гострим терням,
Гострим терням, сухим бадиллячком.
А всередину цвіт мостить,
Розмаїтий цвіт ще й калину.
З-під кореня яворового
Дикий вепр виглядає
І так промовляє:
— Був би я соколом, літав би я високо,
Назбирав би я пір’ячка та звив би гніздечко.
Оселився б з дружиною, та вивели б діток.
Та навчив би я діток високо літати.
БРАТИКИ
Що в місяця — два ріжечки,
Обидва рівнесенькі.
У Тарасика два братики,
Обидва ріднесенькі.
СПІЙМАЛИ ЛИСКУ
Були ми в ліску
Та спіймали лиску —
Із ручками, із ніжками,
Із карими очицями,
Із чорними бровицями.
Лиско наша, лиско,
Наллємо води в миску.
Будемо ручки мити,
Будемо вушка мити,
Умиємо личко —
Будеш чистенька, лиско.
БІЛИМ ПІДПЕРЕЗАНИЙ
Їде туман на білому коні,
Білі ноги тягне по землі.
Сам білий, у біле вдягся,
Білим підперезався.
Веде за собою три хорти:
Один — білий,
Другий — сірий,
Третій — сивий.
Сонце з-за обрію виступає,
Білого вершника на білому коні питає:
— Чого ти боїшся?
— Я не боюсь,
Тільки в мене руки й ноги трусіться.—
Затремтів, задрижав
Та й розтанув.
Тільки біла свита
На полі залишилася.
ЛІТО КІНЧАЄТЬСЯ
Як у лузі калина
Білим цвітом кипіла,
Білим цвітом кипіла,
А червоним поспіла.
А червоним поспіла,
Щоб зозуля прилетіла.
Бо ж літечко кінчається,
Зозуля кувать забувається.
ЯБЛУКО БІЛЯ ТИНУ
Зелена трава, зелена,
А по ній роса студена.
Прикотилося яблуко до тину,
Сонечко повертає на зиму.
Скаче зайчик попід гайочок
Та й скаче,
Знайшов клубочок ниточок
Та й плаче:
— Ой як мені цей клубочок
Ниточок змотати,
Як мені літечко прив’язати?
Не хочеться зайчику,
Не хочеться сірому,
Не хочеться літечко відпускати.
ЗОЛОТА ВЕРБА
Ой у полі вітер віє,
А під горою немає.
Рясна верба над водою
Коси розпускає.
Рано-порану
Сонечко встало.
На вербові коси
Роса впала.
Ой не вій, вітре,
Дай поглядіть:
Заворожена верба
В золоті стоїть.
ОСІНЬ
Їде осінь на рябому коні.
Рябі в осені дні:
То сивая хмара низько нависне,
То яснеє сонечко весело зблисне
НЕ ШУМИ, ДІБРОВОНЬКО
Зеленая дібровонько,
Чого рано зашуміла?
Чого рано зашуміла,
Жовтим воском зажовтіла?
— Як же мені не шуміти,
Як морози йдуть,
На коріння вогонь кладуть?
Було, було літо,
А тепер зима.
Було, було квіту,
А тепер нема.
— Не журися, дібровонько,
Не журися,
Що не вкрита головонька,
Облітає листя.
Нехай зима,
Нехай бурі,
Нехай небо хмариться —
Зиму перебудем.
Весна не забариться.
Дата внесення :
21.06.2010
Переглядів: 285
Популярність: 94.13%
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Класичні вірші
Віршики для малят
Готуємося до свята
День урожаю, день осені
Свято весни
Колір обкладинки
тонка книжка
жовта
Список коментарів | |
| Відправник : | невідоме |
| Час відправлення : | 2010-06-26 22:06:43 |
| Дякую, дякую, дякую, щиро дякую |
|
|
1 коментарів знайдено
Сторінки : [1] | |
