Надія ПРИХОДЬКО
ЧЕБРЕЦІ

ОЙ У ГАЮ, У ГАЙОЧКУ
Ой у гаю, у гайочку
Вділа вишенька сорочку.
А рукава шовком шиті,
Теплим променем залиті.

Аж берізка заздрить стала
Та й у вишні запитала:
— Де дістала ти сорочку,
Чи із річки, чи з струмочка?

— Ой не з річки, не з струмочка,

Це від сонечка сорочка,
Буйним  вітром мальована,
А весною гаптована.

ЗЕМЛЕМІР
Там, де трактор гуде,
Борозенку веде,
Поле міряє вшир
Чорний грак — землемір.

Не крокує — біжить,
Оглядає щомить:
Чи волога земля,
Чи глибока рілля?

А грачиха стара
Там личинки збира
У маленький мішок,
У старий фартушок.

Бригадир наш Федот
Щось заніс у блокнот.
Мабуть, пташкам в ці дні
Записав трудодні.

ЛІСОВА ГРЯДКА
В лісі, на галяві,
Де хилились трави,
Сірі борсучатка
Вдвох скопали грядку.

Тільки нічим волочить,
От і сіли відпочить.
Курочка ходила
Та й заволочила.

Принесла ще з дині
Зерно у торбині.
А стара ворона —
Ягідок червоних.

В клуночку синиця
Принесла пшеницю.
А малий горобець
Посадив ялівець.

Ялівець для дровець
Лагідній синиці,
Щоб пекла восени
Добрі паляниці.

ШПАКИ
Стигнуть вишні у садку,—
Чи ж до вишень-то шпаку?
В нього хатка на тополі,
Шпаченятка в хатці голі.

Шпак не встигне й  увійти,
Роззявляють всі роти.
Татку й мамі не спочити,
Бо в  шпаківні плачуть діти,
Мусить мама, мусить тато
Кожну гілку оглядати,
І листок,  і кожен сук,—
Може, де у шпарці жук?

А як ніч у сад загляне
І в  шпаківні темно стане,
Сплять малята тихо-тихо
Під м'яким крилом шпачихи.

ЧЕБРЕЦІ
Є на луках чебреці,
В них рожеві чепці,
Голубі сорочки,
Запашні листочки.

Хто це луками ходив,
Хто це трави толочив?
Може, заєць блукав
І капусту шукав?

Може, йшла лисичка,
Жовта, невеличка?
Може,  вітер-пустунець
Тут пустився у танець?

Столочив чебреці,
Попсував їм  чепці,
Й голубі сорочки,
Й  запашні листочки...

РАНО-ВРАНЦІ
Взяв горобчик балалайку,
Балалайку-самограйку,
А синичка мандоліну
Й подалися у долину.

Задудукав одуд хрипко,
Витяг жайворонок скрипку,
Золотим смичком повів
Над просторами полів.

Соловей схопив сопілку,
Пересів на верхню гілку.
Півень теж напнув свій міх,
Загорлав як тільки міг:
—  Ку-ку-рі-ку!

І хоча невлад почав,
Всіх пташок перекричав.

ПРИ ДОРОЗІ
При дорозі польовій
Розцвітає деревій.
Із обох її сторін
Розцвіта гіркий полин.

Жовті  квіти у жовтцю,
В конюшини —кашки.
Сині квіти в чебрецю,
Білі—у ромашки.

Розцвітають у траві
Грицики та м'ята.
Ми всі квіти польові
Знаємо, як звати.

КУЛЬБАБА
Відцвіла кульбаба  влітку
На  галявці лісовій,
Обвила легку намітку
На голівоньці своїй.

Забіліла між травою,
Просить вітра:—Не шуми,
Ти косинки дорогої
Із голівки не здійми.

СИРІВЕЦЬ
Захотілось горобцю
Зготувати сирівцю.
Він заквасив хліб з водою,
Дрібку солі з лободою,
Розмочив торішні
Сушені дві вишні.

Думав, сам розкошувать
Буде після їжі —
Сирівцем запивать
Паляниці свіжі.

Через луг та балку
Прилетіла галка,
Попросила пити,
Горло прокропити.

Дав горобчик бочку:
— Пий лиш два ковточки.
А у галки... ну й роток,
Повна бочка—на ковток!

ОВЕС
Із обох боків овес
В полі, біля  стежки,
Заквітчався увесь,
Вбрався у сережки.

Вийде вітер погулять
І хмарки заверне,
А сережки дзвенять,
Достигає зерно.

Ніч тумани жене
І поля умиє.
Встане сонце ясне,
І овес дозріє.

Тепле літо у вівсі
Заховало силу,
Щоби дітки усі
Суп  вівсяний їли.

ХОВРАШОК
Цілу нічку ховрашок
На пшеничку шив мішок:
Гостра голка із ялини,
Вдвоє нитка з павутини,
Мішковина теж цупка
Із дубового листка.

Цілу нічку працював,
Окулярів не знімав.
А на ранок біг на тік
І мішка свого волік.
Змолотив пшениці жменю,
Гречки, жита і ячменю.

Змолотив ще й сочевички,
А мішечок невеличкий...
Стільки  збіжжя на току,—
Не вміщається в мішку.

Як розсердивсь ховрашок,
Розірвав отой   мішок,
Намолот узяв за щоку
Та й  мерщій подався з току.

ЗАГАДКА
Хто голівку свою
Влітку накриває?
Аж по двадцять хустин
На голівці має,
(Капуста)

ЗАГАДКА
Маю жовтий вусок,
Запашний колосок.
Буде з мене мука
Й паляниця  м'яка.
(Пшениця)

МИШКА-ШКОЛЯРКА
Букваря дістала мишка.
Подивилась: добра  книжка.
Нагострила  зубки вмить
І давай  підряд...учить.

Мабуть, мишка до сніданку
Букваря вивчала  зранку:
Прочитала дві сторінки —
З'їла в книжці дві картинки,

З'їла букву незнайому,
Проковтнула крапку й кому.
А закінчивши урок,
Шмиг у нірку, у куток...

ЗАЙЧИК-ПЕКАР
В лісі пічка мала.
В пічці вогник пала.
Сірий зайчик в муці
З пиріжками в руці.

Запеклись пиріжки
От такі, нівроку,
Шоколадні ріжки,
Ще й рум'яні боки.

Одуд каже:—Ду-ду.
Я обіду жду-жду! —
А зозуля:—Ку-ку,
Чим це пахне в ліску?

Невгавають жуки:
—  Чи спеклись пиріжки?

А звірята стоять
В зайця біля хати:
Обіцяв він малят
Всіх почастувати.

СОНЕЧКО
Сіло сонце полум'яне
За стоги.
Обгорнули все тумани
Навкруги.

Навіть захід пурпуровий
Вже погас.
А на ранок сонце знову
Йде до нас.

Де це сонце в темну нічку
Спочива?
Може, в морі ясне личко
Умива?

— Не вмиватись я ховаюсь,
Не спочить.
Треба діток в іншім краї
Теж зігріть.

ОСІНЬ
В полі осінь золота
Обмолочує жита
І кладе пшеницю
В золоті копиці.

Хазяйнує до ладу,
Каже:
— Я ще в сад піду

Як зайшла вона у сад,
Завела осінній лад.
У корзини для малят
Рве ранети й виноград.

Грає осінь залюбки
З вітром невгомонним,
Розмальовує листки
Жовтим і червоним.

Ніби й справді сад цвіте,
Ніби сад палає.
Тільки листячко оте
Швидко облітає.

ПІСЛЯ ДОЩУ
В лісі дощик лист обмив,
Теплу землю покропив.
Виріс гриб в траві густій,
Підберізничок товстий.

Сироїжки ще в землі
Одягли свої брилі,
А маленькі маслюки

Поставали у рядки,
Прямо серед просіки
Виставили  носики.

Боровик же, мов клубок.
Заховався  під дубок,
Під осінні два листки,
Щоб не з'їли слимаки.

ДИВНИЙ ГІСТЬ
По снігу через садок —
Переплутаний слідок.
І на груші, край двора,
Геть обгризена кора.

Хто бував тут? Дивний гість,
Що на грушках кору їсть!

Був тут зайчик лісовий
В шубці теплій та м'якій.
Він  вечеряв крадькома,
Поки слалася пітьма.

Як з-за гаю місяць встав,
Зайчик спати поскакав.
У затишок, під осички,
Заховався  від лисички.

ЯЛИНКА
Ой зима, зима настала,
Мов на свято, ліс прибрала.
Розстелила  скатерть білу,
Лісову полянку вкрила.

Сніг м'якенький, сніг легкий
Тихо вклала на гілки.
З пуху білого хустинку
Одягнула на ялинку:

— На,  ялинонько, носи,
Не знімай її з коси!

І стоїть ялинка в гаї,
Все довкола розглядає.
У хустинці  пуховій
Не страшні морози  їй.