| Художник: | Кожекова Т |
Книги 1 - 5 (всього знайдено 5)
Барвінок 1969 №8
Оповідання про братів. що вирішили втекти до Києва, поема про засновників Києва (уривки, бракує сторінки), казка про бегемотика та мавпочок, яким подобалося дражнитися й усіх ображати, оповідання про хлопчиків, які допомогли одній із продавщиць морозива, які завжди кричать на дітей (не дивуйтеся, для 1969 року це було нормально), рухлива гра "Заяча хатка", нарис про ворон, які провчили забіякуватого песика.
Барвінок 1967 №6
У номері оповідання про загадкове грузинське слово "мшвидоба", поема про те, як завдяки спілним діям гуртом врятували дівчинку, кумедний віршик про артилерійський обід короля та інше.
Юрко їде до табору
Море... Про нього тільки і мріє Юрко. І мама дістає йому путівку до піонерського табору на морському узбережжі. Але якою ціною! Є над чим замислитись хлопцеві, перш ніж знайде він вірне рішення.
Про життя хлоп'ят і дівчаток, про їх мрії та турботи, про дружбу розповідається в цій книжці.
СЛОВО ДО МОГО ЧИТАЧА
Ти бачиш на небі білу смугу над телевізійною антеною, білу смугу, що її накреслив реактивний літак? «Ну то й що?»—запитаєш ти. Справді, що ж тут дивного — біла смуга на небі й телевізійна антена. Нічому тут дивуватись, немає на що звертати увагу, таке буває щодня.
Але це — чудо. Зрозумій — це справжнісіньке чудо, тільки ми звикли до нього. Ми вже звикли навіть до того, що людина літає у космос, ми звикли до думки, що скоро буде ще й не таке. Ого! Ми з тобою віримо, що незабаром на наших телеекранах побачимо, як людина виходить з зоре-льота і ступає на далеку планету.
А колись була Вітчизняна війна. Дуже давно, тебе ще й на світі не було. Але й зовсім недавно, бо час, друже мій, для кожного плине по-різному. Тому для тебе Вітчизняна війна — то дуже давно, а для мене — не дуже. А хлоп'ята та дівчатка з цієї книжки — вони були твої ровесники, тоді, невдовзі після Вітчизняної війни, коли тебе не було ще на світі. Тільки жили вони значно бідніше за тебе, й білий слід від реактивного літака над телевізійною антеною їм не доводилось бачити. І телевізора теж. Вершиною їхньої мрії був простенький фотоапарат «Любитель», який «мабуть, сотню коштує» (на теперішні гроші — десятку). І ще тоді точилася війна в Кореї. Зараз теж вона точиться в різних місцях нашої землі, а треба, щоб її не було і щоб ні в тебе, ні в твоїх товаришів на війні не вбивали батьків, як убили у Василька й Наталочки — дітей з цієї книжки.
Оце і все, що я хотіла тобі сказати. Бо мої герої — такі, як і ти, тільки жили вони — по-твоєму, дуже давно, а по-моєму, недавно.
Читати "Юрко їде до табору"
yurko_yide_do_taboru_250613.djvu (7 MB)
Голубий ара з Амазонки
Віршики "Не руш мене", "Із сонечком разом", "Третя співачка", "Після дощу", "Сон", "Мандрував я човником в село…", "Винуваті ноги…", "Сміх та й годі!" та інші.
Чай-чай-молочай
Триває війна, і там, на війні, дядько Антон, Лорчина мама і інші дорослі. Діти дуже чекають на них.