Ми хочемо миру

Віршики присвячені темі миру: "Пісня про мир", "Прапорець", "Ремі", "На будові", Хай буде мир на всій землі", "Прикордонник".

my_hochemo_myru_250314.djvu (3,1 МВ)

Тисяча тисяч бондарів

Синє море хитається, білий заєць купається.
Кінь сталевий, хвіст шовковий.
Виріс ліс білий весь: пішки в нього не ввійти, на коні не в'їхати.
Стоїть хлопчик під пеньком, накрив голову брильком.
Хто все йже, а все в хаті сидить?
Поле голубе, овечки золоті, пастух рогатий.
Рукавом махнув - дерева нагнув.
За лісом, за пралісом золоті ворота стоять.
Під ялинками та сосонками лежить клубок із голками.
Не звір, не птиця, а ніс як спиця.
Тисяча тисяч бондарів роблять хату без кутів.
Уночі літає, вогнем миготить, а диму немає.
Зоря-зоряниця по землі ходила, ключі згубила, а сонце зійшло - ключі знайшло.
Стоїть дід над водою та шелестить бородою.
Ой за полем за горами золота нагайка в'ється.
Червоні черевички в землі лежать.
Не кінь, а біжить, не ліс, а шумить.

 

tysyacha_tysyach_250314.djvu (2,4 МВ)

Каруселя

Збірка віршиків: "Коник-соколик", "Баляда про русалку", "Добрі сусіди", "Про пташку" та інші.

karuselya_220314.djvu (823 КВ)

Однокласник 1996, №11-12

У номері: новела "Снігопад", стаття про народний слов'янський календар, рубрика "Так ніхто не кохав" та багато іншого.

ok1112_96.djvu (1,9 МВ)

Пригоди китенятка

Було собі китенятко. Жило воно в синьому морі, там, де завжди живуть усі кити. Любило воно дуже свою маму, що навчила його добре плавати і слухати, як співає море. А ще любило китенятко бавитися й пустувати. Одного разу воно так загралось, що запливло хтозна-куди і — згубилося від мами. О, скільки тоді пригод йому трапилося! Хижа акула була б його вже вхопила, якби не дельфіни. А оте страховисько —кальмар, з яким довелося боротись!..


Спробуйте лишень самі все роздивитися і розкажіть, як урятувалось китенятко і знов повернулося до мами.

prygody_kytenyatka_150314.djvu (926 КВ)

Вечірня зіронька

Поезії "За сонцем хмаронька пливе", "Між вербами та над водою", "Сонце заходить, гори чорніють", "Зоре моя вечірняя", "Садок вишневий коло хати", "Попрощалось ясне сонце", "Червоний місяць аж горить".

vechirnya_zironka_150213.djvu (1,3 МВ)

Не кури, котку, люльку

Збірочка українських народних скоромовок.

Бачить лиска, відкіль блиска, хвостом має, хмари не розмає.
Ой був собі коточок, украв собі клубочок, та й сховався в куточок.
Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком: сюди смик, туди смик - одчепися мій гаплик.
Мусій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці.
Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця.
Напекли млинців, назвали кравців, а кравець за млинець та й побіг у танець.
У стозі пшениця, під стогом криниця, там щука-риба грала, золотеє перо мала, сама собі дивувала, що хороше вигравала.
Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Ішов хлопець із ярмарку по колоді через воду, тільки став він на колоду-бовть у воду, викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов —бовть у воду.
Курочка златоперочка по двору ходить, писклят водить, хохол надимає, півня утішає.

ne_kury_kotku_150314.djvu (1 МВ)

Знахідка

Оповідання про малюків: "Знахідка", "Сам", "Ваза", "Гудзик", "Помилився", "Чому?" та "Дружок".

znahidka_130314.djvu (1,4 MB)

Довгоногі косарі

Підбірка віршиків: "Шпачок", "Грибок", "Лютий", "Погані сани", "Про дурненьку чаплю" та інші.

dovgonogi_kosari_120314.djvu (3,6 MB)

Про зайчика і лисичку

Ой на горі жито —
сидить   зайчик.
Сидить собі ще й моргає,
ще й  ніжками чеберяє,—
бо   він   зайчик!

Ой   на   горі   гречка —
сидить   зайчик.
Сидить собі ще й моргає,
ще й  ніжками чеберяє,—
бо   він   зайчик!

Ой на горі просо —
сидить   зайчик.
Сидить собі ще й моргає,
ще й  ніжками  чеберяє,—
бо   він   зайчик!

А   лисичка   бачить
та   й   думає:
«Якби такі ніжки мала,
то й я б собі чеберяла,
як той зайчик!»

 

pro_zaychyka_130312.djvu (2 MB)