Микола ШАПОВАЛ
БУРУНДУК

Хто це бродить по тайзі,
По крутих горбочках?
Це шукає бурундук
Молоді грибочки.

Знайде гриб—і захова
В торбочку за щоку.
Та й горіх не обмине
У траві високій.

А назавтра, ледь зоря
Проснеться раненько,
На пеньочки розкладе
Горішки, опеньки.

Сушить він грибочки,
Сушить він горішки,
Потім переверне,
Ще посушить трішки.

Йде зима холодна,
Йде зима голодна.
І про це він знає,
Їжу запасає,

...Брів яругою ведмідь,
Стомлений, голодний.
Брів собі та й думав:
Де б йому сьогодні
Ласо пообідать,
Добре відпочити.
Брів ведмідь голодний,
Стомлений, сердитий.

Тільки це подумав
Притаївся нишком:
На пеньку побачив
Опеньки, горішки!

Бурундук злякався,
В травці заховався,
Покинув грибочки,
Покинув горішки.
В травці загубився,
Наче сіра мишка.

Пожуривсь, заплакав
Бурундук маленький,
Та й подався в хащі
Знову по опеньки...

...Я того ведмедика
Бачив в зоосаді.
Чув, дівчата й хлопчики
Говорили раді:
...Мов, і посадили
За високі грати,
Щоб не смів на волі
Менших зобіжати!