Для дошкільного віку
Іванко, Ігор та Василько
Вірші "Хто в хатці живе", "Іванко, Ігор та Василько",
"Лічилка", "Вселий дощик", "Сюрконик", "Таємниця", "Чому
сумно", "Бабусина пісенька"
Автори: Голота Любов
Художники: Кохан Олексій
Файл повністю скачався, але не відкривається? Може Ви не встановили програму WinDjView? Скачайте її тут. Про інші програми для читання читайте у відповідному розділі сайту.
1990 рік, видавництво «Веселка». Кількість сторінок: 16.
Фрагменти:
ХТО В ХАТЦІ ЖИВЕ?
Побачила вчора й злякалася трішки:
На спині — хатина, під стріхою — ріжки.
Ті ріжки ворушаться, наче антени,
І вказують шлях із хатини до мене!
— Хто ж мешкає в ній — риба, птиця чи звір?!
Ой, краще швиденько заскочу у двір,
Сховаюсь отут, за кущами малини,
Дивитися буду на дивну хатину:
Чи їздить, чи ходить, колеса чи ніжки?
Та й в хатці злякались — сховалися ріжки...
Я довго сиділа в малині зеленій,
Дивилась на хатку, а хатка — на мене.
ЛІЧИЛКА
— Раз-два!
— Ну й дива!
— Раз-два-три!
— Ти диви!
— Три-чотири!
— Говорили!
— Раз-два-три-
чотири-п'ять!
Зранку вчуся рахувать.
Все зраховане навкруг:
дерева, ріка і крук,
що на дереві сидить
і кричить мені: «Ур-ра!
рраз-два-трри-
чотирри-кр-ра!»
ВЕСЕЛИЙ ДОЩИК
По калюжах скік та скок –
скаче дощик, як горох.
Скок та скік,
скок та скік —
розбирає Паву сміх:
на долоньку скочив
і лоскоче дощик!
Скок та скік,
скок та скік —
на траву і на горіх,
на маленьку Паву
і на мокру ґаву!
Ґава ображається,
а дощик не кінчається!
СЮРКОНИК
У траві стрибає коник.
— Ні, не коник, а сюрконик,
бо стрибає, не біжить,
не ірже він, а сюрчить.
Правлять ним не віжки,
а тоненькі ніжки!
ТАЄМНИЦЯ
Є у мене таємниця —
розказати не терпиться,
аж свербить мені язик —
до секретів він не звик.
Ну куди мені податись,
де з секретом заховатись?
Кицька Мурка — чепурушка,
може, їй шепну на вушко?
Може, пташці у дупло
прокричать, щоб загуло?
Знає кицька, знає птиця,
де поділась таємниця.
ІВАНКО, ІГОР ТА ВАСИЛЬКО
Все життя крокують з нами
різні наші імена:
для бабусі я — онук,
а для тата я — синок,
для сестрички — братик.
Як цього не знати?!
— Ти, Василько — Василько,
ти, Ігорко — Ігорко,
ну, а я — Івасик, Ваня,
Йванко, Івочко, Іван!
Василько, Ігор, Іванко
в дитсадок приходять зранку.
Всядуться на лавиці —
іменами бавляться.
ЧОМУ СУМНО
Лугом, гаєм, низом
йде мала Комизя.
Слідом за Комизею —
Непослух із Капризою.
Бубонить лиха Комизя,
набурмосилась Каприза,
а Непослух притомився,
бо в кропиву провалився!
— Ой, набридло нам блукати,
бо немає з ким пограти
в латку, в піжмурки, в квача!
Друзів нам не вистача...
Нудно й сумно день при дні...
А чому, скажи мені?!
БАБУСИНА ПІСЕНЬКА
Твій дім,—
Наче тепле гніздечко
На гілці:
У ньому тривожно
І радісно жить.
Бо в гілочці кожній
Живе по сопілці,
А в кожній сопілочці
Пісня звучить.
А в пісні
Про щастя і горе ведеться,
У щасті і праці —
Віка вікувать.
На довгім віку
Твоя казка складеться.
А в казці зозулька —
Годочки кувать.
А перші годочки —
Зелені листочки,
А другі годочки —
Червоні цвіточки,
А треті годочки —
У світі слідочки.
Дата внесення :
08.06.2010
Переглядів: 226
Популярність: 89.45%
Належить до розділів:
Українські
Віршовані твори
Жартівливі вірші
Віршики для малят
Лічилки
