РОЗУМНІ РУЧЕНЯТА

Вірші

Ліна КОСТЕНКО
МУРАШКИ ДУМАЮТЬ ПРО ЗИМУ
Знайшов мурашка гарну бадилину,
Везе-везе... везе-везе...
І так, і сяк, і вгору, і вдолину! —
така важка, ніяк не доповзе.

Прийшла на поміч різна комашина,
ще й коника гукнули стрибунця.
Три дні, три ночі царство мурашине
рубало бадилину на дровця.

Платон ВОРОНЬКО
ПОМАГАЙ
Через поле, через гай
ходить хлопчик Помагай.

Бачить хлопчик: садять сад,
він поміг кінчати ряд.

Вмить приніс відро води
і полив аж два ряди.

Рій із пасіки пішов,—
Помагай роя знайшов,

За селом копали став
Помагай візок дістав,

обходивши луг і ліс,
він в село його приніс.

Цілий день возив пісок,
аж вищав його візок.

Помагая у труді
знають літні й молоді,

ковалі і мулярі —
всі сумлінні трударі.

Ось і ти часу не гай,
будь, як хлопчик Помагай.

Віть ВІТЬКО
НАША НАСТЯ НЕВЕЛИКА
Наша Настя невелика —
менша віника.
Наша Настя мала
зранку хату мела.
А котик під лавкою
підмітає лапкою.
Підмітаючи, нявчить
— Як не таке мету — навчіть!
Був би я козликом —
підмітав би хвостком.

Марія ПОЗНАНСЬКА
У НАС ПРАННЯ
Ставте ночви, будем прати,
Наливайте нам води;
Все, що прати,— відібрати
Й принести його сюди!

Скільки ляльок у садочку?
Півдесятка? Не біда!
Кожній виперем сорочку,
Тільки б мило та вода!

Сукні виперем, панчішки,
Фартушки — усе, як є.
Почекайте тільки трішки —
Діло зробимо своє!

Павло МОВЧАН
ЗОЗУЛИНІ ЧОБІТКИ
Пошила зозуля
чобітки на гулі.

Лівий, правий чобіток

шиті з білих пелюсток.

Пелюстки тоненькі —

чобітки легенькі. 

Весело зозулі
ходити на гулі.      
Вона ходить по лужку
лічить кроки:   «ку» та «ку»

Вадим СКОМАРОВСЬКИЙ
ЛЬОДЯНИЦЯ
Із криниці-
Студениці;
Що під липами в яру.
Я водиці-
Льодяниці
У відерце наберу.
Дам напиться,
Освіжиться
Комбайнерам на току,
Їм водиця-
Льодяниця
В косовицю до смаку.

Володимир ЛУЧУК
ІШЛИ БРАТИ ВОДУ БРАТИ
Два котики —
два брати —
пішли воду брати:
двоє відер принести
попросила мати.

Перший кіт
від воріт
у садок метнувся.
Другий кіт —
скік на пліть
про відро й забувся..
А вернулись На обід.
потішають кицю:
наїмось оба як слід
принесем криницю!

Віктор ТЕРЕН
ХАТКА ДЛЯ ЇЖАЧКА
Мама поле город, ну і я не лежу —
Підберу бур'янець, віднесу на межу.

І наклав я за день невеличкий стіжок...
А як дощ зашумів — то прибіг їжачок.

Він зарився та й каже: — Сховався-таки!
От і будуть у мене сухі голочки.

Ще сюди нанесу печеричок-грибів...
Хтось гарнесеньку хатку для мене зробив!

Дмитро ПАВЛИЧКО
ВІНИК
— Я в кутку стояв за кару.
— Ну то й що?
— Віником мене прозвали.
— Ну то й що?
— Заставляють замітати.
— Ну то й що?
— Я в кутку стаю на руки.
— Ну то й що?
— І кажу: беріть за ноги!
— Ну то й що?
— Підіймайте, як вам треба.
— Ну то й що?
— А те, що батько за вушко
І каже мені: «Затям,
Якщо віникові їсти дають,
Замітати повинен сам!»

Інна КУЛЬСЬКА
РОЗУМНІ РУЧЕНЯТА
В мене голочка слухняна,
День у день працює зрана,
Щоб квітки на рукаві
Зацвітали, мов живі.

Вміє голка вишивати,
Вміє голка церувати,
Підрубити фартушок,
Помережить рушничок.

Швидко голочка тікає,
Нитка голку доганяє.
Спритна голочка та вміла:
Що не зробить — все до діла.

Зшила голка для сестрички
Дві кофтини до спіднички.
Зшила братику труси:
— На здоров'ячко носи!

Хвалить мама, хвалить тато:
— Ой, розумні рученята! —

Я сміюся: — Це не я,

Це все голочка моя!