Було на світі курчатко. Воно було маленьке. Ось таке.
Але курчатко думало, що воно дуже велике, і гордовито задирало голову. Ось так.
І була в нього мама. Мама його дуже любила. Мама була ось така.
Мама годувала його черв'ячками, були ці черв'ячки ось такі.
Одного разу наскочив на маму чорний кіт і погнав її геть із двору, І був чорний кіт ось такий.
Курчатко залишилось коло паркана само.
Коли це бачить воно: злетів на паркан гарний півень, витягнув шию ось так і щосили загорлав: «Кукуріку!» Ще й поглянув гордовито на всі боки: «Чи я не молодець! Чи я не співець!»
Курчаткові це дуже сподобалося. Воно  теж  витягнуло  шию  ось  так.
І щосили запищало: «Пі-пі-пі-пі! Я також співець! Я також молодець!» Але спіткнулось й гепнулось в калюжу. Ось так.
У калюжі сиділа жаба. Вона  побачила його й засміялася: «Ха-ха-ха! Квак-квак! Ну й співак! Ну й співак!» А жаба була ось така.
Тут прибігла до курчатка мама. Вона пожаліла й приголубила його. Ось так.