| Художник: | Євдокименко Василь |
Підбірка віршиків: "Шпачок", "Грибок", "Лютий", "Погані сани", "Про дурненьку чаплю" та інші.
Збірку складають вірші та оповідання відомих українських та російських письменників Валентина Бичка, Олеся Донченка, Олександра Копиленка, Віри Карасьової та інших про нелегку й благородну працю вчителя — порадника і наставника підростаючого покоління.
Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку відбирати.
Я сюди, а він туди...
"Не віддам, — кричить, — нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо.
Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись.
Порубаете ліси —
Ніде буде і сховатись.
А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки!
І розбійниці-синиці!"
Страшно стало... "Ой, пусти,
Не держи мене за поли!
Бідний зайчину, прости,—
Я не буду більш ніколи!"
Низьно-низьно я зігнувсь
І ще нижче скинув шапку..
Зайчин весело всміхнувсь
I подав сіреньку лапку.
До другого тому вибраних творів українського письменника, лауреата Республіканської літературної премії ім. Лесі Українки ввійшли: повісті «Чорне сальто», «Я — шестикласник»—про дітей, насильно вивезених до фашистської Німеччини, про життя та навчання сучасних школярів. В оповіданнях йдеться про мужність людей в роки Великої Вітчизняної війни.
Читати "Чорне сальто"
Читати "Я - нестикласник"
Читати "Оповідання"
dmytro_tkach_2_120913.djvu (3,4 МВ)
Хоч як добре стояти коло кузні, дивитися на роботу ковалів, а прислужитися їм ще краще. Отож і кинулися Тимко з Петьком навперебій виконувати їхнє доручення. Обійшли вони все село і наочно переконалися, що багато роботи можна знайти собі до душі, тільки байдики бити нецікаво.
Книжечка оповідань Нестайка видана понад 45 років тому. Оповідання: "Оповідання Михайла Петровича", "Пашка-чоботар", "Дочка арсенальця", "Сергійків галстук", "«Злочин» Жори Горобейка", "Помста".
Читати "Це було в Києві"
tse_bulo_u_kyyevi_140413.djvu (2 МВ)
«У музиканта» — повість про Федька, талановитого хлопчика, якому так і не судилося навчитися музики.
...Дід Галактіон бачив те страховище на власні очі. Воно висунуло чорну голову з води, позіхнуло, ніби ковальський міх, і знову пірнуло в глибину. Про цього загадкового водяника дід розповів хлопцеві, якого усі називали Бициком (а справжнє своє ім'я він і сам забув).
З того часу Бицик і вдень і вночі тільки й думав про невідоме чудовисько. Цілими днями сидів він на березі з величезною вудкою, шепочучи: «Ех, якби ж то впіймати!..» Як саме вдалося це зробити Бицику і що воно було за чудовисько, яких пригод зазнав Бицик та його друзі — винахідник водохода Павлик, колишній боягуз Євгешка, який став справжнім героєм, відважна Олеся та багато інших піонерів з буйнозеленого села понад Дніпром, дізнається читач з цієї веселої й захоплюючої книги.
Кого весною не тягне у далекі краї? Вирішили помандрувати з рідного села і Федько з Ониськом. Курс вони взяли через Африку прямісінько на Вогняну Землю. І, можливо, таки досягли б хлопці своєї мети, якби не підвів їх рябий колгоспний кінь.
Оповідання про веселі і сумні пригоди сільських школярів
chereshnja-v-zhyti-06062012.djvu (1,47 Mb)
Читати "Черешню в житі"
Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky