Двом гуцулятам —Ганнусі та Юрасеві так потрібен чарівник Чугайстер. Тільки він зможе порятувати пораненого партизана, прогнати з рідного краю фашистів. І діти вирушають у далеку і трудну дорогу — шукати чарівника, їх не зупиняють ні дикі звірі, ні пітьма, ні навіть зустріч із ворогами.
Поема учить мужності і любові до рідного краю.
Скачати kazka_pro_chugaystra080914.djvu (6,1 МВ)
Читати "Казка про Чугайстра"
Казки видатного чеського письменника про пригоди грайливого цуценяти.
Переклад з чеської Петра Козланюка.
Ця книга — нова зустріч з давнім другом юних читачів — Барвіночком Хрещатим. І не тільки з ним, а й з Ромашкою, відважною дівчинкою. А ще з коником Дзвоником та з усіма родичами Гарбузовими зустрінуться читачі в новій казці Богдана Чалого. Дія відбувається й на рідній Барвінковій землі, і на острові Тулумбас, куди прилетіли на лелеках наші герої...
Читати "Як Барвінок і Ромашка у вирій літали"
Скачати yak_barvinok_i_romashka_u_vyriy_080914.djvu (2,3 МВ)
Казки молодої письменниці Валерії Врублевської розкажуть юним читачам про юнака Гурхана, який забув про потреби людей і покохався з царицею лісів, рік і полів Дариною, про світлу росинку, яка так прагнула до сонця, про закривавлений дзвін, який кликав народ до боротьби з поневолювачами.
Книжка вчить читачів любити рідну землю, трудитися на благо людей.
Давно-давно були собі дід та баба. Жили вони в убогій тісній хатині. Та хоч і важко їм жилося, дуже хотіли вони мати дитину. "Щоб не була пусткою хата", зітхала баба. "Щоб мати підпору на старість", казав дід. Так минав рік за роком, волосся в них все більше сивіло, і смуток звив собі гніздо в їхній хаті...
Три казки Горького: "Гороб'ятко", "Про Іванушку-дурачка", "Випадок з Євсейкою".
Жив собі бідний чоловік. Мав він трьох синів. Найстаршого звали Петром, середульшого — Гаврилом, найменшого — Іваном.
Коли хлопці підросли, батько покликав їх до себе й каже:
— Старий я, діти мої, не можу вас прогодувати. Ви вже виросли, ідіть собі в світ, шукайте роботи. Та за рік повертайтеся додому. Хто з вас найбільше заробить, той і залишиться при мені...
Віршована казка про нечупару Федору. Переклад Івана Неходи.
Дивна новина рознеслася по лісі. Сорока чула, нібито сова казала,— а сова ж наймудріша з усіх мешканців лісу,— що сонце як зайшло увечері, то вже більше не зійде. Зажурились пташки: кому хочеться все життя у темряві прожити? А були й такі, що намірились у темряві поцарювати над лісовим народом. Та поки точилися суперечки, небо на сході зажевріло... В інших казках теж ідеться про звірят і пташок, про їхні повчальні пригоди.
Читанка © 2009
Дизайн Fish,
програмування Dobrovolsky