Книги 391 - 400 (всього знайдено 2472)
І чарівник на тонких ніжках
У книжці ви знайдете не лише повість "І чарівник на тонких ніжках", але й оповідання-казку "Голубий олень".
Читати "І чарівник на тонких ніжках"
i_charivnyk_na_tonkyh_nizhkah260613.djvu (3,6 MB)
Ой у лісі, лісі зеленому
Автор цієї книжки розповідає дітям про події ще дореволюційної давнини. Його герой, хлопчик з бідняцької родини, мусить допомагати в роботі своєму дідові вугляру, що цілий рік випалює в лісі деревне вугілля.
Про те, як поступово, завдяки своєму мудрому, лагідному дідові, хлопчик узнав і полюбив мешканців незайманого пралісу, як навчився розбиратися в травах, слухати пташині голоси і спостерігати диких звірів, розповідає автор своїм читачам.
Читати "Ой у лісі, лісі зеленому"
oy_u_lisi_lisi_zelenomu_260613.djvu (5,4 MB) (
Розмова з перепілкою
Віршики "На баштані", "Для матусі", "Вербичка", "Перемет", "Песик", "Вночі" та інші.
Як Мудрило панів лікував
У цих казках діє головний герой — Гаврило Муррило. Він карає панів і допомагає бідноті. Прості люди люблять свого захисника, слухаються його мудрих порад і пишаються ним.
Цікава екскурсія
Задумав дурний гусак серед зими прогулятися. Прийшов до ставу, а там замість води щось тверде й слизьке. Залопотів гусак крильми, загоготав обурено: звідки йому знати, що став узимку замерзає?
А в іншому вірші автор розповідає про смутну берізку, що з нетерпінням чекає теплого літечка. І певне дочекається, бо захистить її від зимових знегод міцний дубочок.
З таких невеликих віршів,— то жартівливих, то задумливих,— складається уся збірочка поета Федора Петрова. У «Веселці» протягом минулих років вийшли ще три його книжки: «Сережки», «Про братика Кіндратика», «Кленочок».
Живе автор у містечку Бровари під Києвом і працює вчителем.
Однокласник 1996, №2
У номері: фантастичне оповідання "Вакації у 2500 році", уривок роману Валерія Шевчука "Юнаки з огненної печі", рубрика "Літературний клуб для школярів" та багато іншого.
Острів сріблястих чайок
Молодий вчений приїжджає на берег Азовського моря вивчати диких птахів.
Тут він дізнається, шо хтось знищує яйця корисних птахів — сріблястих чайок. Виявляється, що це справа рук злісного браконьєра, Вчений допомагає викрити злочинця.
Автор цієї невеличкої повісті — працівник краєзнавчого музею — сам добре знає і любить природу. Зокрема, він багато років спостерігай життя птахів. Ось чому «Острів Сріблястих чайок» сприймається як хвилююча розповідь про пернатих друзів людини, як палкий заклик до
непримиренної боротьби протії тих, хто нищить природні багатства рідного краю.
Читати "Острів сріблястих чайок"
ostriv_sriblyastyh_chayok_250613.djvu (1,9 MB)
Кожна бджілка як лічилка
Віршики "Лічилка", "Зозуля", "Казочка про сонце", "Дзвоники", "Липень", "Суниці" та інші.
Юрко їде до табору
Море... Про нього тільки і мріє Юрко. І мама дістає йому путівку до піонерського табору на морському узбережжі. Але якою ціною! Є над чим замислитись хлопцеві, перш ніж знайде він вірне рішення.
Про життя хлоп'ят і дівчаток, про їх мрії та турботи, про дружбу розповідається в цій книжці.
СЛОВО ДО МОГО ЧИТАЧА
Ти бачиш на небі білу смугу над телевізійною антеною, білу смугу, що її накреслив реактивний літак? «Ну то й що?»—запитаєш ти. Справді, що ж тут дивного — біла смуга на небі й телевізійна антена. Нічому тут дивуватись, немає на що звертати увагу, таке буває щодня.
Але це — чудо. Зрозумій — це справжнісіньке чудо, тільки ми звикли до нього. Ми вже звикли навіть до того, що людина літає у космос, ми звикли до думки, що скоро буде ще й не таке. Ого! Ми з тобою віримо, що незабаром на наших телеекранах побачимо, як людина виходить з зоре-льота і ступає на далеку планету.
А колись була Вітчизняна війна. Дуже давно, тебе ще й на світі не було. Але й зовсім недавно, бо час, друже мій, для кожного плине по-різному. Тому для тебе Вітчизняна війна — то дуже давно, а для мене — не дуже. А хлоп'ята та дівчатка з цієї книжки — вони були твої ровесники, тоді, невдовзі після Вітчизняної війни, коли тебе не було ще на світі. Тільки жили вони значно бідніше за тебе, й білий слід від реактивного літака над телевізійною антеною їм не доводилось бачити. І телевізора теж. Вершиною їхньої мрії був простенький фотоапарат «Любитель», який «мабуть, сотню коштує» (на теперішні гроші — десятку). І ще тоді точилася війна в Кореї. Зараз теж вона точиться в різних місцях нашої землі, а треба, щоб її не було і щоб ні в тебе, ні в твоїх товаришів на війні не вбивали батьків, як убили у Василька й Наталочки — дітей з цієї книжки.
Оце і все, що я хотіла тобі сказати. Бо мої герої — такі, як і ти, тільки жили вони — по-твоєму, дуже давно, а по-моєму, недавно.
Читати "Юрко їде до табору"
yurko_yide_do_taboru_250613.djvu (7 MB)