До першого тому вибраних творів українського письменника, лауреата Республіканської літературної премії ім. Л. Українки ввійшли повісті "Єсть, стояти на смерть!", "Небезпечна зона" та "Генуезька вежа" про любов до Батьківщини, про мужність і безсмертний подвиг підлітків, які поряд з дорослими героїчно захищали Севастополь від навали гітлерівських загарбників.
Переглядів: 367
Небиличка про Івана Сміхована:
Був собі Іван Сміхован,
Що все робив сміхом:
Кілком підперезувався,
Підпирався міхом,
На печі ставок мав,
Черпав воду саком,
Ловив рибу грабельками,
Стріляв качок маком.
Цей Іван Сміхован
На комині молотив,
На припічку віяв,
А під піччю виорав.
Пшеницю посіяв.
Отакий-то наш Іван:
І веселий, і чудний,
Просто Сміхован!
Коментарів: 1. Переглядів: 555
Віршики для дітей: "Цапок", "У нас гуси не сердиті", "Журавель", "Гарбуз".
Переглядів: 198
Герой цієї книжки — Степанко Чубарик. Він живе на одній із київських околиць, і з ним трапляються різні комічні пригоди в лісі, в лузі, на дніпровських берегах. А що це за пригоди — ви довідаєтесь, коли прочитаєте цю книжку, до якої увійшли оповідання: «Гойдалка над озером», «Голубі штанці», «Лідер», «І знову на тому ж озері».
Коментарів: 1. Переглядів: 217
Запоріжжя... Чуєш це слово — і перед зором постають велетенські бунчуки димарів «Запоріжсталі», граційно вигнута, мов лебедине крило, гребля Дніпрогесу, малинові корогви заграв, що палахкотять ночами над столицею сталетвор-ців, гінкоплечі електрощогли, що крокують степами України, ніби козацькі сторожкові бекети, й несуть у всі кінці наснагу Славутича.
У народі живе чимало переказів про сиву давнину цього повитого легендами краю і про його сьогоденних героїв — нащадків славних січовиків. У цих переказах — опоетизована любов народу до рідної землі, гордість за свою Вітчизну.
У них дається також народна оцінка історичним подіям та особам, своєрідно тлумачаться назви міст, сіл, річок.
На матеріалі переказів, що побутують у Запорозькому краї, й написано ці оповідання-легенди. Автор їх, письменник Павло Супруненко, аматор і невтомний збирач народної творчості, а надто переказів про запорозьких козаків, нині живе й працює у місті Запоріжжі.
Коментарів: 1. Переглядів: 390
Кого б ви не не знає, відколи росте понад Россю ота стара верба. Є у старої верби таємниця. А знають цю таємницю лише... Рак та Линок.
Багато захоплюючих пригод трапляється в цих з лісовими і підводними мешканцями. Про них вам цікаво буде довідатись.
Коментарів: 1. Переглядів: 382
«Ото життя! Цілісінький день у небі гуляють. І коли вони харч добувають? — дивлячись на ластівок, заздрив горобчик Сіряк. — Не хочу я горобцем бути. Полечу у небо, ластівкою стану».
Про те, чим скінчилися намагання Сіряка жити не працюючи, красиво і весело, дізнаються маленькі читачі з однієї казки.
З пригодами хороброї зайчихи, з ввічливою Надійкою, слухняною Людою, трударем Льонькою і ще багатьма хлопчиками і дівчатками вони познайомляться у інших казках і оповіданнях.
Переглядів: 909
Віршики "Перекотиполе", "Паперовий будиночок", "Сонце зустрічала", "Полонина", "Нічні пастухи", "Зайчики" та інші.
Переглядів: 152
Віршики "Щиглик", "Зимовий вечір", "Купка листя золотого", "Лісова колиска", "Іграшки", ""Морозенко", "Їжакова обнова" та інші.
Переглядів: 346
Постіль застелена полотном, коло стола на задній і передній лаві засіли куми, на краю печі рядком діти. Вони поспускали рукави, як стадо перепелиць, що спочивають, але все готові летіти. Куми зате сиділи, як вкопані, лишень руками досягали хліб або порцію горівки, але і руки найрадше не рухалися б, лишень спочивали б, зігнені в кулак на колінах. Нерадо вони брали хліб і порцію. Каганець блимав на припічку й потворив з кумів великі чорні тіні і кинув їх на стелю...
Переглядів: 127
Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky
Читати "Небезпечна зона"